Інтерв’ю 2021-10-19T04:04:27+03:00
Українські Новини
​Головний аналітик "Консалтингової агенції "ААА" Марія Колесник: Те, що Росія воює, жодним чином не заважає їй

​Головний аналітик "Консалтингової агенції "ААА" Марія Колесник: Те, що Росія воює, жодним чином не заважає їй торгувати зерном на світових ринках

Україна є одним з ключових гравців на світовому ринку зерна, щорічно нарощуючи обсяги його експорту. Враховуючі війну на Донбасі та стагнацію на світових ринкам металопродукції, зерно займає місце головного експортного товару нашой країни. Але останнім часом зниження цін на зернові на основних світових майданчиках внаслідок його перевиробництва робить цей бізнес менш прибутковим. Про ситуацію на світовому ринку зерна, а також внутрішньому та експортному українському ринку розповіла Українським Новинам керівник аналітичного департаменту "Консалтингової агенції "ААА" Марія Колесник.

Назвіть, будь ласка, основні тенденції на світовому ринку зерна

На глобальному зерновому ринку останніми роками спостерігається ріст виробництва зерна. І в цьому році ми підійшли до того стану, коли у світі великі надлишки як пшениці, так і кукурудзи. Наприклад, в цьому маркетинговому році маємо перехідні залишки кукурудзи 207 млн тонн, минулого року було 205, перед тим – 175. Тобто щороку відбувається шалений приріст світових запасів. Та сама ситуація і щодо пшениці.

Цьому сприяв, насамперед, хороший урожай в країнах-виробниках. Перевиробництво призвело до того, що ціни на зернові на основних світових майданчиках обвалилися з початку сезону.

Яка ситуація на українському ринку?

Українських експортерів, як не дивно, підтримала девальвація національної валюти. Сьогодні наші виробники більш конкурентоспроможні на світових ринках, вони відповідно можуть більше поставити зерна на зовнішні ринки (з початку маркетингового сезону станом на 11 береня експорт зерна з України вже становив 27,7 млн тонн). Це є більше, ніж минулого року, при тому що загальний обсяг врожаю в Україні нижчий, ніж в минулому сезоні.

Єдине, що змінилося порівняно з минулим роком, то це структура експорту. Оскільки цього року було збільшено виробництво пшениці (в минулому році для неї були менш сприятливі умови) - майже 27 млн тонн порівняно з 24 млн тонн в 2014, то в цьому сезоні очікуємо збільшення її експорту до 16,5 млн тонн проти 11 млн тонн минулого сезону. З кукурудзою ситуація склалась зовсім протилежна, через посуху її урожайність була меншою, ніж роком раніше, і те, що ми зібрали 24 млн тонн – це здобуток, а не поразка. Адже за таких погодних умов була загроза отримати ще значно менший врожай пізніх культур. Проте зазначу, що за рахунок збільшення виробництва пшениці просідання по кукурудзі мало відчутне.

Щодо ячменю, то цього маркетингового року на зовнішні ринки вже поставлено близько 4 млн тонн, отже, підходимо до завершення, оскільки весь ячмінь, який ми можемо запропонувати до експорту, до кінця лютого, як правило, вже вивозиться і на весну нічого не лишається. Цей рік не є винятком. З року в рік ця культура все меншу вагу має у списку основних українських культур, але не слід забувати, що саме ця культура є найбільш дешевою з точки зору вкладання коштів. Тобто якщо в аграрія грошей немає, то можете сміливо сіяти ячмінь, він в будь-якому випадку виросте і дасть урожай. При цьому це будуть мінімальні затрати на його вирощування, яких ви можете зазнати. Кукурудза в цьому випадку є найбільш затратною культурою, якщо говорити про зернові і не брати до уваги сою. Проте соя залишається однією з найбільш прибуткових культур, хоча в цьому році соняшнику програє в ціні. Адже соняшник в цьому році, попри всі негаразди на світовому ринку, в Україні тільки дорожчає навіть в доларовому еквіваленті, порівняно з початком маркетингового року.

Якщо на пшеницю ціна знизилася на світовому ринку з 225 доларів/тонна до 170-165 доларів/тонна, то соняшник подорожчав від 365 до 415-420 доларів /тонна – 13-15% (на умовах СРТ). Ця культура є прибутковою за будь-якої девальвації. Тому в нинішньому сезоні можливе збільшення площі під соняшником в Україні за нашими оцінками до 5,3 млн га.

