Політик, українська юрист, дипломат та державна службовиця.
Народилася 29 жовтня 1985 року у місті Одеса.
Освіта
У 2008 році Стефанішина (дівоче прізвище Кравець) закінчила Київський національний Університет ім. Тараса Шевченка, отримала кваліфікацію юриста-міжнародника‚ перекладача з англійської мови.
У 2016 році отримала диплом Одеського національного економічного університету за спеціальністю "фінанси і кредит".
Також деякі ЗМІ зазначають, що Стефанішина навчалась у дипломатичних академіях у Відні (Австрія) й Таллінні (Естонія), але не зазначається яке саме це було навчання та в який період.
Кар'єра
Під час навчання в університеті, а саме з 2006 по 2007 рік, Стефанішина займалася приватною юридичною практикою.
Однак, ще будучи студенткою, у 2007 році почала працювати у Міністерстві юстиції України. Спочатку у відділі юридичного забезпечення європейської інтеграції в департаменті з питань адаптації законодавства, а з 2010 до 2015 року була заступником директора у департаменті міжнародного права та директором у департаменті європейської інтеграції.
З березня до грудня 2017 року очолила Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів. А вже у грудні 2017 року призначена директором Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.
У 2019 році балотувалася до Верховної Ради 9-го скликання за списком партії "Українська стратегія Гройсмана" (йшла під №25), але невдало.
Після чого повернулася до приватної юридичної практики і з січня по червень 2020 року працювала радницею в юридичній фірмі "Ілляшев та партнери".
4 червня 2020 року Рада проголосувала за призначення Стефанішиної віцепрем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. На посаді пропрацювала понад чотири роки – 4 вересня 2024 року Верховна рада України підтримала її звільнення. Вже наступного дня Верховна Рада призначила Стефанішину Віцепрем'єр-міністром із Євроінтеграції – Міністром юстиції.
16 липня 2025, після відставки уряду Шмигаля, Ольга Стефанішина втратила посади і вже наступного дня була призначена уповноваженим Президента України з питань розвитку співробітництва зі США.
27 серпня 2025 року Стефанішина була призначена послом України в США.
Скандали
У жовтні 2019 року народній депутатці Ользі Стефанішиній було оголошено підозру у розкраданні або розтраті державних коштів в особливо великих розмірах у складі групи осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ) – так звана "Справа Олени Лукаш". Слідство встановило, що під час роботи у Міністерстві юстиції в період керівництва Олени Лукаш Стефанішина займалася тендером на проведення досліджень українського законодавства. За цей проєкт Мін’юст сплатив 2,5 млн грн, а вартість однієї сторінки аналізу становила від 1,4 до 4,5 тис. грн. Як з’ясувало розслідування проекту "Наші гроші", підрядниками обрали людей, які не мали достатньої компетенції для такого дослідження, тоді як українські державні наукові установи пропонували провести його безкоштовно. Станом на серпень 2025 року вироку суду про цій справі ще немає.
У 2022 році прізвище Стефанішиної фігурувало у справі Максима Микитася про спробу підкупу міського голови Дніпра Бориса Філатова. У ній Стефанішина згадується в контексті повернення активів "УкрБуду". На оприлюднених записах Микитась висловив упевненість, що Стефанішина має підтримати запропоновану ним схему. У цій справі також фігурує юрфірма “Ілляшев і партнери”, де раніше працювала Стефанішина. До речі, ця фірма, окрім України, мала офіси в Росії, які були закриті лише після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
У 2025 році журналісти "Української правди" з'ясували, що АРМА передає активи в управління людям, близьким до Стефанішиної, зокрема її колишнього чоловіка, з яким попри розлучення чиновниця продовжує підтримувати зв'язки. За даними журналістів, Михайло Стефанішин понад рік має "ключі від АРМА" та представляється тіньовим куратором офісу агентства. Зокрема, наближена до нього фірма управлятиме Будинком профспілок на Майдані Незалежності.
У тому ж році розслідувачі "hromadske" виявили, що матір Стефанішиної придбала трикімнатну квартиру в елітному ЖК "Львівська площа" в Києві площею майже вчетверо дешевше за ринкову ціну. За житло площею 100 м² мати чиновниці заплатила 3 мільйони гривень, хоча мінімальна ціна за подібну квартиру на час купівлі становила 12 мільйонів. При цьому, у декларації Стефанішиної цієї квартири зазначено не було.
7 липня 2025 року на офіційному акаунті Міністерства юстиції в ТікТок зʼявилось відео, на якому співробітники відомства демонструють, що у них на заставці мобільного телефона стоїть фото керівниці – Ольги Стефанішиної. Ролик викликав широкий суспільний резонанс, а міністерку почали звинувачувати в самодурстві. Сама ж Стефанішина, коментуючи ситуацію, заявило, що "крінж-відео про фотки на заставці" було жартом, створено на ініціативи комунікаційної команди міністерства.
Родина
Мати – Кравець Надія Федорівна (1952 р. н.).
Колишній чоловік – Михайло Васильович Стефанішин, юрист та чиновник. Розлучилася у 2017 році. Станом на 2018 рік працював у Департаменті кіберполіції.
Діти: донька Анастасія Михайлівна та син Данило Михайлович.
Новини про Ольга Стефанішина
