Інтерв’ю 2020-10-10T04:05:49+03:00
Українські Новини
Андреас Умланд

Андреас Умланд

Андреас Умланд: Україна занадто слабка, щоб довгостроково існувати як нейтральна держава

На тлі виборів Президента України експерти з питань безпеки Східної та Західної Європи все частіше обговорюють питання про майбутнє українських зовнішніх відносин і внутрішньої консолідації. Своїми думками про майбутнє України поділився в інтерв'ю РБК-Україна  німецький політолог і редактор книжкової серії "Soviet and Post-Soviet Politics and Society" ("Радянська і пострадянська політика й суспільство") Андреас Умланд.

РБК-Україна: У день інавгурації Віктора Януковича Європарламент ухвалив рішення щодо надання Україні права на подання заявки на членство в Євросоюзі. Що це - реальне розморожування відносин між Києвом і Брюсселем або черговий жест, за яким немає нічого реального?

Андреас Умланд: Думаю, що збіг прийняття цієї резолюції Європарламентом та інавгурації Януковича 25 лютого, - це швидше випадковість. Резолюція готувалася за кілька днів до того. Також варто визнати, що резолюція не має великої політичної та юридичної сили.

Проте прийняття цієї резолюції - більше, ніж простий жест. Таке рішення демонструє непостійне ставлення політичних партій Європи до Києва, тобто все більше серед політичних й інтелектуальних європейських еліт визнання України як складової частини європейської цивілізації й майбутнього члена Євросоюзу. Це не в останню чергу пов'язано з останніми президентськими виборами, які були оцінені західними спостерігачами як переважно справедливі, чесні та вільні. Тим самим ці вибори підтвердили демократичний шлях розвитку, обраний українцями в 1991 й 2004 р.

З іншого боку, не можна забувати про те, що Європарламент - принаймні, що стосується зовнішніх відносин ЄС, - усе ще другорядний орган у своєрідній структурі Союзу, який є не державою, а унікальним гібридом між федерацією й конфедерацією. У свою чергу, тоді як депутати Європарламенту вже "дозріли" для ухвалення важливого рішення щодо України, найбільш значущі політичні лідери ЄС поки не поспішають повторювати однозначне висловлювання в парламентській резолюції.

РБК-Україна: Свій перший візит Президент України В. Янукович здійснив у Брюссель, чим порушив багаторічну неофіційну традицію, що новообраний глава держави спершу їде в Москву. Чим, на Вашу думку, може бути продиктоване таке рішення В. Януковича і як Ви розцінюєте мессиджи, озвучені європейською стороною під час цієї зустрічі?

А.У.: Чому В. Янукович вирішив спочатку їхати саме в Брюссель, я не знаю. Потрібно запитати в оглядачів, близьких до Партії регіонів. Проте реакція європейських політиків на його візит, як мені здається, дає Україні шанс. Мене подають надію позиції, скажімо, президентів Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу і Європарламенту Єжи Бузека, які, судячи з їхньої поведінки й слів, ставляться із симпатією до України. Складається враження, що в органах ЄС уже є якась "група підтримки України". Однак резолюція Європарламенту залишається поки що єдиним і не дуже вагомим документом ЄС, який підтверджує європейську перспективу України.

РБК-Україна: Яким Ви бачите центральне питання європейської безпеки?

А.У.: Відомий вислів американського політолога Збігнева Бжезинського про те, що без України Росія перестає бути імперією, широко відомий як у Росії, так і у Європі. Але актуальна політична релевантність цієї аксіоми та її важливість для міжнародної безпеки в цілому часто замовчуються або не продумуються до кінця європейськими аналітиками.

РБК-Україна: Чому Євросоюз не займається цим питанням активніше?

А.У.: ЄС не може чинити прямого впливу на українсько-російські відносини й, звичайно ж, не зможе замість самої України вирішити її різні проблеми. Однак опосередковано українська політика ЄС значною мірою спрямовує й українсько-російські відносини.

