Інтерв’ю 2020-10-20T04:04:51+03:00
Українські Новини
​Голова Держрибагентства Ковалів: Вважаю, необхідно ввести яку-небудь мінімальну плату за любительське рибальс

​Голова Держрибагентства Ковалів: Вважаю, необхідно ввести яку-небудь мінімальну плату за любительське рибальство, встановивши для нього спецзони

У квітні цього року Держрибагентство отримало нового керівника - успішного бізнесмена з юридичною освітою Ярему Коваліва, який раніше займав посаду невиконавчого директора компанії девелопера і мережного оператора торгово-розважальних центрів Arricano Real Estate PLC. Про те, що вже зроблено на шляху реформування рибної галузі і які плани на короткострокову перспективу він розповів в інтерв'ю Українським Новинам.

Яремо Богдановичу, коли Ви йшли на цю посаду, які були очікування? Якими результатами за перші декілька місяців можете похвалитися?

Я очікував, що буде непросто - багато роботи і певний спротив при впровадженні реформ. Проте мої песимістичні очікування не справдилися. На щастя, в галузі багато професійних людей, які вболівають за її розвиток і хочуть, щоб щось змінилося. Завдяки максимальній співпраці з профільними відомствами ми й впроваджуємо реформи. Від Мінагрополітики зокрема отримуємо велику консультаційну допомогу в робочих процесах, підтримку в розробці нормативних документів.

А чим можемо похвалитися? Одним із найбільших досягнень вважаю те, що ми напрацювали основні напрямки реформування і розробили основні нормативні документи. Зараз у процесі погодження у різних органах виконавчої влади знаходяться 5 проектів законів і 15 постанов. В мене є сподівання, що найближчими тижнями деякі з них будуть прийняті. Передусім йдеться про повне реформування органів рибоохорони і взаємовідносини з нашими промисловиками - скасування такого корупційного поняття, як квотування.

Це є частиною стратегії розвитку галузі до 2020 року, яку Ви нещодавно презентували. Які основні заходи вона предбачає?

Перш за все, нам необхідно реформувати таку корупційну структуру, як Держрибінспекція. Ми плануємо ліквідацію старої організації в тому вигляді, в якому вона існує, і створення цілком нової структури. Реорганізація органів рибоохорони буде проведена шляхом ліквідації територіальних управлінь та створення територіальних підрозділів без статусу юридичної особи, в тому числі за басейновим принципом. На сьогодні ми маємо штат рибоохоронних органів із 1,7 тис. осіб, з них інспекторів - людей, які безпосередньо працюють на воді, - лише 500, решта - адміністративний персонал. Інспектор сьогодні отримує 1,5 тис. гривень зарплати, немає пального, щоб вийти на воду, це все є стимулом до корупційних дій. Тому перш за все плануємо оптимізувати штат працівників органів рибоохорони до 800 осіб за рахунок скорочення кількості адмінпрацівників без скорочення штату самих інспекторів. Така оптимізація дозволить нам підняти зарплати інспекторам не менше ніж до 4,5 тис. гривень, а кваліфікованим працівникам, за нашими підрахунками, згодом буде можливість підняти до 6 тис. Планується, що буде набраний новий склад інспекторів за конкурсом і новим критеріям, проведено навчання із залученням міжнародних фахівців.

У нас є також попередні домовленості з Міністерством внутрішніх справ про надання допомоги, зокрема консультаційної, з впровадження реформи, аналогічної реформи міліції шляхом створення патрульної служби.

На першому етапі реформування галузі також планується скасування такої корупційної складової регулювання вилову водних біоресурсів, як квоти. Квотування планується замінити дозволом на вилов риби із зазначенням частки від загального ліміту використання водних біоресурсів, що закріплюються за кожною фізичною або юридичною особою на певний проміжок часу. Передбачається, що дозвіл видаватиметься на термін не менше ніж 5 років, щоб суб’єкт господарювання міг планувати роботу на середньострокову перспективу. Плата за дозвіл зараз прораховується, якщо вона буде велика, ми її розподілимо протягом року, щоб зняти зайве навантаження на суб’єкта господарювання.