В південних областях вже почалася посівна, скільки вона буде коштувати в цьому році?

Слід сказати, що останнім часом, швидше через нестачу достатньої кількості коштів на посівну, фермери все більш прискіпливо обирають, яку культуру сіяти, яку – не сіяти. В минулому році було більше форвардних програм. В цьому році трейдери теж заявили, що будуть фінансувати аграріїв. Але для них дуже важливо, з якими контрагентами працювати – якщо ви надійний, не перескакуєте від одного покупця до іншого в пошуках більш вигідної ціни, то вони вас кредитують. Холдинги в цьому плані більш незалежні, вони мають інше фінансове плече, можуть заздалегідь закупити і міндобрива, і засоби захисту росли (ЗЗР). В цілому весняна посівна в цьому році подорожчає на відсотків 20, можливо, 25. Все залежить від того, як поведе себе курс гривні. За оцінками Мінагрополітики, минула весняна посівна оцінювалась в 66 млрд гривень, то нинішня буде на рівні 80 млрд гривень.

Тут дуже важливо врахувати середні норми внесення міндобрив і ЗЗР. Для аграрія ж все залежить від того, наскільки він може собі дозволити виконання цих норм. Звичайно, я б радила не економити на якісному насінні і на мінеральних добривах. Згадаймо шалену посуху минулого літа, яка перейшла й на осінь і не минула без наслідків. Якщо не підживити мінеральними добривами покладене в суху землю восени зерно, то фермер в підсумку більше втратить ніж зекономить. Минулої весни хто не економив на добривах, той отримав більш-менш хороший урожай і навіть на низькій ціні за рахунок валу зміг виграти.

Раніше при вирощуванні пшениці, якщо ми отримували більший вал з гектара, то втрачали на якості – отримували фуражне зерно. Останніми роками завдяки технологіям, ЗЗР і міндобривам, цього не спостерігається. Нам вдається отримувати більший вал при нормальних показниках якості. Економія аграріїв на ЗЗР минулої весни призвела до того, що більшість вирощеної пшениці йшла на фураж, навіть при тому, що погодні умови дозволяли отримувати зерно продовольчих класів. Так, господарства, які вчасно обробили свої поля ЗЗР та внесли необхідну кількість мінеральних добрив влітку 2015 року, отримали продовольчу пшеницю з високою врожайністю.

А структура площ сильно зміниться порівняно з попереднім сезоном?

Слід сказати, що останніх кілька тижнів вгору йде ціна на кукурудзу (160-170 доларів/тонна на початку лютого і 165-175 доларів/тонна - наприкінці) – більше, ніж на пшеницю. Це ймовірно сприятиме тому, що посіви під кукурудзою в цьому році не будуть скорочуватися, як це передбачалося раніше, а можуть навіть зрости до 4,4-4,6 млн га, відповідно. Минулорічний врожай кукурудзи було зібрано в Україні з 4,1 млн га угідь. Зараз у зв’язку зі зміною клімату, посушливою погодою, для тих, хто сіє кукурудзу і не використовує якісне насіння і гібриди, краще йти в іншу культуру. Тому що отримувати від кукурудзи урожайність на рівні пшениці – це є неправильно і економічно недоцільно. За нашими попередніми прогнозами, якщо знову не виникнуть форс-мажорні погодні умови, то середня врожайність кукурудзи в Україні очікується на рівні 60 ц/га проти минулорічних 57 ц/га, а, отже, і валовий збір цієї культури, за попередніми прогнозами, зросте до 26-27 млн тонн зерна.

За оцінками Гідрометцентру та профільного інституту НАН, до 10% озимого ячменю можуть потребувати пересіву. Пшениці ярої у нас сіється дуже мало порівняно з озимою (170 тис. га ярої проти майже 6 млн га озимої). Загалом стан озимих на 67% оцінюється як в хорошому та задовільному стані. Все залежатиме від того, якою буде погода в найближчий місяць – чи буде різке просідання температури, чи буде достатньо вологи. Те зерно, що в землі, виживе, але є дуже слабкі сходи. Отже, погода в найближчий місяць буде визначальною, наскільки зможуть вижити слабкі сходи і який врожай пшениці ми отримаємо влітку.