РБК-Україна: У такому разі яка роль ЄС у долі України?

А.У.: ЄС - хоче він цього чи ні - впливає на весь процес українського пострадянського перетворення, як це було у випадку відносин ЄС із державами Центральної Європи в 1990-х рр. Щоправда, іноді відносна важливість поставлених Євросоюзом умов для прийняття в члени ЄС в успіху центрально-європейських трансформаційних процесів переоцінювалася проєвропейськи налаштованими спостерігачами. Проте для сьогоднішньої України ставлення Брюсселя до Києва й політика делегації ЄС у Києві є не тільки зовнішньо-, а й внутрішньополітичним чинником. ЄС, звичайно, підтримує сучасний український процес проведення реформ за допомогою різних програм й угод.

РБК-Україна: Але ж головні органи ЄС дотепер відмовляють Києву в офіційній перспективі членства.

А.У.: Принаймні у Європарламенті цю проблему зрозуміли й прийняли відому резолюцію 25 лютого 2010 р. Для провідних політиків європейських країн і чиновників ЄС різниця між інтенсивним співробітництвом і цілеспрямованою підготовкою до вступу може бути філософською й не матиме істотного значення. Для київської ж еліти, а також для переважної більшості населення України, як, наприклад, для студентської молоді або підприємців, однозначний сигнал ЄС щодо перспективи членства країни є значущим. Будемо сподіватися, що за резолюцією Європарламенту підуть такі ж заяви з боку інших органів і представників ЄС і його членів-держав. Це було б важливо й через те, що в певному смислі відповідь на запитання про європейське майбутнє України релевантна й для збереження української державності, і, таким чином, для всієї східноєвропейської безпеки.

Рбк-Україна: Досить тверде ствердження. Із чим воно пов'язане?

А.У.: З тим, що прагнення до повноправного членства в ЄС є однією з ідей, які дотепер об’єднують майже всіх українських політиків національного рівня, великі групи населення на сході й заході країни, а також, мабуть, серед частини промислових магнатів Донбасу. З інших питань, таких як можливе членство країни в НАТО, російська як друга державна мова або інтерпретація подій Другої світової війни, Україну розділяє глибока тріщина.

Звичайно, не можна не визнати, що за останні роки - ймовірно, внаслідок відмежування ЄС, яке триває, а також рестриктивної візової політики Союзу - ставлення колись захоплено проєвропейськи налаштованих українців до ЄС погіршилося. Проте перспектива членства в ЄС поки ще є тією ниткою, яка могла б зв'язати за іншими напрямками жорстко протиборчі головні політичні табори Києва. Але це дотепер актуальне об'єднавче прагнення може втратити свою силу, якщо ЄС і в наступні роки збереже неоднозначну риторику стосовно своїх намірів щодо України. У найгіршому разі наслідки такої поведінки негативно відобразяться не тільки на Україні, але можуть мати серйозні наслідки й для європейської безпеки.

РБК-Україна: Може, Україні варто позиціювати себе як позаблокову країну, яка є мостом між Сходом і Заходом?

А.У.: Україна занадто слабка в економічних, військових і політичних відносинах, щоб довгостроково існувати як нейтральна держава, яка перебуває в геополітичній буферній зоні між Заходом і Росією. Обговорювані час від часу й у Києві "швейцарська", "норвезька" та інші моделі у світлі географічного положення країни, а також все істотніші світоглядні розбіжності між Заходом і Росією усе менше підходять для сьогоднішньої України. Країна повинна буде раніше або пізніше вибрати для себе той чи інший економіко-політичний блок. Київ не зможе тривалий час продовжувати використовувану дотепер багатовекторну політику, хоча ЄС донедавна змушувала Україну діяти саме так. НАТО ж не здатне в доступному для огляду майбутньому надати Києву альтернативну інтеграційну модель, оскільки можливість членства в альянсі однозначно відхиляється більш ніж половиною населення України.

