Інтерв’ю 2019-05-04T04:05:23+03:00
Українські Новини
Сергій Тігіпко

Сергій Тігіпко

Сергій Тігіпко: Україна - це країна невикористаних можливостей

Сергій Тігіпко посів третє місце за підсумками президентських виборів в Україні, однак може вважатися єдиним переможцем цієї гонки. Будучи новим обличчям в політиці, він одержав 13% голосів, незначно відставши від лідерів першого туру. Але перемога Тігіпка полягає не в несподівано високому результаті, а в продемонстрованій кандидатом здатності об'єднати країну. Як стверджують соціологи, за нього рівномірно по всіх регіонах України проголосували найбільш освічені й соціально активні виборці. Саме тому команди Тимошенко і Янукович до другого туру виборів розглядали Тігіпка як найкращого кандидата на пост прем'єр-міністра України. Чим закінчилися ці переговори й що чекає на Україну в майбутньому - політик розповів в ексклюзивному інтерв'ю кореспонденту "НГ" у Києві Тетяні Івже

- Сергію Леонідовичу, як ви оцінюєте результати виборів?

- На мій погляд, для розуміння ситуації важливим був перший тур: країні необхідні зміни. Нові політики, які не обіцяли виборцям золоті гори, а пропонували прагматичні програми реформ, одержали дуже високий результат - підтримку мільйонів людей. Це означає, що суспільство чекає змін, вимагає від влади програм модернізації країни.

Другий тур у цьому сенсі не став показовим: не було явного лідера, на якого покладали б надії, пов'язані з реформами. Ні Тимошенко, ні Янукович не викликають довіри у більшості українців. І це можна пояснити, адже кожний з них двічі працював прем'єр-міністром і жодного разу не запропонував системної програми реформ, нової стратегії розвитку. І результати другого туру - це свого роду урок, з якого необхідно зробити висновки й міняти ситуацію. Думаю, Віктор Федорович (Янукович. - "НГ") це розуміє.

- У цьому контексті часто говорять про перспективу призначення вас на посаду глави уряду при новому президенті. Ви проводили такі переговори?

- Переговори були. З Віктором Януковичем ми зустрічалися тричі за останні тижні, з Юліою Тимошенко - чотири рази. Зокрема, з Віктором Федоровичем зупинилися на наступному: він проведе консультації з парламентською більшістю, після чого визначиться з кандидатурою прем'єр-міністра. Я вважаю, що це чесна й цивілізована позиція.

- Але в нинішньому складі парламенту фракція Януковича не входить до складу правлячої більшості, а перебуває в опозиції. З ким він буде консультуватися - з політичними супротивниками?

- Як тільки Віктор Янукович стане президентом, він одержить шанс створити нову більшість у Верховній Раді. Настрої депутатів міняються. Фракція Володимира Литвина (яка формально входить до складу правлячої коаліції із блоками Тимошенко і Ющенка. - "НГ") вже голосує разом із фракцією Януковича. Тобто в Тимошенко більшості де-факто немає. Партія регіонів сьогодні активно веде переговори - нова коаліція може відбутися. В іншому випадку буде оголошено дострокові парламентські вибори.

- На якій підставі може бути розпущений діючий парламент?

- Наприклад, на тій підставі, що 150 депутатів із фракції Партії регіонів складуть свої мандати. Подібне в Україні вже було.

На мій погляд, новий президент не зможе нормально працювати із цим складом Верховної Ради. Зараз серед депутатів занадто багато людей, які ставлять свої особисті чи партійні інтереси понад інтереси держави, країни, громадян. Вони не готові до серйозних реформ. Це перше.

Друге - через два роки в нас чергові парламентські вибори. Вийде, що президент тільки почне реформи - і вони відразу ж будуть гальмуватися неминучим популізмом нової передвиборної кампанії. Але ж главі держави необхідно отримати п'ять років стабільності, щоб за рік-півтора провести всі непопулярні рішення, а потім, одержавши результат, відзвітувати перед виборцями й, можливо, іти на нові президентські вибори. За п'ять років можна дуже серйозно змінити країну. Я в цьому впевнений. Але багато чого залежить від стабільності й злагодженої роботи всіх сфер влади влади.

- Уточніть, будь ласка, Вас може бути призначено главою уряду до дострокових парламентських виборів або за їхніми підсумками?

