Інтерв’ю 2022-09-10T04:05:32+03:00
Українські Новини
Яцек Ключковський

Яцек Ключковський

Яцек Ключковський: "Річ не в тім, як захищати свій ринок, а в тім, як вигравати конкуренцію"

Про те, як наші сусіди успішно розвивають свою економіку, газеті "Экономические известия" розповів посол Польщі в Україні Яцек Ключковський. Маючи порівняно невеликий досвід членства в Євросоюзі, Польщі вдалося не тільки в короткий термін подолати спадщину комуністичної системи і перебудувати мислення свого правлячого класу, бізнесу і більшості громадян, але й досить успішно прогресувати в багатьох сферах. Навіть у період світової кризи польська економіка показала гарну динаміку на тлі більшості країн - членів ЄС.

Питання: Польська економіка напрочуд добре функціонує в умовах світової економічної кризи. Торік ваша країна отримала сукупні 2,6% росту ВВП. На думку Єврокомісії, цього року польська економіка має розвиватися швидше, ніж весь Євросоюз. На 2010 р. прогнозується ріст ВВП на рівні 1,8%, тоді як для ЄС - 0,7%. Які секрети вашого економічного успіху?

Відповідь: Думаю, це викликано не тільки комплексними діями польського уряду, але й об'єктивними причинами. У Польщі досить великий внутрішній ринок, і коли внаслідок кризи виникли проблеми з експортом нашої продукції, то внутрішній ринок повністю або здебільшого компенсував польським виробникам ці втрати.
Друга причина — це те, що, на відміну від інших країн Євросоюзу, Польща не настільки залежна від міжнародної торгівлі, у нас ці зв'язки диференційовані. Ми не зациклені тільки на одному сегменті ринку — сільськогосподарської, металургійної або будь-якої іншої продукції. Наш експорт розкиданий по різних секторах економіки, що компенсує можливі ризики в інших секторах. Крім того, наш середній і малий бізнес становить значну частку ВВП, що й дало змогу гнучко реагувати на економічні виклики.
І, звісно, зараз дає результат обережна, консервативна політика нашої держави у фінансовій і банківській сферах: в умовах крайньої нестабільності на фінансових ринках наша система встояла завдяки послідовним реформам. Ми створили незалежний, безпечний для клієнтів банківський сектор. У нас не було перерв в обслуговуванні клієнтів і кредитуванні економіки. До того ж іноземних кредитів у нас було небагато і практично не почали запроваджуватися штучні і, як потім виявилося, небезпечні фінансові інструменти. Їх просто не допускали органи контролю. Така політика вберегла банківський сектор від небезпечних експериментів.

П: Президент Польщі Лех Качинський заявив, що країна не готова до введення євро 2015 р. Які ризики польське керівництво бачить у цьому контексті? Чим викликано це занепокоєння?

В: Думка президента — це його думка. Але економічну політику веде уряд, який планує 2014 р. або 2015 р. вступити до зони євро. Хоча справді — ризик існує, тому що вимоги для вступу до єврозони досить високі. Необхідно мати дефіцит держбюджету нижче ніж 3%, тримати в руках інфляцію. Економічна криза, повторю, у цілому несуттєво вплинула на польську економіку, але певним чином позначилася на бюджетній політиці. Дефіцит держбюджету Польщі 2009 р. збільшився. Крім того, зараз влада прагне провести пенсійну реформу, внаслідок якої в найближчі п'ять-сім років дотації з бюджету в пенсійний фонд ростимуть, і втримати дефіцит на рівні нижче ніж 3% буде складно.
Хоча, звісно, те, що ми ще не вступили до єврозони, певним чином допомогло нам уникнути кризи, тому що падіння курсу польської валюти підтримало наших експортерів. Але потрібно думати на перспективу. Фінансова криза може повернутися: ринкова економіка має циклічний характер. Є час гарної кон'юнктури і час кон'юнктури поганої, і краще бути в безпечній, ширшій зоні, ніж поодинці вирішувати проблеми.

П: Які кроки ви б рекомендували новій українській владі для покращення економічної ситуації в нашій країні? Чи досить тільки грошей МВФ для того, щоб закрити проломи, що зяють у бюджеті?

