Інтерв’ю 2022-08-28T04:04:43+03:00
Українські Новини
Віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд:

Віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд:

Оксана Сироїд
Оксана Сироїд

Питання кількості народних депутатів не є компетенцією Міністерства фінансів

Заступник голови Верховної Ради, перша жінка в президії парламенту, Оксана Сироїд дала Українським Новинам своє перше інтерв'ю на новій посаді. Вона висловила кілька цікавих і, можливо, спірних, думок. Так Сироїд захищає необхідність збереження теперішнього кількості парламентаріїв і, в той же час заявляє про роздутий штаті депутатів місцевих органів влади і вважає, що скорочення їх кількості підвищить якість роботи і відповідальність місцевих рад.

Також віце-спікер відмовляє в праві «Опозиційному блоку» і іншим депутатам, що не входять в коаліцію, в праві називатися опозицією, оскільки вони недостатньо структуровані, але, при цьому, закликає формувати культуру поваги депутатського корпусу до процедур прийняття рішень.

Крім того, Сироїд розповіла про можливі терміни прийняття нової Конституції і про те, хто може допомагати депутатам в її написанні.

Оксано Іванівно, ви вперше балотувалися в депутати. Побачивши ситуацію в парламенті зсередини, які, на вашу думку, необхідні зміни у самій Верховній Раді?

Верховна Рада восьмого скликання повинна відродити довіру до парламенту як до інституту, тому що в останні роки був знищений парламентаризм як такий і парламент перестав бути самостійним органом, який бере участь у прийнятті рішень у державі. Парламент був підпорядкований або керівникам фінансово-промислових груп, або керівникам держави і фактично не відігравав своєї ролі ані як законодавчий орган, ані як представницький орган. Тому завданням парламенту цього скликання є відновлення цих функцій. Це означає кілька основних речей. Передовсім, це дотримання законодавчої процедури, тобто повноцінний розгляд законопроектів у комітетах Верховної Ради та у сесійній залі. Крім того, щоб стати повноцінним органом, який впливає на політику в державі парламент повинен відновити усі свої контрольні функції, зокрема функцію контролю за урядом. Наприклад, година запитань до уряду, яка триває одну годину в п’ятницю перед питанням «Різне», є неприпустимою в парламентській демократії. Співпраця з урядом, запитання до нього є, фактично, одним з основних завдань Верховної Ради, тому, як на мене, запитання до уряду мають бути однією зі складових діяльності парламенту і, можливо, з цього варто починати пленарний тиждень. Час для цього не має виділятись за залишковим принципом, це має бути однією з основ діяльності парламенту. Я взагалі вважаю, що ми маємо повертатися до практики пленарних засідань впродовж тижня, щоби не тільки вівторок і четвер були днями для голосування, але й інші дні, тому що ця практика була запроваджена лише в 2000-ні роки, до того часу у нас голосування відбувалося впродовж всього тижня.

Стосовно змін у роботі Верховної Ради парламентські сили по-різному оцінюють норму щодо імперативного мандату. Яке ваше ставлення до цієї норми?

Це є не демократично, імперативний мандат має бути скасований. Це складова Конституції і тоді, коли будуть готуватися зміни до Конституції ця норма має бути вилучена.

Як впливати на те, що парламентарі, в тому числі і голова Верховної Ради, часто порушують Регламент, у якому, як мінімум є норма про оголошення перерви (крім визначених самим законом) не довше, ніж на 30 хвилин не більше одного разу, не кажучи вже про процедуру прийняття державного бюджету… Що робити з ігноруванням норм Регламенту, чи може час переписувати сам закон?

