Інтерв’ю 2021-08-15T15:13:40+03:00
Українські Новини
​Олександр Сич:

​Олександр Сич:

Олександр Сич
Олександр Сич

Закон про санкції не працює

Частина 2 (Частина 1)

У другій частині інтерв’ю виконуючий обов’язки віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань Олександр Сич розповів Українським Новинам про можливість створення міністерства пропаганди, про те чому досі не запрацював закон про санкції, а також про власні плани на "післяурядове" майбутнє.

Нещодавно був сформований список з 500 діячів російської культури, яким планувалося заборонити в'їзд на територію України. Що зараз із цим списком? Бо остання цифра – 14 діячів. Разом зі скандально відомим актором Михаїлом Пореченковим – 15.

Візьміть закон про санкції і Ви багато чого зрозумієте. Рішення про санкції приймає Рада національної безпеки і оборони, до якої може звернутися Президент, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Служба безпеки України. Урядові пропозиції проголосовані і надіслані в РНБО. Тепер РНБО може прийняти рішення, яке Президент повинен ввести в дію своїм указом.

А чим Ви пояснюєте те, що не проводиться засідання РНБО з цього питання?

Я ж не секретар РНБО. Але ви розумієте, який там складний механізм. Тобто у нас прийнято закон, але я би не сказав, що він повноцінно діє. Кабмін ухвалив пропозиції на основі списків, які надали всі міністерства і відомства. Відповідно ті відомства, які я курую: Міністерство освіти і науки, Міністерство культури, Міністерство охорони здоров’я, і Міністерство молоді і спорту – подали свої пропозиції щодо персональних і секторальних санкцій. Ця інформація має гриф: "для службового користування". Отож, якби я і пам’ятав весь перелік тих прізвищ, то не маю права їх називати. А взагалі, це є міжнародною практикою, що особи, до яких застосовані санкції, дізнаються про них лише в момент перетину державного кордону. Тобто не всі російські діячі, які внесені до списку тих, хто підпадає під санкції, про це знають. Коли ж захочуть в’їхати в Україну, їм тоді представники компетентних органів і скажуть: "Даруйте, але щодо вас застосовані санкції".

Але їх більше ніж 15?

Звичайно що так.

Без рішення РНБО певні санкції все ж застосовуються, наприклад, обмеження на в’їзд?

Обмеження на в’їзд не обов’язково може застосовуватися у форматі санкцій. Для цього СБУ та Міністерство закордонних справ мають відповідну нормативну базу.

Коли ж можуть бути введені повноцінні санкції?

Ми формували пропозиції до санкцій ще в серпні, а рішення Кабміну з відповідними пропозиціями прийнято у вересні. З огляду на те, що окремі санкції має ще затверджувати Верховна Рада, то закон повноцінно запрацює синхронно вже з новим складом парламенту.

Олександр Сич

Які санкції у гуманітарній сфері Ви вважаєте потрібно ввести і які з них були б найбільш дієвими?

Мінкультури дало відповідні рекомендації місцевим органам влади щодо гастрольної діяльності. Очевидно, що ті діячі російської культури, які підтримали російську агресію, не мають право на публічну мистецьку діяльність на території України. Із науковцями Росії, які підтримали війну, має також бути припинена будь-яка співпраця, особливо за тими програмами, де передбачено обмін інтелектуальним продуктом. Є потенційна загроза, що здобутки українських вчених можуть бути використані на шкоду нашій же державі. Так само по лінії кожного міністерства, яке я координую. Якщо російські спортсмени зневажають Україну, вони не повинні взагалі перебувати на її території.

Гадаю, Верховна Рада мала б зваженіше підійти до позиції, яка була у початковому варіанті законопроекту про санкції щодо інформаційної діяльності і книговидання. Тоді представники громадянського суспільства підняли достатньо великий шум, аби ці позиції були виключені.

Ви маєте на увазі ліцензії і квотування російських книг?

