Ганна Герман

Ганна Герман: Янукович усе робить сам

Ганна Герман унікальна вже тим, що стала першим в історії України "сірим кардиналом" жіночої статі. Злі язики називають її реальною першою леді країни, а дуже впливові чоловіки запобігають перед колишнім кореспондентом львівської газети "Ленінська молодь"

Заступник Адміністрації Президента подарувала країні барвисту метафору "Янукович - як Африка", не раз виправляла словесні ляпи свого патрона і не втомлюється повторювати, що жінок і чоловіків у політиці не існує. На думку Ганни Миколаївни, є професіонали і всі інші.

Незважаючи на роботу в команді "регіоналів", Герман дозволяє собі вільнодумство. Наприклад, лише вона жорстко критикувала колегу по фракції Олега Калашнікова, який підняв руку на тележурналістів. Герман і Тарас Чорновіл були двома представниками ПР, які голосували за закон про визнання Голодомору геноцидом. Але у всіх інших випадках Ганна Миколаївна чітко слідує політиці партії.

Поговорімо про Герман-жінку і Герман-політика. Як вони уживаються?

Г. Г. Люблю повторювати польську формулу справжньої жінки. Справжня жінка має вміти робити чотири речі: виглядати - як дівчина, поводитися - як дама, мислити - як чоловік і працювати - як кінь. З дитинства я багато працюю і мислю, як чоловік. Мій батько дуже хотів сина. І коли народилася я, він виховував мене, як хлопчиська. Я їздила на конях, у сьомому класі вже добре водила мотоцикл. Навіть розбивалася. Батько, можливо, передчував, що незабаром помре і на мені залишиться, по суті, вся сім’я. Моя мама дуже жіночна, і вона серйозно зламалася, коли його не стало. Імовірно, тому він виховував у мені чоловічий характер. Тому за духом я почувалася чоловіком.

 Але ж у жінки є груди, у неї є ноги, і на це звертають увагу набагато більше, ніж на все інше.

Г. Г. Були часи, коли це мене зачіпало. У нас в університеті був декан, Володимир Здоровега. Тож одного разу я йому поскаржилася: "Володимире Йосиповичу, так прикро, що спочатку тебе сприймають як жінку, а тільки потім як журналіста". Він подивився на мене, всміхнувся і сказав: "Дитинко, будете ображатися, коли буде навпаки". З якогось моменту, коли мене частіше почали сприймати як політика, а не як жінку, коли рідше ловлю на собі чоловічі погляди, згадую його слова.

Здоровега не дуже любив жінок у журналістиці...

Г. Г. Так. Але ми з ним були добрими приятелями. Він був лібералом, і мені це дуже імпонувало. Знаєте, коли я починаю працювати, забуваю про своє поле.

Це чимось нагадує робота.

Г. Г. Коли ти робиш щось із азартом, із задоволенням, це захоплює тебе повністю. І вже не думаєш про те, жінка ти чи чоловік.

Легше чи складніше українкам у політиці порівняно, наприклад, з тими ж польками?

Г. Г. Вважаю, що жінки в Україні мають дотримуватися європейського стандарту. А стандарт такий: ти політик чи не політик. І стать не має жодного значення.

Ваші відносини з жінками-політиками - Богословською, Богатирьовою - називали напруженими.

Г. Г. Раїса Василівна прийшла на похорони мого сина, і відтоді лід між нами розтанув. Ця жінка вміє бути шляхетною.

З Інною ми ніколи не були близькими. Просто перебували в одній політичній партії. Не більше того.

Ви говорили, що після перемоги Віктора Федоровича повернетеся в журналістику.

Г. Г. З журналістики я, за великим рахунком, ніколи не йшла. Допомагатиму новому Президентові у всьому. Однак владні посади мені справді не цікаві. Як людині, яка дуже любить свободу.

Це вже чисто жіноче.

Г. Г. Ні, чисто професійне. Повірте, це дуже класне відчуття, коли ти розумієш, що можеш впливати на процес, будучи просто людиною, а не кріслом.

Що вас обурює в політиці найбільше?

Г. Г. Корупція.

Тоді дайте відповідь на таке питання. Ви їздите на дорогому лімузині. Звідки він у вас? Купили на зарплату нардепа?

Г. Г. Придбала в кредит, який виплачувала п'ять років. Це легко перевірити.

З ким із політиків дружня Герман?

Г. Г. Що значить дружня? Знайома з безліччю дуже приємних людей. В Україні багато прекрасних людей. Одні мене сприймають, інші - ні. Мене тяжко любити, але якщо люблять, то сильно. З багатьма людьми я в дуже гарних стосунках. Багатьох дуже поважаю, деяких навіть люблю. І я рада, що ці кілька років відкрили для мене Бориса Колеснікова. Ця людина для мене велика несподіванка. А Рінат Леонідович Ахметов - неординарна, цікава і тонка особистість.