Що стосується голови Верховної Ради, то я знаю, що він є добросовісним у своїх діях. Зрештою, проблеми про які ви згадуєте були вирішені. Що стосується, самого тексту Регламенту Верховної Ради, то він був змінений багато разів і кожен раз метою цього процесу було пристосування до політичної кон’юнктури того чи іншого періоду. Сьогодні у багатьох випадках уже загублено нитку здорового глузду заради чого в Регламенті встановлено ту чи іншу норму. Деякі питання врегульовані, але багато положень Регламенту потребують перегляду. Наприклад, питання публічності й доступу до засідань Верховної Ради. Трансляція не може замінити публічність, люди повинні мати доступ до приміщення парламенту, зрозуміло, що буде багато охочих, але нічого страшного, нехай отримують запис, кожну годину буде ротація, але щоб люди могли прийти і побачити як виглядає засідання парламенту. Ми є добросовісними в тому, щоб дотримуватись закону. Потрібно розуміти, що Верховна Рада значною мірою складається з тих людей, які прийшли із попередніх скликань, де Регламент був фактично фіктивною нормою і дотримуватись його не було частиною культури. Те, що нам потрібно створити – це нова культура поваги до процедур як таких. Ті, хто працював у Верховній Раді попереднього скликання просто забули, що це таке, у них немає такої звички, а ті, що прийшли нові – не мають досвіду і не мали можливості спостерігати повноцінну законодавчу процедуру, не розуміють її призначення. Перед нами є виклик побудувати нову культуру, але навіть з найкращими намірами і з найбільшою волею зробити це за один день неможливо, це є довгий процес, це шлях.

Як бути із прямою нормою закону про обов’язковість персонального голосування. Депутати нового скликання вже декілька разів зауважували, що їх колеги голосують «за сусіда», тим не менше реакції з парламентської президії не було. Один раз був поставлений на переголосування проект постанови, формальною причиною для чого стало не врахування усної поправки депутата, хоча з уст ініціатора переголосування звучало також звернення про кнопкодавство одного з депутатів.

А куди було скероване таке звернення?

Воно було усне.

Коли ви кажете, що не було ніякої реакції, то реакція мусить бути на якийсь встановлений факт.

Цей факт має встановити голова Верховної Ради (ст. 47 Закону «Про Регламент Верховної Ради України – ред.)

Ні. Не була дотримана процедура ст. 48 Регламенту Верховної Ради. Але головуючий, за наполяганням народних депутатів, поставив рішення на переголосування і проблема була вирішена.

В чому не була дотримана процедура, звернення має бути оформлене письмово?

Так і докази мають бути надані, а як інакше встановити, на підставі чого ми мусимо переголосувати документ? Загалом, якщо на пленарному засіданні не були усунуті порушення в процесі прийняття рішення, то депутат повинен звернутися з письмовою заявою до Голови Верховної Ради України про усунення порушення для винесення на розгляд Регламентного комітету відповідного питання.

Депутати зверталися з подібними заявами до спікера для їх розгляду в комітеті?

Звернень не було. Якщо є певні факти, і депутат прагне, щоб вони впливали на процес прийняття рішення – потрібно їх фіксувати і звертатися до регламентного комітету Верховної Ради.

Оксана Сироїд

Ви були модератором групи з підготовки коаліційної угоди, в тексті якої закріплене право опозиції на формування порядку денного одного пленарного засідання Ради в тиждень. Поки що на пленарних тижнях парламенту восьмого скликання цей пункт не був втілений. Відколи він почне діяти?

Що стосується гарантованих прав опозиції, то вони абсолютно повинні бути дотримані, проблема у нас тільки одна – у нас немає опозиції, у нас є парламентська більшість і парламентська меншість, а структурованої опозиції немає, тому казати про те, що якісь права опозиції порушуються – некоректно.

Якби була опозиція, яку визнала би такою коаліція, не вийшло б так, що пленарний день, який відводиться, згідно угоди, для розгляду їх законопроектів, став би ще одним шляхом депутатів просто не працювати в цей день? Ми пам’ятаємо, що за часів більшості Партії регіонів у Верховній Раді таким днем була середа і ніхто не поспішав голосувати за опозиційні документи.

