Інтерв’ю 2019-05-15T11:35:31+03:00
Українські Новини
​Андрій Парубій: Якби Гройсман не підвищив депутатську зарплату останнім рішенням, я би зробив це першим

​Андрій Парубій: Якби Гройсман не підвищив депутатську зарплату останнім рішенням, я би зробив це першим

Наша бесіда з уже місяць як головою Верховної Ради Андрієм Парубієм відбувалась в переддень призначення Генерального прокурора, коли шукали шляхи законодавчого розблокування шляху Юрію Луценку до цієї посади. З можливих варіантів розвитку подій ми і почали нашу розмову. В процесі обробки інтерв’ю відповідь була стилізована у минулому часі, однак, на жаль, поговорити безпосередньо з Андрієм Парубієм про те, що відбулось в сесійній залі у четвер, і як відповідний закон міг в один день бути підписаним головою Верховної Ради (якому Регламент забороняє робити це протягом перших двох днів), Президентом, бути опублікованим, вступити в силу, а Юрій Луценко – призначеним, змоги вже не було.

Водночас, в процесі підготовки інтерв’ю завдяки Андрію Парубію був зроблений крок до вирішення проблеми, яка блокувалась за попереднього керівництва протягом 9 місяців. Парубій запевнив, що необхідний для призначення довиборів у парламент на Волині документ про смерть Ігоря Єремеєва за його розпорядженням переданий до Центральної виборчої комісії.

В інтерв’ю Українським Новинам голова Верховної Ради розповів також про стан справ з призначенням міністра охорони здоров’я, перспективи переформатування складу ЦВК, ухвалення конституційних змін, в тому числі й щодо зняття депутатської недоторканості, та про своє ставлення до питання розміру депутатської зарплати.

Андрію Володимировичу, про найактуальніше наразі питання - призначення генерального прокурора. Як відомо, Президент скасував свій візит до Великої Британії через ситуацію з відповідним призначенням, а Ви раніше зазначали, що Президент бачить на цій посаді лише Юрія Луценка. Водночас необхідний для його призначення законопроект відхилено, а Регламент забороняє реєструвати аналогічний чи такий, що повторює його за суттю, на поточній сесії. Яким може бути вихід з ситуації?

Справді, у вівторок я виніс на розгляд Верховної Ради законопроект по реформі прокуратури і поставив його на голосування. Тоді він не набрав необхідної кількості голосів і був відхилений. Згідно з Регламентом не може вноситись законопроект ідентичний, на ту ж саму тему. Був зареєстрований новий законопроект щодо реформи прокуратури, який стосується набагато більшої кількості сфер реформування, ніж було у відхиленому законопроекті (але в тому числі і досвіду роботи кандидата на посаду генерального прокурора). Якщо законопроект пропонує реформування в набагато ширшому переліку норм, то він може бути зареєстрований, визначений Президентом як невідкладний і знову внесений в зал Верховної Ради. Я, як голова Верховної Ради, згідно з законом, зобов’язаний поставити його на включення до порядку денного. На моє глибоке переконання, питання реформування прокуратури має вирішуватися як можна швидше.

(Законопроект був проголосований 12 травня в цілому, в той же день опублікований в спецвипуску "Голосу України", що дозволило парламентарям вже ввечері того ж дня схвалити призначення Луценка генпрокурором. Таку швидкість для нашого політикуму можна назвати космічною - . Ред.)

Зовсім недавно ми проводили пакет необхідних для візової лібералізації антикорупційних законів і прийняли закон про Антикорупційну прокуратуру. Одна з вимог Європейського Союзу полягала в тому, щоб ми зняли норму, що в Антикорупційній прокуратурі можуть працювати тільки ті люди, які мають прокурорський досвід, аби більше нових людей ввійшли в нову правоохоронну систему, як це сталось в поліції. Тому я вважаю, що відбувалась занадто велика політизація з приводу того, що була знята вимога прокурорського досвіду. Для реформування Генпрокуратури вкрай важливий прихід нових кадрів, починаючи з найвищого рівня, з генпрокурора. Я впевнений, що тільки людина з-поза системи зможе дійсно провести революційні зміни.

Місяць тому Верховна Рада призначила новий склад Кабінету Міністрів, але посада міністра охорони здоровя досі вакантна. Відповідне призначення зараз обговорюється в парламенті чи міністерство далі працюватиме без очільника?

