Подарунком для бізнесу можна вважати підписання президентом Закону "Про внесення до законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності".
Останнім часом складається враження, що урядовці та президент стали занадто щедрими.
Подарунком для бізнесу можна вважати підписання президентом Закону №353-VІІ "Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності".
Цей Закон, на перший погляд, фактично паралізує контролюючі органи в їх бажанні робити перевірки з метою виконання планів "мобілізації коштів". Тепер без рішення суду, за задумом авторів закону, контролюючий орган не зможе зупинити діяльність підприємства. А якщо дійсно існують грубі порушення, то контролюючий орган зобов’язаний звернутися до суду для підтвердження такого рішення. Здавалося б, що тепер підприємці звільняються від обтяжливих процедур оскарження в судах прийнятих рішень про накладення санкцій.
Та для цього Кабінет Міністрів України має у тримісячний строк розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до законодавчих актів України щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг) відповідно до постанови адміністративного суду, а також щодо визначення випадків, коли обґрунтованість вжиття інших заходів реагування підлягає підтвердженню адміністративним судом. А останнє слово знову буде за депутатами, які останнім часом не спішать приймати закони за своїми внутрішньопартійними баталіями.
Позитивно сприймається і намір Міністерства доходів та зборів знизити ставки по податку на прибуток з 19 до 16%, податку на додану вартість 20 до 17%, надання права не сплачувати єдиний соціальний внесок підприємцями, які є пенсіонерами за віком.
Ще більший резонанс викликала інформація про плани уряду знизити ставку єдиного соціального внеску до 15 %, розмір якого на сьогодні коливається від 34,7% до 49,7%.
Виникає слушне питання: а де в умовах незначного росту валового внутрішнього продукту урядовці збираються знаходити кошти для наповнення доходної частини Державного бюджету України та бюджету пенсійного фонду?
І тут варто повернутися до ситуації в українській економіці.
Як повідомлялось УНІАН з посиланням на прес-службу Міністерства економічного розвитку та торгівлі, міністр Ігор Прасолов озвучив цікаві цифри:
-в 2012 році рівень тіньової економіки в Україні по методу "витрати населення – роздрібний товарооборот" складає 45% до офіційного ВВП;
- витрати населення на придбання товарів в 2012 році склали 1179,1 млрд грн, а товароборот роздрібної торгівлі склав 804, 3 млрд грн. Різниця в 374,8 млрд грн, за інформацією Мінекономрозвитку є "теньовим" оборотом, з якого не сплачені податки.
Цікавим виглядає і порівняння обсягів товарообороту і сплачених податків юридичними особами і фізичними особами підприємцями, діяльність яких пов’язана з торгівлею. Так при майже рівних обсягах товарообороту, підприємства-юридичні особи - в 405,1 млрд. грн. фізичні особи підприємці 399,2 млрд грн. до бюджету надійшло податків відповідно 30,7 млрд. грн. та 3,8 млрд. грн. Ці цифри не потребують додаткових коментарів. Одне варто констатувати, чи не є це одним з тих джерел додаткового надходження коштів до бюджету. Звичайно ніхто не захоче спокійно віддавати державі те, що вважалось до цього часу "нажите непосильною працею".
Який механізм цивілізованого розподілу доходів між державою і бізнесом за таких умов? Забезпечення чіткого обліку руху коштів в цьому сегменті економіки. Які інструменти цього? Там де використовуються касові апарати це зробити простіше. То можливо є сенс повернутись до питання обов’язкової наявності таких "реєстраторів інформації" в усіх точках, які надають послуги?
Розпочата робота по обмеженню розрахунків готівкою хоч і в незначній мірі теж буде сприяти детінізації економіки. Але чому проігнорована в першу чергу невеликими торгівельними підприємствами вимога щодо встановлення платіжних терміналів? Можна зрозуміти представників бізнес-середовища, що встановлення таких приладів фактично не дасть можливість "сховати" від обліку кошти. (Книгу обліку доходів, в яку підприємці повинні заносити інформацію про всю виручку та заповнювати щоденно в більшості випадків просто "підганяють" під необхідні суми). Адже вони будуть зараховані на поточний рахунок в банківській установі.
Тому варто повернутись до питання повсюдного встановлення терміналів та посилити відповідальність за відмову розрахунку платіжною карткою.
В багатьох країнах розрахунок платіжною карткою в таксі уже ні в кого не викликає посмішку на обличчі. А я був здивований коли нещодавно в Києві побачив на машині таксі інформацію про те, що можна за такі послуги розрахуватись не лише готівкою. Тож прогрес і в цьому питанні є.
Ще варто звернути увагу на обґрунтування представниками бізнесу виплат заробітних плат "в конвертах" надзвичайно великим додатковим навантаженням на фонд оплати праці в формі податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску.
За різними оцінками, тіньовий фонд оплати праці оцінюється на рівні 150 млрд. грн. на рік
Тому пропозицію з боку влади для підприємців щодо зниження ставки єдиного соціального внеску варто розцінювати як виклик а точніше запрошення до діалогу: ми знижуємо тиск на фонд оплати праці, а ви будь-ласка переходьте до легального нарахування заробітних плат. Чи буде в цьому питанні порозуміння? Переконаний що так. Але це вимагає часу, можливо навіть не одного року. При цьому, перше слово мають сказати не підприємці, а урядовці, знизивши ставки оподаткування, при цьому запровадивши сувору відповідальність за виплату зарплати "в конвертах". В проміжку часу між запровадженням такої системи і сприйняттям бізнесом та переходом на легальну виплату заробітних плат дії влади можна розцінювати як поступкою. Але поступкою тимчасовою з надією, що в умах підприємців "приживеться" необхідність бути соціально відповідальними як перед своїми працівниками так і перед державою.
Частково компенсувати на першому етапі різке зниження надходження податків може запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб.
Діюча в Україні шкала оподаткування фактично сприяє нерівномірності розподілу податкового навантаження роблячи основними платниками податків населення з середнім та низьким рівнем доходів. В більшості країн світу діє прогресивна шкала, яка забезпечує більшу участь в формуванні доходів держави представників заможної частини суспільства. Тим паче, що за результатами декларування доходів за 2012 рік доход в сумі більше 1 млн. грн. заявили три тисячі наших співвітчизників, що на 50% більше, ніж за 2011 рік.
Звичайно, неприємна місія – ламати стереотипи, які вживлювались в свідомість роками. Але іншого виходу немає, якщо думати про майбутнє. Комусь це треба робити. І за таких умов головне завдання влади – ініціювання налагодження конструктивного діалогу та знаходження балансу інтересів держави та бізнесу. Тільки за таких умов бізнес буде ділитись з державою коштами для вирішення соціальних та загальнодержавних питань.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.