Ми взагалі розглядаємо два принципи розподілу частки на вилов риби в межах загального ліміту між підприємствами - історичний і принцип аукціону. Кожен з них має свої плюси і мінуси. Наразі обидва ми обговорюємо з громадськістю. Історичний підхід враховує кількість виловленої риби та інших водних ресурсів суб'єктом господарювання за останні роки, на підставі чого йому буде видано дозвіл терміном на 5 років або більше на певний обсяг вилову. Принцип аукціону передбачає продаж права на вилов тому, хто запропонував більшу суму.

Серед інших важливих аспектів реформування галузі - плани щодо процедури надання ставків в оренду, щоб заохотити суб’єктів господарювання, але про це я вже неодноразово розповідав. Вважаю за доцільне також встановлення меж для промислового рибальства.

Які у Вас плани щодо організації рекреаційного рибальства?

Ми ініціювали передачу розробки нового механізму регулювання рекреаційного рибальства – громадськості. Саме вона має пояснити, за якими правилами їй зручно діяти. На моє особисте переконання, необхідно встановити зони для любительського рибальства так само, як і для промислового. І в рамках цих зон – впровадити громадські організації, що об’єднують рибалок на малій водоймі. Саме вони повинні відповідати за збереження та стан водойм, правила поведінки рибалок. Вважаю, що потрібно впроваджувати невелику, якусь мінімальну плату за любительське рибальство, вона повинна стягуватися прозоро, і так само прозорим має бути процес використання цих коштів. Адже вони повинні йти на зариблення, належну охорону водойм, облаштування місць для рибалок.

Раніше Ви говорили, що офіційна статистика щодо вилову та імпорту риби є не зовсім правдивою. Чи маєте зараз розуміння того, скільки риби виловлюється насправді? Який вилов прогнозується за підсумками 2015?

Враховуючи останні події з анексією Криму, втрату частини флоту, за підсумками 2015 року очікується вилов риби в обсязі 96 тис. тонн, що майже на рівні минулого року. За нашим припущенням, тіньовий обсяг вилову становить ще близько 50 тис. тонн, проте деякі громадські організації називають цифри значно більші.

Як змінилася структура імпорту, а також попит на рибу на внутрішньому ринку, за останні півроку у зв’язку з девальвацією гривні?

В 2015 році спостерігаємо падіння попиту на імпортну рибу на 30% у зв’язку з девальвацією. Скорочується й імпорт. Візьмемо, наприклад, імпорт риби та рибної продукції за січень-квітень, він зменшився порівняно з аналогічним періодом минулого року на 35% і становить 78,6 тис. тонн на загальну суму 107,3 млн доларів. І така тенденція збережеться.

Найбільше риби імпортуємо з Норвегії - 28%. Здебільшого імпортується заморожена риба (70,2% всього імпорту), що значною мірою йде на переробку. Понад 90% обсягу імпорту припадає на види риб, які не вирощуються в Україні, а видобуваються виключно у водах морських економічних зон інших держав - Росія, США, Канада, перу, Чилі, Норвегія, Австралія, країни ЄС. Основу імпортної мороженої риби становить традиційний продукт для населення України - оселедець, скумбрія, сардина та кілька або шпрот. Також в нашу країну імпортується готова або консервована риба, продукти із сурмі (крабові палички), що становить майже 4,6% всього імпорту.

Зараз те, що імпортна риба дуже подорожчала, це великий шанс для української продукції - замінити на прилавках дорогу імпортну продукцію. Це відкриє покупцеві доступ до якісної вітчизняної продукції за нижчою ціною.

Ви розпочали роботу над впровадженням електронного контролю за виловом риби. Що вже зроблено на сьогодні і що буде зроблено до кінця року?