Отже, для слабких посівів міндобрива за цих погодних умов – якраз те, що треба. Холдинги, маючи всю необхідну техніку, знаходяться цього року в більш виграшному становищі, оскільки мали можливість внести необхідні мінеральні добрива тоді, коли ще лишався підмерзлим грунт. Щоправда, цього року через швидке підвищення температур їм довелось працювати і вдень, і вночі. Малі господарства, у разі відсутності власних тракторів, починають підживлення лише тоді, коли в черзі дочекаються орендованої техніки від більш потужних сусідів. Цього року є небезпека, що вони можуть не встигнути це зробити в оптимальні строки, бо тепла і м’яка земля швидко стає непрохідною для тракторів, і це негативно вплине на подальший розвиток культур.

Україна основні обсяги зерна експортує в першій половині маркетингового сезону, в другій - попит на українське зерно знижується. Як наші трейдери знаходять покупців?

На світовому ринку попит на зерно є завжди. Що стосується напрямків експорту, традиційні ринки є, але країни-імпортери зазвичай закуповують зерно на тендерах. Зараз країни імпортери не більш ніж у 15% випадків зазначають в тендерних вимогах побажання, з якої країни має здійснюватись поставка зерна – чи то з Австралії, чи скажімо з США. Зазвичай просто ставляться відповідні умови щодо класу, якості, кондиції – пшениця такої-то якості, така максимальна кількість шкідників і т.д. І в цьому тендері може взяти участь будь-яка країна, чиє зерно відповідає зазначеним у тендерній специфікації вимогам. Для більшості країн Північної Африки визначальною є ціна, тому вони часто закуповують м’яку пшеницю і не завжди високого класу. Таким чином, та чи інша країна може постійно купувати українське чи, скажімо, російське зерно, але якщо ціна французького чи аргентинського буде нижчою, то перемогу на тендері отримає постачальник із найбільш привабливою ціновою пропозицією.

Цього року на світовому ринку низька конкурентоздатність американського зерна, що суттєво скоротило його експорт. Так, пшениця з США суттєво програє своїм конкурентам і Україні в тому числі через міцний долар та зависокі ціни. В поточному сезоні вони фактично поступилися на китайському ринку українській кукурудзі і взагалі українському зерну. Також ми можемо говорити про збільшення українського експорту в арабському світі, зміцнення наших позицій на європейському ринку та поставки до таких країн як Японія та Південна Корея, де традиційно домінувало зерно з Австралії та Сполучених Штатів. Так, зокрема станом на початок березня поточного року Україна вже на 76% вибрала річну квоту на поставки пшениці до країн ЄС яка на 2016 рік становить 950 тис. тонн.

Ми раніше багато зерна постачали в Єгипет, що зараз змінилося?

Що стосується Єгипту, то якщо раніше це був для нас основний ринок, та останнім часом ми його частково "віддали" Росії. Так, за 1015 рік частка Єгипту в українському експорті пшениці посідає 13% так само як Тайваню та країн ЄС. Це сталося внаслідок не зовсім прозорої торгівельної політики яку проводить ця африканська країна останніми роками. Наприклад зараз набирає обертів скандал пов’язаний із вмістом шкідників в пшениці яка дозволена для імпорту до Єгипту, тому наші трейдери зараз намагаються виходити на великі обсяги поставок на інших ринках, навчилися на них стабільно працювати, і сьогодні вже менш зацікавлені у непрозорій грі, де треба чиновнику заносити валізу з грошима і немає гарантій, що Ваше зерно буде оплачене, а не повернуто потім після поставки в порт покупця. Росія ж так працювати звикла, їй подобається і тому вона в більшості домінує на ринку Єгипту.

Слід зазначити,що та ситуація, яка склалася в Єгипті в останній місяць, лихоманить весь зерновий ринок. В цій країні є державна компанія GASC, яка закуповує зерно, і міністерство, яке встановлює правила гри, а також Карантинна служба. Сьогодні Єгипет змінив санітарні норми для постачальників зерна, які фактично неможливо виконати жодному з експортерів. Через введення цих умов багато поставок були зірвані, тому що зерно не відповідало нібито встановленим нормам. Ініціатором цих норм виступила Карантинна служба в той час як і міністерство і GASC були категорично проти. Тепер після звільнення керівника Карантинної служби Єгипет нібито скасував ці норми, але постачальники з побоюванням дивляться на цей ринок, незважаючи на те, що ця країна – одна із найбільших імпортерів зерна і ті обсяги зерна, які мали б потрапити до Єгипту, залишаються на світовому ринку і тиснуть на ціну.

