Інтерв’ю 2019-08-05T04:05:21+03:00
Українські Новини
Петро Порошенко

Петро Порошенко

Петро Порошенко: відповідь на питання про наші європейські перспективи перебуває в Україні

Призначення Петра Порошенка міністром закордонних справ у жовтні 2009 року відбулося за домовленістю президента Віктора Ющенка і провідних політичних сил - БЮТ і Партії регіонів. Тим часом гарантій того, що міністр залишиться на посту після президентських виборів, немає. Про своє політичне майбутнє, а також про двосторонні відносини України з зовнішньополітичними партнерами голова МЗС Петро Порошенко розповів в інтерв'ю спеціальному кореспондентові Ъ Сергію Сидоренку.

 - Найближчим часом в Україні зміниться Президент, який визначає, відповідно до Конституції, зовнішню політику. Чи плануєте ви залишитися головою МЗС після виборів?

 - Це залежить від безлічі факторів: і від волі Президента, і від коаліції, і від кандидатури прем'єра, і, безумовно, від наявності в мене бажання і можливостей реалізувати в повному обсязі ту програму, яку я намітив. Причому в першу чергу - від можливостей. Я задекларував із самого початку і підтверджую сьогодні, що кожна хвилина мого перебування на посту голови МЗС була, є і буде ефективною. Разом з тим я не збираюся триматися за крісло.

 - Але в кандидатів, які вийшли в другий тур, є серйозні розбіжності, наприклад щодо перспектив газотранспортної системи.

 - Форма реалізації політики відносно ГТС може бути досить різноманітною. Консорціум може бути створено для будівництва нових газотранспортних мереж, які будуть у десятки разів дешевшими від наявних проектів - як "Північного потоку", так і "Південного". А реалізація такого проекту у формі багатосторонньої власності стане гарантом безпечної й успішної експлуатації ГТС. Треба зрозуміти, що стоїть за яскравими ярликами, які свідчать про серйозні відмінності одного кандидата від іншого. І я глибоко переконаний, що в обох випадках європейська інтеграція України буде безальтернативною.

 - Кандидат у президенти Віктор Янукович заявляв про необхідність визнання незалежності Абхазії і Південної Осетії. Ви вважаєте це можливим?

 - Не вважаю, що ця проблема стоїть у нас на порядку денному. І не допускаю можливості визнання Південної Осетії й Абхазії, тому що це порушує базові принципи міжнародного права. До того ж мені не відомо, щоб хтось із кандидатів, включаючи Віктора Януковича, говорив про це питання як про вирішене.

 - До слова, яка позиція України з приводу Косова?

 - Позиція абсолютно чітка і виразна. Україна не визнала незалежності Косова і вважає, що на сьогодні для такого визнання немає підстав. Аргументація така ж, як і у випадку з Південною Осетією й Абхазією.

  - Ви не раз повідомляли про зміну політики МЗС у відносинах із Москвою. У чому вона полягає?

 - Ми робимо все, щоб зняти емоційну складову. Кількість нот і публічних заяв, які розгойдують човен українсько-російських відносин, скоротилося в рази. Причому по обидва боки. Хоча, звісно, зміна політики залежить не тільки від МЗС.

 - А як вдалося запобігти конфлікту, пов'язаному з приїздом посла РФ в Україні Михайла Зурабова?

 - Ось це саме наше завдання - запобігати конфліктам. І я вважаю, що українські і російські дипломати з цим завданням блискуче впоралися.

 - Чого ви очікуєте від нового посла РФ в Україні?

 - Хочу зазначити, що потенціал, пов'язаний із приїздом пана Зурабова, величезний. Всі чутки про дуже жорсткий або антиукраїнський настрій нового посла точно не відповідають дійсності. Я читав у ЗМІ, що його заява українською мовою після прибуття в Бориспіль складалася з завчених фраз. Можу засвідчити: це не так. Ми з паном Зурабовим говорили кілька хвилин українською, і мені дуже приємно зазначити, що він продемонстрував як стовідсоткове розуміння мови, так і бажання говорити українською мовою.

 - У п'ятницю президент Віктор Ющенко визнав Українську повстанську армію борцем за незалежність України. Ми можемо сподіватися, що з цього приводу не буде гнівних нот МЗС Росії?

 - Насамперед це - внутрішня справа України. Всередині країни можуть вестися дискусії, існувати різні думки політичних і громадських організацій. Але думка інших країн приймається тільки до відома, не більше. Є величезна кількість держав у світі, де ті або інші громадські діячі є національними символами або героями, викликаючи при цьому різке неприйняття в інших державах. Україна в цьому не унікальна.