Обговорюється на рівні фракцій, але ще не було внесеної пропозиції. Це однозначно важливе питання, адже сфера охорони здоров’я потребує швидких дій та реформування. Ми намагаємося робити все можливе, щоб на законодавчому рівні проводити реформи, включаємо у порядок денний необхідні для реформування охорони здоров’я законопроекти. Разом з тим ми чекаємо пропозицію від Кабінету Міністрів стосовно міністра. Як тільки вона надійде, я невідкладно внесу її в зал.

10-13 травня планувалось внесення Президентом до парламенту подання на заміну 12 з 15 членів Центральної виборчої комісії. Водночас ЦВК призначила проміжні вибори депутатів Верховної Ради у чотирьох вакантних мажоритарних округах. Старт виборчого процесу може загальмувати перепризначення Центрвиборчкому чи не вплине на це?

Ні, не бачу жодних проблем через призначення виборів.Всі фракції та групи свої пропозиціївнесли, тепер очікується подання Президента. Можу гарантувати, що коли воно надійде у Верховну Раду я зроблю все можливе, щоб воно як найшвидше було поставлене на голосування, а питання ЦВК – вирішене.

Виборчий процес в чотирьох округах розпочнеться 19 травня. У ЦВК кажуть, що відтягнули старт кампанії через можливе оголошення на ту ж дату виборів у ще трьох округах. Два з них звільнились через призначення обраних у них парламентарів головами ОДА і для оголошення виборів необхідні постанови про припинення їх депутатських повноважень. А ось для оголошення довиборів на Волині необхідний документ про смерть Ігоря Єремеєва. Цей документ уже 9 місяців не може надійти до ЦВК. У чому проблема з передачею відповідного документу комісії?

Я вже дав розпорядження. І всі документи, необхідні для оголошення довиборів, відіслані в ЦВК.

Щодо депутатської недоторканості. Конституційний суд ще влітку минулого року розглянув законопроект про внесення змін до Конституції в частині зняття депутатської та обмеження суддівської недоторканості, однак документ так і не був винесений на перше читання. Яка доля цього законопроекту, зважаючи, в тому числі, і на рекомендацію місії Європарламенту з оцінки потреб не скасовувати депутатську недоторканість повністю?

Виносити в зал законопроект логіка є тоді, коли є гарантія його підтримки. Ми розпочали декілька конституційних процесів одночасно: по децентралізації, судовій реформі, і питанню зняття депутатської недоторканості. На зборах голів фракцій ми домовляємося, щоб в зал виносились ті законопроекти, які мають підтримку більшості. З приводу недоторканості є дискусія: чи має вона стосуватись лише депутатів чи депутатів і суддів, чи депутатів, суддів і Президента. Кожна фракція з цього приводу має своє бачення. Деякі хочуть разом з рішенням по депутатах і суддях відразу приймати закон про імпічмент Президента, проти чого я постійно виступаю – це моя особиста думка, що цього робити не можна. Інші хочуть обмеження виключно депутатської недоторканості, ще інші – тільки суддям. Є також дискусії з приводу повного чи часткового зняття недоторканості. Проводячи попередні консультації, я бачу найбільше підстав для оптимізму по конституційних змінах у судовій реформі. Що стосується децентралізації, яка, на жаль, у великій мірі прив’язана до "мінських угод", і недоторканості, то вони будуть винесені тоді, коли я побачу підтримку цих законопроектів і якщо не гарантію, то принаймні високу імовірність, що вони матимуть шанс в залі набрати більшість. Моя позиція щодо цього питання незмінна - я завжди голосував і публічно агітував за зняття депутатської недоторканості.

Ще одна рекомендація місії Європарламенту – закон про опозицію. Зважаючи на те, що зараз більшість фракцій парламенту знаходяться в опозиції, йдуть розмови про розробку відповідного законопроекту?

