Інтерв’ю 2022-09-21T04:04:22+03:00
Українські Новини
​Координатор виборчих програм "Опори" Айвазовська: старий і новий закон – однакове зло

​Координатор виборчих програм "Опори" Айвазовська: старий і новий закон – однакове зло

25 жовтня в Україні пройдуть місцеві вибори. При цьому проводити їх планується за новими правилами. Уже цього тижня Верховна Рада повинна в цілому ухвалити нову редакцію закону "Про місцеві вибори". В то й же час 16 липня в стінах парламенту розпочнеться розгляд змін до Конституції в частині децентралізації влади, якими передбачається наприкінці жовтня 2017 року знову провести місцеві вибори – тепер уже позачергові під нові повноваження. Зараз же проходить виборча кампанія в Чернігові для обрання в Верховну Раду ще одного депутата. Українські Новини поспілкувались з координатором парламентських та виборчих програм громадянської мережі ОПОРА Ольгою Айвазовською про новий закон, ризики, які можуть виникнути після його прийняття, хід кампанії в Чернігові та перспективи переформатування Центральної виборчої комісії.

Нова редакція закону "Про місцеві вибори", схвалена поки в першому читанні, передбачає проведення виборів начебто за пропорційною системою з відкритими списками. При цьому профільним комітетом при підготовці законопроекту до другого читання враховані поправки, що від 1 до 3 незмінних кандидатів будуть автоматично закріплюватись у виборчих списках партій, а останні зможуть висунути у кожному окрузі не більше 1 кандидата. Чи відповідає назва закону його суті?

На моє глибоке переконання в редакції першого читання це не є пропорційною системою з відкритими списками. Відкриті списки – це альтернативне голосування, коли виборець за бажанням може підтримати перший, п’ятий чи десятий номер у запропонованому політичними партіями списку. Сьогодні в законопроекті передбачається, що громада (область, район чи місто) буде поділена на ряд територіальних округів, в яких партія запропонує виборцю проголосувати за одного кандидата, або взагалі нікого не висуватиме і виборець побачить в бюлетені лише назву політичної партії.

Якщо говорити про кількість так званих фіксованих мандатів, то це система – один в один російська, що застосовувалась з 2007 до 2011 року, зокрема на місцевих виборах до законодавчої палати Санкт-Петербургу. Саме там була жорстка трійка лідерів, яка не могла ранжуватися відповідно до підтримки кандидатів. Ця система вже оцінена, в тому числі російськими експертами, спостерігачами, аналітиками. Вона створює проблему порівняння непорівнюваного, бо результат кандидата ми будемо порівнювати не з результатами інших кандидатів в цьому ж окрузі, а з результатом кандидата в іншому окрузі, який обирався іншими виборцями і проводив зовсім іншу кампанію.

За такою системою, якщо, наприклад, у місцевій раді 60 депутатів, то партії зможуть висунути списки до 60 кандидатів. Тоді місто буде ділитись на виборчі округи і в кожному з них буде висуватись не більше одного кандидата. Кожен з цих кандидатів вестиме кампанію як звичайний мажоритарник, буде агітувати за себе, бо в бюлетені буде назва партії і його ім’я. Якщо партія подолає бар’єр і набере, скажімо 20% голосів, то в місцевій раді вона отримає 12 мандатів. Але якщо у партії переможе в округах більше 12 кандидатів, то мандатів вона все одно отримає 12. Таким чином, в одному з округів може статися так, що кандидат набрав найбільшу кількість голосів, але свій мандат не виборов.

Така система не є відкритими списками не тільки за рахунок жорсткої частини списку. На рівні округу виборець матиме вибір лише з однієї пропозиції, або її взагалі не буде. Міжнародні стандарти виборів вимагають рівних умов для кандидатів. Якщо, ми беремо для прикладу область, то один з територіальних округів буде міським, а інший об’єднуватиме 20 сіл, і кампанії в цих округах будуть абсолютно різні: у них буде різна явка, на старті буде різна кількість виборців в окрузі, там будуть різні кандидати, які змагатимуться не між собою.

