Інтерв’ю 2022-09-15T13:25:55+03:00
Українські Новини
​Керівник Асоціації свинарів Лоза: Проблема в тому, що Держветслужба знаходиться в напівреформованому стані

​Керівник Асоціації свинарів Лоза: Проблема в тому, що Держветслужба знаходиться в напівреформованому стані

Минулий рік став дуже непростим для свинарської галузі - миттєве проникнення африканської чуми свиней практично у всі прикордонні області країни, серйозне зниження попиту і відсутність експорту, ще й зміни в податковій політиці під кінець року поставили галузь на межу виживання. Про основні проблеми галузі, а також про перспективи її розвитку Українським новинам розповів керівник Асоціації свинарів Артур Лоза.

Охарактеризуйте, будь ласка, нинішню ситуацію на ринку свинини: поголів’я, виробництво, ціни.

Незважаючи на ту ситуацію, що складається у нас в країні останнім часом, в кризовий період галузь почувала себе в цілому відносно комфортно. Промисловий сегмент свинарства на сьогодні демонструє хоч і слабку, але позитивну динаміку (за даними Держстату, поголів’я в сільгосппідприємствах на 1 грудня складало 3827,4 тис. голів, або 100,6% до аналогічного періоду минулого року). А загальне скорочення поголів’я, а отже, і спад виробництва свинини, відбувається за рахунок зменшення кількості голів у присадибних господарствах (3728,8тис. голів - 92,4% порівняно з 2014 роком). Промисловий сектор на сьогодні вже вийшов на той ефективний рівень, коли може задавати основні тренди і цінову тенденцію на ринку. Це ті виробники, які інвестували кошти в побудову нових ферм або модернізацію старих, в генетику, технології, нові підходи в менеджменті. Проте зараз є певні фактори або виклики, які можуть негативно вплинути не лише на роботу менш ефективних підприємств або приватного сектору в наступному році, але й на їхню роботу. Перший виклик - це загальна економічна ситуація і ключовий фактор, що впливає на галузь, це рівень попиту. Наступний фактор, рукотворний, - це несвоєчасні зміни в оподаткуванні. І третій виклик - це африканська чума свиней.

Давайте по-черзі. Як змінився рівень попиту за останні два-три роки?

Вже другий рік поспіль спостерігаємо серйозне падіння. Порівняно з 2013 роком, коли ми мали найбільше споживання на рівні 990 тис. тонн, зараз маємо падіння попиту за два роки понад 25%.

Ціна на свинину постійно змінюється. Перший квартал був дуже проблемним щодо цін. Наприклад, в січні – 24грн/кг, в лютому – 22,50. Весною ми мали підвищення ціни, а влітку вона навіть піднімалася до 37 гривен/кг, потім вона знову знизилася, але була в комфортному для виробників діапазоні, в середньому за одинадцять місяців на рівні 30 грн/кг. А зараз, під кінець року, коли зазвичай зростає попит на свинину та обсяги продажу, цього не спостерігається. Попит вкрай низький, торгівля слабка, а нинішній рівень цін перетнув межу прибутковості навіть достатньо ефективних підприємств. В першій половині грудня ціна на ринку складала 26,5-27,5 гривні/кг (в живій вазі) для м’ясної (беконної) свинини, а для свинини середнього (універсального) рівня ціни ще нижчі. При тому, що операційна собівартість знаходиться на рівні 25-27 гривень/кг, не враховуючи амортизаційні витрати і фінансові зобов’язання підприємств. Адже не секрет, що практично всі підприємства інвестують кредитні кошти на 5 і більше років, сплачуючи відсотки та інші платежі. У менш ефективних підприємств собівартість виробництва сягає 30-33 гривні/кг. А це вже далеко за межею прибутковості при нинішніх цінах реалізації.

Які прогнози на наступний рік щодо виробництва та споживання, зважаючи на ті фактори, про які Ви згадували?