Не стільки ліцензії, як обмеження доступу російського інформаційного продукту. Мова йде про російський кіно-, телепродукт, книгу тощо. Сьогодні 80% книги на українському ринку – книга надрукована в Росії. І ми не маємо законодавчих механізмів, аби обмежити її доступ.

Навіть, якщо брати не ворожий, а нейтральний інформаційний продукт. Я весь час повторюю цю тезу: якщо цей продукт домінує десятки років, він атрофує національну самобутність і корені цього суспільства. І навпаки, прив’язує до способу життя іншого суспільства. А ще ми маємо по 90% російського теле- та музично-пісенного продукту. Уявіть собі, що замість російського продукту, в таких же об’ємах надходить арабський. І от протягом 23 роки цей арабський контент транслюється на українське суспільство. Тоді воно уже буде не повноцінно українським, а україно-арабським.

Тож не вдалося обмежити книговидання російською мовою, бо були проти наші книговидавці?

У тому числі. До речі, це виглядає достатньо парадоксально. Декілька разів я публічно висловлював ті ідеї, які на засіданнях Координаційної ради з питань книговидання та книгорозповсюдження мені пропонували до розгляду громадські експерти. А зокрема, щодо введення квот і ліцензування. А після такого озвучення несподівано для мене піднявся ґвалт. Й це виглядало якось абсурдно. Спочатку видавці приходили до мене і казали, що потрібно захищати українську книгу – обмеживши російську книгу, дати шанс українській. А коли я це озвучив, самі ж і заперечували, адже їхні книгарні могли залишитися без прибутку. При цьому я ж не казав, що треба взагалі заборонити російську книгу. Йшлося про поступове квотування. Якщо маємо пропорцію 80 на 20, наступного року нехай буде 70 на 30, ще через рік 60 на 40, ще через рік 50 на 50. Поступово, витіснивши російську книгу, її нішу заповнить українська. Додайте сюди економічні вигоди для українського суспільства від оподаткування. Адже український бізнес, що видає українську книгу, платить податки в державну казну.

Втім, якщо ідея квотування лише дискутується, то механізм ліцензування вже знаходиться на стадії опрацювання. Суть полягає в тому, що книга має бути віднесена до тієї продукції, яка підлягає ліцензуванню. При Державному комітеті з питань телебачення та радіомовлення, центральному органі виконавчої влади, до відома якого належить і видавнича політика, мають бути створені експертні ради з науковців, літераторів, видавців, які аналізуватимуть, чи книга має право заходити на український ринок, чи має ворожий контент. Все логічно і просто. Відомо, що сьогодні тільки 25% російської книжки офіційно проходить через український кордон, ще 30% проходить нелегально через так звані "вікна" на кордоні, ще 25% нелегально додруковується в Україні. Тоді український книгорозповсюджувач, що реалізує з прилавку російську книжку, елементарно повинен мати декларацію про проходження цієї книжки через кордон, аби все було прозоро, сплачувались податки.

Просто необхідно внести зміни до відповідної постанови Кабміну, що вказує, які товари підлягають ліцензуванню. Сьогодні Міністерство економічного розвитку і торгівлі спільно з Держкомтелерадіо опрацьовують ці зміни.

Тобто таке рішення може бути прийнято?

Звичайно, що так, воно повинно бути ухвалено. Не може в українському суспільстві поширюватись книга, яка закликає до повалення конституційного ладу в державі.

Ви раніше казали, що однією з причин успішності російської агресії стала пропаганда. Які можливості в України їй протистояти?

Це може виглядати смішно, але на початках роботу довелося починати з елементарної координації. У нас є цілий ряд інституцій, відповідальних за здійснення того чи іншого аспекту інформаційної політики, але всі вони діяли розрізнено. Я вперше скликав нараду з питань інформаційної політики на початку березня. Зібравши за одним столом керівників Держкомтелерадіо, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, "Першого національного", "Українського радіо", "Урядового кур’єру", інтернет-ресурсу "Укрінформ", із подивом відмітив, що люди вперше знайомляться і обмінюються візитівками.