Ще коли я працював першим заступником я проводив таку форму роботи як створення робочих груп з тих питань, які потребують політичного узгодження. На останній нашій нараді з головами фракцій були підняті питання щодо закону про тимчасові слідчі комісії та закону про опозицію. Законопроект по ТСК зареєстрований давно, але він на сьогодні не має достатньої кількості голосів, щоб пройти. Тому я звернувся до голів фракцій з пропозицією максимально задіяти всі переговорні можливості, аби вийти на законопроект, який може бути підтриманий залом. Всі погодились, що заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд, яка представляє одну з опозиційних фракцій, організує роботу по підготовці цих законопроектів. На її думку закони про опозицію та про ТСК можуть бути об’єднані і, можливо, в результаті ми вийдемо на спільний документ. Моя позиція полягає в тому, що закон про опозицію має бути. Я сам багато років був в опозиції і знаю як важливо, щоб її права були захищені. Як головуючий на засіданні я намагаюсь максимально захистити права опозиції - не обмежувати у виступах і давати можливість бути почутими. Але, звичайно, закон стосується більшого рівня повноважень і прав опозиції, тому я є прихильником того, щоб такий закон був розроблений і прийнятий в залі. Просто поставити закон, який не має підтримки – неправильно, тому я використовуватиму максимум можливостей для консолідації всіх переговорних позицій. Я розраховую, що ця робота буде проведена в найближчі терміни. Конкретний час я не хочу називати, бо поставити розробку законопроекту в певні рамки - некоректно, має пройти процес, з якого ми вийдемо на якісний законопроект, який може бути проголосований в парламенті.

Тоді без конкретних дат. Ви говорили про створення робочої групи по напрацюванню законопроекту про парламентські вибори за пропорційною системою з відкритими списками. Ви вірите, що такий законопроект може бути прийнятий Верховною Радою, бо уже був досвід розробки подібного проекту робочою групою з експертами, а завершилось усе прийняттям написаного в Адміністрації документа, що віддалено нагадує відкриті списки.

Ви запитуєте чи я вірю, а це не зовсім коректно. Краще запитати чи буду я робити усе можливе. Так, я буду робити все можливе, щоб він був прийнятий. У нас уже є певний досвід по цьому питанні - я був одним з авторів законопроекту про місцеві вибори за відкритими списками, який був розроблений з експертами. Робота тривала кілька місяців і ми вийшли на закон про місцеві вибори з пропорційною складовою як основною, але в результаті були вилучені деякі важливі моменти. Наприклад той, що на окрузі партія не просто висуває одного кандидата, а висуває кількох, з яких люди вибирають. Тобто люди обирають не тільки партію, але й її кандидатів…

...Власне, це і є відкритими списками і принципово відрізняло законопроект від того закону, який був прийнятий.

Так, принципово відрізняло. І я був автором законопроекту про відкриті списки, але в ході обговорення ця ідея не знайшла підтримки більшості. Наводили приклад Польщі, в якій, коли вперше ввели подібну систему, з’явились парадоксальні наслідки – внутрішня партійна конкуренція стала більш вагомою, ніж міжпартійна. Під час дискусії цю норму не вдалось відстояти і був прийнятий інший законопроект. Тому я знаю наскільки непростою буде дискусія по закону про вибори до Верховної Ради, я знаю всі аргументи всіх політичних сил, які будуть звучати, тим не менш я є прихильником того, що цю дискусію необхідно перевести в публічну площину. Тому вже сформований приблизний склад робочої групи. Я прийняв рішення, що буду координувати її безпосередньо сам. В неї планую включити представників усіх фракцій, а також експертів з виборчого законодавства. Планую вже в понеділок зібрати перше засідання цієї робочої групи. Якщо ви запитаєте, коли ми напрацюємо і приймемо закон, то я був би нещирим, якби назвав якусь конкретну дату, але переведення в публічну площину має дати нам можливість розширити цю дискусію з суто парламентського на суспільний формат. Ще рік тому я зареєстрував Виборчий кодекс, де система з відкритими списками передбачена і для виборів в місцеві ради, і для виборів в Верховну Раду. Тому особисто я є великим прихильником системи відкритих списків, де буде декілька кандидатів від політичної сили, але наскільки вдасться переконати зал – побачимо. Я докладу усіх зусиль, щоб ми вийшли на рішення.

Як вам ідея місії Європарламенту щодо парламентських приставів?