 - Однією з проблем українсько-російських відносин є статус держкордону. Про це нам неодноразово нагадували в Євросоюзі. Чи розглядає Київ можливість почати демаркацію сухопутної частини кордону в односторонньому порядку?

 - Міжнародний досвід свідчить, що така можливість у нас є, але я поки що не бачу в цьому необхідності. По-перше, за час моєї дипломатичної практики я жодного разу не чув заяв, що затягування процесу демаркації сухопутної частини українсько-російського кордону є перешкодою на шляху нашої інтеграції в Європу. А по-друге, я можу сказати, що в останні три місяці ми відновили діалог із РФ відносно демаркації і делімітації. І нова сторінка в українсько-російських відносинах, що почнеться після виборів президента, дає нам підстави для оптимізму щодо строків початку робіт.

 - Які перспективи вирішення проблем, пов'язаних із Чорноморським флотом (ЧФ) РФ?

 - Питання, пов'язані з перебуванням ЧФ РФ у Севастополі, потрібно вирішувати step-by-step. Якщо не вдається вирішити проблему в комплексі, її потрібно розбивати на частини. Приміром, була проблема з узгодженням процедури видачі дозволів на пересування техніки. Вона нагніталася наявністю великої кількості взаємних нот, які звинувачували протилежну сторону в неконструктивному підході. Переговори з цього приводу не велися протягом півроку. А зараз діалог відновлено, сторони демонструють готовність до вирішення питання.

 - Проблема здачі об'єктів ЧФ РФ у суборенду знята чи як і раніше актуальна?

 - На сьогодні вона заморожена і не викликає проблем у відносинах Росії й України. Але знята буде тільки коли ми врегулюємо протиріччя підписанням двосторонніх документів.

 - Чорноморський флот покине Україну 2017 року?

 - Є текст базової угоди. У ньому передбачено дату закінчення перебування Чорноморського флоту. Це 2017 рік. Необхідно неухильно дотримуватися базової угоди, і я заявив про це ще 23 жовтня, на своїй першій зустрічі з головою МЗС РФ Сергієм Лавровим.

 - Повернімося до відмінностей програм кандидатів у Президенти. Зараз звучать заклики до повноцінної участі України в єдиному економічному просторі (ЄЕП) з Росією, Білорусією і Казахстаном.

 - Дотримання режиму зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Росією без вилучень і обмежень - дуже важлива складова економічної політики.

 - Але йдеться не про ЗВТ у рамках ЄЕП, а про глибшу інтеграцію, про приєднання до митного союзу.

 - Я нагадаю, що всередині ЄЕП і без нас досить багато питань. Експорт російської нафти в Білорусію не здійснюється за принципами повноцінного митного союзу. Це означає, що трьом державам належить обговорити між собою принципи співробітництва, перш ніж Україна почне розглядати для себе якісь перспективи. Так що метою покращення і поглиблення економічного співробітництва України із РФ є ЗВТ без вилучень і обмежень. Але головний пріоритет України - інтеграція в Євросоюз.

 - Які ваші очікування в європейському напрямку?

 - Проміжним етапом - а я розраховую, що цей етап буде реалізовано 2010 року, після проведення Україною ряду реформ - є асоційоване членство.

 - Ви маєте на увазі угоду про асоціацію?

 - Угоду про асоціацію, але я вважаю, що її підписання означає для нас асоційоване членство. Дипломати, співробітники МЗС кажуть, що це не зовсім так. Але це питання політичне, і я кажу, що це - асоційоване членство. Його суттю є чотири свободи: пересування товарів, капіталів, послуг і людей. Глибока всеосяжна ЗВТ (складова угоди про асоціацію.-Ъ) дасть нам змогу одержати перші три свободи, безвізовий режим з ЄС - досягти четвертої свободи. Це є нашим головним пріоритетом.

 - А ви справді вірите, що ми зможемо завершити 2010 року надзвичайно складні переговори щодо ЗВТ із Євросоюзом?

 - Я абсолютно розважливий, холоднокровний і тверезомислячий оптиміст. Знаю чітко: якщо ми не вирішимо питання, які перешкоджають укладенню тієї угоди, протягом п'яти-шести місяців, це означатиме, що в Україні відсутня політична воля. Тому їх або буде вирішено швидко, або перспектива їх вирішення буде досить сумнівною. Відповідь на питання про наші європейські перспективи перебуває в Україні. Пояснення, чому не можна зробити те або інше, нікого не цікавлять. Хлопці, робіть щось, інакше ви декларуєте власну неефективність.

 - Що необхідно зробити Україні для підписання угоди?