Зважаючи на скрутну економічну ситуацію, і як результат, низьку купівельну спроможність населення, попит на свинину в наступному році може зрости не більше ніж на 1%, що жодним чином не покращить ситуації на ринку.

Негативно позначиться на ситуації і скасування пільгової сплати ПДВ для аграріїв з 1 січня відповідно до розробленої Мінфіном концепції податкової реформи. За нашими прогнозами, це призведе до зростання цін передусім на кормову базу на 10%, при цьому закупівельні ціни на свинину будуть ще більше знижуватися. Різниця між собівартістю виробництва і ціною реалізації призведе до вимивання оборотних коштів виробників свинини.

В ситуації високої собівартості продукції і низького попиту на неї на внутрішньому ринку чи не єдиним інструментом порятунку є експорт. Проте українська галузь свинарства вже тривалий час знаходиться на півшляху до реальних можливостей експорту – тоді, коли весь світ практично експортує перероблене м'ясо (як мінімум кускове, а переважно, це окремі продукти і, як правило, фасовані), Україна продовжує експортувати напівтуші. Така продукція зазвичай йшла на російський ринок, де вона надалі перероблялася. Проте в наступному році велика ймовірність того, що Росія все-таки введе ембарго на поставки української продукції на її ринок, у зв’язку з чим ми втратимо практично весь експорт. Адже, за звичай, в структурі експорту свинини доля Росії перевершує 90-95%. А оскільки виробництво в наступному році, швидше за все, залишиться тому ж рівні, що і в 2015 - близько 740-750тис. тонн, то за відсутності належного попиту надлишок пропозиції буде тиснути на внутрішній ринок і знижувати ціни ще більше.

Слід сказати, що в цьому році будемо мати рекордний експорт, за даними Економічного дискусійного клубу він ділиться на дві категорії – експорт взагалі (близько 33 тис. тон) і експорт до економічної зони Крим (18 тис. тон). Те, що надходило до Криму, частково там і залишалося, а частково, напевно, йшло до Росії.

Які ринки є перспективними для нашої свинини за відсутності російського?

Решта свинини, яку ми постачаємо не в Росію, експортуємо в Молдову, Грузію і Казахстан (але це знову ж таки транспортний коридор через Росію).

Для нас потенційно привабливим є європейський ринок, але Європа – це зараз другий експортер свинини в світі після США. Плюс вона має жорсткі вимоги щодо імпортних товарів. А в нас немає поки що виробників свинини, які мали б єврономери і можливість експорту на європейські ринки. І для того, щоб ці підприємства могли переобладнати виробництво, пройти сертифікацію відповідно до вимог ЄС, потрібен час.

Проте вже сьогодні можна працювати й в інших напрямках. Найбільші світові імпортери свинини знаходяться в азійському регіоні – Японія, Китай, Гонконг, Південна Корея, В'єтнам. У них вимоги менш жорсткі, але для того, щоб українському виробникові потрапити на ці ринки, все одно необхідна певна послідовність кроків - погодження ветеринарних сертифікатів, вивчення вимог тих ринків, пошук потенційного покупця.

Розумієте, ми - асоціація виробників свинини, між нами і покупцем є ще переробка, до якої сьогодні більше питань, ніж до самих виробників. Переробникам необхідно змінювати підходи, технологію, а відповідно, і якість. Наша асоціація намагається впливати на переробників і на владу, щоб зосередити спільні зусилля на розробці таких ринків збуту. Нещодавноми в рамках грантового проекту ФАО здійснили торгівельну місію в Гонконг – це досить цікавий регіон і перспективний ринок для того, щоб пробувати налагоджувати зв’язки. Проте це лише перші маленькі кроки. Для того, щоб здійснювати перші пробні поставки на нові ринки, такі кроки повинні мати масовий характер.

Наскільки готова наша свинина вийти на такі ринки?