Для мене найбільш символічним порівнянням щодо такої системи є порівняння результату плавця одного виду змагань і бігуна іншого виду змагань на Олімпійських іграх і визначення, хто з них швидший. У кандидатів також будуть різні умови боротьби і способи ведення кампанії Справжні відкриті списки повинні передбачати в межах громади, області або району меншу кількість округів, а для виборця - альтернативу.

Проблеми цієї системи породять велику недовіру виборців до результатів, бо громадяни не зрозуміють, чому в одному з округів не буде обрано жодного депутата, в іншому – декілька, а ще в іншому мандат отримає не лідер виборів, а той, хто здобув друге, третє чи четверте місце. В системі загальної недовіри суспільства до політичних процесів це може породити велику недовіру до виборів.

За логікою майбутнього закону навіть кандидат, який набере більше 50% голосів може не потрапити у місцеву раду, якщо його партія не подолає виборчий бар’єр. Чи не підірве це довіру до виборів?

Всі кандидати, які перемогли, але їхні партії не подолали бар’єр – це втрачені голоси виборців, бо такі партії будуть видалені з процесу розподілу мандатів. У нашій традиції виборці звикли розуміти, що хто переміг – той переміг, а якщо вони побачать кандидата, який отримав найбільше голосів в окрузі, а не переміг, то це, звичайно, провокуватиме недовіру. А якщо в такого кандидата ще будуть певні потужності розбалансовувати ситуацію на місцях, влаштовувати протести, то це буде дестабілізовувати ситуацію. Виборча система буває складна або проста, але вона повинна користуватись довірою. Ті, хто програє повинні погодитись зі своєю поразкою. Не тільки кандидати, а й виборці, бо виборці можуть не зрозуміти й думати, що це наслідок фальшування.

Комітетом також враховані поправки про дозвіл висування кандидатів лише зареєстрованим за рік до виборів партіям. Більше того, кандидатом зможе стати лише людина зі списку політичної сили і не передбачається можливість висування списку незалежних кандидатів. Хто виграє від таких норм і які вони матимуть наслідки?

Практика застосування цієї системи була чітко описана російськими експертами: нові та малі політичні партії програють від цієї системи. Ця система будувалась в Росії під "Єдину Росію" як генеральну політичну силу. В України трохи інші реалії – у нас немає однієї політичної партії, яка забирає все. Все залежатиме від регіону, електорального пласту. Наприклад, на Сході й на Півдні "Опозиційний блок" буде серйозно представлений, на Заході – "Самопоміч" і "Блок Петра Порошенка". У "Народного фронту" зараз проблеми з рейтингами, тому прогнозувати важко.

Система, яка прийнята в першому читанні також не дає можливості, особливо в малих громадах, появи нових політичних течій, бо ця система вертикально зорієнтована, тому монополія великих національних партій буде збережена за рахунок системи. В багатьох регіонах буде відтворена парламентська конфігурація, але на Сході і Півдні – в бік опозиції, а на Заході і в центрі – в бік коаліційних політичних партій. Це проблема, бо з одного боку ми матимемо децентралізацію, збільшення повноважень на місцях, а з іншого – чітку вертикальну систему, яка конкуренцію позапарламентських сил нівелює. Якщо згадати діючий закон, коли він у 2010 році був ще законопроектом, то саме тоді "Партія регіонів" і парламентська більшість виступала за норму 365 днів до виборів для реєстрації партій. Тоді "Фронт змін" та інші сили, які були на той момент новими, виступали категорично проти цієї норми як недемократичної.

Ця система відкидає самовисування і формування окремого списку звичайними громадянами, які не належать до будь-якої політичної партії. Список самовисуванців можна було б передбачити, хоча це дещо ускладнює організаційну частину виборів, так як територіальній виборчій комісії потрібно буде цей список сформувати як. Міг би бути інший варіант – самі незалежні кандидати об’єднуються в список, вносять грошову заставу і реєструються. У законопроекті, який розробляла експертна робоча група пропонувалась багатомандатна мажоритарна система з самовисуванням до всіх рівнів рад, крім обласних і великих міст від 90 тис. виборців.