Просто у нас стереотипне культурне сприйняття. Чому у нас немає опозиції? У нас є виключно антагонізми у парламенті, адже опозиція сьогодні у демократичних державах – це не ворог, це не є ціннісні вороги, як це було впродовж багатьох років в українському парламенті. Опозиція – це вчорашня і завтрашня влада. Тому в демократичних державах опозиція сприймається як майбутня влада і до неї ставляться з належною повагою, розглядаються їхні проекти і беруться до уваги їхні пропозиції. Впродовж парламенту минулого скликання взагалі важко казати, що режим, який був, міг би до будь-кого ставитися з повагою чи забезпечувати права опозиції. Зараз ми маємо ситуацію, коли опозиції як такої немає, тому що є «Опозиційний блок», який просто назвавшись так фактично приватизував собі в такий спосіб назву опозиції, але вони не мають жодних ознак опозиції і якщо вони і є опозицією – то лише до української державності і українського народу, але жодним чином це не є опозиція в українському парламенті.

Перейдемо до обговорення роботи парламенту восьмого скликання. Низку необхідних призначень йому залишила попередня Верховна Рада. Зокрема, 1 червня сплив термін повноважень 12 з 15 членів Центральної виборчої комісії, яким у зв’язку з виборами законодавчо дозволили працювати до призначення нового складу. З квітня у нас не працює Вища рада юстиції, адже не призначені 3 її членів за парламентською квотою. Чи обговорюються ці призначення і за яким принципом вони будуть відбуватись?

Зараз обговорюється проект державного бюджету на 2015 рік і поки він не буде сформований, то за які кошти ЦВК буде проводити вибори? Для схвалення державного бюджету у нас дуже вузькі часові рамки і для того, щоб прийняти його за скороченою процедурою і мати час для ознайомлення і впливу на бюджетні показники депутати зараз долучилися до його розробки і йде співпраця з урядом. Щодо призначень, то я взагалі вважаю, що такі посади повинні формуватись на конкурсній основі. Це не повинні бути політики і квота в прямому сенсі слова.

Пані Оксано, ви ініціювали створення тимчасової спеціальної комісії щодо підготовки змін до Конституції. Коли планується створити таку комісію?

Попередньо планувалось прийняття такого рішення цього тижня.

Усі фракції погодились, що така комісія необхідна?

Фракції коаліції погодились.

Які саме зміни повинна розробити ця комісія?

Це ті положення Конституції, які нині не дозволяють нам збалансувати владу і забезпечити безпеку держави. Йдеться, передовсім, про розділ «Місцеве самоврядування». Ми повинні обов’язково забезпечити конституційну децентралізацію публічної влади, надати громадам владні повноваження і гарантувати фінансування цих повноважень. Це є вкрай необхідно, тому що децентралізація є одним з факторів, який забезпечуватиме нашу стабільність і цілісність української держави. Друге, що є вкрай нагальним і таким, що суспільство відчувало, відчуває і ще буде якийсь час відчувати – це несправедливість судової системи. Для того, щоб побудувати справедливу судову систему і гарантувати незалежність суду нам потрібно внести зміни до Конституції, де має бути гарантоване повноцінне функціонування органів суддівського самоврядування, критерії добору та відповідальності суддів. Також нам час відмовитись від прокуратури як «окремої гілки влади», яка всіх контролює, таке собі «государєво око». Прокуратура повинна бути виключно носієм функції державного обвинувачення в суді. Також в площині конституційних змін лежить питання депутатської недоторканості, процедури імпічменту і балансу влад у так званому трикутнику між парламентом, урядом і Президентом.

ЗМІ повідомляли про пропозицію Міністерства фінансів скоротити кількість депутатів з 450 до 150 і зекономити таким чином 424 млн гривен. Чи підтримуєте ви таку конституційну зміну?

Я вважаю, що питання кількості народних депутатів не є компетенцією Міністерства фінансів, тому що кількість народних депутатів у демократії обчислюється численністю населення і сьогодні в Україні та кількість депутатів, яка є достатньою для належного представництва, тобто 1 депутат на 100 тисяч населення. Тому, як на мене, Міністерство фінансів з метою економії не може визначати кількість народних обранців. Що ж стосується кількості представників органів місцевого самоврядування, то тут якраз навпаки, я вважаю, що вона завелика. Порівняйте: 120 депутатів Київської міської ради на 3 млн населення і 450 депутатів Верховної Ради на 45 млн населення. Кількість депутатів місцевих рад може бути скорочена з огляду на те, що ми повинні підвищити якість цього представництва і відповідальність тих людей, які представляють місцеві громади, адже чим менша кількість представників, тим більша відповідальність цих людей.

