Активіст, блогер.
Народився 20 березня 1995 року в с. Садове Одеської області, Україна
Освіта
У 2016 році закінчив Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу за спеціальністю "Правознавство" – здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста з права.
У 2019 році закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова за спеціальністю "Правознавство".
У 2022 році завершив магістратуру Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка за спеціальністю "Міжнародне право".
Кар'єра
До 2014 року Стерненко займався "розкруткою" та просуванням пабліків у соцмережах, також був адміністратором низки таких груп. Крім того, у цей час Сергій намагався розпочати кар'єру хіп-хоп-виконавця, записуючи пісні російською мовою під псевдонімом MC Esdabes.
Наприкінці 2013 року, під час Євромайдану, 18-річний Сергій Стерненко приєднався до одеського активістського середовища, швидко став одним із лідерів місцевого осередку "Правого сектора" та очолив його у 2014 році. Він заявляв, що після Майдану займався протидією проросійським рухам в Одесі, брав участь у подіях 2 травня 2014 року, а згодом стверджував, що тоді рятував людей з Будинку профспілок.
Одеський "Правий сектор" під його керівництвом проводив "народні люстрації", зривав концерти артистів, яких вважали прихильниками окупації, організовував акції проти незаконних забудов і "боротьбу з наркоточками", що часом спричиняло конфлікти з правоохоронцями. Тоді ж місцеві ЗМІ писали, що під прикриттям боротьби Стерненко виконував замовлення криміналу на перерозподіл сфер впливу у наркобізнесі шляхом атак на конкурентів.
Також Стерненко співпрацював з правоохоронними органами та був учасником схеми по притягненню до кримінальної відповідальності Ігоря Бичкова (спійманого на хабарі головного лікаря Роздільнянської центральної районної лікарні, якого засудили на п'ять років). Крім того, сприяв засудженню Валентина Дубовенка (причетного до корупційних схем та зловживання службовим становищем).
У 2015 році Стерненко був одним з організаторів "Маршу на підтримку політв'язнів" Андрія Медведька та Дениса Поліщука, яких звинуватили в убивстві журналіста Олеся Бузини.
У 2017 році Стерненко вийшов із "Правого сектора", пояснюючи це зупинкою розвитку організації, і характеризував себе як "правого з ліберальними поглядами на економіку".
Після він зосередився на медійній та волонтерській діяльності. Вів активну присутність у соціальних мережах та на YouTube, де публікує відео з критикою російської агресії, українських проросійських діячів, а також матеріали про корупцію та безпекові питання.
Був серед організаторів акції протесту "Аваков – чорт" в Києві під Офісом Президента України (2019 рік).
З початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році займається масштабною волонтерською діяльністю, зокрема збором коштів на дрони, засоби зв'язку та інше обладнання для Сил оборони України.
22 січня 2026 року Міністр оборони України Михайло Федоров призначив Стерненка позаштатним радником з питань підвищення використання БпЛА на фронті.
Напади
У лютому-травні 2018 року в Одесі на Сергія Стерненка сталося три напади, які входять до так званого "Списку Гандзюк".
Перший напад стався 7 лютого 2018 року – поблизу будинку, де мешкав активіст. За описом, двоє невідомих чекали на нього в під'їзді, напали та побили, після чого Стерненко тиждень перебував у лікарні. Стерненко звертався до поліції із проханням надати державну охорону, однак отримував відмову.
Другий напад відбувся 1 травня 2018 року. В Стерненка стріляли з травматичного пістолета, нападника затримали на місці, ним названо Абзала Байкумашева. Третій напад стався 24 травня 2018 року – під час сутички один із нападників, Іван Кузнєцов, отримав ножові поранення і помер, інший, Олександр Ісайкул, утік, був затриманий, але, за наведеним описом, згодом проходив у справі як свідок і виїхав з України. Згодом слідство встановило, що Стерненко вбив людину, наздогнавши її вже після сутички і вдаривши ножем у серце, що належав йому, тобто мова про самозахист не йшла.
1 травня 2025 року Стерненка поранили з вогнепальної зброї, підозрюваній обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тоді багато хто підставив під сумнів офіційну версію СБУ про російський слід та виказав припущення про "зрежисований напад" на активіста. Сама нападниця зізналася у роботі на ФСБ РФ.
