Інтерв’ю 2018-04-13T04:03:53+03:00
Українські Новини
Студпрофспілки: Якщо студентів залишать без стипендій - будемо виходити на акції протесту, іншого варіанту нем

Студпрофспілки: Якщо студентів залишать без стипендій - будемо виходити на акції протесту, іншого варіанту немає

Фото: pon.org.ua
Фото: pon.org.ua

В останні тижні великого резонансу набуло питання зміни підходів до фінансування стипендій. Варто було Міністерству фінансів, лише, обмовитися про свою ініціативу, в суспільстві почали широко обговорювати можливу оптимізацію системи заохочення студентів. Зокрема, у відомстві повідомили, що передбачається не просто скасування цих виплат, а поділ стипендій на дві складові: академічну і соціальну. Останньою пропонується виплачувати студентам, які слабо захищені соціально, наприклад, дітям-інвалідам, сиротам та дітям з малозабезпечених сімей. Академічну стипендію, в міністерстві, пропонують виплачувати лише тим, хто показує високі результати в навчанні. У відомстві підкреслюють, що при зміні системи виплат стипендіальний фонд скорочуватися не буде.

Водночас, Міністерство освіти і науки, хоч і заявляє, що не погоджується з усіма запропонованими Мінфіном нововведеннями, але підтверджує, що академічну стипендію повинні отримувати тільки ті студенти, у кого високі успіхи в навчанні, а саме, у яких немає трійок. Також в Міносвіти вважають, що академічні стипендії вкрай необхідні на спеціальностях, навчання на яких держава хоче популяризувати і стимулювати, зокрема на педагогічних. Крім того, міністр освіти і науки Лілія Гриневич виступає за отримання соціальної стипендії якомога більшою кількістю студентів, які її потребують.

У свою чергу міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив, що стипендія - це не соціальна, а заохочувальна виплата. На його думку, стипендія була введена для стимулювання молодих людей краще вчитися, і позбавляти її студентів неправильно. Рева підкреслив, що зекономлені кошти на оптимізації виплат будуть не такі великі, щоб дозволити збалансувати державний бюджет.

У студентських профспілок та органів самоврядування є своя думка щодо цього. Як студенти поставилися до ініціатив Мінфіну? Яке їх бачення реформування системи виплати стипендії? І на що готовий студентський рух, якщо держава до нього не прислухається Українські Новини дізналися у голови первинної профспілкової організації студентів Національного технічного університету "Київський політехнічний інститут" ім. авіаконструктора Ігоря Сікорського Андрія Гаврушкевича, голови Студентського парламенту КНУ ім. Тараса Шевченка Тетяни Федорчук і президента Української асоціації студентського самоврядування Микити Андрєєва.

Яка ваша позиція? Ви взагалі проти реформування системи виплат стипендій і вас задовольняє нинішнє становище, чи вам не подобаються ініціативи, які пропонує Міністерство фінансів?

Андрій Гаврушкевич: Треба з'ясувати, що пропонують Мінфін і Міносвіти, оскільки на останньому круглому столі вони починали викручуватися, нібито вони не хочуть зменшувати фінансування, а хочуть змінити систему нарахування. Але це не так. У листах, які Міністерство освіти на підставі листів Мінфіну, розіслало на ВНЗ, чітко прописано, що на 2017 рік не потрібно враховувати стипендію повністю. А тут вони, коли ми вже почали на прес-конференції підняли громадськість, вони почали змінювати риторику, нібито хочуть змінити систему.

Тетяна Федорчук: Як тільки з'явилася інформація про те, що будуть скасовуватися стипендії, ми відреагували негативно, так як таке вводити не можна, зрозуміло з якої точки зору. Але ми згодні, що реформувати систему нарахування стипендії потрібно, так як вона вже застаріла, вона не ефективна і вона потребує реформ.

Микита Андрєєв: Щодо ідеї реформування, то ми, безумовно розуміємо і згодні, що система є неефективною, та, яка є зараз. Ми готові обговорювати її зміну за умови, якщо витрати загальностипендіального фонду не будуть скорочені.

Які саме зміни ви вважаєте необхідними і виправданими?

Андрій Гаврушкевич: Ми підтримуємо, що потрібно змінити систему, навіть не те, що потрібно змінювати, нова система вже є в законі "Про вищу освіту", але знову ж таки, наш уряд, в першу чергу Мінфін і Міносвіти, його не виконує. Наприклад, сьогодні стипендія нараховується, якщо студент отримує бал 4.0 та вище, а вони кажуть про рейтингову систему, так вибачте, ми це підтримуємо, це як раз і є в законі "Про вищу освіту". Там чітко прописано, що стипендія призначається за рейтинговою системою, зокрема не від балу, а згідно з рейтингом за фахом. Є спеціальності технічні, де круглим відмінником майже нереально стати, але люди там, навіть отримуючи трійку, можуть ставати Нобелівськими лауреатами. Є гуманітарний факультет, де легше навчатися, і на таких факультетах майже всі відмінники і там майже 90% отримують стипендії, а на технічних - близько 40%. Але якщо зробити рейтингову систему, то згідно із законом, не менше ніж 2/3, фактично це 67%, студентів за цим рейтингом отримають стипендії.