В: Йдеться не тільки про МВФ, але й про реформи, які фонд рекомендує Україні. Специфіка зв'язку української економіки зі світом сприяла тому, що наслідки економічної кризи у вас були більшими, ніж в інших країнах. Зовсім безпомічним внаслідок низької капіталізації і відсутності консервативного нагляду виявився фінансовий сектор, який потрапив у пастку неповернених кредитів. Зараз я б порадив українській владі виконувати рекомендації, що містяться у двосторонній угоді з МВФ. Там сказано, як відновити життєздатність економіки. Якщо країна хоче стати економічно незалежною, вона має бути здатною вижити, мати доходи, достатні для того, щоб самостійно забезпечувати соціальну політику і розвиток економіки в цілому. Тому необхідно визначитися, яким чином зменшувати видатки на соціальну частину або збільшувати надходження до бюджету. Постійні пошуки міжнародних кредитів для покриття дефіциту держбюджету - не вихід. Україні необхідні міжнародні програми фінансової підтримки, але тільки для кращої трансформації економіки, щоб вона могла співпрацювати з Європою.

П: Ви вважаєте, українська влада готова до непопулярних заходів?

В: Це поки що під сумнівом. Сподіваюся, що так. Недавно в мене була розмова з віце-прем'єр-міністром з економічних питань Сергієм Тігіпком, і мені здалося, що він готовий до глибоких економічних реформ. Основна проблема України - відсутність конкурентоспроможної економіки. Адже економіка - це не тільки виробництво грошей для власників великих компаній. Це в першу чергу конкурентоспроможність. Польський досвід міг би згодитися Україні. Думаю, у пана Тігіпка є конкретний план. Він не боїться втрати електорату, тому що його виборці зацікавлені в тому, щоб Україна вирішувала проблеми шляхом розвитку, а не нарощування боргів за кредитами і збільшення соціальної складової держбюджету.

П: Як ви оцінюєте нинішній рівень торгово-економічних відносин між нашими країнами? Чи використовують Україна і Польща весь свій потенціал у двосторонніх контактах?

В: Україна і Польща, як і раніше, залишаються стратегічними партнерами. 2008 р. Польща була третьою за рівнем торговельного обороту з Україною державою - після Росії і Німеччини. За 11 місяців минулого року експорт із України в Польщу становив 3,1% усього експорту вашої країни. Частка імпорту з Польщі в загальному обсязі вашого імпорту досягла 4,9%. Разом з тим через кризові явища у світовій економіці експорт у Польщу знизився до 50,2% від обсягів за аналогічний період 2008 р., а імпорт в Україну становив 47,9% від рівня 11 місяців 2008 р. Як бачите, криза сильно вплинула на наші відносини. Хоча це трохи дивно, адже умови торгівлі кардинально не змінилися. Ваша валюта впала - і наша впала. Виходить, ціни 2008 р. і 2009 р. на польську продукцію залишилися приблизно на тому ж рівні. Хотілося б, щоб це падіння торгівлі між нашими країнами не було таким значним, щоб ми повернулися до успішного 2008 р. і пішли вперед.

П: Які проекти двостороннього співробітництва видаються вам найбільш перспективними? Чи плануються нові напрямки?

В: Ось уже більше ніж десять років ми говоримо про ряд важливих стратегічних проектів. Але, на жаль, не всі з них працюють. У нас непогано розвинені торговельні відносини: асортимент нашої торгівлі досить широкий. Але стратегічні проекти, на які ми покладали великі надії, поки що стоять на місці. Це й проект "Одеса — Броди — Гданськ", який мав транспортувати нафту з Кавказу в Західну Європу через Польщу. Це й спільні проекти з пошуку і видобутку природного газу на території України. Розглядався і проект з розробки родовищ міді на Волині. Планувався спільний експорт електроенергії в Європу, але й це не збулося. Ми думали про запрошення українських компаній на Варшавську фондову біржу, яка стала основним місцем зустрічей інвесторів у Центральній Європі.
Думаю, зараз справа навіть не в нових економічних проектах. Нам необхідно відновити економічне співробітництво, хоча б у тих обсягах, у яких воно існувало 2008 р. Адже економічними результатами 2008 р. ми були дуже задоволені, навіть незважаючи на те, що стратегічні програми і проекти не працювали.

П: МЗС Польщі заявило про плани профінансувати 2010 р. 100 проектів розвитку в різних країнах світу на загальну суму 23,7 млн. злотих (більше ніж $8 млн.). Найбільше - 39 проектів - буде реалізовано в Україні. На які проекти буде спрямовано гроші?

