Інтерв’ю 2017-07-25T13:47:41+03:00
Українські Новини
Мирослав Продан: Система блокування ризикових накладних стосується тих, хто досі будує схеми ухилення

Мирослав Продан: Система блокування ризикових накладних стосується тих, хто досі будує схеми ухилення

Мирослав Продан. Фото пресс-служби
Мирослав Продан. Фото пресс-служби

У червні закінчився 100-денний термін роботи на чолі Державної фіскальної служби нового керівника, нехай і в ранзі виконуючого обов'язки – Мирослава Продана. З 2016 року чиновник обіймав посаду заступника голови ГФС і був призначений в березні на посаду керівника ГФС тимчасово – на час проведення слідства над Романом Насіровим. Однак терміни закінчення розслідування навряд чи можна спрогнозувати, і знаменитий афоризм "немає нічого більш постійного, ніж тимчасове" знову актуальний.

У своєму першому великому інтерв'ю в новій якості Продан розповів Українським Новинам про перші результати своєї роботи на посаді керівника ГФС, про очікування від роботи електронної системи блокування податкових накладних, про своє ставлення до концепції реформування служби, а також про те, чи готовий він зайняти свою посаду на постійній основі і чи продовжує спілкуватися з Романом Насіровим. 

Ви вже понад 100 днів, як керівник Державної фіскальної служби. Задоволені тим, що вдалось зробити? Приставка "в.о. " не заважає?

Давайте почнемо з того, що існують об'єктивні критерії, які дають можливість оцінити ефективність роботи служби. Станом на червень ми значно перевиконали прогноз щодо зборів, ми своєчасно відшкодовуємо ПДВ, зменшуємо борги по переплатах і поступово переводимо всі сервіси в електронний режим. Служба стала на шлях системних реформ і перетворень. Чи задоволений я цим суб’єктивно? І так, і ні. Завжди хочеться більшого.

Що стосується приставки "в.о.", то вона дійсно накладає певні обмеження. Але, я вважаю, вони не є критичними. Коли і яким чином зміниться ця ситуація залежить, як ви розумієте, не від мене.

У майбутньому може стати питання оголошення конкурсу на посаду голови ДФС. Будете брати участь?

Буде конкурс – буде і рішення. Моє завдання сьогодні забезпечити роботу фіскального органу в штатному режимі, зробити все для реформування та перетворення ГФС у сервісну службу. Тому головне для мене –продемонструвати ефективність і реальний результат своєї роботи. Від цього в значній мірі залежать і всі подальші рішення.

Наскільки ситуація з Романом Насіровим "вдарила" по службі? Я говорю про імідж, довіру бізнесу, дезорієнтацію співробітників.

Служба працює у абсолютно звичайному режимі, а питання іміджу ДФС, я вважаю, з’явилося не сьогодні, і навіть не вчора. У митників та податківців давня хронічна проблема – відомство часто сприймають як структуру, що душить бізнес, не дає розвиватися підприємцям, але з яким можливо "домовитись". І ніщо, окрім системних реформ, не зможе цей імідж виправити. Імідж покращується через відкритість, через регулярні зустрічі і контакти, через залучення бізнесу до реформування служби, через підвищення сервісності та боротьбу з корупцією. 

Ви особисто спілкуєтеся з Романом Насіровим?

Ні, не спілкуємося. З 3 березня рішенням Кабінету міністрів Роман Насіров відсторонений від виконання обов’язків голови, тож жодним чином на роботу відомства він не впливає.

Повернемося до діяльності ДФС. Згідно звітів, і, зокрема, вашого останнього на засіданні уряду на початку червня, фіскальна служба перевиконує індикативи Мінфіна по доходах, як по податковому напрямку, так і по митному. Що змінилося? Запроваджені нові підходи до управління, йде активна боротьба зі схемами, контрабандою?

Є позитиви. Надходження до загального фонду державного бюджету у січні-червні склали 300,4 млрд. грн. Плюс до індикативу – понад 21 млрд грн, збільшення надходжень на 7,6%. Відшкодовано 57 млрд грн. Окремо по митних платежах. Понад 138 млрд грн перераховано за перші шість місяців. Це плюс до минулого року 33,7 млрд грн. Середньоденні надходження по митниці щомісяця збільшуються. Для прикладу, у січні середньодобовий показник складав майже 945 млн грн, що, до речі, на 40,5% більше, ніж в січні 2016 року, то у травні вже денні відрахування збільшилися майже на 47% - до 1,23 мрд грн, в червні склали 1,2 млрд грн.