Водночас я б не радила нашим компаніям позбавляти ринок Єгипту своєї уваги, оскільки це найбільший імпорт пшениці в світі. Так, в поточному році за оцінками USDA імпорт пшениці до цієї країни становитиме 11 млн. тонн.

Які у нас перспективи на китайському ринку зерна? Коли у них пік закупок зерна?

Це той ринок, де кількість споживачів переважає решту ринків в світі. Так скажімо на Китай припадає 64% всієї світової торгівлі соєвими бобами. В цьому році очікується, що імпорт сої до Китаю становитиме 82 млн. тонн проти 78 млн. тонн роком раніше. Імпорт фуражного зерна до Китаю в поточному маркетинговому році очікується на рівні 17,3 млн. тонн. Слід зазначити, що крім високого рівня споживання Китай вирізняється ще й великими обсягами закупівель до Держрезерву. Також ринок цікавий тим, що ви укладаєте контракти з державними корпораціями - фактично працюєте з державою, і є певні гарантії, що обсяги продукції, які вам замовлені (законтрактовані), будуть закуплені. Були поодинокі випадки, коли Китай відмовлявся від партій зерна, але це було американське зерно - кукурудза чи соя, коли у них була певна невизначеність щодо деяких підвидів ГМО (зареєстровані/не зареєстровані в Китаї). Зі шротом виникали негаразди. Але якщо ви отримали сертифікат і дозвіл на постачання своєї продукції, і при цьому можете гарантувати високу якість та її відповідність задекларованим вимогам, тоді у вас є певні гарантії, що ваше зерно чи іншу продукцію точно куплять.

Пік закупівель на китайському ринку припадає на грудень місяць, а на початку лютого в Китаї новорічні святкування і ринок завмирає. Але це не означає, що в інші періоди Китай не веде активну торгівлю і не моніторить цінову ситуацію на світових ринках. У травні, напередодні нового сезону, закупки зазвичай вирівнюються, зерно закуповується за низькими цінами – все залежить від прогнозів на наступний маркетинговий рік і приймається рішення, чи збільшувати кількість запасів перед неврожайним роком, чи навпаки реалізувати надлишки з Держрезерву.

Українське зерно має великі перспективи на китайському ринку. По-перше, однією з вимог Китаю є відсутність не зареєстрованих у цій країні видів ГМО, і ми можемо її задовольнити. Водночас питання ГМО в Україні не врегульоване належним чином і це може викликати певні перешкоди для активної торгівлі в майбутньому. Проте в середньостроковій перспективі зерновий ринок навряд чи обійдеться без ГМО, бо з одного боку зростає кількість населення Землі, а з іншого більшість цього населення доволі бідна. Також слід врахувати,що надлишок зерна у світі не триватиме вічно і постійна посуха в основних країнах виробниках може призвести до скорочення обсягів зерна при збільшенні населення.

Назвіть, будь ласка, основні фактори формування ціни на світових ринках

Сьогодні логістична складова менш впливає на ціну через дешеву нафту - ціни на неї просіли до 5-річного мінімуму. Водночас не доцільно везти зерно з Аргентини скажімо до Єгипту чи країн Близького Сходу, бо туди значно легше привезти зерно з Причорномор’я чи Франції.

В цьому сезоні на ціни на світовому ринку впливає так званий "фактор Аргентини". Раніше ця країна застосовувала експортне мито, прив’язане до цін на зерно. Після зміни президента країни основним гаслом і його, і уряду було те, що за деякими позиціями загороджувальні засоби будуть скасовані. Аргенське зерно сьогодні виходить на ринок і зараз всі стежать, якою буде погода в Південній Америці, тому що в Аргентині зараз велика кількість дощів, а до того була посуха.

В зимовий період на формування цін впливає стан озимих у Сполучених Штатах, Причорноморському регіоні та країнах ЄС. Але основним ціноутворюючим фактором протягом сього сезону все ж є рівень запасів і рівень виробництва – якщо вони високі, це тисне на ціни і навпаки їх скорочення призводить до цінового зростання.