РБК-Україна: Але раніше українці прихильніше ставилися до НАТО. Антинатівська позиція тільки в останні роки стала домінуючою.

А.У.: На жаль, доводиться побоюватися такого розвитку й у питанні ставлення українців до ЄС. У разі подальшої втрати репутації ЄС в Україні (наприклад, через візову політику європейських держав) частина населення, особливо політичні й економічні еліти сходу й півдня країни, може переорієнтуватися на створення нового альянсу України з Росією. Цей варіант, можливо, є прийнятнішим або навіть бажаним для деяких західних спостерігачів і чиновників ЄС. Однак його практичне здійснення було б, щонайменше, ризикованим.

РБК-Україна: Союз двох країн - у чому тут може бути ризик?

А.У.: Скепсис, якщо не антипатія стосовно сьогоднішнього російського керівництва глибоко вкоренилися в багатьох значущих західноукраїнських і київських політичних і культурних діячів - у першу чергу через спірну спільну історію обох націй. Крім того, в Україні існує коло людей, яке ввесь час збільшується, особливо молодих, для яких повторна прив'язка до Росії була б неприйнятною не тільки через національно-історичні причини. Ця все більш соціалізована в демократичних умовах частина населення має плюралістичні переконання й усвідомлює безперспективність сьогоднішньої російської авторитарної моделі розвитку, а також ненадійність Росії як довгострокового союзника. Іншими словами, можлива проросійська переорієнтація лідерів східної й південної України не знайшла б підтримки в значної частини еліти й населення України - навіть в умовах тривалої невизначеності політики Брюсселя щодо Києва. Таким чином, зближення східної й південної України з Росією поглибило б розкол країни й могло б створити загрозу дезінтеграції української держави.

РБК-Україна: Поділ України на Захід і Схід прогнозують багато хто. Але мало хто говорить про наслідки такого розколу.

А.У.: Деякі західні спостерігачі, які позиціонують себе "реалістами", а також окремі "прагматично" мислячі українські коментатори час від часу заявляють, що Україна може й повинна розділитися формально. І, звичайно, таке розмежування української держави є сценарієм, охоче обговорюваним у Москві. Однак такі цинічні плани "дводержавного рішення" реалістичні тільки на перший погляд. Згубність таких спекуляцій пов'язана з тим, що у разі передбачуваного поділу країни неминуче виникне невирішуване питання про те, де буде проходити кордон між двома новими державами. Але чітко визначити, де саме починаються або закінчуються "прозахідна" й "проросійська" частини України - неможливо.

У західних міркуваннях на цю тему, наприклад, часто упускається той факт, що головні протагоністи "помаранчевої революції" - Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко - родом не із Західної й навіть не із Центральної України, а зі східно-українських регіонів (Сумська обл. і Дніпропетровськ). Важко уявити, що ці дві політики або інші прозахідно налаштовані політичні лідери зі східно-українським корінням погодяться на угоду, за умовами якої їхні рідні регіони знову потраплять у зону впливу або навіть під контроль усе більше антизахідно налаштованої Росії. Тим самим ідея розколу країни є не тільки абсурдною, а й небезпечною. Можливим сценарієм розвитку України у разі її "розмежування" стане громадянська війна за кордони двох нових держав із імовірною участю Росії й непередбачених наслідків для всього європейського континенту.

РБК-Україна: Наскільки такий сценарій може стати реальністю?

А.У.: Сьогодні, на жаль, не можна повністю виключити подібну динаміку політичного розвитку. Загострення глибокої кризи в Україні в поєднанні із тривалою невизначеністю ЄС може призвести до подальшої втрати довіри серед українського населення не тільки до демократичної системи країни. Все більша кількість українців можуть поставити під сумнів здатність своєї ізольованої країни в принципі продовжувати існування як ефективної держави. Такий сумнів у майбутньому України дав би плідний ґрунт для сепаратистських тенденцій, наприклад, у Криму, населення якого, здебільшого російського походження і не повністю приймає належність півострова до української держави. Ескалація напруги внаслідок таких сепаратистських устремлінь за участю в ньому етнічних росіян, не говорячи вже про громадян Росії, могла б призвести до активізації Кремля за схемою його втручання у внутрішньогрузинський конфлікт серпня 2008 р.