Наскільки, на Вашу думку, є виправданим запропонований законопроектом виборчий бар’єр у 5% для партій (об’єднання партій на місцевих виборах у блоки за останньою інформацією начебто не буде дозволено) і чи потрібен взагалі прохідний бар’єр на місцевих виборах?

Прохідних бар’єрів може бути декілька видів: фіксований відсотковий або природній, коли бар’єром є вага одного мандату (якщо розігрується 60 мандатів, то результат кандидата, який з-поміж інших 60 отримав найменше голосів – це і є вага мандату). Для партійної частини 5% є специфічно високим бар’єром, бо для місцевих виборів краще було би ввести природній бар’єр, або нижчий. З іншого боку, треба розуміти, що питання виборчого бар’єру виключно політичне. Якщо інші норми можна прагматично обґрунтувати, то стандарту прохідного бар’єру не існує, кожна держава визначає його собі сама. Але він не може бути понад 10%, адже, не повинен виконувати дискримінаційну функцію та забезпечувати шанс на оновлення влади.

Відмова від блоків – це нормально, бо в українських реаліях це дуже маніпулятивний підхід до участі у виборах, тому що блоки функціонують в рамках кампанії і перестають працювати вже в новообраних радах і, як засвідчує практика багатьох років, розпадаються дуже швидко.

Законопроектом також передбачається зменшення кількості депутатів місцевих рад, точні цифри поки невідомі, але начебто йдеться про скорочення депутатського корпусу на 20-30%. Наскільки такий крок виправданий і яка буде користь від нього, чи йдеться про економію бюджетних коштів?

Економії бюджетних коштів за рахунок скорочення не буде, бо депутати місцевих рад не отримують зарплатні. Депутати мають певні ресурси на депутатську діяльність, але це не настільки суттєві кошти, щоб говорити про серйозну економію. Стосовно скорочення, депутатів в місцевій раді повинно бути стільки, щоб їх вистачало для роботи в комісіях. Скорочення на 30% абсолютно не є проблемним. На етапі підписання коаліційної угоди парламентські фракції говорили про запит суспільства на більшу персоніфікацію рад, а сьогодні, підрахувавши яку боротьбу треба вести за мандати, злякались скорочення. Звісно, скорочення не є панацеєю для більшої ефективності роботи місцевої ради, але це доцільно з точки зору професіоналізації та більшої конкурентності на виборах.

Новою редакцією закону "Про місцеві вибори" заплановано запровадити проведення виборів мерів міст з кількістю виборців більше 90 тис. у два тури. Наскільки виправдана цифра саме 90 тис, про яку кількість міст йдеться?

В законопроекті, який пройшов перше читання, за основу був взятий найменший обласний центр – Ужгород, в якому 96 тис. виборців. Планку понизили до 90тис., бо кількість виборців може знижуватись чи рости, а також, щоб міста, які не є обласними центрами могли потрапити під цю шкалу.

Багато експертів, в тому числі членів Центральної виборчої комісії, наголошували на доцільності проведення виборів за мажоритарною системою абсолютної більшості на усіх рівнях - міських, сільських, селищних голів. Але тоді виникає проблема фінансів, бо повторне голосування у другому турі вимагає оновлення виборчих комісій, виплату їм заробітної плати. Якщо розрив між кандидатами великий, то доцільність другого туру дуже незначна.

У розробленому експертною групою законопроекті передбачалось також не проводити другий тур, якщо розрив між кандидатами більше 20%. Така норма не була прописана під когось конкретного, жодні соціології чи результати попередніх виборів не брались. Ми дивились, що за різними системами в Україні розрив між кандидатами такий, що в другому турі при нижчій явці тенденція повністю зберігається. Кількість виборців, які приходять на другий тур, зазвичай, набагато менша, тому говорити про якусь надмірну легітимність обраного міського голови в два тури не доводиться. Тому, якщо великий розрив в першому турі, то другий недоцільний з точки зору організаційної та фінансової.

Кому двотурові вибори мерів "зіграють на руку", а кому вони виявляться невигідними?