Нам говорять, що це девальвація дала результат. Ми сіли, перерахували. Середній курс з початку цього року склав 26,9 грн, за аналогічний період 2016 року – 25,6 грн. Тобто зростання склало 5%. У доларовому еквіваленті зростання надходжень складає 26%. Так, є і збільшення обсягів імпорту, і цін на нафту, і відміна пільг з оподаткування природного газу для НАК "Нафтогаз-України". Але ми прорахували, якби пільга по ПДВ у НАКа залишалась, то перевиконання все одно б мали – плюс 26 млрд грн. Давайте говорити нарешті мовою цифр, у нас є цікава аналітика, тоді все всім буде зрозуміло. Просто "кидатися" безпідставними звинуваченнями у "сенсаційних" розслідуваннях – це несерйозно, це неправильний підхід. Нас звинувачують в тому, що, мовляв, тільки по одній декларації платника, який щось не так вказав у інвойсі, річні збитки складають 2 млрд грн. Що це за платник, що він порушив, що це за збитки, і що це взагалі за документи у ЗМІ, невідомо. Нам не надходили ці документи, як, власне, і запити на коментарі. Наші роз’яснення таким журналістам не потрібні. Я розумію, треба виконувати замовлення.

Чиє замовлення?

Тих, хто роками сидів на схемах. Якщо згадати заяви уряду, прем’єр-міністра, народних депутатів річної давнини про те, що, по їх підрахунках, в тіньовому секторі митного напрямку знаходиться близько 50 млрд грн, то сьогодні ми очікуємо до кінця поточного року плюс до факту минулого року оцих 50 млрд грн і забезпечити. То як ви гадаєте, буде опір? Буде. І кількість бруду, замовних розслідувань збільшиться. Ми до цього готові!

Тобто можна говорити, що економіка і бізнес виходять в тіні?

Так, однозначно. 95% платників добровільно декларують та сплачують свої податки. Я би цю тему розділяв, як мінімум, на два напрямки, все те, що пов’язано з мінімізацією чи з  тіньовими оборудками в податковій сфері і в митній сфері. Багато змін відбулося з імплементацією закону 1797 і змінами до Податкового кодексу. З 1 квітня запрацював ряд електронних сервісів, які, в свою чергу, сприяють сьогодні розвитку бізнесу, які сьогодні фактично унеможливлюють будь-яке втручання людського фактору. Запущений реєстр електронного відшкодування ПДВ і завдяки прозорості цього процесу практично зникли всі спірні моменти. Не тільки бізнес може контролювати стан своїх заявок на повернення ПДВ, а й будь-який експерт, громадянин. Суми заявок, дати проведення перевірки, узгодження, відшкодування – вже не таємниця. Майже всі суми відшкодовуються за результатами камеральної перевірки протягом 30 днів. Зокрема, у квітні при заявлених до відшкодування 9,9 млрд грн, платникам оперативно повернуто 9,3 млрд грн, тобто 94% заявок. У травні, при заявлених - 9,8 млрд грн, бізнесу відшкодовано 9,3 млрд. грн. 95% заявок. В червні – 9,1 мрд грн. Це переконливо свідчить про те, що проблему відшкодування ПДВ ми з урядом та депутатами нарешті зняли. З початку року платникам відшкодовано 57 млрд грн. Це на 60% більше, ніж за перше півріччя 2016 року.

На якому наразі етапі процес формування Тимчасового реєстру по відшкодуванню, до якого повинні потрапити суми, не повернуті бізнесу У минулі періоди. Про який обсяг боргу йде мова?

Питання формування Тимчасового реєстру опрацьовується мінфіном. Мова йде про близько 4,5 млрд грн. Я неодноразово зосереджував увагу на тому, що проблемні питання відшкодування ПДВ в реальному часі фактично зняті. Є деякі неузгодженості на предмет відшкодування минулих періодів, починаючи з 2010 року. Сьогодні ми розбиваємо суми  на критерії, наприклад, є суми які знаходяться в судах, є ряд суб’єктів, по яких відшкодування не відбувалось в зв’язку з тим, що є застереження контролюючих органів. Але ці суми щомісячно зменшується. Що стосується застережень податкової міліції, ми фактично їх відпрацювали і сьогодні у нас такої проблематики немає. Є питання по інших правоохоронних органах -Нацполіції і СБУ.

Під час свого звіту на засіданні уряду ви говорили, що, наприклад, обсяги формування фіктивного ПДВ суттєво знизилися. Це вже на той момент давала певні результати система електронного блокування податкових накладних, навіть в тестовому режимі? Чи все в комплексі: і система ризиків спрацьовувала, і система електронного адміністрування (СЕА) і відшкодування? 

Спочатку трохи даних. У грудні 2016 року обсяг можливого фіктивного ПДВ складав 1,3 млрд грн. у березні – вже 981 млн грн, у квітні, коли система моніторингу ризиків запрацювала в тестовому режимі – 289 млн грн, травні – 140 млн грн, у червні – 56,6 млн грн.

Боротьба з так званими "зкрутками", "пересортом" сьогодні дала результат. Економічний ефект за час дії тільки тестового режиму системи сягає понад 1 млрд щомісячно. У червні по деклараціях травня маємо більше 2,2 млрд грн додатково самостійно задекларованих сум по податку на додану вартість. Це пропорційні і взаємозалежні величини. Якщо зменшується схемний податковий кредит, за рахунок якого реальний сектор економіки мінімізував свої податкові зобов’язання, то, відповідно, сьогодні всі ці суми декларуються і сплачуються в бюджет.