В Ахметова є дуже гарний термін "смачні" - "смачні рішення", "смачна ідея"... Щоб у нас вийшло "смачне" інтерв'ю, додаймо трохи перцю. Про групи впливу в Партії регіонів говорять усі. Уявімо, що ви незаангажований спостерігач. Проаналізуйте, будь ласка, ситуацію.

Г. Г. Ви можете мені не вірити, але я кажу те, що є насправді. На Януковича неможливо вплинути. Це кажу вам я - жінка, яка впливала на дуже багатьох людей. Він вислухує абсолютно всіх. Дуже зважає на думку Ріната Леонідовича. Вони радяться. Але Віктор Федорович робить висновок самостійно, і це завжди тільки його висновок. Той, хто з ним говорить, мабуть, впливає на якісь його висновки. Однак якщо хто-небудь вам скаже, що я, мовляв, зайшов і домігся того-то, - не вірте. Янукович завжди уважно вислухає, приділить стільки часу, скільки тобі необхідно для того, щоб викласти свою думку. Якщо він тобі довіряє. Але прийти до нього з якимось сценарієм, з якимись задніми думками, з метою його в чомусь обдурити, використати - просто неможливо. У нього колосальна інтуїція. Тому або ти працюєш із ним чесно і відкрито, або ніяк.

 А Герман може вплинути на Януковича?

Г. Г. Як і інші колеги, я маю можливість висловити свою думку. Щиро і відкрито, навіть якщо це не збігається з його баченням. Ось усе, що я можу. Висновки Віктор Федорович, повторюю, завжди робить сам.

Тобто свобода самовираження - це те, що привело вас у команду Януковича?

Г. Г. Привела мене звичайна журналістська цікавість. Чесно кажучи, я схотіла довідатися, хто він насправді. Янукович - загадкова фігура, і мені хотілося, так би мовити, зазирнути за лаштунки. Упевненість у тому, що я залишуся, прийшла пізніше - 2005 року. А 2004-го, чесно кажучи, думала: "Було б класно, якби вони мене скоріше звільнили. Здається, я не туди потрапила". Піти самій було ніяково, адже є певні етичні норми. Але потай мріяла, щоб вони мене звільнили. А коли я побачила Януковича в опозиції, у моменти випробувань, як він тримався, зрозуміла, яка це сильна фігура в українській політиці і яке значиме його майбутнє. У Кабміні 2004-го це було важко зрозуміти. Усе перебувало під контролем Адміністрації Президента. Це був дуже поганий досвід і найтяжкі місяці в моєму професійному житті. Досвід, звісно, необхідний, однак я не хотіла б, щоб він повторився. Пізніше, в опозиції, коли Янукович перестав бути залежним від адміністрації, коли він став самим собою, я зрозуміла, що він дає людям свободу вчинків і думок.

Напевно, саме тому в часи першого і другого прем’єрств Януковича ходили чутки, що зустріч бізнесменів Іванова, Петрова, Сидорова з прем'єром коштує 150 тисяч доларів.

Г. Г. Я про це нічого не знаю. Можливо, тому і користуюся певною довірою.

Хто для вас ідеал політика?

Г. Г. Люблю Марка Аврелія. З жінок - це, можливо, Ангела Меркель. Вона мені імпонує...

Чим?

Г. Г. Колись Чепинога (народний депутат із фракції БЮТ. - Weekly.ua) порадив Герман, перш ніж критикувати Тимошенко, схуднути на 10 кг і зробити пластичну операцію. Я йому відповіла, що дуже прошу, коли приїде Ангела Меркель, не говорити такого їй. Мені подобається її стиль, те, що вона ділова, піклується про свою країну, а не про себе. І це видно. У Юлії Володимирівні видно, що вона більше піклується про себе. Мені здається, це їй шкодить.

Чи не мучить вас ностальгія за Львовом?

Г. Г. Як може не бути ностальгії за містом, у якому пройшли твої найкращі роки, де народилися твої діти, де ти закохувалася, де все було краще? Я ностальгую за багатьма містами, за Львовом зокрема.

Ще за якими містами сумуєте?

Г. Г. За Гданськом. Я дуже тужу за Гданськом.

Чому?

Г. Г. Мені там було гарно. Я дуже любила це місто, його клімат, це холодне море. Ми з сім’єю прожили там кілька дуже щасливих років.

Загальновідомо, що Ганна Герман закохана в Африку, а ви кажете, що сумуєте за містом на березі холодного моря.

Г. Г. Цю любов відніс вітер...

Ви жінка мінлива...

Г. Г. Як кожна жінка, вмію любити і можу розлюбити.

 

Інтерв'ю взяв Юрій Тимчук, Weekly.ua

 

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.