Мені здається, що багато зловживають персональною інформацією, коли говорять, що міському голові Львова Андрію Садовому чи Києва Віталію Кличку зашкодить ідея другого туру чи допоможе. Це залежить тільки від того, хто буде їхніми конкурентами. Навіть якщо при низькому рейтингу якогось чинного мера буде два тури, але політичні партії порозуміються не висувати серйозних конкурентів, то ніяких проблем у цих мерів не буде.

Багато експертів називають двотурові вибори чи не єдиним плюсом майбутнього закону про місцеві вибори. Ви погоджуєтесь з такою думкою?

Я думаю, що так, бо запропонована система є жахливою, це маніпуляція ідеєю відкритих списків, які ми так навіть не повинні називати, бо колись, сподіваюсь, будемо змушені писати законопроект "Про вибори народних депутатів України". Якщо таку систему запропонують застосувати на парламентських виборах, то це жах. Я сподіваюсь, суспільство зрозуміє, що це не відкриті списки. У законопроекті про місцеві вибори немає, на жаль, прогресивної позиції щодо вирішення багатьох питань, які над нами нависли. Нам постійно дають рекомендації щодо прозорості політичних і виборчих фінансів, щодо більшої підзвітності, щодо питання гендерних квот, щодо більшого контролю за виборчим процесом з боку виборців та спостерігачів. Але стосовно усіх цих норм в законопроекті особливих успіхів немає. Вибори міських голів у два тури – це добре, але абсолютизувати двотурову систему також не варто.

Чи передбачений законопроектом про місцеві вибори дієвий запобіжник підкупу виборців чи використанню адмінресурсу?

Запобіжник був передбачений у Кримінальному кодексі, але поки що аналіз ОПОРИ показує відсутність успіхів. Зміни до Кримінального кодексу щодо підвищення відповідальності за підкуп, адмінресурс, фальшування виборчої документації були внесені в жовтні 2014 року. Там є багато новаторських норм: відповідальність несе не тільки той, хто купує голоси виборців, а й виборець який продає і т.д. На жаль, ці зміни на парламентських виборах працювали аж три дні, бо у нас закон не має зворотної дії, а вступив в силу він у четвер того тижня, коли проводились вибори.

Офіційні дані свідчать про відкриття 291 кримінальної справи, що стосувалась злочинів проти виборчих прав на парламентських виборах. З них тільки 13 розглянуто в суді, по 11 є обвинувачувальні вироки. Лише 2 вироки стосуються підкупу виборців, і ті оцінюються за старою статтею Кримінального кодексу. Якщо подивитись на міру покарань, то кодексом за ряд порушень передбачене покарання 5-7 років з позбавленням права обіймати посаду на 2-3 роки, а у нас всі вироки – це адмінштрафи. І лише один вирок, що стосується фальшування виборчої документації членом комісії, передбачає засудження до ув’язнення, хоча зараз він знаходиться в апеляції, де може бути пом’якшена відповідальність.

На місцевих виборах перспектива ще гірша. При такій відповідальності сторін всі будуть розуміти, що проблеми немає, а можливість відповідальності – один на мільйон. Уявімо собі, що за цією системою кандидат в одному з територіальних округів не уявляє яка явка буде в інших округах і скільки там набере переможець. Він буде не просто купувати голоси від свого рейтингу на старті кампанії до потрібного результату, а буде купувати в шаленому темпі голоси, щоб нагнати явку в окрузі для отримання в абсолютних числах більшого результату, щоб перебити результати конкурентів в інших округах на свою користь.

Крім підкупу на рівні виборців чи не спонукатиме закон до підкупу на рівні партій в боротьбі за кращий округ?

Боротьба за кращий округ – це позавиборча частина, коли партії перед стартом кампанії будуть домовлятися хто в якому окрузі висуватиме реальних конкурентів, а хто здасть округ на користь іншої партії. Про підкуп грошовий тут говорити складно, частіше йдеться про політичний бартер.

Які регіони, на Вашу думку, можуть стати найбільш проблемними на місцевих виборах у жовтні?