Ще одним вагомим важелем впливу на світові ціни на зерно, є Ель-Ніньо (Південна осциляція) - коливання температур поверхневого шару води в екваторіальній частині Тихого океану, що впливає на клімат, передусім в США та Австралії, а відповідно й на урожайність, а отже й обсяги зерна на світовому ринку.

Таким чином, для того, щоб орієнтуватися у світових цінових трендах, слід враховувати загальний обсяг зерна у світі (пропозиція), загальний обсяг світових запасів, ну і звичайно, погодні умови в основних країнах-виробниках, які впливатимуть на подальшу пропозицію. Також слід враховувати ті чи інші форс мажорні обставини, які спостерігались в ПАР цього сезону. Так внаслідок важкої посухи ця країна в цьому році змушена імпортувати 2,7 млн. тонн кукурудзи при тому, що раніше могли його навіть експортувати. Саме через посуху врожай кукурудзи в цій африканській країні скоротився з традиційних 11-15 млн. тонн до 6,5 млн. тонн зерна. Проте цей фактор лише частково і короткостроково підігрів світові ціни, оскільки загальні обсяги пропозиції зерна в світі лишаються рекордними. Завжди коли Міністерство сільського господарства США оприлюднює свої прогнози, світові ринки реагують, але якщо відсутні фундаментальні фактори то після незначних коливань спровокованих діями спекулянтів ціни потім повертаються у звичне русло.

Зараз гравці на біржі спостерігають за погодою і чекають, що буде відбуватись у основних країнах виробниках, чи підуть дощі в Південній Америці і це загальмує збирання врожаю сої та кукурудзи, або спостерігатимуться приморозки на посівах озимини в Північній Півкулі і тоді ціна на пшеницю трішки виросте.

Років три тому був запущений чорноморський ф'ючерс на Чиказькій біржі. відтоді щось змінилося?

Ні, він не пішов. Наші продавці не виходять з пропозицією, а іншим невигідно. Всі дивляться SRW, HRW.

Як чорноморський регіон впливає на формування ціни, і загалом яку роль відіграє на світовому ринку зерна?

Зерно з Причорноморського регіону зазвичай є дешевшим у порівнянні із американськими та французькими аналогами. Ми завжди вигравали по логістиці і десь був демпінг. Сьогодні ж вартість кукурудзи як української в портах Чорного моря, так і американської в портах Мексиканської затоки коливається в межах $160-$170 за тонну і інколи українське зерно є дорожчим за американський аналог.

Як впливає на світовий ринок ситуація з військовою агресією Росії, із санкціями проти неї?

Нажаль те, що Росія воює, жодним чином не заважає їй торгувати зерном на світових ринках. Якщо йде зерно з порту Новоросійська і його продає великий світовий трейдер, це зерно бере участь в тендерах і його купують. Значення немає, звідки воно. Є проблеми в Росії із залученням грошей внаслідок санкцій, але із експортом російського зерна на світові ринки проблем немає. Адже якщо будь-який зерновий трейдер захоче продати російське зерно, його куплять. Санкцій у вигляді заборони на купівлю російського зерна в світі відсутні. Такого навіть Туреччина не зробила, хоча розглядала таку можливість. Для нас це не дуже добре, адже ми могли б самі зайняти цю нішу і постачати зерно зокрема до Туреччини. Традиційно склалося, що з Росії до Туреччини здійснюються поставки м’якої продовольчої пшениці третього класу, невеликими партіями. Може, турки щось і виторгували для себе, в ціні, наприклад.

Експортуючи зерно практично одразу з поля, Україна дуже часто втрачає в ціні. Чи є у нас можливість заробляти більше і що для цього треба зробити?

Щодо України, то досі у нас є проблема змішування зерна в портових елеваторах. Тобто через брак потужностей часто зерно різних класів зберігається в одному силосі в порту. Компанія "Нібулон" намагається вирішити цю проблему, вона досить потужна і може собі це дозволити. Крім того, "Нібулон" може закуповувати протягом сезону в будь-який час зерно відповідної якості, кондиції і класу і зберігати його окремо від інших класів досить тривалий час, поки не настане період більш вигідної ціни. Також він може закуповувати не тоді, коли є велика кількість контрактів і потрібно закупити зерно з різних місць, аби задовольнити заявлені обсяги, а тоді, коли йому це вигідно, - протягом сезону.