У той же час, однозначно, робота була започаткована тоді, коли запрацювала система електронного адміністрування два роки тому. Питання, так званих, податкових ям, за рахунок дії СЕА знялося взагалі з порядку денного.  Ще однією можливістю мінімізації ПДВ була спрощена система оподаткування для суб’єктів сільхознапрямку. Вони сьогодні знаходяться на загальній системі оподаткування, тому ще один додатковий механізм, який був у реального сектора економіки для оптимізації, в принципі втрачений.

 

Тобто скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв, на чому і наполягав МВФ, дало можливість детенізувати ринок?

Не тільки їх, а і реальний сектор економіки, який формував податковий кредит за рахунок спрощеної системи оподаткування.

Як виглядала схема?

 

Дуже просто. Оскільки аграрій не був платником податку на додану вартість, він реалізовував віртуальні обсяги будь-якої своєї сільгоспродукції, а суб’єкт, який є платником ПДВ, відповідно, її придбивав і сума податкового кредиту залишалась у нього для подальшої реалізації.

Де-юре аграрії були платниками ПДВ, але всі кошти акумулювались на спецрахунках і вони мали зобов’язання відзвітувати про цільове їх використання. Чи всі ці звіти були лише на папері?

Так, але як був сформований "схемний" податковий кредит, хто його використовував в подальшому у своїй діяльності, було під питанням.

З 1 липня система блокування ризиків повинна працювати в звичайному режимі. Чи готова ДФС? Особливо це питання актуальне після потужних кібератак, які були минулого тижня здійснені на органи влади, в тому числі і податкові системи. Бізнес активно скаржився на неможливість зареєструвати податкові накладні в строк. Чи будуть продовжені терміни реєстрації, чи потрапить під штрафні санкції той бізнес, який через вірус, по даним кіберполіції, запущений через програму M.E.Doc, втратив свої дані?

По-перше, ДФС готова до роботи в звичайному режимі системи моніторингу ризиків та блокування накладних. По-друге, системи ДФС в результаті масштабних кібератак, на щастя, не постраждали. Всі дані, всі бази – цілі. 29 червня всі інформаційні ресурси були запущені і платники мали можливість і реєструвати накладні, і коригувати, реєструвати заяви платника податків, мали доступ до особистих даних. По даним на 30 червня, кількість податкових накладних та розрахунків коригування, поданих до Державної фіскальної служби на реєстрацію 29 та 30 червня, відповідало середньому рівню подання таких документів в аналогічні дні попередніх місяців. Тому ДФС не мало законодовчих підстав для продовження строків реєстрації. Окрім того, ми самостійно не можемо приймати такі рішення. Це повністю парафія Мінфіна. Щодо застосування санкцій, то ані я, ані ви чи бізнес, не могли передбачити кібератак, тому, звичайно ця ситуація буде врахована. Я звернувся до Мінфіну, щоб була розглянута можливість прийняття управлінських рішень щодо подовження строків реєстрації податкових накладних та незастосування санкцій. Мінфін вніс відповідні зміни до Податкового кодексу, уряд їх підтримав. Коли парламент затвердить ці зміни до законодавства, то бізнес буде звільнений від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, виданих з 1 по 15 червня, і які будуть зареєстровані до 15 липня. А, до речі, альтернативою M.E.Doc є наш "Електронний кабінет платника". Тут принаймні все захищене і всі, хто користувався ним, свої дані зберегли.

Судячи з ваших заяв – розвиток електронних сервісів в ДФС - це трохи не пункт №1. До кінця року ви пообіцяли прем’єр-міністру 100% послуг служби надавати в е/форматі. Що вже зроблено? 

Це наш надзвичайно амбітний план. Я глибоко переконаний, що ми з цим впораємось. Ідея в наступному: всі адміністративні, консультаційні, будь-які інші послуги, які надає ДФС платникам податків, обмін інформацією з центральними органами влади, правоохоронними органами, вивести виключно в електронний формат з метою мінімізації контакту платника податків з посадовою особою. Це в принципі зменшить корупційні прояви, оскільки фізично платник та інспектор не матиме ніякого конекту. Останнім часом ми запровадили можливість отримання електронної довідки про відсутність заборгованості, яка потрібна для участі суб’єктів в тендерних процедурах. Її отримання раніше вважалося проблемною, я б, навіть, сказав закорумпованою, оскільки  у посадової особи ДФС є 10 днів на видачу цієї довідки, а, як правило, вона потрібна на завтра чи післязавтра. Ще до кінця року ми плануємо забезпечити повноцінне функціонування електронного кабінету на предмет можливості сплати податків юридичними  особами. Сьогодні вони можуть тільки здавати  звіт в електронному вигляді і фактично отримувати всі довідки. До речі, в нашому "Електронному кабінеті платника" зареєстровано понад 8 мільйонів користувачів з більш ніж 70 країн світу.