Поки що це рано прогнозувати. Спершу треба побачити реальних конкурентів на виборах. В розрізі регіонів це буде там, де більша конкуренція. В окремих областях є дуже потужна роль місцевої влади і, зрозуміло, що дуже конкурентна Дніпропетровська область, Одеська, можливо Харківська, хоча сам Харків навряд. Це не означає, що там будуть фальсифікації, але боротьба там буде запекла. Також часто боротьба ведеться за Центральну Україну. Про Донецьку і Луганську область говорити складно, бо невідомо на яких територіях виборів не буде, адже, триває Мінський процес і ми можемо мати ряд сюрпризів.

В прийнятій у першому читанні редакції закону про місцеві вибори згадки про окуповані та непідконтрольні українській владі території взагалі не було, а в таблиці до другого читання вона лише одна: у випадку неможливості організації та проведення виборів в окремі органи місцевого самоуправління на території Донецької та Луганської областей ЦВК за поданням військово-цивільної адміністрації зможе прийняти рішення про неможливість їх проведення. Чи достатньо цієї норми чи доведеться вносити зміни у закон і прописувати детальніше?

В першому читанні законопроекту не тільки Донецька та Луганська область не згадуються, а й окупованою територією чомусь вважається тільки місто Севастополь без Криму. Це показник якості самого тексту. Якщо говорити про підготовку виборів на прифронтових чи окупованих територіях, то тут однозначно потрібен додатковий законодавчий акт разового застосування. Там має бути чітко визначено за якими критеріями, за чиїм поданням ЦВК зможе зупинити процес чи територіальні виборчі комісії не оголошувати про його початок, бо саме вони це роблять на місцевих виборах. Якщо немає чітко виписаної матриці вимог до старту виборів, які не можуть пройти на цій території, то будуть юридичні проблеми. Хтось не захоче брати на себе відповідальність і за незрозумілою шкалою визначати чи можна тут проводити вибори чи ні, а хтось може цим скористатись, щоб з питань політичної доцільності просто заблокувати там виборчий процес. Тоді не будуть обрані місцеві ради і фактично владні повноваження залишаться в одних руках – у цивільно-військових адміністрацій.

Чи встигне ЦВК якісно підготуватись до проведення виборів за новим законом і наскільки комісіям буде важко пристосуватись до нових правил організації виборчого процесу?

Я вірю в потенціал ЦВК щоб підготувати базу, постанови, інструкції, роз’яснення щодо всіх особливостей застосування цього законодавства. Проблем на рівні дільничних виборчих комісії не повинно бути, бо голосування і спосіб підрахунку голосів тотожний одномандатному округу, не буде нічого нового для них. Територіальні виборчі комісії доведеться додатково вчити, бо хоч поки невідома остаточна доля вирівнювального коефіцієнту (формула, яка дозволяє прирівняти результати голосування округів з різною кількістю виборців, щоб кандидат з округу з більшою кількістю виборців не був ще до виборів фаворитом порівняно з кандидатом із значно меншого округу), але, якщо він буде, то його має застосовувати територіальна комісія, а для цього треба мати знання про те, як це робити, бо він може використовуватись і не на благо.

У проекті змін до Конституції в частині децентралізації передбачено проведення позачергових місцевих виборів у жовтні 2017 року під нові повноваження. Це правильний крок, на Вашу думку?

Це дуже складне питання, бо якби у нас все було логічно й послідовно, то ми спочатку мали би зміни до Конституції, тоді нові повноваження, тоді місцеві вибори. Не питання, що 25 жовтня мають відбутись вибори, я завжди говорила, що ми не можемо змінювати дату виборів, питання в тому, що інші зміни треба було раніше приймати. Якщо говорити про позачергові загальнонаціональні місцеві вибори, то це може бути врегульовано лише Конституцією, тоді це буде законно, бо сьогодні інструменту для проведення одночасних позачергових місцевих виборів на всій території України немає. Якщо говорити про доцільність, то, звичайно, це більш логічно, ніж обрати з одними повноваженнями, а ці люди працюватимуть і далі після зміни цих повноважень (у нас були прецеденти уже з колишнім Президентом Віктором Януковичем). Але це не зовсім чесно з точки зору новообраних місцевих рад. Ми повинні усвідомлювати, що зараз об’єднання громад – добровільне, а ближче до 2017 року, якщо ця норма буде закладена, воно перетвориться на обв’язкове.