РБК-Україна: Невтішні перспективи.

А.У.: Цей сценарій-катастрофа, звичайно ж, не визначений. Представники російського політичного мейнстріму, щоправда, іноді дійсно грають із ідеєю, що Крим або, принаймні, Севастополь "по суті, належать Росії". Але поки Кремль не проявляє серйозного інтересу в проведенні возз'єднання Криму із РФ - не в останню чергу, тому що ціна такого аншлюсу може бути настільки великою, що досягнення цієї мети принесе більше шкоди, ніж користі російській державі. У сьогоднішньому керівництві Росії мало демократів, але все-таки воно може бути класифіковане як більш-менш раціонально діюча корпорація.

РБК-Україна: З іншого боку, не можна забувати й про те, що в російському політичному ландшафті існують ультранаціоналістичні угрупування, що мають зв'язки в Держдумі, уряді й президентській адміністрації.

А.У.: Цілком правильно. Дві найзначніші з них, але далеко не єдині - це Ліберально-демократична партія Росії Володимира Жириновського й Міжнародний "Євразійський рух" Олександра Дугіна. Можна припустити, що навіть ці росіяни-ультранаціоналісти усвідомлюють безглуздість військової конфронтації своєї держави з Україною, наприклад, за Крим. Але вони і їм подібні політичні сили могли б використати ескалацію напруги в східній або південній Україні з подальшою російською військовою інтервенцією й результуючою масштабною конфронтацією із Заходом. Логіка політичної конкуренції між дотепер існуючими в Москві ідеологічними таборами може спонукати російських правих екстремістів сприяти розпаленню національної ворожнечі за допомогою своїх дружніх організацій і політичних союзників у південній Україні або на Донбасі.

РБК-Україна: Так, але чи не здається Вам, що це все внутрішні проблеми Росії й України? Причому тут ЄС?

А.У.: Для ЄС питання про майбутнє України є не тільки зовнішньополітичним питанням, а й поки що недостатньо усвідомленою загрозою своїй власній безпеці. Продовження невизначеності європейської політики стосовно України суперечить не тільки бажанням Києва. Перераховані ризики, які випливають із такої стратегії, ідуть врозріз також і з корінними інтересами самого Союзу і його держав-членів. Спрощення питання про відкриття ЄС Україні до урівноваження позицій європейських українофілів і мнимих реалістів базується на нерозумінні загальноєвропейського значення цієї країни. Принаймні, більшість депутатів Європарламенту це, ймовірно, зрозуміли.

РБК-Україна: У контексті цього сценарію як Ви оцінюєте сьогоднішні дії Брюсселя?

А.У.: Описавши невтішні альтернативи надання Україні перспективи членства в ЄС, сьогоднішню політику керівництва Союзу (Європейська Рада, Єврокомісія, Рада міністрів) можна назвати недалекоглядною. Ні нейтралітет, ні нове пов'язування з Росією й, звичайно ж, ні розкол країни не є прийнятними перспективами для другої за величчю європейської держави. Дезінтегрувальні тенденції в Україні напевно сприятимуть російському ірредентизму й у найгіршому разі призведуть до відродження Російської імперії, яке пророкує Бжезинський, - з тривалими наслідками для європейської, якщо не світової безпеки.

РБК-Україна: Що необхідно зробити, щоб змінити ситуацію?