Але Володимир Гройсман наполягав запустити електронні сервіси до жовтня.

Ми сьогодні над цим надзвичайно напружено працюємо, але проблема в тому що та кількість ІТ-спеціалістів, які сьогодні є в ДФС не дозволяє нам рухатися такими темпами, як хотілось би.

Що потрібно?

Як мінімум, збільшити рівень  заробітної плати для того, щоб в департаменті ІТ могли працювати спеціалісти на конкурентних умовах. Да і взагалі по всій системі ДФС. Митникам вже вдалося з квітня вдвічі підвищити зарплату за рахунок перевиконання митних платежів. Хто б що не казав з цього приводу, що, мовляв, це - одноразова акція, але зарплата митника зменшуватися не буде. В парламенті у першому читанні вже прийняті зміни до держбюджету, які, зокрема, передбачають і збільшення видатків на зарплати податківців. Це дуже важлива антикорупційна складова.

Якщо повернутися до системи блокування податкових накладних, то бізнес побоюється "ручного" втручання. За якими критеріями буде діяти ДФС?

Новий механізм дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків. Умови чіткі та зрозумілі, виключають будь-який фактор "ручного" втручання та визначені наказом Мінфіна. Якщо у компанії немає дозвільних документів на здійснення відповідної господарської діяльності, якщо націнка на товар перевищує півтора рази, ризикового товару на складах більше 75% або, наприклад, сумарне значення ПДВ у зупинених накладних більше за середнє значення сплати ПДВ за останні 12 місяців, то система зупинить таку реєстрацію. Система побудована таким чином, щоб реагувати, попереджуючи зловживання недобросовісних платників податків. Тобто вона не лише бачить потенційні порушення, а й унеможливлює безпідставне формування податкового кредиту, навіть до моменту подання податкової декларації з ПДВ. Тобто система ризиків спрацьовуватиме вже на стадії реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування.

Критерії протягом цих трьох місяців тестування фіскальна служба разом з Мінфіном, залучаючи громадські організації, відшліфовувала. Починалися всі процедури з відпрацювання "схемного" податкового кредиту по суб’єктах господарювання, де є ймовірний "пересорт" в сумі 50 тис грн. Тоді б більше 20 тис суб’єктів щомісячно попадало під дію критеріїв. На сьогоднішній день питання з 50 тис грн піднялося до 500 тис грн.

Сьогодні в ДФС створений окремий структурний підрозділ, який буде розглядати пакети документів від суб’єктів декларування, у яких будуть, так звані, "відбиті" податкові накладні. Повний пакет документів буде розглядатися комісійно з метою прийняття остаточно рішення – або ж цю накладну приймати або ж суб’єкту доводити причини її неприйняття. Ми очікуємо, що таких накладних буде невелика кількість.

Яка, за вашими прогнозами?

Відсоток податкових накладних, які можуть бути зупиненими, не перевищить 0,1% від загальної кількості перевірених. Мова йде про близько 200-400 суб’єктів господарювання. 
Під час дії тестового режиму ряд підприємств отримував попередження, що їх податкові накладні можуть бути зупинені. І вони знають про це. Боятися цього процесу не треба. Ми провели зустрічі з бізнесом, роз’яснили як буде працювати система. Це, в першу чергу, стосуватиметься тих, хто ще досі будує схеми ухилення від оподаткування, так званий, "пересорт", або зустрічні транзити, коли відсутня покупка певного товару при його фактичній реалізації.

Ви неодноразово заявляли позитивну динаміку з декларуванням податку на прибуток. А що з переплатами? Ви говорили про напрацювання разом з Мінфіном механізму одноразового повернення всіх сум. Про який обсяг йде мова і коли бізнесу чекати всі ці сплачені наперед суми?

У першому кварталі бізнес задекларував до сплати 20,2 млрд. грн податку на прибуток. Якщо порівняти з четвертим кварталом 2016 року, то тоді було 10,9 млрд грн. Динаміка погашення переплат також позитивна. По даним на 1 червня, це була сума в 17,3 млрд грн. За півроку вона скоротилася на 1 млрд грн, а ще на 1 січня 2016 року обсяг переплат сягав майже 24 млрд грн. ДФС відмовився від практики збирання податків наперед. Діючим бюджетним планом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених платежів по прибутку. Ми пропонували розглянути варіант врахування переплат при плануванні доходів бюджету. Зараз разом з Мінфіном опрацьовуємо механізм повернення переплат, а також боргу з відшкодування ПДВ, сформованого з 2010 року, за рахунок коштів від спецконфіскації.

Якщо позитивна тенденція по нарахуванню прибутку надалі продовжиться, відповідно першоджерелом скорочення переплат будуть позитивні нарахування. Тобто, умовно кажучи, надходження в бюджет не ідуть, вони "з’їдаються" переплатами у попередніх періодах, йде взаємозалік. Тому все ж таки логічно було би разово повернути ці кошти і тоді при декларуванні податку на прибуток ми б отримали суттєве збільшення надходжень, реальних надходжень.