- Думаю, після. Тому що керувати урядом, не опираючись на свою фракцію в парламенті й не маючи у своєму розпорядженні політичної підтримки, дуже ненадійно. Що ти можеш, якщо не маєш політичного впливу на ситуацію? Хіба що бути технічним виконавцем. Але цього занадто мало, щоб провести реформи.

- У Вас із Віктором Януковичем збігаються погляди щодо стратегії й напрямків реформування?

- Якщо говорити про обіцянки під час президентської кампанії, то не у всьому збігаються. Особливість передвиборного періоду - необґрунтований популізм. Але я впевнений, що, ставши президентом, Віктор Янукович буде діяти раціонально й прагматично. Зрештою він може делегувати економічні питання прем'єр-міністру, як це й передбачено Конституцією. І глава уряду повинен буде взяти на себе всю відповідальність за реалізацію непопулярних заходів і за кінцевий результат реформ.

- Ви часто згадуєте непопулярні заходи. Мова йде про щось дійсно важке для країни?

- Потрібно, по-перше, провести адміністративну реформу з істотним скороченням апарату держслужбовців, контролюючих органів і т.д. Популярного в цьому буде мало. По-друге, оскільки в нас великий дефіцит Пенсійного фонду, доведеться йти на складні рішення - аж до підвищення пенсійного віку деяким категоріям населення. Почати доведеться, очевидно, з пільговиків. В іншому випадку діру в бюджеті дуже складно буде закрити. По-третє, ми сьогодні дотуємо з бюджету ціну на газ, але держава не може собі цього дозволити. Доведеться встановити реальну ринкову вартість газу для всіх, зокрема й для населення, і перейти до адресної підтримки найбідніших. Всі ці кроки - тільки початок. Такі заходи надзвичайно болючі, на погляд людей, але вони необхідні для підвищення їх же добробуту в майбутньому.

- Юлія Тимошенко теж презентувала програму  схожих реформ. Ви можете виступити об'єднуючою ланкою між командами Тимошенко і Януковича? Стороні, яка програла, є місце у владі - в ім'я того, щоб Україна не залишилася розколотою на два табори?

- Не потрібно перебільшувати. Те, що півкраїни голосує за одного кандидата, а половина - за іншого, - це не свідчення розколу, а швидше данина політичній традиції. Я розмовляв з людьми у всіх регіонах. Як тільки мова йде про реальні проблеми - про рівень життя, охорону здоров'я, освіту, - українці єдині. А складні політичні, ідеологічні, історичні питання, які нас роз'єднують, на мій погляд, потрібно відкласти, залишити нащадкам або віддати на регіональний рівень. Ніколи Степана Бандеру не визнають на сході України, але він є героєм для західних областей. Така історія, така країна...

Зараз усе буде залежати від нового президента. Якщо він вийде до людей і скаже, що вибори завершилися, що потрібно забути про вчорашні протиріччя й об'єднатися заради загальної мети, то образи й політичні суперечки залишаться у минулому. Попереду - величезна робота, яку треба виконувати спільно.

Що стосується об'єднання команд, то в обох є тверезомислячі, прагматичні, орієнтовані на реформи люди. Але швидше за все Юлія Тимошенко буде в опозиції. Це надзвичайно важлива функція, якщо опозиція, контролюючи владу, працює в благо держави, а не за принципом: чим гірше, тим краще. До речі, цілком можливо, що в якийсь період часу в конструктивній опозиції буде й команда Тігіпка.

- Сергію Леонідовичу, Вам відомий обговорюваний деякими політиками сценарій, згідно з яким спроба провести важкі реформи, так само як і бездіяльність влади, через пару років призведуть до нової революції, на хвилі якої до влади може достроково прийти новий президент? У цьому контексті звучить і ваше ім'я.

- Так? Я не вірю в такі сценарії. Вибори президента відбудуться через п'ять років. Українці вже кілька разів доводили, що наш човен не розгойдати. Навіть у найскладніші моменти ситуація залишалася під контролем, до крові ніколи не доходило. Так, Україна проходить дуже складний шлях демократичного розвитку. Легким він не був ні для кого й ніколи в історії. Перескочити цей етап - за 10 років зробити те, що інші країни проходили сторіччями, - не вийде. Але ми не стоїмо на місці, країна розвивається, рухається вперед європейським шляхом.