Так само міг би діяти "Аграрний фонд" - закуповувати зерно за мінімальними цінами, зберігати в належному місці, щоб у певний час мати можливість вийти з інтервенціями на ринок або державна корпорація ДКПЗУ яка володіє великою кількістю елеваторних комплексів.

Наша проблема полягає в тому, що ми часто не можемо задовольнити вимоги, викладені у специфікації покупця, а відповідно змушені йти на поступки в ціні. Зараз експортери намагаються розв’язати проблему "змішування" зерна і кількість інвестицій в портові елеватори та логістику в цілому останніми роками зростає. Водночас для дрібних фермерів проблема залишається. Вони не мають власних зберігаючи потужностей і навіть виростивши зерно скажімо 2-го класу не завжди мають можливості зберігати його тривалий час в належних умовах: це і проблема високої орендної плати за користування чужим елеватором, невідповідність послуг елеватора їх вартості. А відповідно, змушені продавати одразу й експортувати в період низьких цін.

Водночас, якщо не буде достатньої кількості сучасних портових елеваторів, скільки б у нас не було внутрішніх елеваторів, це не вирішить проблему. Тому такі інвестпроекти, які починаються зараз в порту "Південний", по будівництву сучасного елеваторного перевалочного комплексу - це саме те, що тривалий час не вистачало галузі.

Проте змішування зерна - це проблема, але не трагедія. Бо попри всі проблеми та перешкоди в Україні існує велика кількість трейдерів які виконують серйозні контракти для покупців з високими вимогами до якості зерна, знаходять і потужності для зберігання, і час.

Те, що ми могли потіснити австралійське зерно і американське в Японії, наприклад, найбільш вимогливому ринку, це свідчить про високу якість нашого зерна і відповідність його вимогам ринку країни-імпортера. Зараз ми виходимо на ринок Ірану – цікавий з точки зору асортименту, логістики.

На світовому ринку ми конкуруємо з Росією, безпосередньо конкуруємо і з Францією. У нас обох м’яка пшениця. В Україні практично не вирощується пшениця твердих сортів, раніше були намагання вирощувати її в Криму, але на материковій Україні вже давно не вирощується. А з м'якої пшениці хліб ще можна спекти, а макарони не дуже виходять. Отже, наші аграрії в гонитві за обсягами експорту не хочуть заробляти на якості.

Що потрібно враховувати?

Нам потрібно змінювати підходи до виробництва і продажу зерна. Наприклад, ті ж самі тверді сорти пшениці - вони завжди вирощуються у посушливих регіонах. У нас зараз та ж сама Херсонська область - майже пустеля. І замість того, щоб там вирощувати зернові, які люблять посуху, ми скаржимось, що держава не виділяє кошти на зрошування земель. Треба, щоб наш агроном визнав, що первинною є економіка, а не бажання займатися тим, що добре відомо.

Крім того, у нас не лише складні погодні умови - посуха, яка займає половину літа і переходить на осінь і цим самим не дозволяє отримувати високу урожайність деяких традиційних для нас культур, але й зміна клімату. До цього слід пристосовуватися, а не сподіватися, що через рік-два погода повернеться у своє звичне русло. Тому сьогодні вчені рекомендують дуже ретельно підходити до питання, які культури і де сіяти, які добрива та ЗЗР обирати. Слід пам’ятати, що й технології не стоять на місці. Сьогодні найбільш вигідним з точки зору результативності є мікродобрива. Вони ніби дорожчі, але за рахунок концентрації дають значно кращий ефект. Може дехто є прихильником традиційних міндобрив – мовляв, 10 років тому вони давали свій ефект. Але 10 років тому кукурудза в Чернігівській області не вистигала, для неї було досить холодно і мокро. Чому не поставитися серйозніше до районування посівів тих чи інших культур? Не розглянути сорти, які були виведені для країн з більш сухим кліматом, щоб мінімізувати ризики?

Це стосується не лише України, але й всіх країн Чорноморського регіону. Наприклад, в Румунії та Болгарії цьогорічні втрати кукурудзи становили 30% через посуху. Клімат настільки змінився, що аграріям слід постійно вивчати це питання, і в жодному разі не економити на міндобривах та ЗЗР.