Яка кількість підприємств має переплати?

Близько 12 млрд грн припадає на понад 200 великих платників. Ще понад 4,5 млрд грн – це зобов’язання перед близько 12 тис платників. Якщо одноразово виділити ці 4 млрд грн, то проблема фактично буде знята, як масова.  

В уряді були ідеї про перепідпорядкування ДФС від Мінфіна - напряму Кабміну. Думки експертів з цього приводу розділилися, міністр фінансів Олександр Данилюк сам достатньо негативно відреагував на ці пропозиції, назвавши їх поверненням до часів міністерства Клименка. Прем'єр-міністр згодом заявив, що цього не буде. І буквально минулого тижня Данилюк оголосив про початок реалізації комплексного проекту по реформуванню ДФС за підтримки консультантів міжнародної консалтингової компанії, начебто ніхто нічого і не реформував до цього. Можете пояснити про що йдеться і що врешті-решт буде?

Я неодноразово говорив, що я сьогодні готовий працювати в будь-якому форматі, що визначить уряд. Реформа ДФС – це зміни принципів роботи усієї служби. Співпраця з міжнародними партнерами, урядом, Мінфіном із впровадження рекомендацій по реформуванню ДФС стане поштовхом до подальших змін. Ми готові до змін та нових підходів, більше того, ми їх вже втілюємо. І частково про зміни ми з вами вже поговорили. Тобто йдеться про те, що ДФС має певний вектор діяльності і ряд процесів вже запущений, тому я би звернув увагу на те, щоб паралельні процеси не впливали на реалізацію, щоб не гальмувалися напрямки, по яких вже є результат.

Ви заявляли про запуск Таргетингово-моніторингового центра, результатом якого має стати спрощення та прискорення митного оформлення, аналіз ризиків, зменшення корупції. Подібний центр вже працював і у структурі митниці, і за часів Міндоходів. В чому основна різниця нинішнього центру від тих, що були?

Справа в тому, що той моніторинговий центр, якій працював в 2012-2013 роках під час, так званих, реформ, реорганізацій і так далі, і протягом вже 2014-2015 років, фактично втратив всі свої основні функції. Фото-, -відеоспостереження, яке знаходилось в пунктах пропуску на державному кордоні України, в більшості випадків не працювало повноцінно.

Так, їх навмисно ламали, відключали, як власне і сканери…

Такі випадки були, але основна проблема була в непродуманому підході. Повноваження по закупівлі техніки надавались на регіони і, відповідно, кожна митниця купувала ті камери з тим програмним забезпеченням, які вони вважали за необхідне. Тобто хтось купив одну камеру, хтось - іншу, а потім це все звести в центральному апараті в моніторинговому центрі фактично було неможливим, оскільки ці програмні продукти між собою конфліктували. Сьогодні в нас зовсім інший підхід до самої процедури. Ми під час роботи попереднього моніторингового центру встановили ряд проблемних питань.  Крім того, на моє прохання і за попередньою домовленістю з головою митного комітету Азербайджана в нас працювала група експертів, які нам протягом двох місяців зробили ряд пропозицій, зауважень і застережень, які сьогодні, на їхню думку, слід усунути.

Наприклад?

Підхід буде в наступному: камери для фото-, -відеоспостереження в пунктах пропуска будуть купуватись централізовано з відповідним програмним продуктом. В чому функція Таргетинг-центру і для чого ми його створюємо? Ми укомплектовуємо цей підрозділ і збільшуємо повноваження, управління ризиками, яке є сьогодні в департаменті по боротьбі з  контрабандою, разом з посадовими особами переносимо у відповідний Таргетинг-центр, щоб цей структурний підрозділ був повноцінним аналітичним центром  і міг оперативно реагувати, маючи інформацію безпосередньо з пунктів пропуска. В перспективі у нас не тільки виведення камер фото- і -відеоспостереження. В центрі також буде зводитися інформація від сканувальних пристроїв, від вагових комплексів, які будуть розміщені в пунктах пропуска. ТЦ отримає надзвичайно великий обсяг інформації, який буде опрацьовуватися. Крім того, я глибоко переконаний, що все ж таки однозначно посилиться контроль з боку центрального апарату.

Тобто тут також окрім спрощення та прискорення контролю можна буде говорити про подальшу детінізацію та зниження корупції?