Що все-таки є більшим злом: чинний закон чи запропонована депутатами нова редакція закону "Про місцеві вибори"?

Я не можу відповісти на це питання, бо на моє глибоке переконання, реформа не відбулась, що зі старим законом, що з цим. Якщо ми закладали якусь мету реформи виборчого законодавства, то вона не досягнута, тому і старий і новий закон – це однакове зло, не реформа.

Ви говорили про неприпустимість перенесення норм майбутнього закону про місцеві вибори на законодавство з парламентських виборів, хоча про такі плани неодноразово заявляв голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Які взагалі перспективи розробки нової редакції закону "Про вибори народних депутатів України"?

Перспективи поки досить примарні, хоча коаліційна угода обіцяла нам цей закон у першому кварталі цього року. Згодом була прийнята постанова про план законодавчого забезпечення реформ, де йдеться про 4 квартал 2017 року. Я думаю, що і суспільство, і експерти, і притомні депутати повинні дуже активно працювати після завершення епопеї з законом про місцеві вибори над законом про вибори народних депутатів, бо ближче до парламентських виборів ми не матимемо жодного шансу запровадити прогресивну систему.

ОПОРА займається не тільки виборчим законодавством, а й спостереженням за виборами. 26 липня пройдуть вибори депутата Верховної Ради у Чернігові, де зареєстрована аномальна кількість кандидатів. З чим це пов’язано?

Більшість з них – технічні кандидати. 127 кандидатів – це не нормально для України, такої практики раніше не було. Я впевнена, що частина з них відмовиться від участі у виборах ближче до дня голосування. Присутність технічних кандидатів у виборчому бюлетені, якщо це не двійники, буде шкодити своєму ж кандидату, адже великий бюлетень розфокусовуватиме увагу. Кандидати, які висували технічних, організаційно зацікавлені в зменшенні розміру бюлетеня. А реєстрували технічних кандидатів для забезпечення представництва у виборчих комісіях дільничного рівня. Після ж проведення жеребкування членів двк частина технічних кандидатів свою функцію виконає.

За моєю інформацією є один кандидат, який має 47 технічних. Інший…

Про кого саме йдеться?

Я не можу це довести, але ця інформація з різних джерел. 47 технічних кандидатів. Інший кандидат має близько 40 технічних. Основні претенденти використовують дзеркальні методи боротьби, і якщо говорити про технічних – то вони скористалися вдосталь.

Взагалі існує декілька видів технічних кандидатів і всі основні три групи у Чернігові присутні. Перші – для представництва в комісіях. Другі – так звані двійники, громадяни з тотожними прізвищами, зареєстровані для розпорошення голосів конкурента. Такі двійники зареєстровані проти колишнього заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, висунутого партією УКРОП Геннадія Корбана. Треті – балотуються, щоб брати на себе негативну сторону виборів, розповсюджувати чорний піар проти основного конкурента чи конкурентів, влаштовувати судові баталії, робити все задля перетворення виборчої кампанії в хаос.

Скільки кандидатів з 127 реально ведуть кампанію. Чи зафіксовані на окрузі факти підкупу чи використання адмінресурсу, якісь інциденти?

Там декілька основних кандидати, хоча найбільш активні та ресурсно затратні Корбан і кандидат від "блоку Петра Порошенко", голова Державного управління справами Сергій Березенко.