У тимчасовій комісії працюватимуть лише депутати чи залучатимуться фахівці Конституційного права також?

Тимчасова спеціальна комісія, відповідно до Регламенту, формується виключно із представників депутатських груп і фракцій, але планується, що буде створена робоча група в межах ТСК, яка працюватиме над текстом законопроекту, куди будуть входити українські конституціоналісти, а також уповноважені особи від Президента.

Які саме українські конституціоналісти, кого ви бачите залученим до роботи над текстом Основного закону?

Список буде відомий, коли буде постанова, пропозиції ще не подані і треба, щоб ці люди погодились. Я особисто хотіла би там бачити і пропонувала би, щоб до складу такої робочої групи увійшли (екс-суддя Конституційного суду) Микола Козюбра, (колишній міністр юстиції) Сергій Головатий, (депутат 3-6 скликання) Юрій Ключковський, (голова правління Центру політико-правових реформ) Ігор Коліушко, (екс-заступник голови парламенту) Віктор Мусіяка – ті люди, які брали участь у підготовці Конституції 1996 року і працювали в Конституційній асамблеї, які володіють матеріалом і допоможуть депутатам якнайшвидше підготувати якісні конституційні зміни.

Коли ТСК зможе напрацювати необхідні зміни і коли вони реально можуть бути прийняті парламентом?

Наша ідея була започаткувати процес цього тижня саме для того, щоб під час цієї сесії завершити роботу над проектом внесення змін до Конституції і направити проект до Конституційного суду. Як ви знаєте, зміни до Конституції потрібно голосувати впродовж двох сесій. Після підтримки законопроекту 226 голосами на черговій сесії потрібен висновок Конституційного суду, а тоді його повторна підтримка уже 300 голосами на іншій черговій сесії. Якщо парламентарям вдасться підготувати такий законопроект до кінця цієї сесії, то ми можемо розраховувати на те, що текст змін до Конституції зможе бути попередньо схвалений навесні. Якщо це вдасться, то тоді зміни до Конституції можна прийняти восени.

Перша сесія закривається 16 січня, думаєте реально групі, яка ще поки навіть не сформована, встигнути підготувати такі зміни?

Ми пропонували продовжити час цієї сесії за рахунок депутатських канікул саме для того, щоб підготувати законопроект.

Оксана Сироїд

Цього тижня ви ініціювали проведення незалежного аудиту ефективності використання коштів на утримання Апарату Верховної Ради. Розкажіть детальніше про цю ініціативу. Хто має здійснювати таку перевірку?

Я вважаю, що це мало би здійснюватися Рахунковою палатою разом з незалежною аудиторською установою, українською чи міжнародною.

Ви вже звертались до таких установ?

Ні, але я знаю, що така ініціатива була би підтримана, поки що офіційно ніяких звернень не було, це питання потрібно продумати, адже тут необхідний і фінансовий і функціональний аудит, треба подивитися на функції, які виконує сьогодні парламентський Апарат, на те наскільки його структура відповідає тим функціям, які він повинен виконувати для сучасного парламенту. Метою цього аудиту є надання можливості Апарату максимально ефективно забезпечувати роботу парламенту.

Хто забезпечуватиме оплату послуг аудиторських установ?

Ми сподіваємось, що ми залучимо донорську міжнародну технічну допомогу для здійснення такої діяльності, є багато проектів, які співпрацюють з Верховною Радою і я думаю, що вони готові будуть підтримати таку ініціативу.