Почав аналізувати їхні структури. "Укрінформ" має 300 співробітників – цілий агітаційний батальйон! До порівняння, у США такий батальйон у різні часи становить від 200 до 400 чоловік. А тепер порівняйте ефективність американської інформаційної політики з українською. Отже питання в розумному використанні ресурсів. Деркомтелерадіо – ще 130 людей. І так, якщо порахувати всі відповідні структури, то в цілому назбирається до тисячі осіб. Коли почав ставити питання про активізацію їхньої діяльності в умовах інформаційної війни, почали бідкатися: "Ой, ми не звикли так працювати! А доплати будуть?". І це тоді, коли російський агресор розпочав проти нашої держави війну!?

Яке рішення було знайдене?

У підсумку домовились, що необхідно створити єдиний центр, який збиратиме інформацію, принаймні, від урядових структур. Після обробки, у вигляді єдиного контенту, ця інформація буде подаватись для використання в українському суспільстві. Так на базі "Укрінформу" було створено інформаційно-аналітичний центр "Єдина країна".

Запускали процес важко. Необхідно було спеціально навчати людей – елементарно збирати прес-секретарів з окремих міністерств і відомств і проводити семінари. Не секрет, як до цього часу у нас підбирались кандидатури на цю посаду. Аби це була красива, висока дівчина, яка гарно вміла каву подати, посміхнутися. А чи вона має розуміння інформаційної політики? Це вже було десь на п’ятому плані. Я може дещо спрощено це кажу, але насправді ситуація виглядала саме так.

Чи поширюється інформаційна боротьба на закордонну аудиторію?

Перед нами постало питання модернізації іномовлення, яке ми запустили на базі Всесвітньої служби радіомовлення України і телеканалу БТБ. Сьогодні ретрансляція новин здійснюється двома мовами – російською та англійською, надалі плануємо розширити до чотирьох.

Спільно з МЗС активізували роботу наших культурно-освітніх установ з українським еміграційним середовищем, структурами громадянського суспільства за кордоном. Двічі проводив спеціальні наради з проблем української діаспори, запрошували представників еміграції, які працюють в інформаційній сфері, аби вони могли сказати, як сприймаються наші зусилля за кордоном і який досвід ведення інформаційної політики у них.

Не менш важливий аспект роботи в інформаційній царині – моніторинг ЗМІ та інформаційного продукту, які є ворожими до Української держави. Мене запитували, а чи не варто створити міністерство пропаганди, закрутити гайки? Авторитарні методи можуть спрацювати в умовах війни. Єдина небезпека – війна закінчиться, а що далі? Яке суспільство ми будуємо? Авторитарне чи демократичне? Треба визнати, що демократичні механізми дуже складні для використання в умовах війни. Але і їх достатньо, щоби удосконалювати інформаційну безпеку держави.

До прикладу, Держкомтелерадіо має відбирати ліцензії ЗМІ, які закликають до сепаратизму і повалення конституційного ладу. Сьогодні діяльність близько 15 друкованих ЗМІ в Україні вже припинена. За поданням Нацради з питань телебачення і радіомовлення, 15 російських каналів у судовому порядку заборонили в Україні.

Державне агентство з питань кіно відкликала свідоцтва 34 російських фільмів, які принижували національну гідність українців. Так само заборонені 69 фільмів за участі Михаїла Пореченкова. Позиція така: навіть якщо у фільмі немає нічого українофобського, але актор продемонстрував свою позицію, яка трактується як сепаратистська, то такий діяч не має морального права бути присутнім в інформаційному контенті, який подається для українського суспільства.

Тобто Ви вважаєте, що не потрібно створювати міністерство пропаганди, чи все ж на етапі війни це б мало сенс?

У нас дуже часто, коли йдеться про міністерство пропаганди, згадують про нацистську Німеччину.

Про Йозефа Геббельса?

