Інтерв’ю 2018-11-13T04:03:50+02:00
Українські Новини
Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах: Україна може почати експортувати

Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах: Україна може почати експортувати газ у Європу з 2021 року

Виконавчий директор Асоціації газодобувних компаній України Роман Опимах
Виконавчий директор Асоціації газодобувних компаній України Роман Опимах

Ситуація у газовидобувній галузі в Україні є доволі неоднозначною. Зі слів чиновників, Україна повинна збільшувати видобуток газу, але конкретні механізми реалізації цього наміру рідко розкриваються. Українські Новини вирішили поговорити про проблеми в даній галузі, способи їх вирішення і майбутнє видобутку газу в Україні з виконавчим директором  Асоціації газовидобувних компаній України Романом Опімахом. В асоціацію входить 7 компаній, що видобувають 90% українського газу.

В якій ситуації знаходиться газовидобувна галузь в Україні?

Ситуація у галузі є доволі неоднозначною. За 9 місяців 2017 року зростання видобутку складає 3,5% у порівнянні з минулим роком – це, звичайно, позитивна тенденція. З іншого боку, майже у 60% компаній видобуток "впав" і вони виробляють менше газу. За останні 3 роки, кількість компаній з негативною динамікою збільшилася у 2 рази. Жодного нового інвестора за цей період не прийшло. Крім цього, за останній рік 6 компаній припинили свою діяльність.

Слід зазначити, що кількість компаній-імпортерів газу збільшилась в два рази і зараз становить 40 компаній. Їх більше, ніж активних газовидобувних підприємств. Ми вітаємо відкриття ринку, посилення конкуренції. Разом із тим газовидобувні компанії хочуть повторити те саме, що відбувається в сфері торгівлі, щоб галузь була приваблива для іноземних інвесторів. Звичайно, торгувати набагато легше, маржа практично гарантована, а ось видобувати газ – це брати на себе великі ризики.  На розвідку нових родовищ йде 5-7 років і в це потрібно вкласти 30-50 млн доларів. Тому ми і говоримо, що саме цей сегмент, який платить більше податків, створює робочі місця, залучає капітальні інвестиції і сучасні технології,  має стимулюватися з боку держави, щоб можна було конкурувати за міжнародні інвестиції у світі.

Яким чином має стимулюватися галузь? Чи потрібні  їй пільги з боку держави?

Галузі не потрібні пільги. Ми просимо лише покращення інвестиційного клімату, щоб можна була залучати більше інвестицій. Власне, ми говоримо про 3 важливі ініціативи і очікуємо, що до кінця  року вони будуть вирішені. Першою з них є оподаткування галузі. Діюча система - складна і не прогнозована. За останні 3 роки рентна ставка переглядалася 5 разів, на сьогодні вона є найвищою у Європі. Таке надмірне фіскальне навантаження не стимулює розвиток галузі. Є низька законопроектів, є підтримка з боку уряду щодо зниження ставок ренти до 12% для нових свердловин і ми сподіваємося що до кінця року ця ініціатива буде підтримана парламентом. Тут варто зазначити, що ми говоримо про введення стабілізаційної умови на 10 років з гарантією того, що ця рента ставка не буде змінюватися. Фіскальне стимулювання для нових свердловин дасть можливість зберегти надходження до бюджету і залучати більше інвестицій.

Друга ініціатива – дерегуляція дозвільної системи і спрощення доступу до земельних ділянок. Є законопроект №3096-д, який передбачає прискорення процедури отримання дозволів. Компанії зможуть бурити швидше і  оперативніше переводити родовища у промислову розробку. На сьогодні, потрібно понад 3 роки на збір "папірців" з часу, коли компанія отримала ліцензію і до введення родовища у промислову розробку. Для прикладу в Канаді, цей процес займає 2-3 тижні.

Якщо приймуть даний законопроект, то на скільки зменшиться цей термін?

Час на оформлення дозволів скоротиться суттєво, майже на 50%, решта стосується процедур сервісного оформлення буріння, що буде доопрацьоване у майбутньому.

Які ще реформи на вашу думку необхідні?

Це відкритий доступ до геологічної інформації та забезпечення нових та прозорих аукціонів. Проблема в тому, що за останній рік не було проведено жодного нафтогазового аукціону. Ми на цьому постійно акцентуємо. Для потенційних інвесторів державою має бути запропонована більш масштабна програма надання нових ділянок.

Що дасть доступ до геологічної інформації?

Він дозволить компаніям самостійно заходити в реєстр і відбирати ту інформацію, яка їх цікавить. Наприклад, ознайомлення з геологічними напрацюваннями, які належать державі, має відбуватися у відкритому доступі на безоплатній основі, решта інформації є власністю ліцензіата-надрокористувача. Далі інвестор зможе самостійно оцінити потенціал цієї ділянки і номінувати її на аукціон. Це полегшить підготовчу роботу Держгеонадрам.

Чому зараз аукціони не проводяться?

Є декілька причин. За нашими оцінками, поза аукціоном було надано 80% спецдозволів. Це свідчить про домінування подвійних стандартів. В законах є так звані "лазійки", які все ще дозволяють отримати спецдозвіл без аукціону. Їх потрібно прибрати.