Ми ведемо переговори з кількома країнами щодо надання нам технічної та консультативної допомоги в процесі впровадження електронної системи реєстрації даних а контролю за рибальством. Так, відповідно до домовленості з Міністерством сільського та рибного господарства Ісландії та Міністерством рибного і прибережного господарства Норвегії делегація нашого Держрибагентства 22 червня - 3 липня проходила навчання у Норвегії за програмою, запропонованою норвезькою стороною. Програма передбачала навчання методам використання системи постійного супутникового стеження за норвезькими та іноземними промисловими суднами, а також ведення електронної системи промислової звітності. З 21 червня по 17 липня проходило в Норвегії стажування двох українських науковців під час екосистемної зйомки в Північному морі на борту судна Johan Hjort. Крім того, відповідно до попередніх домовленостей, Норвегія розглядає можливість передачі Україні у вигляді технічної допомоги програмного забезпечення для ведення електронної системи промислової звітності, зокрема ведення електронного промислового журналу на маломірних рибальських суднах.

Низки домовленостей нам вдалося досягнути і з Естонією, зокрема щодо питань всебічної допомоги естонської сторони рибному господарству України з питань гармонізації законодавства до європейських норм. Крім того, Естонія готова надати нам технічну допомогу в питаннях впровадження електронної системи реєстрації даних та контролю за рибальством, включаючи запровадження електронних промислових журналів.

До кінця року плануємо підписати угоду з міжнародними інституціями щодо фінансування цих проектів. У нас є певний графік робіт, якщо ми будемо його дотримуватися, то в грудні місяці в нас буде підписаний договір. Буде зрозуміло, що і коли буде профінансовано. В тому числі закупівля обладнання, придбання самої ліцензії на цей програмний продукт, а також навчання наших фахівців.

Ще одним способом, який може вивести з тіні значні обсяги вилову, є сертифікат походження виловленої риби та інших водних біоресурсів, на зразок того, що діє в Європі. В рамках гармонізації українського законодавства нам буде необхідно впровадження цього сертифіката. Він дасть нам змогу відстежувати кількість риби, яка вилучається, з моменту її вилову і до прилавка. А це сприятиме залученню інвесторів в рибопереробну галузь, оскільки ліквідує великий ланцюжок посередників між суб'єктами, що спеціалізуються на вилові риби, і кінцевими переробниками. А усунення посередників з цього ланцюжка дасть змогу здешевити рибну сировину для переробних підприємств та й самих споживачів. За нашими прогнозами, деякі види риби у зв'язку з цим можуть подешевшати на 40%.

Зараз, на жаль, достовірної інформації про вилов ми не маємо. Навіть за рахунок "обілення" ринку, який десь на 70% перебуває "в тіні", ми незначно збільшимо загальний обсяг вилову. Маючи найбільшу площу водного покриву в Європі, в нас офіційна кількість вилову риби мізерна. Рибництво займає менше ніж 1% в загальному обсязі агропромислового виробництва: зі 160 млрд гривень риба становить лише 644 млн гривень в грошовому еквіваленті.

Які плани щодо розвитку селекційної роботи в Україні, переробної галузі?

У нас є чотири державні установи, які займаються селекційною роботою. В нинішніх умовах недофінансування можна лише подякувати колективу, що вони зберегли колишні напрацювання і продовжують працювати. Ми будемо всіляко їх підтримувати.

Основним досягненням нашої науки у сфері селекції риб за роки незалежності стало створення нового малолускатого внутрішньопородного типу української рамчастої породи коропа шляхом складного зворотного схрещування коропів української і румунської селекції.

Цей тип коропа пройшов державну апробацію у 2008 році і має хороші продуктивні якості: високу життєздатність, зимостійкість, стійкість до захворювання. Крім того, він відповідає всім європейським вимогам стосовно товарного вигляду: високоспинність, малолускатість, м’ясну тілобудову.

Однак, ні в держбюджеті на 2014, ні на 2015 рік не передбачено коштів за напрямом селекція у рибництві. Слід зазначити, що найбільшими втратами, яких зазнає держава при припиненні фінансування селекційного напряму, є фізичні втрати живих генетичних ресурсів - результатів багаторічної праці селекціонерів, а також унеможливлення виведення вітчизняної аквакультури у сферу прибуткового бізнесу. Фактично цим самим держава перетворює себе на імпортозалежну, навіть у тих сферах, де ще не так давно спостерігався прогрес.