Кримінальні провадження
У різні роки Сергія Стерненка фігурував у низці кримінальних провадженнях. У вересні 2015 року правоохоронці відкрили справу за підозрою у викраденні навесні 2015 року депутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Стерненкові інкримінували викрадення, завдання тілесних ушкоджень і мотив заволодіння коштами; після затримання він вийшов із СІЗО під заставу.
23 лютого 2021 року суд першої інстанції оголосив вирок у цій справі – 7 років і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією частини майна. Надалі рішення переглядали в апеляції: 31 травня 2021 року апеляційний суд залишив визнання вини за окремими статтями та визначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі із заміною на один рік умовного строку. У 2022 році касаційний суд скасував рішення судів щодо одного з епізодів, пов'язаного зі статтею 263 ККУ (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами), водночас рішення щодо статті 146 ("викрадення") залишили, після чого Стерненко заявляв про намір звертатися до ЄСПЛ.
Окремо в червні 2020 року Стерненкові повідомляли про підозру за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) та ч. 2 ст. 263 (носіння холодної зброї без дозволу) у справі, пов'язаній із подіями 24 травня 2018 року під час нападу на нього в Одесі. Сам Стерненко наполягав, що діяв у межах самозахисту та оскаржував окремі твердження, які лунали публічно з цього приводу. Станом на 9 лютого 2026 року вироку по справі не має.
Політичні погляди
У 2015 році Стерненко гостро критикував Петра Порошенка та порівнював його з Януковичем.
"Режим Порошенка закрив за ґрати ще більше людей, ніж свого часу бандитський режим Віктора Януковича", – публічно зазначав активіст.
Також Стерненко критикував і Володимира Зеленського і також проводив паралелі із Януковичем, називаючи президента "диктатором-початківець, який закінчить гірше, ніж Янукович". Однак згодом переглянув власні погляди та долучився до команди Зеленського, ставши радником у Федорова. Також Стерненко у січні 2026 року приходив на прийом до Зеленського в Офіс президента.
Військова служба
24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Стерненко повідомив, що приєднався до підрозділу "Гонор" у складі Сил спеціальних операцій ЗСУ. Також у березні-квітні 2022 року Стерненко зняв документальний фільм про те, як він служить артилеристом у 72 окремій механізованій бригаді й захищає Київ. Також у той період активіст у своїх соцмережах публікував багато фото у камуфляжі та зі зброєю.
Але інформації про службу не підтвердилася. Щобільше, у 2024 році Приморський РТЦК та СП в Одесі наклав штраф на Сергія Стерненка за не прибуття за повісткою, тобто ухиляння. Згідно з постановою Приморського ТЦК Одеси про накладення штрафу на Сергія Стерненка, згідно з якою волонтер не прибув за повісткою і був визначений ТЦК як порушник військового обліку. Активіста навіть оголосили у розшук. Згодом Стерненко сплатив штраф та пройшов ВЛК, яка встановила, що активіст не може бути мобілізований через поганий зір.
Ця історія викликала великий суспільний резонанс. Так колишня народна депутатка та військовослужбовиця Надія Савченко назвала Стерненка "професійним ухилянтом", а мовознавиця Ірина Фаріон назвала активіста "Соросовським блазнем" і зазначила, що вони (соросовці) "підривають національне українське суспільство".
Скандали
Окрім скандалів з кримінальними провадженнями та фейковою службою Стерненка також звинувачували у нецільовому використанні донатів, які він збирає. Так, наприклад, депутат Гончаренко звинуватив Стерненка, що той витрачає донати на дорогий одяг з органічного коттону. Також Стерненка звинувачували, що він їздить на преміальному авто та живе в елітному районі Києва.
Родина
Батько – В'ячеслав Стерненко. Колишній прикордонник
Мати (ім'я у відкритих джерелах не зазначається) – вчителька.
Молодший брат – Ярослав.
Наречена – Наталя Усатенко. У жовтні 2024 року Стерненко повідомив про заручини з Наталею Усатенко. Відомо, що раніше Усатенко працювала у Міністерстві охорони здоров'я України, у пресслужбі Уляни Супрун. Також, за даними ЗМІ, батьки Усатенко продовжують жити в тимчасово окупованій Росією Горловці (Донецька область).
Наталя Усатенко та Сергій Стерненко. Фото: Instagram
Новини про Сергій Стерненко