В Україні мудрий народ: помаранчеві прийшли, мали колосальний кредит довіри, але не зуміли ефективно ним розпорядитися й програли вибори. Якщо не виконає своїх обіцянок Віктор Янукович, через п'ять років його може чекати така ж доля. Людям потрібна не політична війна, не протистояння, а зміни, розвиток, прогрес.

Якщо діяти системно й грамотно, то ні погіршення економічної ситуації, ні зниження рівня життя не буде. Україна може набирати по 5-7% зростання ВВП - у нас є великі резерви. Зараз мінімум 40% малого й середнього бізнесу перебуває в тіні. Потрібно й можна створити умови, аби цей сектор почав працювати прозоро й платити податки. У нас найкращий у Європі транзитний потенціал, але цим питанням ніхто не займався. У нас прекрасні умови для сільського господарства - і колосальні проблеми в цій галузі... Якщо почати розглядати по секторах, то Україна - це країна невикористаних можливостей. Прийшов час їх використовувати.

- До речі, стосовно майбутнього газотранспортної системи (ГТС) ваша позиція збігається з думкою Віктора Януковича...

- У цьому питанні наші позиції близькі. У свій час, коли я очолював економічний блок уряду, то рекомендував президентові Леоніду Кучмі створити консорціум з управління ГТС. Зараз ми повертаємося до цієї ідеї. Адже проблема не зникла. Що турбує наших партнерів - і європейців, і росіян? Непрозорість компанії "Нафтогаз України", яка видобуває газ, зберігає його й транспортує в Європу. Щоб зробити її прозорою, потрібно розділити ці напрямки діяльності. Виділивши транзитну складову, продати однакові пакети акцій росіянам і європейцям. Це дозволить розрахуватися з боргами, а кошти, які залишилися, інвестувати. У підсумку одержимо зрозумілу й контрольовану структуру, а також модернізовану ГТС. Це вигідно всім.

- Мова йде про продаж пакетів по 25%?

- Так. Якщо в держвласності залишити менше, ніж 50%, то політично в нас дуже важко буде провести таке рішення. Та й недоцільно це робити. Але якщо контроль залишиться за Україною, то цілком можливо.

- Однак ГТС стовідсотково закріплена у власності держави багатьма законами. Вважається, що змінити ситуацію надзвичайно складно, якщо не неможливо.

- Нічого надзвичайно складного немає, усе здійсненно. Законопроекти пишуть депутати. Буде створено у Верховній Раді нову більшість, яка реально оцінить ситуацію, - досить буде одного нового закону.

- Віктор Янукович розглядає цей проект з точки зору зниження ціни на газ для України. Ви теж дотримуєтеся такої думки?

- Треба спочатку подивитися на газові контракти. Досі у нас це була закрита тема, Юлія Тимошенко не розкрила формули ціноутворення на газ і на послуги із транзиту. Якщо виявиться, що розрахунки ведуться за європейською формулою, що ціна на газ для України не вища, ніж  європейський рівень цін, а вартість транзиту російського газу через українську територію не нижча, ніж європейські тарифи, тоді переглядати нічого не потрібно. Україна не може й не повинна претендувати на якісь пільги. Але якщо "Нафтогаз" недоодержує кошти за транзит або газ для України коштує дорожче, ніж для інших країн Європи, потрібно сідати за стіл переговорів. Інтереси держави необхідно відстоювати.

- Судячи із заяв у ЗМІ, спроба що-небудь змінити в діючих угодах може обернутися мільярдними штрафними санкціями з боку "Газпрому". Ви не побоюєтеся тиску?

- Тиск - безперспективна тактика. Якщо ми не вибудуємо прагматичних партнерських відносин, програють обидві сторони...

Це стосується не тільки газу, але й безлічі інших економічних проектів, переговори щодо яких були заморожені протягом п'яти останніх років. Наприклад, у нас є перспективні проекти в ракетобудуванні, освоєнні космосу, в оборонній сфері, літакобудуванні, атомній енергетиці... Всі ці напрямки - інвестиційно привабливі, їхня реалізація залучить в економіку України десятки мільярдів доларів. От про що потрібно говорити президентам і урядам. Після вимушеної п'ятирічної паузи нам необхідно відродити міждержавний діалог, розвивати економічні відносини як на державному рівні, так і на рівні корпорацій, бізнесу. Я впевнений, що вже незабаром так і буде.

Інтерв'ю взяла Тетяна Івженко, "Незалежна газета ".

 


Архів
Новини

ok