Переробна галузь - це трохи не наш профіль. Але ми будемо робити все можливе, щоб цей напрям розвивався і кінцевий продукт потрапив до споживача - не менш якісний, ніж імпортний.

Неврегульованість питання з виловом риби і велика частка браконьєрства впливають на якість та ціну сировини, яку отримують переробники. Якщо врегулювати ситуацію на наших водоймах, в кінцевому підсумку це дасть змогу здешевити продукт. І той же електронний моніторинг дозволить вивести з тіні великі обсяги виловлюваної риби.

Скільки в нас рибогосподарських підприємств?

У нас близько 500 підприємств, вони достатньо дрібні. Закордоном це зазвичай середнього розміру ферми.

Розкажіть, будь ласка, про впровадження Державного електронного реєстру рибогосподарських водних об’єктів. Ця система буде створена окремо чи це буде частина державної кадастрової системи, яка зараз переформатовується?

Думаю, що вона буде створена на базі кадастру, але це буде окрема самостійна електронна карта, де кожна водойма має бути позначена з відповідною назвою. Із запровадженням такого реєстру буде створена нова система дистанційного моніторингу використання водойм та їх частин для рибогосподарських цілей. Думаю, в заповненні реєстру нам допомагатимуть різні державні органи та установи, що мають стосунок до використання водних об’єктів.

Скільки коштує створення такого реєстру?

За нашими підрахунками, це приблизно 300 тис. гривень. Досить невеликі кошти, адже це українська розробка. Думаю, ми знайдемо фінансування на цей проект і впровадимо його найближчим часом.

Скажіть, будь ласка, яка зараз ситуація з Кримом. Чи закриті офіційно рибні порти в Криму? Чи є якісь зобов’язання Держрибагентства на півострові? Чи прораховували, скільки галузь втратила у фінансовому плані від анексії?

Через анексію Криму Україна втратила значну частку промислу водних біоресурсів у Чорному морі та внутрішніх водоймах півострова. А це приблизно (враховуючи обсяги вилову підприємствами Криму до 2013 року) 41 тис. тонн риби та інших водних біоресурсів або 363 млн гривень на рік.

Крім того, ми втратили базовий галузевий науково-дослідний інститут - ПівденНІРО (Керч), який здійснював комплексні рибогосподарські дослідження в Азово-Чорноморському басейні, Індійському, Південному та суміжних водах Світового океану, а також у водах, що контролюються міжнародними організаціями, членом яких є Україна. Наукова база інституту, в тому числі напрацьований роками величезний арсенал методів прямого обліку (тралові, лампарні, іхтіопланктонні, гідроакустичні зйомки), що використовувалися для оцінки стану запасів та промислового прогнозування, а також частина наукових співробітників перейшли до самопроголошеної влади Криму.

Крім того, найближчим часом має бути прийнята постанова уряду, яка врегулює питання рибних портів, що належали Україні. Також зараз активно працюємо над переоформленням тих суден, які фактично знаходяться в океані, але зареєстровані в портах Криму. Йдеться про 5 суден океанічного плавання.

Які квоти ми маємо на вилов морських і океанічних ресурсів за межами України? Яка ситуація на сьогодні з членством України в міжнародних організаціях з управління рибальством?

Квоти у нас незначні, це пов’язано з тим, що нашим представництвом у міжнародних організаціях, що регулюють океанічний вилов риби, приділяли неналежну увагу.

Держрибагентство здійснює координацію та забезпечує співробітництво в рамках Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР) та Організації з рибальства у Північно-Західній Атлантиці (НАФО) та Змішаної комісії із застосування Угоди про рибальство у водах Дунаю. Співробітництво в останній із них обмежується контактами між компетентними інституціями Румунії як країни-дипозитарія і Держрибагентством України. В рамках цієї співпраці Україна щороку погоджує з Румунією термін дії заборони на промисел у водах Дунаю. Участь нашої країни в цій комісії не передбачає жодних фінансових зобов’язань, в тому числі і членських внесків.