Так, по Таргетинг-центру ми вивели ряд перспектив. Він вже фактично укомплектований. Сьогодні розробляються додаткові програмні продукти для накладення GPS-замків на інтерактивну карту і вже в тестовому режимі проходять випробовування ряд  виробників.  В подальшому на GPS -замки будемо оголошувати тендерні процедури. І якщо ми в комплексі закриємо чотири складових, пов’язаних з відслідковуванням переміщення вантажів, транспортних засобів на митній території України, а це- сканувальні пристрої, вагові комплекси, пристрої фото- та -відеоспостереження, і, власне GPS -замки, то в принципі ми не залишимо шансів для нечесних платників податків. На першому етапі технічне обладнання буде встановлене на 10 пунктах пропуску з усіма країнами-сусідами. Зокрема, на кордоні з Польшею будуть обладнані три пункти пропуску. Минулого тижня вже оголошені тендери. До речі, закупівля техніки стала можливою за рахунок перевиконання платежів по митниці. Як, власне, вдалим, виявився і експеримент додаткові кошти від перевиконання направляти на ремонт доріг. З початку року вже перераховано понад 7,4 млрд грн.

Тобто з запуском Таргетинг-центру необхідності в "чорних сотнях", які в тому числі були покликані викривати корупційні прояви, не буде? Ефект від них був?

Якщо повноцінно запрацює цей програмний комплекс, вона фактично відпаде. Ми бачимо суттєві збільшення надходжень по митному напрямку, тому важко сказати, хто відіграв свою роль і яка питома вага в загальних надходженнях належить "чорним сотням" або ж міжрегіональній митниці, або ж департаменту боротьби з контрабандою, або ж департаменту внутрішньої безпеки.

Останній місяць тільки й чутно, що силовики "на гарячому" затримують то митників, то податківців. Таким чином, відчищається ДФС чи внутрішня безпека недостатньо спрацьовує?

В багатьох випадках у всіх цих заходах, які відбуваються за участі співробітників СБУ, Нацполіції, Генеральної прокуратури бере участь і головне управління внутрішньої безпеки ДФС України. Таким чином, ми очищаємо наші  ряди від  тих людей, які отримавши вдвічі більшу заробітну плату, все ж таки не погоджуються з умовами праці. Я з усіма мав відверту розмову: з керівниками митниць, з начальниками постів на предмет того, щоб вони визначилися - або вони будуть працювати за ті кошти, які нам вдалося за рахунок 10%-відсоткового перевиконання виплачувати нашим співробітникам, або ж ті, хто вважає, що цих коштів недостатньо, пропоную звільнитися зі служби.

Мінфін активно зайнявся напрацюванням концепцій по реформуванню митниці. Їх вже стільки, що вже не зрозуміло, на яку орієнтуватися. Митники не у захваті від пропозицій, чимало спеціалістів кажуть, що якщо така реформа буде запущена, то просто будуть звільнятися. Наскільки я знаю, цей пункт про об'єднання всіх митних і податкових органів в єдину юридичну особу в Меморандумі з МВФ за часи міністра фінансів Наталії Яресько з'явився по нашій ініціативі.

Я не хотів би давати оцінку попереднім керівникам міністерства фінансів і всім, хто був задіяний у цьому форматі, але, як на мене, ми ще не дозріли до такого формату. ДФС давав свої зауваження. Схожий формат є в Болгарії, але коли ми почали досліджувати цю тему, то з'ясували – там процедура абсолютно інша. Там в ДФС працюють тільки 10% державних службовців, на всіх інших законодавство про державну службу не поширюється, а, відповідно, і ряд законодавчих проблем, які сьогодні виникають у нас, у них - відсутні. Ми дали перелік змін, які потрібно внести в нормативні акти всіх рівнів, починаючи від наказів Міністерства фінансів, закінчуючи змінами в Податковий і Митний кодекс. Якщо ці зміни реалізуються, тоді можна говорити про об’єднання митниці і податкової в одну юридичну особу

Які є ризики? Чи правильно я розумію, що мова може йти про повну втрату контроля, тому що одна людина – керівник Міжрегіональної митниці – одноосібно прийматиме рішення щодо всіх регіональних митниць. Це стосується і кадрів, і оперативного реагування на проблеми, і доходів бюджету.

Не повна втрата контролю, а неможливість прийняття будь-якого управлінського рішення, оперативності. Якщо це буде одна юридична особа і керівник буде фізично знаходитися в столиці, а делегувати повноваження на регіони він не матиме права, то розуміємо, яка буде оперативність прийняття таких рішень.

З 1 січня набули чинності і нові норми Податкового кодексу по скороченню повноважень ДФС. Районні інспекціі стали сервісними, контрольні функції здійснює область. Чи вдалими були ці ідеї?

Так, на податкові інспекції, які знаходяться в районах, покладено виключно виконання сервісних функцій. В цьому законі в прикінцевих положеннях надано визначення, що собою являє сервісна функція. Це – надання консультативних послуг, надання адміністративних послуг і ведення реєстру платників. Це три ключові функції, які було покладено на реорганізовану ДПІ у вигляді центрів обслуговування податків.

Тобто вони ще в стадії реорганізації?

Фактично вони вже сьогодні виконують ті функції, які передбачено. Але сьогодні триває процедура ліквідації, оскільки ми розуміємо, що 70% наших співробітників працювало саме в податкових інспекціях в районах.

