Інтерв’ю 2022-09-13T04:04:21+03:00
Українські Новини
Президент Київської торгово-промислової палати Микола Засульський: Насамперед влада повинна встановити для біз

Президент Київської торгово-промислової палати Микола Засульський: Насамперед влада повинна встановити для бізнесу стабільні та зрозумілі правила гри

Кабінет Міністрів назвав одним зі своїх успіхів у 2015 році, що минає, продовження процесу дерегуляції бізнесу, спрощення дозвільних і реєстраційних процедур для підприємців.

Українські Новини обговорили проблему відносин влади й бізнесу із президентом Київської торгово-промислової палати Миколою Засульським. Керівник КТПП також розповів агентству про роботу палати із просування українського бізнесу за рубежем і про завдання, які ставить перед собою організація в 2016 році.

Як Ви оцінюєте бізнес-клімат в Україні в цілому й у Києві зокрема? Наскільки сильно вплинули на ситуацію російська агресія й ситуація із Кримом та Донбасом?

За останнім даними, Україна піднялася в рейтингу Doing Business ще на чотири позиції й посіла 83 місце. Ключовою реформою, що сприяла цьому, стало спрощення реєстрації бізнесу. Тобто невеликі рухи у бік поліпшення є. Але порівняно з 20-м місцем у Литви і 24-м місцем у Грузії, я думаю, нам є ще до чого прагнути.

У Києві - аналогічна ситуація. Не можна сказати, що сталися грандіозні зміни, але деякі зміни все-таки є. Почав працювати центр "єдиного вікна" з послуг для бізнесу, і такі центри відкрилися практично при кожній районній державній адміністрації, що, загалом, спрощує багато питань. Але, на жаль, залишилися процедури, які доводиться відпрацьовувати, їх формат залишилося колишнім, деякі питання вирішуються не так швидко, як хотілося б. Тобто роботи ще більше ніж достатньо.

Ситуація із Кримом і Донбасом, звичайно ж, вплинула на нашу економіку. У результаті воєнних дій повністю або частково припинили роботу сотні підприємств Луганської й Донецької областей. Це насамперед металургійні підприємства, шахти, підприємства оборонно-промислового комплексу, машинобудування. Фактично стався розрив відносин із Російською Федерацією, припинилися взаємні поставки сировини, матеріалів і комплектуючих для власного виробництва. Окупація Криму теж не пройшла безслідно. Безумовно, все це вплинуло на нашу економіку не найкращим чином. І цього не можна заперечувати. Найголовніша проблема, що заважає роботі бізнесу, - це політична нестабільність в Україні. Про це говорить більше ніж половина опитаних представників бізнесу.

Чи покращилася ситуація у відносинах бізнесу й держави після Євромайдану?

На жаль, ми цього не можемо абсолютно затверджувати. Але наша взаємодія з Київською міською адміністрацією покращилася відчутно. У плані відносин на рівні департаменту промисловості й розвитку підприємництва. Це виражається в кількох аспектах. По-перше, ми підписали угоду про співробітництво. По-друге, ми буквально недавно, 22 грудня, підбили підсумки програми "Столичний стандарт якості" й конкурсу "Найкращий експортер року". І це завдяки взаємодії з державою, із владою, з Київською міськадміністрацією. 11 підприємств стали переможцями програми "Столичний стандарт якості". Головним його завданням є визначення високоякісних товарів і послуг та просування їх на ринки збуту, а для споживачів - надання надійних орієнтирів. Конкурс "Найкращий експортер року" проводиться серед товаровиробників столиці вперше. Його мета - стимулювати експортоорієнтовані виробництва, підвищити їх престиж на міжнародному ринку, збільшити обсяги експорту, поліпшити якість і конкурентоспроможність товарів і послуг. Дипломантами цього конкурсу стали 15 підприємств, що експортують свою продукцію в понад сто країн світу.

Наскільки успішно держава здійснює процеси боротьби з корупцією й дерегуляції?

Щодо боротьби з корупцією поки відчутних результатів немає. Якщо два роки тому в міжнародному рейтингу за рівнем корупції ми були на 144-му місці, то зараз - на 142-му. Про що це говорить? У цьому питанні в Україні мало що змінилося. Сподіваємося, будуть розпочаті найрішучіші заходи в цьому напрямку з боку держави й усього суспільства.