Основні інциденти відбувались навколо жеребкування за членів ДВК. За невідомо чиїм повідомленням 4 липня було розпочато досудове слідство, а 6-8 відбувалось вилучення документів з поданнями на членів ДВК. Жеребкування призначене на 9 липня, за останньою інформацією всі документі були повернуті. Підставою було звернення невідомої особи, про яку міліція не оприлюднює інформацію, тож невідомо чи це був кандидат чи його представник чи звичайний виборець, щодо фальшування заяв на членів ДВК. Ми не знаємо чи були скопійовані ці подання, хто і в який спосіб їх використає, а це ж питання персональних даних. Насправді, у нас є проблема фальшування подань, коли просто беруться бази даних і перед жеребкуванням кандидати не пропонують реальних подань, а от якщо жеребкування дало їм квоту, вони міняють їх на реальних членів комісій. В юридичній площині ситуація в Чернігові дуже нечиста, бо за одноосібним рішенням голови ОВК були віддані документи, прокуратура їх вилучила, а що з ними було до повернення – невідомо.

Якщо говорити про порушення, то масово підкупу поки немає, хоча це не означає, що він не буде застосований, при цьому різними способами – як за кандидата, так і проти конкурента шляхом імітації підкупу для організації його дискредитації. Адміністративний ресурс присутній, адже кандидат Березенко має представництво в Чернігові і як посадова особа, і як кандидат, і це теж форма адмінресурсу.

В ЗМІ, підконтрольних Коломойському, поширювалась інформація про те, що колишній секретар Київської міської ради, парламентар Олесь Довгий – голова виборчого штабу Березенка. Можете підтвердити чи спростувати?

Я зверталася, в тому числі до кандидатів, з приводу цієї інформації. Зрозуміло, що це неправда. Жодна притомна особа, яка планує виграти вибори (тим паче в центральній Україні, в Чернігові, який недалеко від Києва, де всі знають передісторію Олеся Довгого), не залучала би цю особу.

ЦВК закликає парламент прийняти закон про держзакупівлю товарів і послуг для виборів без тендерів, щоб забезпечити вибори у 205 окрузі і майбутні місцеві вибори. Рада його провалила, звинувативши комісію в лобізмі інтересів БПП для забезпечення перемоги Березенка. Чи дійсно закон лобістський і що буде якщо такі зміни не передбачити?

Зміни готувались до закону про парламентські вибори, тому вони не поширюються на закон про місцеві вибори, це нелогічно, це окремі законодавчі акти, які регулюють різні кампанії. В закон про місцеві вибори можна окремо пропонувати ці норми, бо проблеми з держзакупівлями є, це тривалий процес і в короткотерміновій кампанії створює доволі серйозні організаційні проблеми. Інші пропозиції, які були в цьому законопроекті, наскільки мені відомо, подані формально, щоб законопроект потрапив у комітет з питань правової політики і правосуддя, бо питання закупівель – не юрисдикція правового комітету. Якби він потрапив в інший комітет, який відповідає за фінансові аспекти, то міг би не пройти комітет, бо там є певні внутрішні конфлікти.

Закон про скорочення процедури закупівлі варто приймати, але це не означає, що ніяких тендерних процедур не повинно бути, бо ми розуміємо, що доволі скоро цим почнуть зловживати. Теоретично, без такого закону в Чернігові дійсно можуть бути проблеми, бо вже давно минув термін 45 днів до виборів, і якщо процедура вчасно не розпочата й не закінчена, то це породжує багато проблем, бо йдеться про організаційне забезпечення самої виборчої кампанії.

Нещодавно Президент нагородив голову ЦВК Михайла Охендовського орденом князя Ярослава Мудрого, після чого політики здійняли галас, який окремі експерти назвали чорним піаром зі сторони Корбана. Чию позицію в даній ситуації займаєте Ви?

Мені важко зайняти позицію, бо я знаю передісторію. Це нагородження мало відбутись після президентських виборів у 2014 році. Тоді суспільство нормально це сприйняло би, бо в суспільстві були очікування, що вибори взагалі не відбудуться, дві третини кампанії зайняло очікування наступу, війни. Організаційне забезпечення виборчого процесу лягло на ЦВК, їм доводилось вирішувати дуже великі проблеми, і за рахунок залучення СБУ, і МВС, і Держспецзв’язку. Тому говорити, що ЦВК після президентських виборів не заслуговувала на подяку з боку держави чи Президента не можна. Чому це сталося аж за рік після тих подій мені особисто не зрозуміло, тому суспільство і не може спокійно сприйняти чи це аванс на місцеві вибори персонально голові ЦВК чи це красивий вихід на пенсію після перепризначення складу ЦВК. Пенсію, звісно, умовну, бо Михайло Охендовський молодого віку і, думаю, буде активний в Україні. Говорити, що це провокація проти голови ЦВК – смішно. Президент просто повинен пояснити суспільству чому це відбулось зараз, щоб зняти дискусії на тему чи це подяка чи подарунок перед місцевими виборами.