P.S. В інтерв'ю Оксана Сироїд згадує ст. 48 регламенту Верховної Ради, але в ході інтерв'ю не конкретизуються норми цієї статті. Для зручності читачів і для кращого розуміння бесіди нижче ми публікуємо дану статтю повністю мовою оригіналу:

Стаття 48. Скасування рішень Верховної Ради

1. Рішення Верховної Ради можуть бути скасовані Верховною Радою до підписання відповідного акта Верховної Ради Головою Верховної Ради України.

2. Закони, постанови та інші акти Верховної Ради, що набрали чинності, скасуванню Верховною Радою не підлягають, вони можуть бути визнані Верховною Радою такими, що втратили чинність.

3. У разі порушення встановленої цим Регламентом процедури при розгляді й голосуванні проекту закону, постанови, іншого акта Верховної Ради народний депутат, інший суб'єкт права законодавчої ініціативи чи його представник можуть звернутися до головуючого на пленарному засіданні із заявою про порушення цього Регламенту при розгляді й голосуванні питання.

4. Головуючий на пленарному засіданні повинен невідкладно вжити заходів для усунення порушень цього Регламенту, які виникли при розгляді й голосуванні питання, або у разі виникнення перешкод, які могли вплинути на результати голосування під час його проведення, провести за рішенням Верховної Ради повторне голосування без обговорення.

5. У разі якщо в результаті вжитих головуючим на пленарному засіданні заходів не забезпечено припинення порушення цього Регламенту та не усунуто наслідків цього порушення при голосуванні за закон, постанову чи інший акт Верховної Ради в цілому або якщо головуючий на пленарному засіданні залишив заяву без розгляду, народний депутат, інший суб'єкт права законодавчої ініціативи може у дводенний строк звернутися до Голови Верховної Ради України з відповідною письмовою заявою.

6. Одночасно народний депутат, інший суб'єкт права законодавчої ініціативи вносить проект постанови Верховної Ради про скасування рішення Верховної Ради про прийняття закону, постанови чи іншого акта Верховної Ради в цілому.

7. Голова Верховної Ради України або Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України направляє проект постанови Верховної Ради, передбачений частиною шостою цієї статті, в день його внесення комітету, до предмета відання якого належать питання регламенту, для попереднього розгляду і внесення пропозицій.

8. Комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, в терміновому порядку, але не пізніш як за три дні від дня одержання проекту постанови Верховної Ради з урахуванням календарного плану роботи сесії Верховної Ради, готує висновок щодо доцільності його прийняття чи відхилення.

9. Після розгляду відповідного проекту постанови Верховної Ради в комітеті, до предмета відання якого належать питання регламенту, Верховна Рада без голосування про включення до порядку денного розглядає його на пленарному засіданні. Обговорення питання щодо такого проекту постанови Верховної Ради проводиться за скороченою процедурою.

10. Рішення про скасування результатів голосування за закон, постанову чи інший акт Верховної Ради в цілому приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, якщо інше не передбачено цим Регламентом.






Архів
Новини
Україна отримала перші NASAMS, які у Пентагоні обіцяли поставити не раніше листопада 21:11
В наслідок агресії рф поранено 773 українських дітей, – Офіс генпрокурора 13:11 Інфографіка
ЗСУ встановлюють вогневий контроль над залізницею, якою окупанти тягнують резерви з Криму, – ОК "Південь" 13:25
На Запоріжжі колаборанти з озброєними окупантами ходять по оселях і шукають людей на "референдум" , – мер Енергодара Орлов 13:49
Морпіхи за тиждень знищили 37 російських військових і десятки одиниць техніки, – ВМСУ 14:07
СБУ знешкодила інформаторів загарбників у Дніпрі і Покровську 14:27
У ЄС задумали відключити від SWIFT останній великий російський держбанк 14:51
В парламенті Фінляндії закликають запровадити санкції ЄС проти "Росатому", - ЗМІ 15:25
Іржава зброя для резервістів. Фото: Telegram
У Росії мобілізованим на війну проти України видали іржаві автомати, – ЗМІ 21:33 Відео
Кожному, хто допомагає Росії зброєю, гарантована ізоляція, і йдеться не лише про санкції, – Єрмак 16:23
більше новин

ok