Що ж стосується дерегуляції, то саме дерегуляція й поліпшення умов ведення бізнесу покладено в основу нового законопроекту, розробленого Мінекономрозвитку, яким передбачено істотне скорочення функцій адміністративного регулювання економіки, розширення свободи підприємницької діяльності, впровадження прозорих і єдиних правил для всіх суб'єктів економічної діяльності. Пропонується внести зміни в 51 законодавчий акт. На цьому етапі Мінекономрозвитку ліквідувало 40% ліцензій і дозвільних документів.

Які основні проблеми стоять перед бізнесом, і які кроки центральна й місцева (міська) влада мають розпочати для його підтримки?

Насамперед - встановити абсолютно зрозумілі правила гри. Це - головна проблема у взаємодії між бізнесом і місцевою міською владою. Тому що коли правила ігри міняються на ходу - вести бізнес дуже складно. Взяти хоча б малі архітектурні форми в Києві. Хтось оформив договір, хтось не оформив, хтось говорить про їх незаконність, і на місці знятих кіосків з'являються нові. Тобто я хочу сказати, що правила ігри повинні були стабільними і зрозумілими. Що робити для підтримки? Підтримувати нас не треба - не треба нам заважати. Ми розуміємо всі складнощі з бюджетом, з фінансуванням, але, на мій погляд, переводити малий і середній бізнес на 20-процентну ставку ще зарано. Потрібно дати йому "обростити жирком", а після цього, можливо, діяти більш жорстко.

</p>
<p>
<img src="/uploads/media/editor_photo/2015/12/29/eaea2fcc1d904fab44dd9c651fc57f6df3aac222.jpg" alt="">
</p>
<p>

Як Ви оцінюєте діяльність палати за 2015 рік, що вдалося реалізувати, а що не вдалося й чому?

Практично все, що ми намічали, нам вдалося реалізувати. Це виражається й у цифрах. Наприклад, обсяг послуг у нас порівняно з минулим роком збільшився на 8%. І це незважаючи на те, що в країні спостерігається падіння в цілому й по валовому продукту, і по виробництву. Проте ми знайшли нові форми й методи роботи. Нам вдалося реалізувати зовнішньоекономічний напрямок. Ми допомогли нашим підприємствам гідно представити себе на міжнародних виставках - 49 компаній ми цього року вивели за кордон. Вдалося пройти Рубікон виборів, відзначити 20-річчя палати.

Що не вдалося. Ми ще не прийняли програму розвитку до 2020-го року, плануємо прийняти її на раді в лютому. Виявилося дуже складно обрахувати фінансове навантаження на програму, ми не знали відправних точок. Зараз, коли бюджет прийнято, з'явилася ясність, ми можемо вже цю програму розвитку підкріпити фінансовими розрахунками.

Яка динаміка видання сертифікатів походження КТПП в 2015 році порівняно з 2014?

Динаміка видачі сертифікатів походження, виданих ТПП в 2015 році порівняно з 2014-м, неоднозначна. Загальна кількість виданих сертифікатів зменшилася на 20%. Водночас, кількість сертифікатів Євро 1, які видаються в рамках автономних торговельних преференцій Європейського союзу, порівняно з 2014-м збільшилося більше ніж у 4 рази.

Які завдання ставить перед собою палата в 2016 році?

Перше - розвиток членської бази. Друге - стати більш корисною нашому членам і працювати в стилі "адвокасі", тобто допомагати їм у вирішенні тих чи інших питань, - це саме те, що потрібно зараз бізнесу. Ми хочемо створити при палаті новий комітет, пов'язаний із безпекою бізнесу, куди ввійдуть юристи, аналітичні компанії й охоронні структури. Ми хочемо прийняти програму розвитку нашої палати до 2020-го року на лютневій раді, хочемо розвивати Центр бізнес-освіти, плануємо організувати 8 виставок за рубежем. І робота в цих напрямках уже ведеться.

Які-небудь політичні сили підтримують палату чи Ви намагаєтеся будувати з ними рівновіддалені відносини?

З політичними силами ми будуємо рівновіддалені відносини. Ми ні до якої партії не належимо й намагаємося тримати дистанцію.

Наскільки політики заважають роботі бізнесу?

Ви знаєте, що вся політика в нас зосереджена у Верховній Раді. І по роботі Верховної Ради видно, як виникають моменти, пов'язані з вирішенням тих чи інших напрямків. Як ви знаєте, політика - квінтесенція економіки. Тому ми бачимо й лобістські моменти, коли депутати лобіюють ті чи інші напрямки. Звичайно, це заважає бізнесу, коли хтось виривається вперед.