Чи перевіряє ДФС електронні декларації, бо деяких депутатів Генпрокуратура підозрює в несплаті податків, говорить про невідповідність доходів та витрат?

По відповідних дорученнях Генеральної прокуратури, які підтверджуються відповідними ухвалами суддів, визначено перелік не тільки депутатів, а і перелік громадян України, по яких ДФС проводить позапланові документальні перевірки на відповідність сплати податку на доходи фізосіб при отриманні доходів, які конкретно задекларовані в електронних деклараціях. Таких доручень було попередньо 37, потім додатково їх збільшили, по моєму, ще на 20.

Всі 60 суб'єктів вже перевірені?

Деякі ще на етапі перевірки, деякі - на етапі оскарження, по деяких сьогодні триває розгляд заперечення, оскільки громадянами, відносно яких проводиться перевірка, надано додаткові матеріали на предмет підтвердження сум, які попередньо задекларовані в електронній декларації.

Два тижні тому уряд прийняв Бюджетну резолюцію на три роки, яка серед іншого, передбачає введення непрямих методів контролю та загальне декларування. Документ вже у Верховній раді. Яке ваше ставлення до цих ідей?

До цього ставлюся позитивно, не бачу необхідності подачі електронної декларації виключно державними службовцями та народними депутатами. Сьогодні є ряд борців з корупцією і ряд активістів, громадських діячів та, і будь-яких інших громадян, які, користуючись тим, що відповідно до законодавства, не передбачено подання електронної декларації, на цьому  надзвичайно зловживають. У нас є ряд звернень від народних депутатів і від громадських організацій, в яких говориться, що, так звані, борці з корупцією використовують схеми. Тому я не бачу ніякої проблеми в тому, щоб громадські активісти, які мають бути прикладом і взірцем по боротьбі з корупцією, самі подавали б свою декларацію.

У Меморандумі з МВФ Україна брала зобов'язання реформувати спрощену систему оподаткування, звузивши її застосування. Чи є у вас розуміння, як повинна виглядати система з 1 січня 2018 року, бо саме ця дата визначена, коли вже змінена система повинна вступити в силу.

Сьогодні фактично єдиним джерелом мінімізації для реального сектора економіки залишаються спрощенці – фізичні особи-підприємці. Перше, на що необхідно однозначно звернути увагу, так це на обов’язкову реєстрацію касового аппарату для будь-якого формату бізнесу, для будь-якої групи, для будь-якої системи оподаткування. Це зменшить всі ті ризики, які є сьогодні при наданні послуг, будь-яких інших взаємозв’язків фізичних осіб з юридичними особами. Це не тільки виведе ситуацію у більшості випадків з тіні, це не тільки нам зменшить ризики при адмініструванні ряду податкових зобов’язань юридичними особами, але і надасть можливість поставити крапку при визначенні митної вартості. Це фактично єдиний механізм, який дав результат в країнах пострадянського простору, які пішли по шляху введення РРО. Іншого механізму боротьби із заниженням митної вартості, аніж створення в державі умов, де реалізація будь-яких товарів не можлива без касового апарату, немає. Суб’єкт господарювання, який завозить на митну територію будь-який вантаж, не буде мати жодного стимулу занижувати митну вартість, оскільки, занизивши її і продавши цей товар по ринковій ціні, отримає великі зобов'язання з податку на прибуток, а при сплаті по реальній митній вартості ПДВ на митниці він це буде використовувати в подальшій діяльності, як податковий кредит. Без РРО ухиляння через ФОП  ми ніколи не поборемо. І не принципово, скільки буде груп, які там будуть у них бар’єри по обсягах. Головне, щоб усі ці операції були контрольовані і ми могли для себе розуміти, скільки сьогодні фізичних осіб-підприємців і який в них обсяг оподаткованих операцій. Ця цифра сьогодні віртуальна і визначити її неможливо, тому що суб’єкт господарювання - фізична особа- підприємець вказує в декларації ту суму, яку вважає за потрібне. Більше це не підтверджується жодним бухгалтерським чи іншим документом.

З лютого ДФС не надає розстрочок по боргах. Це пов'язано зі справою Романа Насірова чи є інші причини?

Сьогодні ДФС більш виважено підходить до надання розстрочок на обласному рівні. І по боргах обсягом до 3 млн грн розстрочки надаються. На рівні центрального апарату протягом останніх місяців відстрочення не надавалася.

А бізнес звертався?

При наявності повного пакету документів у ДФС немає жодних підстав для не надання розстрочки платнику. Якщо в нього є позитивна попередня історія, в нього  є достатня кількість активів, нормальне податкове навантаження, достатня кількість працюючих і сума розстрочки може бути забезпечена основними засобами, то, в принципі, я не бачу жодних проблем.

 В минулому році понад 50% податкового боргу – це були борги держпідприємств. Чи змінилася ситуація сьогодні і що зараз з боргами "Укрнафти", яка також отримували розстрочення, але борги так і не погашала, а в результаті запропонувала процедуру досудової санації?