В цілому хороша ідея, але я не дуже бачу її реалізацію в залі Верховної Ради. Думаю, що тут нам доведеться більше опиратись на культуру народних депутатів. В нашому залі величезна кількість людей, які зовсім недавно пройшли Майдан і фронт, і думати, що на них можна впливати інститутом приставів мені видається, м’яко кажучи, не коректним. Я швидше є прихильником не каральних методів, а звертання до відповідальності й свідомості депутатів…

...Погодьтеся, зняття зарплати складно назвати не каральним методом.

Я сказав, що я більш прихильний до не каральних методів. Я весь час наголошую, що тільки обмеження зарплатні нічого не вирішить, лишень суспільний осуд та тиск може мати реальний вплив на народного депутата. Звичайно, як голова Верховної Ради, в межах своїх повноважень я ввожу певні санкції, але самі по собі вони не є вирішальними. Те саме стосується і приставів – треба більше розраховувати на свідомість депутатів. Думаю, часта комунікація з депутатами дає більші підстави розраховувати на відсутність в залі агресивних дій, аніж система приставів. Я переконаний прихильник реформ в парламентіі визначив приорітетним поетапне введення напрацьованих українськими парламентарями та місією Європарламенту реформ, більшість з яких правильні, але ідею приставів вважаю на сьогодні такою, що не має підстав знайти підтримку в залі і вирішити проблеми.

Одним з останніх своїх розпоряджень на посаді голови Верховної Ради Володимир Гройсман повернув депутатську зарплату з 6 100 до 17 425 гривень. Чи вважаєте Ви таке рішення справедливим і чи не плануєте його скасовувати?

Скажу непопулярну річ: якби це не було останнім рішенням Володимира Борисовича Гройсмана, це було би першим рішенням Андрія Володимировича Парубія. Це одне з найбільших застережень європейських експертів по боротьбі з корупцією: в будь-якій країні боротьба з корупцією ефективна тоді, коли паралельно йдуть і каральні заходи, і гідна зарплата для чиновників з найвищими корупційними ризиками. Маємо розуміти, що діяльність депутатів, як і багатьох державних чиновників, відноситься до категорії високих корупційних ризиків. Якщо депутат не має достатню зарплату на елементарне проживання, то з’являється незмінна спокуса, щоб корупційні ризики суттєво зросли. Я багато років був народним депутатом і отримував зарплату, на яку не тільки жив, але й вдавалось кілька тисяч гривень в місяць відкладати. Але коли останні місяці на 6 тисяч гривень треба було забезпечити родину, доводилось відшуковувати старі запаси та залишки. Це чистий популізм в таких обставинах оголошувати про боротьбу з корупцією, яка в жодній країні не проходила успішно, якщо паралельно чиновникам не забезпечувалась гідна заробітна плата. Тому я не тільки не збираюсь скасовувати рішення Володимира Гройсмана, я його підтримую. Я йому говорив, що розумію наскільки це складне рішення, і що можу це зробити сам. Але Володимир Борисович завжди себе поводив як людина командна. Він сказав, що це його зобов’язання і поставив свій підпис. І це робить честь прем’єр-міністру.

Свого часу, як перший віце-спікер Ви відмовились від державної охорони. Після того як Ви стали головою Верховної Ради змінили своє рішення?

Так. Як мені пояснили, у голови Верховної Ради не існує такої функції як відмова від держохорони. Такої опції як відмова немає у трьох людей в державі – у Президента, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради. Коли я був секретарем РНБО та першим заступником голови Верховної Ради я відмовлявся від охорони, це була моя позиція. Але одного дня біля готелю "Київ" агент російських спецслужб кинув мені під ноги гранату. Це було чудо, що вона вибухнула в той момент коли закотилася за бордюр і розірвало бетонний бордюр, а не людей, які стояли навколо. Після того Олександр Турчинов сказав мені важливі слова, що, перебуваючи на високих посадах, людина має усвідомити, що не належить тільки собі. Він сказав, що я маю відійти від гордині та усвідомити, що моя безпека, як одного з посадовців держави, є важливою не тільки для мене, а має значення більш концептуальне. Я сприйняв цей аргумент. Зараз у мене є охорона. Це не дуже комфортна річ, не дай Боже комусь зазнавати таке велике втручання в приватний простір, коли з ранку до вечора поряд охоронці, але я з великою повагою ставлюся до їхньої роботи і, згідно закону, перебуваю під державною охороною.


Архів
Новини

ok