Участь України у ККАМЛР дозволяє нам здійснювати повномасштабний океанічний промисел суднами під державним прапором, перш за все антарктичного криля, а також антарктичного іклача та льодяної риби.

На 23-й сесії ККАМЛР, що відбулась у жовтні 2014 року, було враховано заявку українських судновласників на вилов антарктичного криля в підрайонах океану 48.1 - Південні Шетландські острови, 48.2 - Південні Оркнейські острови та 48.3 - Південна Георгія (Атлантичний сектор Південного океану), завдяки чому вони мали змогу почати вилов з 1 грудня 2014 року - початку промислового сезону 2014/2015. Між цими районами запроваджено відсотковий розподіл ЗДВ.

Розмір членського внеску України до бюджету ККАМЛР у 2014 році становив 125,083 тис. австралійських доларів. Проте у зв’язку з тим, що в держбюджеті на 2014 рік за програмою "Міжнародна діяльність у галузі рибного господарства" було передбачено лише 877,5 тис. гривень, заплатити членські внески в повному обсязі не було змоги. На сьогодні залишається борг 92,397 тис. австралійських доларів, який ми маємо намір прогасити протягом найближчого часу.

У зв’язку з відсутністю коштів, Україна не взяла участь в 36-му засіданні щорічної сесії НАФО, на якому для України у водах регулювання цієї організації були визначені квоти на вилов креветки в розмірі 48 тонн та окуня - 150 тонн. Проте і заявок від українських судновласників щодо промислу в зоні дії НАФО в минулому році до Держрибагентства не надходило.

Сьогодні агентство працює над підготовкою до ратифікації оновленої Конвенції НАФО, яка з одного боку, підвищить авторитет нашої держави як такої, що піклується про океанічний промисел, а з іншого - дасть можливість опрацювати питання, пов’язані з врегулюванням певних суперечностей, зокрема питання розподілу ЗДВ на національні квоти в зоні регулювання НАФО.

Розмір членського внеску до бюджету цієї організації у 2014 році становив 41,906 тис. канадських доларів, частина з якого вже сплачена. Нам ще лишилося сплатити 18,522 тис. канадських доларів, що ми плануємо зробити вже найближчим часом.

Ще кілька місяців тому ситуація зі членством України в згаданих міжнародних організаціях була критичною, проте ми провели переговори, довели, що маємо намір погасити борг і розвивати співпрацю. Членство в них сприятиме розвитку наукового співробітництва між галузевими науково-дослідними установами країн-членів і дасть можливість здійснювати рибогосподарську діяльність в зоні їх дії.

Скільки суден океанічного плавання на сьогодні має Україна? Скільки риби вони добувають і в яких водах? У чиїй власності ці судна знаходяться?

На початок 2015 року в Реєстрі риболовних суден, який є частиною Державного реєстру суден України, зареєстровано 242 судна, з яких 12 - різних форм власності сьогодні працюють в різних районах світового океану та морських економічних зонах суден інших держав. З них 5 суден державної форми власності, вони працюють у водах Нової Зеландії та Мавританії.

Більшість суден, які ходять в океані під українським прапором, передані фрахтувальникам. Тому якимось чином враховувати обсяги виловленої ними риби як український вилов недоцільно. Адже все, що вони виловлять, формально належить їм (за різними оцінками, йдеться про понад 80 тис. тонн за підсумками 2014 року). Вони не обов’язково можуть продати цю рибу в Україні, це можуть бути країни Європи, наприклад, або якісь інші.

За 1 півріччя 2015 року океанічні судна прозвітували в статистичні органи України про вилов 15,8 тис. тонн риби та морепродуктів (в тому числі вилов криля становить 13,4 тис. тонн), що на 22% менше порівняно з першим півріччям 2014 року. Зменшення пов’язане з тим, що два судна товариство "Севастопольська рибодобувна компанія" (Київ) передало в бербоут-чартер (bareboat charter, договір фрахтування судна без екіпажу), і вони припинили звітування в органи статистики.