Але, однозначно, Президент сьогодні мав би думати не про нагороди голови ЦВК, а про перепризначення 12 членів, бо це його функція - після погодження з парламентськими фракціями внести подання на заміну тих членів комісії, у кого пішов 9-й рік повноважень, обмежених7 роками. Те, що вони продовжують працювати породжує недовіру до комісії та її дій. Сьогодні дискусія ведеться, що у нас вибори в 205 окрузі, тому ЦВК не будуть чіпати, потім стартують місцеві вибори, тому ЦВК знову не будуть чіпати, але є очікування про позачергові парламентські вибори, також очікування про позачергові місцеві вибори в 2017 році, тому практику "брежнєвської" ЦВК потрібно припиняти.

Які перспективи у діючих членів Центрвиборчкому бути переобраними?

Я впевнена, що частина членів ЦВК можуть бути спокійно перепризначені. Важко сьогодні сказати, але минулого року перед парламентськими виборами велись переговори і був попередній список. Там фігурували і Охендовський і секретар комісії Тетяна Лукаш. Також йшлося про (заступників голови ЦВК) Андрія Магеру і Жанну Усенко-Чорну. Мали би з’явитися і нові обличчя, зокрема (депутат 6 скликання від "Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина") Сергій Подгорний, і громадські квоти, зокрема йшлося про (директора з розвитку "Інтреньюз-Україна) Євгена Радченка.





Архів
Новини
Всю Україну накриє циклон. Якою буде погода на вихідних 23:00 Інфографіка
Володимир Зеленський. Фото з відкритих джерел
Я шокований відмовою Ізраїлю надати Україні системи ППО, – Зеленський 20:01 Відео
У Путіна заявили, що вважатимуть "нападом на Росію" спроби України відвоювати Донбас "після його включення до РФ" 16:25
Путін готується до тривалої війни та бунтів усередині Росії, про це свідчить план бюджетних видатків, — ЗМІ 16:21
Російські військові почали продавати свою техніку ЗСУ, в Миколаєв прибув "Тигр" 12:28
Терехов остаточно втратив контроль над Харківською міськрадою, – Гаврилечко 12:17
Перший день "референдуму" окупантів. У Мелітополі пролунав потужний вибух 11:22
Українська розвідка пояснила, навіщо Росії знадобився Медведчук 22:56
Метью Брайза. Кадр відеозапису
Американський дипломат пояснив, чому тактична ядерна зброя не ефективна проти ЗСУ 20:42 Відео
Безпілотник
Одесу атакували з дронів-камікадзе. Загинула цивільна людина 16:45
більше новин
Пентагон прискорить передачу великих бойових БПЛА Україні, — Reuters 10:32
Нардеп Трухін вніс 50 тис гривень застави 11:05
Українська розвідка пояснила, навіщо Росії знадобився Медведчук 22:56
В наслідок агресії рф поранено 773 українських дітей, – Офіс генпрокурора 13:11 Інфографіка
В "ДНР" погрожують саджати на 20 років тих, хто не захоче йти воювати добровільно 23:25
ЗСУ встановлюють вогневий контроль над залізницею, якою окупанти тягнують резерви з Криму, – ОК "Південь" 13:25
Зеленський пропонує мобілізованим росіянам здаватися у полон, щоб вижити 23:45
Німеччина буде надавати притулок росіянам, які втекли від мобілізації 08:34
Пересадочний вузол метро "Золоті ворота" - "Театральна" запрацював у звичайному режимі 08:57
На Запоріжжі колаборанти з озброєними окупантами ходять по оселях і шукають людей на "референдум" , – мер Енергодара Орлов 13:49
більше новин

ok