 - Навряд чи я маю вам розповідати, що соромно з'являтися в Європі з нашим законодавством в сфері держзакупівель. Це ж стосується прозорості діяльності і ціноутворення ЄДАПС, коли держава делегувала приватній структурі функції, які не мала делегувати. А це впливає на переговори щодо безвізового режиму. Той факт, що наша політика стандартизації і фітосанітарного контролю дісталася нам у спадщину від Радянського Союзу, не є аргументом для наших європейських партнерів. Нам потрібно вирішити ці і цілий ряд інших питань. А коли ми соромливо відводимо очі і говоримо "Ну ви ж розумієте, зараз не час...", то я відповім: саме зараз час! Ці питання необхідно вирішити протягом трьох місяців після президентських виборів. Парламент зобов'язаний прийняти необхідні закони, а Президент - підписати їх. І це далеко не повний перелік того, що нам потрібно зробити.

 - ... наприклад, політреформа.

 - Ні, я навмисне не говорю про політреформу. Є цілий ряд важливіших завдань із економічною складовою. Чому ми весь час киваємо на політреформу?

 - Тому що вона згадується в багатьох документах ЄС, наприклад у затвердженому недавно порядку денному асоціації.

 - Процес європейської інтеграції України - це процес переговорів, а не диктату однієї або іншої сторони.

 - Розкажіть про хід діалогу з ЄС про введення безвізового режиму для громадян України.

 - У мене дуже оптимістичні очікування з приводу якнайшвидшого підписання дорожньої карти безвізового режиму. А далі все залежатиме від нас. Нам кажуть, доведіть ефективність угоди про реадмісію. Будь ласка! З 1 січня вона діє. І мені зараз хочеться подивитися в очі тим мудрим експертам, які запевняли мене, що за січень за реадмісією до нас повернуться десятки тисяч людей. Ще не готова точна статистика, але за даними, які в мене є, за січень в Україну не повернули жодного нелегала з третіх країн.

 - Крім нереалізованих реформ у переговірному процесі щодо ЗВТ, є чимало спірних питань, у яких Київ і Брюссель не можуть знайти компроміс.

 - Є питання тарифів, розмірів мит, перехідних періодів, є ряд дуже проблемних питань щодо аграрного комплексу. Але повірте, ми зможемо дуже ефективно вирішити їх. Питання географічних назв - також не найскладніше, запевняю вас. Коньяк в усьому світі один, і шампанське теж одне. І щодо спірних із Польщею назв ми знайдемо компроміс, не сумнівайтеся.

 - 2009 року багато європейських чиновників говорили, що ратифікація Лісабонської угоди зніме бар'єри на шляху розширення ЄС. 1 грудня вона набула чинності. Чи покращилися європерспективи України?

 - Я не бачу, що бар'єри знято, оскільки насправді Лісабонська угода ще не почала працювати. Але я переконаний, що українські перспективи у зв'язку з ратифікацією цієї угоди значно покращилися. І це полягає не тільки в тому, що зовнішньополітичні повноваження ЄС істотно виросли. І не тільки в тому, що ми можемо відійти від консенсусного рішення, коли одна країна могла заблокувати будь-який найважливіший процес. Я очікую дуже швидкого завершення формування нової структури управління в ЄС, що дасть нам змогу негайно розпочати переговори. І я пов'язую дуже гарні перспективи для України з роботою нового представника ЄС із зовнішньої політики Кетрін Ештон.

 - До речі, коли вона приїде в Україну?

 - У п'ятницю в мене з баронесою Ештон була дуже конструктивна зустріч. Ми домовилися, що один з її перших візитів буде в Україну. Так вийшло, що ми почали говорити одночасно, і моя перша фраза була такою: "Баронесо, я хочу запросити вас в Україну...", а вона в цей же час сказала: "Я збираюся приїхати в Україну..." Так що, як розумієте, затримки з візитом не буде.

 - Коли завершиться демаркація придністровської ділянки українсько-молдовського кордону?

 - Залежно від фінансування роботи може бути завершено за рік або за два. Можу вам повідомити, що сьогодні (у суботу.-Ъ) відбулася офіційна передача проекту програми облаштування білорусько-українського кордону з чітким розписаним планом фінансування з використанням коштів "Східного партнерства". Ті ж джерела дають нам змогу розраховувати на ефективне фінансування демаркації придністровської ділянки держкордону. Тому що це - питання безпеки, протидії переміщенню контрабанди, нелегальній міграції, торгівлі зброєю і наркотиками.

 - У відносинах із Кишиневом є ряд інших проблемних ситуацій. Коли буде вирішено питання землевідводу біля Паланки і конфлікт, пов'язаний із Дністровською ГЕС-2?