Держрибагентство має давати дозвіл на днопоглиблювальні роботи на Дніпрі та на Південному Бузі. Чи прорахували вже систему відшкодування збитків? Яким чином будуть видаватися ці дозволи?

На сьогодні нарахування збитків, завданих водним біоресурсам внаслідок виконання робіт на землях водного фонду, здійснюється відповідно до документа, датованого 1989 роком. Ця методика є чинною на території України відповідно до постанови парламенту від 12 вересня 1991 року. Проте той старий документ передбачає широку вилку критеріїв для визначення розміру компенсаційних втрат водних ресурсів при здійсненні днопоглиблювальних робіт, що створює підґрунтя для корупції.

Ми з Мінінфраструктури вже погодили максимально прозорий і зрозумілу процедуру розрахунку відшкодування втрати водних біоресурсів компанією, яка буде виконувати днопоглиблювальні роботи на тій чи іншій ділянці водойми. Незабаром має бути прийнята постанова Кабміну, що закріплює спрощений порядок погодження днопоглиблювальних робіт. Компенсація буде прораховуватися щорічно - частину її компанія буде сплачувати перед проведенням робіт, частину - під час нагляду за виконанням робіт.

Яремо Богдановичу, скажіть, будь ласка, а Ви рибалка?

Так, я рибалю. Але я не промисловий рибалка, а любитель.


Архів
Новини
Експерт розповів, як екс-власник "Мотор Січ" намагається прикритися колективом, — ЗМІ 21:26
У київських лікарнях обладнали подачею кисню понад 3100 ліжок для хворих на коронавірус 14:15
Український логістичний альянс звернувся до профільних інстанції щодо зловживань посадовцями «Укрзалізниці» у питаннях вантажоперевезень 18:25
НАБУ хоче незаконно подовжити терміни слідства у справі суддів ОАСК, - адвокат 09:47
Через "Мотор Січі" Україна опинилася в епіцентрі сутички країн-важковаговиків і ризикує втратити $ 11 млрд, — експерт 20:12
В Україні виявлені перші контрабандні тютюнові вироби для електронного нагрівання з Китаю, - ЗМІ 09:44
Таможня. Фото: 5 канал
"Корупційна складова". Екс-міністр Уманський пояснив, чому одеська податкова під керівництвом Юлії Шадевської не відшкодовує ПДВ бізнесу 12:55 Відео
Китайські інвестори "Мотор Січ" визнані потерпілою стороною в розслідуванні ДБР проти СБУ 14:33
Судові рішення на користь Семочка вказують на замовний характер його переслідування у часи Порошенка, - Кравець 19:16
Офіційно: Мінторг США ввів проти китайського акціонера "Мотор Січі" Skyrizon не санкції, а спецрежим експортного контролю 12:06
більше новин
У 2020 році вихованці Київської МАН отримали 15 патентів на свої винаходи 14:05
Український кіт в Ізраїлі. Фото: Star Shine Shipping LTD
Кіт з України дістався до Ізраїлю в металевому контейнері, три тижні харчуючись цукерками, - ЗМІ 09:33
Долар має коштувати 10,95 UAH/USD - індекс Big Mac 11:37
Санкції США проти Дубинського готував голова Служби зовнішньої розвідки України Кондратюк, – журналіст 16:28
Пенсійний фонд назвав середній розмір пенсій в Україні 10:05 Інфографіка
Експерти дали прогноз курсу валют в Україні після карантину: чи варто скуповувати долари і євро 05:15
Бойко заявляє, що відновить права російськомовних громадян 12:33
Сума в платіжках знизиться на 500-800 гривень: Кабмін прийме рішення про фіксовану ціну на газ 10:08
В Україні хочуть дозволити автоматичну зміну постачальників газу. Що зміниться для населення 05:15
В Україні перестали призначати соціальні пенсії. Що буде з уже оформленими виплатами 05:30
більше новин

ok