Останнім часом у низці ЗМІ посилилися атаки на вас і КТПП у цілому. Чи мають такі атаки систематичний характер і з чим ви їх пов'язуєте?

Я б не сказав, що атаки посилилися, тим більше, що вони мають систематичний характер. За останній рік з'явилася всього одна подібна публікація, й та була розміщена вашим виданням. Ні до цього, ні після ніяких атак з боку ЗМІ на нас не було. Ми розуміємо, що подобатися всім неможливо. Втім, ми цього й не прагнемо. Але якщо в когось до нас є претензії - нехай висловлюють їх, принаймні, аргументовано.

Наскільки активно КТПП працює зі своїми зарубіжними колегами, в тому числі й у ЄС? З якими країнами зв'язки найбільш тісні?

На сьогодні нами підписано угоди про співробітництво з 66-ма зарубіжними торгово-промисловими палатами й асоціаціями (значна їхня частина - із країн Європейського союзу). Серед них - торгово-промислові палати Парижа, Відня, Рима, Брюсселя, Лейпцига. Це дає можливість підходити більше виважено до пошуку партнерів для кожного конкретного українського підприємства. У січні й червні Київська ТПП взяла участь у Загальному засіданні Ганзейського парламенту й 10-ї Ганзейської конференції в Гамбурзі й Осло. У жовтні відбувся візит делегації українських підприємців в Узбекистан. З 2016-го року ми запускаємо програму міжнародних візитів за галузевим принципом. Уже на березень 2016-го заплановано візит делегації підприємств агропромислового комплексу в Казахстан.

При Палаті був створений Центр підтримки експорту. Основне його завдання - надання консультаційної, інформаційно-аналітичної й організаційної підтримки суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності.

В 2015-му році нами були організовані колективні національні експозиції на міжнародних виставках харчової промисловості в ПАР, Німеччині, ОАЕ, а також на виставці субконтрактингу в промисловості в Лейпцизі. Загалом у цих колективних національних експозиціях були задіяні майже півсотні українських підприємств. Участь у цих заходах реально допомагає їм в отриманні замовлень і завантаженні промислових потужностей.

Чи збільшилася кількість членів КТПП в 2015 році? Що робить палата для розширення своїх лав?

В 2015 році членами Київської ТПП стали 104 підприємства - це майже удвічі більше, ніж торік. Загальна чисельність членської бази на сьогодні - 1050. Ми розширюємо сферу наших послуг, підвищуємо їх якість, змінюємо структуру підрозділів. Організовуємо нові форми діяльності профільних галузевих комітетів, навчального центру. Так, цього року ми провели засідання міжнародного трейд-клубу, у роботі якого взяли участь торговельні представники посольств 50 країн світу, з нашого боку - близько 100 членів палати. У грудні ми організували зустріч із відомим на увесь світ економістом, членом "Римського клубу" Богданом Гаврилишиним. Тобто ми намагаємося йти в ногу з часом. І поки це вдається.

У низці європейських країн, зокрема в Німеччині, членство в ТПП обов'язкове. Чи доцільно запровадити таку практику в Україні? Які ще реформи, на Вашу думку, необхідно провести як конкретно в КТПП, так і в системі ТПП України в цілому?

Насамперед хочу сказати, що практика обов'язкового членства в торгово-промислових палатах зараз застосовується в 6 країнах у Європейського Союзу. Торік обов'язкове членство скасували в Греції, у позаминулому році - в Іспанії, цього року - в Нідерландах. Тому що обов'язковість - це відгомін старовини, коли змушували, зобов'язували. І сьогодні світові фінансові інститути прямо рекомендують переходити на добровільну основу. Допустимо, після розвалу соціалістичного табору багато країн - Словаччина, Угорщина, Румунія пішли за німецькою системою обов'язковості. Але в Німеччині ця система склалася 400 років тому, коли ритм часу був зовсім іншим. Зараз бізнесмени хочуть бачити результат негайно, а це не завжди виходить. У всіх цих країнах бізнес відмовився від обов'язкової системи членства в ТПП, і всі вони поступово перейшли на добровільну систему членства. Колись один англієць на першому світовому з'їзді торгово-промислових палат у Марселі дуже чітко охарактеризував обов'язкове членство, назвавши його "динозавром у 21 столітті".