В: Звісно, Польща не є великим спонсором України, на відміну від Єврокомісії, США, Канади, Франції, Німеччини, Великої Британії, але все-таки значиться в першій десятці за цим показником. Програма МЗС Польщі в Україні реалізовуватиметься в кількох напрямках. Усього проектів навіть більше ніж 39. Більша їх частина виконуватиметься через польські неурядові організації. Так, Фонд менеджерських ініціатив, який має більше ніж 500 тис. злотих, профінансує підготовку професійних українських кадрів для митної і прикордонної служб. Є проекти в сфері співробітництва нашої поліції і пожежних служб із вашими аналогічними службами. Зокрема, досвідом з українськими колегами обміняється поліція Вроцлава. Окружний суд Ченстохови проведе семінари, присвячені цивільному законодавству двох країн. Є напрямок співробітництва з місцевою українською владою. Тут нас дуже цікавить аграрна складова. Зокрема, Центр сільськогосподарського консультування Поморського воєводства активно співпрацює з Кримом, готує професійні групи радників і аграрних фахівців. Досить багато проектів реалізовуватиметься в сфері розвитку технологій енергозбереження. Цим, зокрема, займатиметься Фонд українсько-польського співробітництва PAUCI (близько 500 тис. злотих).
Хочу похвалитися своїм проектом, на який посольство Польщі подало заявку і перемогло. 2010 р. разом із німецьким посольством ми є головними партнерами з будівництва дитячого будинку сімейного типу на лівому березі Дніпра в Києві. Ми маємо намір вкласти в цей проект близько EUR200 тис.

П: Експерти думають, що фінансувати проект Євро-2012 Україні, швидше за все, доведеться самостійно - за рахунок ресурсів держави і капіталу українських бізнесменів, які зацікавлені в проведенні чемпіонату. Як ви оцінюєте Україну з погляду її інвестиційної привабливості?

В: Інвестиційний клімат в Україні досить несприятливий. І, на думку іноземних інвесторів, останнім часом він не те що не став кращим, але помітно погіршився. Асоціації європейського, американського, польського бізнесу і представники інших країн неодноразово зверталися з ініціативами, покликаними допомогти змінити цей клімат. Що стосується Євро-2012, то спершу українська філософія відносно цього проекту була такою, що він реалізовуватиметься на гроші вашого великого бізнесу. Втім, досить висока й потреба у фінансовій і організаційній участі держави.
У Польщі фінансуванням підготовки до Євро-2012 із самого початку займається держава або місцеве самоврядування. Основна частина фінансування проходить за рахунок воєводських бюджетів, відділених від держбюджету. Але підтримка з центру також дуже сильна — до 50%, а в деяких випадках і більше. Інвестиції, пов'язані з туризмом, відпочинком, готелями, в основному реалізуються через приватний бізнес. Видатки на розвиток інфраструктури ми можемо частково фінансувати з європейських фондів.
Щоб підключити іноземних інвесторів до роботи в Україні над проектами, пов'язаними з чемпіонатом Європи, треба було набагато раніше вести переговори. Реалізація такого складного проекту - це ще й проблема можливого виникнення конфлікту між компаніями. При цьому вже немає часу ходити по судах і з'ясовувати, хто більше має рацію, - а ми бачимо, як це відбувається у Львові.

П: Недавно Європарламент проголосував за резолюцію відносно України. Документ, зокрема, містить пункт про можливість Києва запросити членство в Євросоюзі. Але ж практично аналогічна резолюція приймалася ще 2005 р., коли до влади прийшла команда Віктора Ющенка. Наскільки серйозно Києву варто сприймати такі сигнали?

В: Звісно, серйозно. 2005 р. Європарламент просто привітав вибір українського народу. А про перспективу членства вперше заговорили 2007 р. Але поставте себе на місце європейських країн: скільки можна повторювати, що проблема не в даті вступу України до ЄС, а в тому, щоб ви активізували реформи! Сьогодні ми в деяких аспектах перебуваємо далі від моменту початку реальної інтеграції, ніж п'ять-сім років тому, незважаючи на те, що Україна є членом СОТ, хоч ще й неповноцінним. Переговори щодо зони вільної торгівлі з ЄС загальмувалися.
Євросоюз — не тільки політична, а в першу чергу економічна співдружність. Ми не запрошуємо країни, економіка яких не в змозі виживати і перемагати у жорсткій економічній конкуренції. Питання в тому, як швидко Україна запроваджуватиме реформи і створюватиме умови для існування конкурентоспроможної економіки без адміністративного впливу.
Тим часом є безліч проектів з реформування української економіки і подолання корупції. Пропозиції звучали і з української сторони - наприклад, Фонд Ріната Ахметова назвав сім основних реформ для підвищення конкурентоспроможності країни. Є група радників при представництві ООН у Києві, які розробили близько 170 конкретних порад...

П: Деякі експерти думають, що зона вільної торгівлі з ЄС - це спосіб економічного благополуччя країн Євросоюзу, але не самої України. А Угодою про асоціацію Брюссель намагається замінити Угоду про партнерство і співробітництво без реального поглиблення інтеграції. Що ви скажете з цього приводу?