Так, більше 50% це фінансова заборгованість підприємств державної форми власності. Треба розуміти, що переважна частка боргу знаходиться у підприємств, що знаходиться в стані банкротства. А процедура стягнення цих боргів вже інший закон, не Податковий кодекс. Але ми  його все ж таки обліковуємо, як податковий борг. Щодо "Укрнафти", то ми сьогодні розглядаємо їх пропозиції у процесі досудової санації.

Вже рік розглядаєте.

Вони постійно змінюють свою позицію: то вони хочуть суму боргу розстрочувати, потім відстрочувати, потім вийшли з пропозицією списання частини боргів, як це передбачено в санації, розуміючи, що цього не можна робити під час досудової санації. Це перший момент. Інший момент, який сьогодні насторожує, це джерело походження цих коштів. Той план розвитку, який надає "Укрнафта" говорить про те, що вони не зможуть погашати заборгованість минулих періодів. При цьому треба розуміти, що в них є поточне нарахування під час їх діяльності.

Поточні зобов'язання вони зараз виконують?

Вони платять всі податки, крім податку на прибуток, який вони задекларували у І кварталі поточного року, але не заплатили. Це говорить про їх свідомість і їх платоспроможність. Тому питання сьогодні знаходиться в дискусіях.

Щось реалізовано вже з активів?

Активи ми не реалізовували.

Тобто ситуація поки в підвішеному стані?

Це так, оскільки сьогодні тривають судові тяжби. Ми описали ліквідне майно, але "Укрнафта" не погоджується з цим і пішла в судову інстанцію і суд зобов`язав нас описати неіснуючий газ, який нібито знаходиться на зберіганні в "Укртрансгазі". Ми звернулися в "Укртрансгаз" з метою виконання рішення суду, щоб вони надали нам інформацію про газ, який знаходиться у них на зберіганні. Вони надали інформацію, що газ відсутній. Тому ми не можемо виконати рішення суду, про що ми повідомили державного виконавця. Не можливо здійснити опис газу, якого не  існує. Отримавши документ, який це підтверджує, ми продовжуємо рухатися в напрямку можливої реалізації описаних активів "Укрнафти".

Хто ще з держпідприємств є великим боржником?

Проблемними є підприємства паливо-енергетичного комплексу. Але підприємств з мільярдними боргами немає.

Більше новин про: ГФС Мирослав Продан

Архів
Новини
4 кг золота знайшли на потопленому нацистському кораблі біля берегів Ісландії 21:23
ЄС готує відповідь на нові санкції США проти Росії 08:32
Перестрілка в Дніпрі. Скріншот youtube
Опубліковано шокуюче відео перестрілки у Дніпрі, в якій загинули два бійця АТО і 5 поранених 09:17
Макрон та Меркель вимагають припинити вогонь на Донбасі і здійснити обмін полоненними 11:34
Відео дня: Путін безцеремонно привітався з Макроном на переговорах "нормандської четвірки" 18:10
В Україні пропонують запровадити у вишах комунікативістику замість спеціалізації "журналістика" 20:58
Трамп підтримав закон про нові санкції проти Росії 23:18
Російські ЗМІ називають різні причини смерті першого легального мільйонера СРСР Тарасова 08:49
Заборона георгіївської стрічки: як покарали перших порушників 12:10
Подробиці смертельного ДТП під Києвом: загинули троє неповнолітніх, серед них і водій 20:10
більше новин
Сьогодні Ольги святкують іменини на честь пам'яті про святу княгиню 09:08
Користувачка під ніком Valeri Fad виклала знімок з головним радикалом за деякий час до його рейсу в Хорватію. Фото: facebook.com
Ляшко намагався приховати відпочинок в Хорватії, але "проколовся" на випадкових фото в аеропорту 13:43
Заборона георгіївської стрічки: як покарали перших порушників 12:10
Небайдужі люди закликають замалювати символіку. Фото: facebook.com/roman19701
Соцмережі обурені нахабством партії, яка замалювала на березі Дніпра величезний прапор ЄС 13:34
Ляшко поїхав на літні канікули з Сухіним в Хорватію 20:24
Відео дня: Путін безцеремонно привітався з Макроном на переговорах "нормандської четвірки" 18:10
Іванна Березовська стала срібним призером Всесвітніх ігор в абсолютній категорії сумо. Фото: facebook.com/scu.org.ua
Березовська принесла Україні срібло в абсолютній категорії сумо на Всесвітніх іграх 18:22
Російські дивізії є за своєю суттю ударними. Скріншот відео
Росія стягнула до кордону з Україною 3 мотострілкові дивізії, - Генштаб 22:12
Макрон та Меркель вимагають припинити вогонь на Донбасі і здійснити обмін полоненними 11:34
Конфлікт інтересів: екс-заступнику міністра юстиції Морозу доручили розслідувати скаргу на самого себе 16:04
більше новин

ok