Український професійний боксер, абсолютний чемпіон світу в першій важкій вазі та двічі у "хевівейті" (суперважкій вазі).
На професійному ринзі провів 24 поєдинки. Здобув 24 перемоги, з яких 15 - нокаутом.
Народився 17 січня 1987 у місті Сімферополь, УРСР, СРСР).
Освіта
Закінчив школу № 34 в Сімферополі. ЗМІ, з посиланням на вчителів Усика, зазначали, що школяр навчався за індивідуальною програмою, оскільки більшу частину часу займався боксом та їздив по змаганнях.
Деякі ЗМІ пишуть, що після 9 класу Усик перейшов до школи №10, але в офіційній біографії про це нічого не зазначено.
Після школи вступив до Львівського університету фізичної культури. Згодом там же поступив в аспірантуру.
У 2020 році Олександр Усик став студентом Харківського національного університету внутрішніх справ. 33-річний спортсмен обрав факультет психології.
18 березня 2025 року захистив дисертацію в Харківському національному університеті внутрішніх справ за спеціальністю "Право", з якою здобув ступінь доктора філософії.
Аматорська кар'єра
У 2006 році Усик взяв участь у чемпіонаті Європи з боксу, де дійшов до півфіналу у ваговій категорії до 75 кг, в якому зазнав поразки від росіянина Матвія Коробова.
Після цього Усик перейшов у напівважку вагову категорію і у 2008 році завоював у Болгарії Кубок Стренджа. У лютому 2008 року був відправлений олімпійським комітетом у Розето-дельї-Абруцці, замінивши Дениса Пояцику. Там він переміг боксерів світового класу: азербайджанця Ельчина Алізаде й британця Денні Прайса.
Взяв участь в Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні. У першому турі Олександр із легкістю переміг боксера з Китаю Юйшань Ніцзяті (23:4), а в другому турі програв майбутньому срібному призеру, італійцеві Клементе Руссо (4:7).
Після поразки на Олімпіаді Олександр спустився в напівважку вагу й виграв у 2008 році чемпіонат Європи, потім знову перейшов у важку вагову категорію. Узяв срібну медаль на першості Кубка Світу 2008 року.
У 2009 році взяв участь у чемпіонаті світу з боксу. Завоював на ньому бронзову медаль, поступившись у півфіналі росіянину Єгору Мехонцеву.
У 2011 році на чемпіонаті світу переміг росіянина Артура Бетербієва й у фіналі боксера з Азербайджану Теймура Мамедова, завоювавши золоту медаль.
На Олімпійських іграх 2012 року Усик став капітаном боксерської збірної України. Боксер був фаворитом у букмекерів та прогнозовано виграв Золоту медаль. У фіналі український переміг італійця Клементе Руссо.
Олександр Усик завоював усі можливі титули любительського боксу й у жовтні 2012 року офіційно заявив про завершення аматорської кар'єри та перехід у напівпрофесіональну лігу WSB, міжнародну боксерську асоціацію під егідою AIBA. Протягом сезону 2012—2013 рр. виступав за команду «Українські отамани». Загалом здобув шість перемог (з них дві достроково) та жодного разу не програв, таким чином посів перше місце в індивідуальному рейтингу боксерів WSB у важкій вазі.
Професійна кар'єра
У вересень 2013 року Олександр Усик підписав перший професійний контракт із промоутерською компанією K2 Promotions братів Кличко. А через два місяці провів свій перший бій на професійному рингу. Тренером Усика тоді став американець Джеймс Алі Башир, який працює у команді Володимира Кличка.
Вже через рік, у листопаді 2014 року, Усік провів перший титульний бій за вакантний пояс інтерконтинентального чемпіона за версією WBO, у якому переміг південноафриканця Деніела Брюєра, нокаутувавши суперника у сьомому раунді.
Всього чотири роки знадобилося українцю, щоб стати абсолютним чемпіоном світу. У 2018 році Олександр Усик впевнено переміг росіянина Мурата Гассієва та став володарем поясів WBA, WBO, WBC, IBF та The Ring у першій важкій вазі (до 91 кг).
У 2019 році Усик перейшов у надважку вагу (понад 91 кг), де здобув великі перемоги в боях із Дереком Чісорою, Ентоні Джошуа та Даніелем Дюбуа. Ці успіхи остаточно закріпили Усика в статусі зірки світового спорту та одного з найкращих боксерів сучасності.
У 2024 році Усик став першим абсолютним чемпіоном світу у важкому дивізіоні у XXI столітті, перемігши британця Тайсона Ф'юрі. Водночас звання чемпіона за версією Міжнародної боксерської федерації (IBF) мало діяти лише до 1 червня 2024 року у зв'язку з простроченням терміну на обов'язковий захист їх титулу. Тому Усик звернувся до IBF щодо винятку з правил про обов'язковий захист титулу заради реваншу з Ф'юрі, однак, не дочекавшись відповіді, 25 червня 2024 року оголосив про відмову від титулу.
Реванш з Ф'юрі, який відбувся 21 грудня 2024 року також закінчився перемогою українця, перемогу було визнано одностайним рішенням судів.