В принципі, вона за багатьма параметрами відповідає світовим стандартам. У нас також є сертифікована переробка, проте практично немає підприємств, які б мали сертифікований забій. А до нього на світовому ринку ставляться досить високі вимоги і санітарні стандарти. І в цьому також одна з наших основних проблем.

Чи є у нас компанії, які вже сьогодні зацікавлені у проходженні такої сертифікації, або вже почали її проходити?

У 2014 році планувалась місія ЕС, мета якої - вивчити можливість українських виробників свинини щодо проходження відповідної сертифікації. Деякі компанії подавали заявки на аудит. Проте згодом, оцінивши витратну частину і період її окупності, ці компанії відмовилися від подальшої участі в процесі аудиту. Тобто на той час процес не відбувся. Але зараз ситуація змінюється - відсутність належного попиту і цінова ситуація вимагають від виробників не стояти на місці, рухатися. У них з’являється розуміння, що потрібно все ж таки виходити на експортні ринки - шукати потенційних покупців, вивчати вимоги експортних ринків, підлаштовуватися під загальні правила світового ринку свинини. А оскільки це ринки переробленої свинини, то вони потребують сертифікації виробництва. І це не обов’язково має бути європейський ринок, який є одним з найважчих. Але, в принципі, нашому виробнику в цьому напрямку треба рухатися в короткостроковій перспективі.

Потроху цей процес іде. Нашому виробнику в цьому плані досить корисно вивчати досвід і технології провідних виробників свинини з інших країн, особливо виробників з потенційних експортних ринків. А також попит цих ринків. Причому вивчається не лише сегмент м’яса, але й субпродуктів. Наприклад, у Китаї є певний інтерес до ніжок, хвостиків, п’ятачків. Але знову ж таки, їх треба відповідним чином запакувати, забезпечити належне зберігання у процесі доставки потенційному покупцю на цьому ринку. І щоб туди почати постачати, слід вносити корективи до забою відповідно до правил, які існують на ринку покупця.

Скажіть, будь ласка, чи є прогалини в законодавстві, які б гальмували процес сертифікації і виходу української свинини на зовнішні ринки?

У нас є пакет законів про безпечність харчових продуктів. У певні з них вносяться корективи, цей процес триває, він ще не закінчився. Прогалин, як таких, майже немає. У нас відстає сама реалізація певних законів. Наприклад, система контролю безпечності харчових продуктів базується на одному з принципів, який називається простежуваність. А для того, щоб вона відбувалася, потрібна ідентифікація тварин. Якраз процес ідентифікації не завершений. Є промисловий сегмент, де все ніби чітко, проте ми маємо досить потужний присадибний сегмент, який фактично неконтрольований. В цьому сегменті свинині не ідентифіковані, свинина потрапляє на ринок, не відомо, як здійснено забій, де і скільки часу вона зберігалася і т.д. Тобто нам активно потрібно продовжувати процес імплементації українського законодавства до вимог ЄС.

Як взагалі можна охарактеризувати ситуацію з інвестиціями в галузі?

На сьогодні є латентні проекти, які розглядаються, але поки що більшість з них перебувають в режимі очікування. Проте дехто з виробників в цьому році все-таки інвестував у виробництво. проте це інвестиції не в його розширення і збільшення потужностей, а швидше у підвищення його ефективності - наприклад, встановлення біогазових установок (ПП «Сігма» Дніпропетровської області.)

Яку продукцію свинарства ми імпортуємо і з яких країн?

У нас є так званий фоновий імпорт. За 10 місяців цього року ми імпортували 62 тис. тон свинини – це переважно субпродукти і жир, самої свинини мало. За результатами року обсяг імпорту становитиме 70 тис. тонн, це удвічі менше, ніж в 2014 році.

Розкажіть, будь ласка, про третій фактор негативного впливу на розвиток ринку свинини - ситуацію з АЧС та її масовим поширенням.