Так, і про решту стереотипів на кшталт встановлення тотального контролю над інформаційним простором. Мені важко сказати, чи це має бути міністерство. Форма не має значення, значення має зміст. А зміст полягає в тому, що всі інформаційні ресурси держави мають максимально координуватися одним міністерством чи іншою інституцією, до прикладу, Держкомтелерадіо.

Не меншою проблемою в умовах інформаційного протиборства з Росією стало те, що в Україні 90% ЗМІ знаходяться в приватних руках. Як вибудувати баланс? З одного боку, не порушувати принципи демократії і не втручатися в редакційну політику приватних ЗМІ. А в кожного з них є власник зі своїм поглядом на політику і державу. І час від часу це бачення не співпадає з загальнодержавними потребами. А з іншого боку, плекати громадянське суспільство, яке дисциплінуватиме власників.

Враховуючи секвестр бюджету, фінансування гуманітарної сфери також скоротилось. Чи виділяються на інформаційну політику якісь додаткові кошти?

Сьогодні все максимально спрямовується на потреби фронту. Лише на старті нашої діяльності Кабмін виділив 7 млрд. гривень, а потім додавав на майже кожному засіданні по 200, 300, 500 млн. на посилення обороноздатності держави. При цьому доводиться постійно доводити чиновникам високого рангу, наскільки важливою є також і інформаційна політика, яка може об’єднати українців на ґрунті спільних цінностей. Сьогодні поки що важко сподіватися на радикальне збільшення фінансування гуманітарної сфери. Але думаю, що в перспективі посіяні нині зерна дадуть відповідний результат.

Хоча деколи час важливіший за гроші. Пам’ятаю, на початку березня дав доручення взяти під охорону телевежі. Через місяць приходить відповідь заступника міністра внутрішніх справ, що для цього бракує грошей. Через пару днів одну за одною телевежі захоплюють сепаратисти. Пишу доповідну на ім’я прем’єр-міністра (Арсенія Яценюка). Ще через місяць з’являється резолюція першого віце-прем’єра (Віталія Яреми): "Забезпечити взяття під охорону телевеж". Ну, але вже запізно.

Як створення суспільного телебачення вплине на інформаційну політику держави?

Коректніше було б казати "громадське", але вже ухвалено Закон, у якому прописано "суспільне". Хоча думаю, йому ще далеко до досконалості й необхідно вносити до цього закону зміни.

Найбільша проблема полягає в тому, на якій фінансовій основі реалізувати ідею громадського телебачення. Наразі передбачене державне фінансування (перших чотири роки). Державна фінансова основа – це автоматично державний контроль. Хто дає гроші – той контролює процес. І знову – як знайти збалансований підхід, аби для старту такого телебачення держава давала гроші, але щоб окремі чиновники не контролювали процес у своїх інтересах?

Власне через це рішення про створення суспільного телебачення не було прийняте урядом відразу?

Коли розглядався проект на засіданні уряду, перше запитання, яке я поставив, чому його було подано без апробації на урядовому Комітеті гуманітарного розвитку, куди обов’язково запрошуємо громадських експертів. Адже за усіма напрямками моєї відповідальності створені громадські експертні ради: з освіти, молоді та спорту, інформаційної політики тощо.

До мене підійшов Зураб Аласанія, генеральний директор Національної телерадіокомпанії України, і в приватній розмові запевнив, що перш, ніж винести цей проект рішення на розгляд уряду, його достатньо добре опрацювали з громадськими експертами та усіма зацікавленими сторонами. Необхідно давати старт. А вже по ходу апробовувати механізми, які напрацьовані, вносити певні корективи.

При цьому в початковому варіанті проекту суспільному мовнику відводилася роль бюджетної установи, і, відповідно, увесь контроль за його діяльністю здійснювало б Держкомтелерадіо. Тому ми на декілька днів відклали це питання для додаткового опрацювання, а в підсумку затвердили його в статусі публічного акціонерного товариства.