У лютому 2025 року Усик заявив, що планує провести ще два бої та завершити боксерську кар'єру.
19 липня 2025 року на стадіоні "Вемблі" у Лондоні повторно провів обʼєднавчий бій з чемпіоном за версією IBF Даніелем Дюбуа і після видовищного нокауту в 5 раунді повернув собі всі наявні чемпіонські пояси в "хевівейті".
Скандали
Політичні скандали почали переслідувати Усика з початком воєнної агресії РФ та окупації Криму. Так, у 2014 році на запитання журналіста "Чий Крим?", Усик відповів, що "Крим – це Україна", водночас він не планує залишати півострів через окупацію.
Питання про Крим Усику будуть задавати у різні роки і його відповідь буде змінюватися з часом. Так у липні 2016 року на питання щодо приналежності півострова Усик заявив, що "Крим – це Крим". А у 2018 році на аналогічне запитання боксер відповів, що Крим "Божий". Такі відповіді багато хто сприйняв як спробу виправдання окупації півострова.
Також Усику згадують, що під час тренування збірної України з боксу на Олімпійській базі в Конча-Заспі, він заявив, що український та російський народи – це "один народ", а саме "слов'яни".
Крім того, Усик є парафіянином УПЦ, яка знаходиться в канонічній єдності з Московським патріархатом. Він неодноразово брав участь у публічних заходах за участю російських священників. Також під час епідемії коронавірусу Усик закликав, попри заборони, продовжувати відвідувати храми.
Також Усик є противником декомунізації. В одному з інтерв'ю боксер запропонував "повіситися" всіх, хто хоче проводити декомунізацію.
Згодом Усик, у відповідь на звинувачення у проросійській позиції, заявив, що з 2014 року підтримує українських військових та регулярно відвідує їх на фронті, а також представляє Україну на міжнародній арені, тому вважає себе патріотом України.
Після початку повномасштабного вторгнення, Усик повернувся до України з Великої Британії, де готувався до наступного бою, та закликав до припинення бойових дій. Також Усик повідомив, що вступив до лав територіальної оборони, висловивши готовність захищати країну зі зброєю в руках.
У березні 2022 року окупаційні війська РФ захопили будинок родини Усика під Києвом. Приблизно в той же час, Усик повідомив, що вирішив повернутися до Англії для продовження підготовки до бою з Джошуа. Тоді ж Усика знову запитали "Чий Крим" і боксер відповів, що Крим "був, є і буде" українським.
Політика
Позиція Олександра Усика щодо участі в політичних процесах кілька разів радикально змінювалася. Так боксер кілька разів, останній у 2024 році, заявляв, що хоче піти в політику та навіть планує стати "міністром спорту". Однак вже наступного року в інтерв'ю Усик запевнив, що ніколи не мав політичних амбіцій.
"Є дві причини, через які люди хочуть іти в політику. Перша - вони хочуть влади, тому що їх штовхали в дитинстві, друга... А її немає. Хочуть влади та грошей", – заявив тоді боксер.
Родина
Батько – Олександр Анатольович Усик. Народився у 1962 році на Сумщині (смт Терни). Військовий, воював в Афганістані. Після повернення з війни працював охоронцем на будівництві. Усик розповідав, що батько був строгим та міг вдарити, наприклад, за погані оцінки. Батько також займався боксом, але вагомих результатів досягти так і не зміг.
Батько Усика помер від інфаркту, так і не дочекавшись повернення сина після Олімпійських ігор-2012.
Мати – Надія Петрівна Усик. Народилася у селі Риботин Чернігівської області. Як і батько Усика, працювала на будівництві. Там вони й познайомилися у 1984 році.
Наразі є засновницею та бенефіціаром ТОВ "УСИК БРЕНД". Надію Усик регулярно можна побачити на боях сина.
Старша сестра – Вікторія Усик. Донька Надії Усик від першого шлюбу.
Дружина – Катерина Усик (в дівоцтві Хмелевська), уродженка міста Красноярськ, РФ.
Діти: Єлизавета, Кирило, Михайло та Марія.
Цікаві факти:
- У дитинстві Усик довго займався футболом. Виступав за юнацьку команду ФК "Таврія" (Сімферополь) на позиції лівого півзахисника. У дорослому віці був заявлений як гравець ФК "Полісся" (Житомир). Виступав за клуб на "Winter Cup" у 2022 році, дебютувавши у першому матчі на турнірі 3 лютого, коли "Полісся" зіграв із "Вересом.
- Познайомився з майбутньою дружиною у 15 років. Катерина навчалася в паралельному класі.
- Усик займається написанням віршів.
- Олександр Усик має багато татуювань. Серед них: імена дітей, олімпійські кільця на честь перемоги 2012 року, український тризуб, зображення Києво-Печерської лаври, Батьківщини-матері та Архангела Гавриїла.
- Сукупний гонорар Усика за перемогу у бої-реванші з Ф'юрі, за даними ЗМІ, становив 105 мільйонів доларів. За перший бій Усик отримав 40 мільйонів доларів.
Новини про Олександр Усик