Іншим важливим питанням є погодження ділянки обласною радою перед винесенням її на аукціон. Найбільші проблеми ми спостерігаємо у Полтавській області, де видобувається 40% українського газу. За останніх 2 роки обласна рада  дала 77 відмов. Це не є нормальним. Минулого року парламент ухвалив закон, за яким з 2018 року 5% ренти буде залишатися на місцях. Тобто, сільська рада, місцева, районна, обласна будуть отримувати частину від ренти. Закон є важливим, бо буде мотивувати громади співпрацювати з газовидобувними компаніями.

Чи зберегла Україна можливість видобувати газ на шельфі Чорного моря?

Проблема в тому, що в Україні немає власних сучасних технологій розробки шельфу. Внаслідок анексії Криму були втрачені виробничі потужності та розроблені газові родовища компанії "Чорноморнафтогаз". Зараз в нас є досить перспективний регіон мілководдя біля Одеського узбережжя. Подібні ділянки вже розробляють іноземні компанії в Румунії. Однозначно, його можна запропонувати інвесторам, зокрема на умовах угоди про розподіл продукції.

Чому саме ця угода?

Це механізм, в якому діє стабілізаційна умова на 50 років і такий формат використовують більше 50 країн світу.  Якщо Україна прозоро на міжнародному рівні запропонує розробку шельфу в такому форматі, то я впевнений, що прийде інвестор, який візьме на себе ризик і буде розробляти. Зазначу, щоб нові угоди запрацювали, потрібно внести зміни до податкового законодавства, щоб унормувати ставки ренти для таких проектів.

До якого рівня потрібно знизити ренту?

У 2015 році в податкове законодавство  були внесені зміни, які  передбачають, що всі нові угоди оподатковуються за такою ж рентою, як і звичайні спецдозволи. Але особливість цих угод в тому, що окрім податків і ренти, інвестор має віддати частину своєї продукції, беручи на себе всі ризики. В 2013 році рента була 2% плюс стандартні умови до угоди. Сьогодні це 29%, або 14%, якщо мова йде про розробку покладів на суходолі глибше 5 км. Наразі жодного видобутку по таким угодам не ведеться. Якщо будуть внесені зміни до податкового законодавства, то звичайно є великий шанс, що на прозорі конкурси прийдуть великі іноземні компанії.

Тобто ренту на видобуток газу на суходолі необхідно знизити до 12%?

Щонайбільше до 12% потрібно знижувати, адже треба чітко розуміти, що чим глибше ми буримо, тим вищою є вартість цих робіт.

На вашу думку, Україна зможе почати експорт газу?

Є урядова концепція розвитку газовидобувної галузі України до 2020 року. Вона передбачає низку важливих ініціатив, і її метою є становлення України як енергосамодостатньої держави, позбавленої імпортної залежності. Передумови для швидкого розвитку видобутку газу в Україні існують, адже ми маємо багату ресурсну базу, потенціал якої аж ніяк не нереалізований. Якщо будуть прийняті важливі ініціативи цьогоріч, то в нас є право очікувати, що галузь буде швидше розвиватися, а у майбутньому Україна зможе експортувати газ.

Можу лише додати, що зараз обсяги імпорту менші, але з 2005 року по 2015 роки Україна витратила на імпорт газу понад 80 млрд доларів, що перевищує річний ВВП України.

Коли може початися експорт газу?

Після 2020 року. За умови впровадження реформ, на яких акцентує галузь. Зокрема, спрощення дозвільної системи, зменшення податкового навантаження та пропозиція нових об’єктів для інвестування.

Чи зможе "Укргазвидобування" реалізувати програму по збільшенню видобутку газу до 20 млрд м3 в рік?

Це є амбітний план і компанія над цим працює. Є позитивні зрушення - приріст видобутку в цьому році, чого не було в минулі роки. Це все завдяки початку залучення сучасних технологій, застосуванню методів інтенсифікації. Ми маємо розуміти, що газовидобувний бізнес є дуже ризикований - при розвідці на новій ділянці дві з трьох свердловин можуть виявитися порожніми, тоді як буріння однієї свердловини коштує від 5 до 20 млн доларів в залежності від геологічних умов. Тому газовидобувним компаніям потрібні стимули, для того, щоб вони брали на себе ці ризики та вкладали кошти в пошук та буріння.

Більше новин про: Газ Экспорт газа газодобыча

Архів
Новини
Новокаховський архієпископ Філарет заперечив свою участь в соборі, який просуває Порошенко 17:12
Гриценка на прес-конференції в Харкові звинуватили в махінаціях з землею 11:22
Як єдиного кандидата від націоналістів суспільство сприйме тільки Кошулинського, - політолог 14:50
Гройсман хоче повноважень, щоб дограбувати країну, - Рабінович 10:24
Поліція перевірить власників акцій переможця тендеру з метро на "Виноградар" 17:29
Директор НАБУ Ситник може бути причетний до земельних афер під Києвом, – "Гроші" 12:55
Автори законопроекту №9055 підставили Президента, – Гвоздій 17:53
Спробу зірвати продаж заводу "Океан" сплатили з офшору, пов'язаного з Росією, - ЗМІ 14:34
З пошкодженням фахівці планують впоратися протягом доби. Фото: kyivcity.gov.ua
Протягом доби наслідки прориву труби на вулиці Діловій будуть ліквідовані, – КМДА 17:48
Кличко заявив, що не дозволить продовжувати будівництво на Андріївському без погодження з киянами 14:11
більше новин

ok