 - Ви знаєте, мій перший візит на посту міністра був у Молдову - через півтори години після призначення. Я тоді попросив: дайте мені інвентаризацію проблем щодо Молдови. Один дуже досвідчений дипломат - я не хочу уточнювати, хто саме - відповів мені: "Петре Олексійовичу, це питання з величезною бородою. Питання демаркації, держкордону... Ви хочете їх вирішити? Я не вірю в таку можливість, занадто довго вони висять". Пройшло 3,5 місяці, і ми почали демаркацію. Ті проблеми, про які ви згадали, теж буде вирішено дуже скоро. Строки виміряються в днях. Я сподіваюся, що в лютому відбудеться засідання групи з завершення демаркації, де буде прийнято відповідні рішення. Щодо Дністровської ГЕС-2 ми знайдемо компромісний вихід, який влаштує обидві сторони.

 - Які перспективи вирішення придністровської проблеми?

 - Вважається, що цей конфлікт, цей скелет у шафі вже 20 років висить, і з ним уже нічого не зробити. Але я впевнений, що з його вирішенням немає проблем. У його існуванні не зацікавлена жодна зі сторін. Зокрема, я роблю такий висновок, виходячи з позиції Росії і з досвіду тих переговорів, які я вів 2005 року на посту секретаря РНБО.

 - Можете спрогнозувати строки вирішення цього питання?

 - Не можу, тому що це залежить не тільки від України. Реального відновлення переговорів у форматі 5+2 на високому політичному рівні поки що не відбулося. Але є декларації, що це відбудеться в найближчому майбутньому. Цьому сприятиме закінчення виборчого процесу в Україні, відновлення діалогів з Росією і з Румунією, на які ми сподіваємося і яких очікуємо.

 - Якими ви бачите шляхи виходу з кризи у відносинах Києва і Бухареста?

 - Україна рішуче налаштована на активізацію партнерських контактів із Румунією. Я думаю, що перші зустрічі в нас відбудуться в рамках міжнародних форумів, можливо, уже 5 лютого на конференції з безпеки в Мюнхені. Ми вважаємо, що саме діалог дає нам можливість усунути ті непорозуміння, які були і, на жаль, залишаються між нашими країнами.

 - Чи правильно я розумію, що на сьогодні рішення Міжнародного суду про делімітацію акваторії Чорного моря не імплементовано і юридично ця територія залишається спірною?

 - Ми перебуваємо в процесі реалізації рішення суду.

 - Коли Білорусія виконає свою обіцянку і ратифікує договір про держкордон?

 - Дуже складна процедура узгодження цього договору в уряді й адміністрації президента Білорусії завершена, як і обіцяли наші білоруські колеги. Договір передано на ратифікацію в білоруський парламент, який зараз на канікулах. Я вважаю, що характер наших відносин останнім часом значно покращився. І для Білорусії у зв'язку з цим відкриваються унікальні можливості повернення в європейську родину.

 - Чи плануєте ви проведення масштабних реформ у МЗС?

 - Безумовно. У першій половині 2010 року буде проведено оптимізацію структури, чисельності, рівня представництва за кордоном. Будуть нові критерії оцінки діяльності диппредставництв.

 - Під оптимізацією зазвичай мають на увазі скорочення.

 - Зокрема і скорочення - і в центральному апараті, і в закордонних диппредставництвах. При цьому ефективність дипустанов у цілому не буде загублена і, можливо, навіть збільшиться.

 - Наскільки часто у вас виникають конфлікти з центрами прийняття зовнішньополітичних рішень у Кабміні, зокрема з віце-прем'єром Григорієм Немирею?

 - Немає там центру самостійного прийняття рішень. Ключове навантаження Григорія Немирі - активізація і поглиблення європейської інтеграції України. Це величезний шар роботи. Я вдячний віце-прем'єрові за конструктивну роботу в цьому напрямку.

 - Невже не було випадків, коли пан Немиря був присутній на переговорах прем'єра з іноземними лідерами, а представника МЗС або посольства туди не допускали?

 - Такі прецеденти були. Раніше. Але після мого призначення на пост міністра такі випадки не ставалися. Саме це є лакмусовим папірцем того, що ми намагаємося максимально використовувати потенціал нашої взаємодії.

 - Чи очікуєте ви масштабної ротації послів після зміни Президента?

 - У нас іде планова ротація. Є строки перебування послів за кордоном. У ряду послів ці строки завершилися, і зараз відбувається системне узгодження - запити на агреман, одержання агреману і так далі. Конкретні країни і прізвища я називати не буду.

 

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, "Коммерсант-Украина ".

 

 


Архів
Новини

ok