Щодо реформ. Торік у нас сім місяців працювала група консультантів компанії SIPE, які вивчили систему роботи Торгово-промислової палати України й дали певні рекомендації. На основі цих рекомендацій буде написана стратегія розвитку палати до 2020-го року. Основні принципи цієї концепції: перше - ми мусимо представляти максимальний зріз бізнесу. Ми в цьому напрямку йдемо, тому що серед членів палати є структури, які самі по собі системні - союзи й громадські організації, що вже включають у себе велику кількість членів. Ми хочемо приймати не менш як сто нових членів за рік, щоб до 2020-го року вийти на цифру, близьку до 2 тисяч. Друге: бізнесу наші послуги зараз необхідні, але це не найголовніше. Для бізнесу зараз головне - допомога. Але не грубе лобіювання, а допомога у формі "адвокасі". Тобто сприяння у вирішенні тих чи інших питань. Ми вже почали цю роботу, вона проходить непросто, тому що за багатьма напрямами зіштовхуємося з певним опором. Потрібно знаходити форми й методи подолання цього опору. Третє: ми плануємо робити зріз економіки й аналіз стану справ у нашому регіоні й направляти все це владі для того, щоб вона бачила, які в бізнесу існують проблеми і які ми пропонуємо шляхи вирішення. Це так звана бізнес-адженда. Зараз група наших співробітників буде навчатися цьому протягом трьох-чотирьох місяців, щоб правильно і грамотно оформляти ці документи. Це робиться для того, щоб установити таку взаємодію між владою й бізнесом, коли влада може побачити не тільки цифри падіння або росту яких-небудь показників, а й причини, що спричинили ці процеси. Крім того, ми плануємо виходити на різні міжнародні організації, які можуть нам допомагати в тих чи інших напрямках і залучати до цієї роботи багатьох наших членів. Торкнуться зміни й системи освіти. Палата має знайти своє місце в системі підвищення ділової кваліфікації або перепідготовки кадрів, тому що ми максимально швидко повинні відстежувати зміни в економіці й готувати в цьому напрямку відповідні кадри. Ми в цьому напрямку вже багато чого робимо. За рік через наш Центр бізнес-освіти проходить кілька тисяч людей. Багато з них стажуються за рубежем.

Бажаємо всім у новому році успіхів у роботі, подолання труднощів, здоров'я, щастя й удачі! А КТПП завжди буде з вами!

Інформагентство "Українські Новини" приносить вибачення Київській торгово-промисловій палаті й особисто Миколі Засульському за передрук у травні 2015 року матеріалу, що містив непідтверджені обвинувачення на адресу як КТПП, так і безпосередньо її президента.





Архів
Новини
"Слуга народу" не змогла самостійно проголосувати звільнення голови НБУ Шевченка, яке запропонував Зеленський 17:41
Тепер 1200 гривень. В Україні підняли штрафи за їзду на авто з грязними номерами 17:39
На деокупованій території Харківщини виявили тіла двох закатованих людей 17:35
Білорусь передала РФ 30 вагонів боєприпасів, – Генштаб 17:32
КДБ Білорусі вніс у "список терористів" журналіста, нагородженого у Польщі медаллю "За свободу слова" 17:27
Устінова очолила комісію з моніторингу використання міжнародної допомоги під час війни 17:12
Касмінін більше не суддя КС, строк його повноважень сплив 17:01
Валентина Матвієнко. Фото: ТАСС
Очільниця Ради Федерації РФ запропонувала Києву переговори на площадці G20 16:55
Має бути не лише політична відповідь від союзників. Подоляк підтримав заклик голови Європарламенту надати танки Україні 16:55
Рада посилила відповідальність за незаконну торгівлю пальним 16:53
більше новин
Глава НБУ Шевченко виїхав з України, - джерела 14:50
Утікача Рабіновича і підозрюваного в держзраді Кузьміна хочуть позбавити депутатських посад 15:56
Зеленського просять перевірити підстави для припинення громадянства України Богдана Львова 18:05
Націоналізація активів РФ в Україні. Які підприємства росіян можуть потрапити в перелік 19:26
У Зеленського назвали законні для ЗСУ російські цілі 20:55
На Житомирщині прокурорів підозрюють у підтримці проросійських наративів, - ЗМІ 09:14
Офіс генпрокурора не шукав громадянство РФ у представників трьох гілок влади 12:13 Документ
Війна за землю в Бучі під прикриттям "Садочку дружби" продовжується, - ЗМІ 18:55
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
більше новин

ok