А.У.: Для ЄС не залишається нічого іншого, як краще раніше, ніж пізніше офіційно взяти Україну під своє крило. Однозначна перспектива вступу в ЄС у не занадто віддаленому майбутньому, підтверджена не тільки Європарламентом, а й представниками інших органів Союзу, могла б об'єднати протиборчі табори української еліти й згуртувати культурно розколотий народ України під одним прапором. Пряник перспективи членства також дав би змогу ЄС більшою мірою застосовувати батіг вимог про активніше проведення конституційних, адміністративних, економічних й освітніх реформ. Таким чином, ЄС своїм відкриттям назустріч Україні надав би гарну послугу як своїм державам-членам, так і поширенню своєї системи цінностей.

 Розмовляв Денис Дехник, РБК-Україна .

 


Архів
Новини
Олексій Навальний. Фото: openrussia.org
Навального затримали в аеропорту Шереметьєво 21:44
Молчанова та Туменас намагаються по частинах захопити ринок "Столичний", – ЗМІ 18:46
"Укрзалізниця" планує дозволити посадку пасажирів в потяги за ксерокопією документів 14:58
У Києві знизилася захворюваність на коронавірус: дані по районам 13:24 Інфографіка
Збори акціонерів ПАТ "Мотор Січ" 31 січня 2021 р унеможливить захоплення підприємства нелегітимним менеджментом, - заява акціонерів 12:50
Фото: facebook/Ольга Чабан
Температура в квартирах аварійного будинку на Макарівській опускається до 14 градусів і нижче 12:43
На вихідних захворюваність на коронавірус різко знизилася: 5 990 нових випадків за добу 10:51
У Броварах і Борисполі сьогодні переобирають мерів 08:21
Експерт розповів, як екс-власник "Мотор Січ" намагається прикритися колективом, — ЗМІ 21:26
У неділю Київ продовжить мерзнути. Двадцятиградусні морози збережуться 21:00
більше новин
Збори акціонерів ПАТ "Мотор Січ" 31 січня 2021 р унеможливить захоплення підприємства нелегітимним менеджментом, - заява акціонерів 12:50
Експерт розповів, як екс-власник "Мотор Січ" намагається прикритися колективом, — ЗМІ 21:26
Фото: facebook/Ольга Чабан
Температура в квартирах аварійного будинку на Макарівській опускається до 14 градусів і нижче 12:43
Олександр Охрименко: "Стосовно китайського інвестора "Мотор Січі" Skyrizon ввели спеціальний режим співробітництва з американськими компаніями, а не санкції" 22:06 Думка
Офіційно: Мінторг США ввів проти китайського акціонера "Мотор Січі" Skyrizon не санкції, а спецрежим експортного контролю 12:06
В Україні виявлені перші контрабандні тютюнові вироби для електронного нагрівання з Китаю, - ЗМІ 09:44
Молчанова та Туменас намагаються по частинах захопити ринок "Столичний", – ЗМІ 18:46
Олексій Навальний. Фото: openrussia.org
Навального затримали в аеропорту Шереметьєво 21:44
Пенсійний фонд назвав середній розмір пенсій в Україні 10:05 Інфографіка
Бойко заявляє, що відновить права російськомовних громадян 12:33
більше новин
У 2020 році вихованці Київської МАН отримали 15 патентів на свої винаходи 14:05
Пенсійний фонд назвав середній розмір пенсій в Україні 10:05 Інфографіка
Бойко заявляє, що відновить права російськомовних громадян 12:33
Експерт розповів, як екс-власник "Мотор Січ" намагається прикритися колективом, — ЗМІ 21:26
В Україні хочуть дозволити автоматичну зміну постачальників газу. Що зміниться для населення 05:15
В Україні після чотириденного росту кількість нових випадків COVID-19 знизилася 10:35
Фото: facebook/Ольга Чабан
Температура в квартирах аварійного будинку на Макарівській опускається до 14 градусів і нижче 12:43
КС хоче розглянути конституційність створення в Україні укрупнених районів 22:07
Група хлопців пожартувала і вкрала віз. Фото: пресслужба Поліції
Пожартували на Щедрий вечір. У Рівненській області затягли віз на дах автобусної зупинки 21:48
Україна готова погасити рекордні зовнішні борги, але є умова 21:52
більше новин

ok