Тетяна Федорчук: У нашому університеті вже введена рейтингова система за законом "Про вищу освіту", згідно з якою не більш як 75% студентів мають отримувати стипендію. Після літньої сесії ми вже отримуємо стипендію за новою системою, і ніяких проблем у нас в університеті немає. І зараз я іншої системи запропонувати не можу. Але дійсно вона нас дещо не задовольняє, оскільки дуже маленька різниця між стипендіями повних відмінників і тих, хто вчиться гірше. Адже потрібно мотивувати тих людей, хто закриває все на п'ятірки. І також ми стурбовані тим, яка стипендія по грошах, адже 830 гривень зараз це, ви самі розумієте, не ті гроші, на які розраховують студенти.

Микита Андрєєв: Наша концепція полягає в тому, щоб дійсно розділити стипендії на академічну і соціальну. По соціальній, подумати які категорії її повинні отримувати, а не так як пропонує Мінфін, що у кого батьки отримують меншу зарплату, тим студентам і виплачувати стипендію, так всі почнуть приховувати свої доходи. Щодо академічних стипендій ми пропонуємо відійти від радянської п'ятибальної системи та перейти до стобальної європейської та забезпечувати стипендіями не за 4.0 середнього балу, а за рейтинговою системою. Зокрема, в рамках курсу найкращі студенти за рейтингом отримуватимуть стипендію. Також в законі "Про вищу освіту" зараз передбачено, що стипендія має бути не менша, ніж прожитковий мінімум.

Якщо все ж міністерства не прислухаються до вас і система виплат стипендій буде змінена без врахування ваших вимог, студенти готові продовжувати відстоювати свої позиції? Які методи ви для себе бачите, можливо, плануються якісь акції або, наприклад, студентський страйк?

Андрій Гаврушкевич: Позиція нашої профспілки, що освіта це не витрати, освіта це інвестиції, як і у всіх країнах світу. Ось як зараз країна вкладе в освіту, те ми і отримаємо на виході через 10-20 років. А тут кажуть про розвиток країни, а який тут розвиток, якщо ПТУ фактично знищили, зараз фактично йде знищення освіти. Якщо буде скорочення бюджету, і студентів будуть залишати без стипендій і не буде діалогу і конструктивного розуміння, у нас не залишиться нічого іншого, як виходити на акції протесту, іншого варіанту немає.

Тетяна Федорчук: Звичайно ж, студенти відреагують на скорочення стипендій, якщо таке трапиться.

Микита Андрєєв: Ми це не виключаємо і собі враховуємо, що таке може бути, але говорити про це ще передчасно. Зараз ми перебуваємо на етапі формування студентської коаліції, до якої увійдуть різні студентські ініціативи та організації з усієї України, щоб єдиним рухом дати зрозуміти, що у нас єдина позиція. Так як зараз, те що я бачу, є спланована інформаційна компанія, підготовлена Мінфіном із залученням представників приватних ВНЗ, які зацікавлені у скасуванні стипендій, так як це дасть їм додаткову конкурентну перевагу, також деяких представників громадських організацій. Однозначно, що ми будемо діяти в рамках законодавства України. У нас є право на акції прямої дії, у нас є право звертатися і тиснути, в рамках закону, на депутатів Верховної Ради, так як від них буде залежати прийняття або неприйняття бюджету. Також студенти можуть придумати щось креативне, не просто акцію, а наприклад всеукраїнський флешмоб, ми ще над цим будемо думати.

Деякі активісти вже почали активні дії, зокрема, як ви знаєте, активісти однієї із студентських організацій кинули торт в заступника міністра фінансів Сергія Марченка на прес-конференції про зміну системи виплати стипендій. Одним із гасел було: "Гроші на освіту, а не на війну". Як ви поставилися до такої ініціативи ваших колег?

Андрій Гаврушкевич: Я зовсім не підтримую, як представник профспілки, потрібен діалог. Такі речі, вони нічого не вирішують, це звичайні емоції студентів. Я розумію, що питання безпеки сьогодні один із пріоритетів. Але в країні мають бути пріоритети при формування бюджету: безумовно, обороноздатність, і точно також питання охорони здоров'я та освіти.

Тетяна Федорчук: Я дуже категорично до цього ставлюся, дуже негативно. Так як ми знаємо, яка ситуація у нас сьогодні в країні і це дуже неправильне гасло. Я вважаю ці акції такими, які дуже негативно впливають на імідж студентства в Україні. Тепер всі думатимуть, що студенти це імпульсивні люди, які не можуть нічого вирішувати, а тільки кидатися тортами. Я вважаю, що якщо є зустріч, то потрібно обговорювати і шукати консенсус.

Микита Андрєєв: Відразу скажу, що гасло "гроші на освіту, а не на війну" взагалі категорично не підтримується, засуджується, і я вважаю, цим гаслом повинна займатися Служба безпеки України, так як є тут якийсь проросійський відтінок. А якби гасло звучало, як: "хто не фінансує освіту, той фінансує в'язниці", з цим гаслом ми були б згодні. Адже той, хто не інвестує в освіту, отримує неосвічених громадян. Хоча після ситуації з тортом, заступник міністра фінансів, як я побачив з інтерв'ю, був більш готовий до переговорів. Ми не підтримуємо, але це скоріше був акт відчаю, а ми не такими методами хочемо діяти.

Більше новин про: Студенты Стипендии

Архів
Новини

ok