Які у нас перспективи експорту продукції з доданою вартістю - борошна, макаронних виробів, заморожених напівфабрикатів?

Всі питання - в якості. Якщо у вас якісна продукція, її можна експортувати. Щодо борошна, то нам треба робити конкурентноздатною нашу продукцію. Не лише експортувати, скажімо, не насипом і не в мішках - яким це борошно буде, проїхавши тисячі кілометрів? Тобто слід створювати належні умови його транспортування і зберігання. Але ще й потрібно якось позиціонувати свою продукцію. Наприклад, в Європі ніхто не зверне увагу на увагу на пакунок з борошном, де написано лише його сорт. В їхніх супермаркетах величезний вибір борошна, розфасованого за сегментами - для хліба, для випічки, для печива, де для кожного з видів враховано такі показники, як щільність зерна, ступінь помолу, клейковина і т.д. Просто борошно, без позиціонування, тут не користується попитом. Те ж саме стосується і макаронних виробів та заморожених хлібних напівфабрикатів. Все залежить від якості продукції, фасування, умов зберігання, маркування.

Скажіть, будь ласка, що буде з цінами на зернові до кінця цього маркетингового сезону?

Якщо говорити про світові ціни, то підстав для їхнього зростання наразі немає. В Україні в доларовому еквіваленті також все буде прив'язане до світових тенденцій, ну а в гривні - залежно від курсу. Щодо олійних і особливо соняшника, можливе цінове сезонне зростання ближче до літа, оскільки попит зросте, а запаси скоротяться. Це все за умов відсутності форс-мажору і сприятливих погодних умов. Якщо погода несподівано погіршить стан посівів, скажімо за умов посухи в травні або липні, то ціни на зерно підуть вгору.


Архів
Новини
Оновлення вагонного парку: аграрії звинуватили "Укрзалізницю" в маніпуляціях і тиску на бізнес, – ЗМІ 16:10
У Харкові офіційно відкрита відновлена Ярославським Академія футболу "Металіст" 15:33
У 2022 році необхідне фінансування програми державних гарантій медичного обслуговування на рівні, не меншому 5 % ВВП, – Ігор Абрамович 15:22
У Зеленського заявили, що ніколи не втручаються в роботу журналістів та не тиснуть на ЗМІ 14:22
Китай проведе Олімпійські ігри на високому рівні, - Ніна Уманець, замміністра Мінмолодьспорту 11:56
В Україні понад 23 тисяч нових випадків коронавірусу за добу 11:24
Україна вийшла на друге місце в Європі за добовою смертністю від COVID-19 09:56 Інфографіка
РНБО засекретила План оборони України, що прийнятий на останньому засіданні ради 07:22 Документ
Правозахисники запропонували органам влади розробити рекомендації для ОБСЄ з проблематики політв'язнів 23:57
Це вимагає від росіян визнати реальність: Кулеба назвав умови добросусідських відносин України та Росії 23:36
більше новин
Необхідно ретельно розслідувати хто, кого і наскільки законно використовує в "Одеському справі", – Голобуцький 10:15
Активісти вимагали від МОЗ та Кабміну припинити корупцію на ринку кисню, – документ 17:04
У 2022 році необхідне фінансування програми державних гарантій медичного обслуговування на рівні, не меншому 5 % ВВП, – Ігор Абрамович 15:22
Сергій Лещенко чекає запрошення на ефір Савіка Шустера, аби відповісти на звинувачення 11:11
Переможцем рейтингу Best Legal Departments 2021 став юридичний департамент компанії "Метінвест" 16:01
У Харкові офіційно відкрита відновлена Ярославським Академія футболу "Металіст" 15:33
Оновлення вагонного парку: аграрії звинуватили "Укрзалізницю" в маніпуляціях і тиску на бізнес, – ЗМІ 16:10
Китай проведе Олімпійські ігри на високому рівні, - Ніна Уманець, замміністра Мінмолодьспорту 11:56
Бюджетні та релігійні організації можуть залишитися без газу, – нардеп Кучеренко 15:50
У Кличка вимагають від правоохоронців не допустити протиправного захоплення земель Києва 13:18
більше новин

ok