І все ж залишається ряд питань, які варто врегулювати на законодавчому рівні. Зокрема, від представників багатьох ОДТРК чув занепокоєння щодо їхньої долі. І там дійсно є проблема. Хоча в законі і сказано, що суспільне телебачення створюється в т. ч. і на їхній основі, але той же закон в структурі суспільного телебачення не передбачає регіональних відділень. Тож без внесення відповідних змін не обійтися. Але найголовніше аби суспільне мовлення з початку нового року дійсно запрацювало.

Чи потрібні ще якісь зміни до закону про суспільне телебачення окрім питання з ОДТРК?

У Законі визначено фінансування не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету за попередній рік. А чому саме 0,2%? А якщо буде потрібно більше?

Є ще один нюанс. Суспільне телебачення має бути під контролем громади. З іншого боку, у законі вказано вичерпний перелік громадських організацій, які мають входити до Наглядової ради. А це вже питання технології – створити громадську організацію з відповідною назвою, аби та увійшла до складу Наглядової ради. Інша прогалина – кількість осіб, які мають входити від Верховної Ради до цієї ради. У законі прописано 9, з огляду на кількість фракцій у парламенті. Даруйте, але в нас у кожному скликанні може бути різна кількість фракцій.

Найбільший виклик – суспільство має усвідомити потребу в об’єктивній інформації і бути готовим платити за цю потребу.

В контексті умов війни, суспільне чи громадське телебачення, будучи незалежним зможе реалізувати державну інформаційну політику?

Якби ми називали речі своїми іменами і впровадили воєнний стан, то мали б здійснювати жорсткий контроль держави над усіма сферами життя суспільства. Оскільки у нас війни нібито "немає", то і такі важелі авторитарного характеру, які діють в умовах війни, у нас не можливо застосувати.

Суспільне телебачення має радше не тактичне, а стратегічне значення. В умовах війни воно має надавати максимально достовірну і об’єктивну інформацію. Бо люди, які прибувають із зони бойових дій, подають інформацію дещо в іншому ракурсі, на відміну від тієї, що лунає з телеефіру. Інколи важливіше людям давати неприлизану правду, аніж її ідеалізувати.

Суспільне телебачення має більше значення на перспективу – задля формування такого рівня довіри в суспільстві, який унеможливить розвиток тих негативних процесів, які на сьогодні ми все ще маємо.

І на сам кінець, скажіть чим плануєте займатися надалі, вже після відставки?

Реалізацією закладеного у мене Боженькою і моїми батьками потенціалу.

У якій сфері?

Протягом останніх 10 років я постійно балансую на межі політики і науки. І завжди так буває, що якщо перевагу бере щось одне, то інше страждає. У 1998 році я захистив дисертацію і отримав ступінь кандидата історичних наук. Тож ніяк не міг за останні 5 років сісти за докторську дисертацію. Тепер зможу.

Маю декілька основних сфер наукових інтересів: перша – це історія та ідеологія українського націоналістичного руху, друга – скаутський рух, зокрема Пласт, третя – трансформація суспільства. Це дуже важлива проблема – як одночасно запозичити кращі світові моделі і органічно, а не механістично, накласти їх на український ґрунт. Бо все, що накладається механічно – є чужорідним і не приживається. Зокрема, й демократія не буває експортованою.

А насправді, в нас за 23 роки Незалежності так і не було демократії. Був авторитаризм – залежно від обставин, жорсткіший або ліберальніший його тип. Можливо, вже аж сьогодні ми почнемо по справжньому будувати основи демократії.

Ви кажете, що в нас не було демократії, але цього року відбулися дочасні і президентські і парламентські вибори. Хіба це не елемент демократії?

Насправді марно було сподіватися, що після повалення режиму Віктора Януковича, виборчий процес в державі відразу стане демократичним, європейським і цивілізованим. Були маніпуляції і навколо особистостей, і навколо війни, і навколо стереотипів. На превеликий жаль, багатьма людьми, які з благородних цілей ішли до парламенту (комбати, журналісти, громадські діячі), надалі будуть прикриватися досвідчені політики, реалізовуючи власні прагматичні, меркантильні цілі. Ви подивіться на декого з новообраних нардепів у камуфляжах під час їхньої участі в телеефірах. Мені соромно за такий рівень українського парламентаризму! Адже ці люди не мають знань і досвіду, необхідних українському парламентареві, аби він не просто був присутній у Верховній Раді, але й брав хоч елементарну участь у законотворчому процесі. У кращому разі ними, особливо на початках, будуть безбожно маніпулювати досвідчені політикани.