В 2014 році ми мали спорадичні випадки у прикордонних районах, а в 2015 – серйозна експансія, спочатку в північних районах – Чернігівська, Сумська, Житомирська, Київська області. А тепер маємо досить серйозний удар по промислових господарствах. Приміром, на підприємстві Калитянському (Київська область) було знищено понад 60 тис. голів.

Після певного затишшя, коли вже можна було сподіватися на оптимістичний сценарій, що нам вдасться локалізувати спалахи і можна буде очікувати лише незначне поширення захворювання, маємо другу чергу атаки АЧС вже векторного характеру (найбільш небезпечного), особливо в південних регіонах – Одеській, Миколаївській областях. АЧС сьогодні зачепила і Черкаську область, і Білу Церкву на Київщині, а також на Полтавщині.

Найбільш небезпечні випадки уздовж Одеської траси, адже там знаходяться не промислові господарства, які зазвичай перебувають під постійним контролем з боку державних органів. Це сегмент домашніх господарств, які слабоконтрольовані. В цьому регіоні, особливо Врадіївський район Миколаївської області, розвивається мале фермерство – 50-250 голів. Майже у кожному з них є підприємства, які спеціалізуються на забої, переробці. Вироблена продукція йде на Одещину – на "Привоз" та в інших напрямках.

В зону ризику легко може потрапити серйозний шлях до портів – траса "Київ-Одеса".

Щодо масового поширення АЧС, проблема наша в тому, що сьогодні Держветфітослужба знаходиться у напівреформованому стані. В результаті, вдається лише вчасно реагувати на випадки АЧС, причому не без допомоги й активної позиції таких об’єднань, як наша асоціація. Проте цього недостатньо, адже потрібно не реагувати, а попереджати поширення спалахів. Тут потрібно діяти на випередження.

І в цьому плані, на жаль, державних ресурсів не вистачає. Держветфітослужба, перебуваючи у підвішеному стані, втратила серйозні важелі впливу. Ще одна проблема в тому, що зараз ціна реалізації продукції вкрай низька і тому немає мотивації у населення збувати поголів’я, особливо в місцях, що межують з карантинними зонами. Якби населення у прикарантинних зонах погодилося збути поголів’я, розповсюдження хвороби в багатьох випадках можна було б уникнути.

Як, на Вашу думку, мало б відбуватися реформування системи ветеринарного і санітарного контролю в нашій країні?

Зараз важко коментувати, як буде здійснюватися ветеринарний контроль в нашій державі, оскільки новостворена Держспоживслужба знаходиться у процесі становлення, там ще й штат не набрано і положення неготові. Я вважаю, що оскільки ми законодавчо орієнтуємося на європейський ринок, то й приклад щодо роботи контролюючих органів у галузі свинарства і самої системи контролю слід брати з країн, які досягли значних успіхів і високої ефективності у свинарстві – це передусім Данія, Німеччина та інші.





Архів
Новини
Військові РФ. Фото: facebook/ГУР МО
Росія цілеспрямовано винищує своє населення, – ГУР 23:57
Гендиректор МАГАТЕ підкреслив, що Запорізька АЕС належить Україні 23:30
Ми не маємо права перекласти цю війну на наших дітей, – Залужний 23:05
"Бабине літо" з холодними ночами. Синоптик дала прогноз до кінця тижня і попередила, де і коли пройдуть дощі 23:00 Інфографіка
У Кремлі назвали "розпалюванням третьої світової війни" слова Зеленського про ядерний удар 22:29
Нобелівська премія з літератури 2022. Кому і за що вручили головну літературну нагороду світу 22:11
Чуєте ядерку навіть там, де її немає. Никифоров уточнив слова Зеленського про "превентивні удари по Росії" 22:10
У них є все, у нас — нічого. Окупант емоційно позаздрив озброєнню ЗСУ 21:57
Над Одещиною сили ППО збили три дрони-камікадзе "Shahed-136" 21:40
ЗСУ знищують більшість дронів-камікадзе, які Росія запускає по українських містах, — Міноборони 21:30
більше новин

ok