В: Зараз для Європи український ринок більш закритий, ніж європейський для України. Потрібно міняти філософію. Чому українська продукція не завжди конкурентоспроможна навіть на своєму ринку, не кажучи вже про ринки Франції, Німеччини, інших європейських країн? Асоціація, яку пропонує Євросоюз,— це новий рівень відносин. Україна — не кандидат на членство, тому що вона поки що не готова до цього ані економічно, ані політично. Саме Договір про асоціацію і насамперед угода про вільну торгівлю є найважливішими щаблями на шляху інтеграції з ЄС. Ситуація, у якій зараз перебуває українська економіка, не дає змоги країні працювати в одному економічному просторі з європейським. Для того і потрібний цей крок, щоб перебудуватися і бути готовим до конкуренції.
Польська економіка в тому стані, у якому вона перебувала 1995 р., програвала  конкуренцію з ЄС практично у всьому. Ми це розуміли, підписуючи Договір про вільну торгівлю з Євросоюзом. І лише 1999 р. Польща змогла відкрити ринок для виробничої продукції, у той час як аграрний сектор вступив у зону вільної торгівлі тільки з першим днем нашого членства в ЄС - 2004 р. За ці роки ми поміняли в економіці практично все. Перебудували своє мислення і зрозуміли, що річ не в тім, як захищати свій ринок від виробів, вироблених в інших країнах, а в тім, як вигравати в конкуренції з ними. Зараз ми навчилися вигравати. Так що основними плюсами, отриманими нами від інтеграції, були не субсидії з Брюсселя, а в першу чергу нові можливості розширення ринку збуту для наших виробників.

П: І все-таки, коли, на вашу думку, Україна зможе реально претендувати на членство в ЄС?

В: Це питання до українських еліт і суспільства: чи готові вони піти таким же шляхом, як країни Центральної Європи, які становили останню хвилю розширення Євросоюзу? Думаю, вже багато часу втрачено. Ми з вами починали в 1990-1991 рр. практично на рівних умовах. Дивно, що наші дороги так розійшлися. Водночас це переконує нас, поляків, у тому, що свого часу ми зробили правильний вибір.
Однак спрогнозувати можна. Після набуття чинності Договором про зону вільної торгівлі 1992 р. Польща змогла стати членом Євросоюзу 2004 р. Думаю, років через 10-12, максимум 15, після набуття чинності Договором про зону вільної торгівлі й Угодою про асоціацію з Євросоюзом Україна буде готова стати повноцінним членом європейської родини.

______________________

Яцек Ключковський народився 3 серпня 1953 р. у м. Лодзь. Магістр історії, випускник Лодзинського університету. З 1988 р. - робота в польських медіа. 1995-2001 рр. - радник президента Олександра Квасьневського, директор департаменту канцелярії президента. 1996-2004 рр. - член консультативного комітету президентів України і Польщі. 2001-2004 рр. - гендиректор канцелярії Сейму, керівник апарату Маршала Сейму. 2004-2005 рр. - заступник міністра в канцелярії прем'єр-міністра, керівник групи радників прем'єра Марека Бельки, уповноважений уряду в Сеймі. Очолював групу експертів і дипломатів з підготовки міжнародних переговорів під час президентських виборів в Україні 2004 р., учасник круглого столу в Маріїнському палаці в Києві в жовтні-грудні 2004 р. З 7 вересня 2005 р. - надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні.

Інтерв'ю взяла Ксенія Лазоренко, "Экономические известия ".

 

 





Архів
Новини
Як уникнути перенавантаження електромереж взимку. У КМДА опублікували інфографіку для квартир 06:00
Військові РФ. Фото: facebook/ГУР МО
Росія цілеспрямовано винищує своє населення, – ГУР 23:57
Гендиректор МАГАТЕ підкреслив, що Запорізька АЕС належить Україні 23:30
Ми не маємо права перекласти цю війну на наших дітей, – Залужний 23:05
"Бабине літо" з холодними ночами. Синоптик дала прогноз до кінця тижня і попередила, де і коли пройдуть дощі 23:00 Інфографіка
У Кремлі назвали "розпалюванням третьої світової війни" слова Зеленського про ядерний удар 22:29
Нобелівська премія з літератури 2022. Кому і за що вручили головну літературну нагороду світу 22:11
Чуєте ядерку навіть там, де її немає. Никифоров уточнив слова Зеленського про "превентивні удари по Росії" 22:10
У них є все, у нас — нічого. Окупант емоційно позаздрив озброєнню ЗСУ 21:57
Над Одещиною сили ППО збили три дрони-камікадзе "Shahed-136" 21:40
більше новин

ok