Архів
Новини
ЗСУ загнали в "лиманський котел" близько 5 тис загарбників, – голова Луганської ОВА Гайдай 11:35
Загарбники вдарили по Одещині "Іскандерами", – речник ОВА Братчук 11:17
Україна знизила експорт зерна на 40,3% до 8,6 млн тонн з початку 2022/2023 11:14
Підрозділи ЗСУ за добу ліквідували 530 окупантів і знищили ворожий гелікоптер, – зведення Генштабу 10:41 Інфографіка
За 2 місяці роботи "зернового коридору" експортовано 5,5 млн тонн агропродукції , - Мінінфраструктури 10:30
Росіяни обстріляли Миколаїв і влучили в житловий будинок, – мер міста Сєнкевич 10:15
Без газопостачання залишаються 624 тис. споживачів, без світла – 764 тис., - Міненерго 09:57
США виділяють Україні ще $12,3 млрд допомоги, – Білий дім 09:33
Окупанти викрали гендиректора ЗАЕС Мурашова 09:26
Армія РФ остаточно зіткнулася з нестачею кваліфікованих солдатів і офіцерів, – зведення Генштабу 09:09
більше новин
Екскерівник УСБУ Дудін каже, що в день вторгнення РФ губернатор Синєгубов пив каву з нардепом Фельдманом 23:27
У "ЛНР" заявили, що російські війська намагаються деблокувати Лиман 16:01
НБУ забороняє Р2Р-перекази з гривневих карток українських банків на картки іноземних банків з 5 жовтня 12:15
Перша група мобілізованих росіян вже прибула на окуповані території Донбасу. Фото: russianarmya.ru
Перша група мобілізованих росіян вже прибула на окуповані території Донбасу 14:21
Магнітні бурі і похолодання з дощами. Синоптик попередила про різку зміну погоди на вихідних 14:13 Інфографіка
В Криму на узбережжі пролунала серія сильних вибухів, - соцмережі 17:25
У "Турецького потоку" відкликали ліцензію на прокачування газу, — ЗМІ 21:43
ЗСУ, ймовірно, оточили Лиман і перерізали окупантам шляхи відступу. Фото: Генштаб ЗСУ
ЗСУ, ймовірно, оточили Лиман і перерізали окупантам шляхи відступу, — ISW 11:02 Інфографіка
В ППО України розповіли, скільки іранських дронів могли отримати окупанти 15:26
Зеленський скасував осінній призов на строкову службу до армії та відклав демобілізацію 20:33
більше новин
В Криму на узбережжі пролунала серія сильних вибухів, - соцмережі 17:25
Зеленського знову просять на час воєнного стану скоротити нардепам зарплату до мінімальної 13:03
Новітні літаки, сучасні танки, - Палатний пояснив, якою має бути відповідь України та світу на анексію українських земель 18:31
У США ядерний удар по Україні розцінять як напад на НАТО 19:17
ВАКС відпустив ексголову правління "Укрнафти" під 40 млн грн застави 20:18
Зеленський скасував осінній призов на строкову службу до армії та відклав демобілізацію 20:33
Росія може атакувати критичну інфраструктуру України після "референдумів", – Генштаб 19:46
Вказівник на Дробишеве. Фото: Вікіпедія
Українські військові увійшли до Дробишевого, яке в декількох кілометрах від Лиману 21:34
Росіянам заборонили перетинати кордон із Грузією пішки, на самокаті або велосипеді 19:14
Україна отримала національну квоту на вилов риби в Атлантичному океані на 2023 10:00
більше новин

ok