Чи світить Україні членство в ЄС з українським правосуддям?

Поки найкращі українці гинуть на фронті, корумповані судді тримають другий фронт проти українського народу та майбутнього України.

НЕверховенство права

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю виданню Politico заявив, що Україна має «...дуже амбітний план приєднатися до Європейського союзу протягом наступних двох років...». Більш консервативну оцінку дав член Європарламенту Андрюс Кубілюс. На його думку, якщо переговори про вступ розпочнуться в поточному році, повноцінний вступ України до ЄС може відбутися в 2029-му. Україна принесла велику жертву на вівтар загальноєвропейської безпеки, тому наше право бути в Євросоюзі очевидне. Проте залишається питання: чи зможе ЄС сказати остаточне «так» країні, де порушується одна з фундаментальнихєвропейських цінностей – верховенство права?

Останнє передбачає рівність усіх і кожного перед законом та неминучість покарання за його порушення. Спитайте у будь-якого українця, чи варто шукати справедливості в суді, і ви майже завжди почуєте негативну відповідь. За даними опитування USAID, проведеного в 2021 році,довіра громадян до судової системи становила всього 10%. Згідно з даними опитування, більшість респондентів вважають, що підкуп суддів є звичайною практикою в українських судах, а той, хто має більше грошей, завжди виграє справу. З таким суспільним вироком двері Євросоюзу для України ще довго можуть залишатися закритими.

Анатомія хабарництва  

Міжнародна асоціація юристів, яка ґрунтовно вивчає явище корупції в судовій системі, вирізняєосновні види судової корупції: хабарництво, політичне втручання в судовий процес, зловживання державними коштами і ресурсами. На думку експертів, саме хабарництво є «корінням зла» української системи судочинства. Судді-хабарники вдаються до різних корупційних схем. Суддя самостійно або через посередників може звернутися до однієї з сторін судового процесу з пропозицією винести (звісно, не безкоштовно) вирок на її користь.

Інша схема – навмисне затягування справи в інтересах однієї зі сторін або до моменту, поки одна зі сторін не звернеться до судді з пропозицією «прискорити» розгляд справи. Формальні строкирозгляду справи не передбачені, тому суддя, який шукає корупційної вигоди, може влаштовувати занадто довгі перерви між засіданнями, призначати численні та тривалі судові експертизи або «забезпечувати» неявку однієї зі сторін на судове засідання.

Експерти наголошують, що викрити суддю-хабарника, навіть за наявності чітких ознак корупції, вкрай важко. Окрім чіткої роботи антикорупційних органів тут потрібно сприяння законодавчої та судової систем. Суддю, який підозрюється в неправомірних діях, потрібнопозбавити недоторканності та відсторонити від роботи. На жаль, серед суддівського корпусу розповсюдженою є практика «рука руку миє», через яку судді нерідко покривають «гріхи» один одного і хабарники уникають відповідальності.

Посадки пішли, але…

Справжнім символом української суддівської корупції став екс-суддя Дніпровського суду Києва Микола Чаус. У серпні 2016 року НАБУ затримало його за підозрою в отриманні хабаря в 150 тис доларів США, які він закопав на своєму городі у скляних банках. НАБУ лише в серпні 2021 року вдалося завершити розслідування його справи та направити обвинувальний акт до суду.

Інституційно антикорупційна вертикаль в Україні сформувалася у вересні 2019 року, коли розпочав свою роботу Вищий антикорупційний суд. За перші два роки роботи ВАКС виніс вісім вироків, з яких три остаточно. Колишній суддя Господарського суду Одеської області Павло Меденцев отримав 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна за отримання хабаря 570 тис грн, але втік з України.Земляк Меденцева екс-суддя Анатолій Целухрішенням ВАКС спочатку отримав за хабар 5 років з конфіскацією, але йому вдалося зменшити цей термін на 2 роки після апеляції. Після відбуття покарання Целух три роки не зможе працювати суддею. Чому тільки три роки, а не довічно? –питання до українських судів.

Колишнього суддю Жовтневого суду Дніпра Вадима Галічия було засуджено на 2,5 роки позбавлення волі за отримання хабаря в 10 тис доларів у кримінальній справі про фіктивне підприємництво. Справа судді-хабарниказатягнулася на довгі п’ять років. Екс-суддя Апеляційного суду Черкаської області Володимир Пономаренко намагався за незаконну винагороду вирішити питання в одному з місцевих судів по справі водіння автомобіля у нетверезому стані, за що отримав 2 роки позбавлення волі. Шість років позбавлення волі отримала суддя Броварського суду Ганна Білик, яка вимагала та отримала 1 тис євро за роз’яснення своєї ж постанови у справі про конфісковане дизельне пальне.

Як бачимо, посадки є, але здебільшого це дріб’язкові судді-хабарники. Гіганти корупційної «справи» продовжують працювати в судах.

Кому війна, а кому…

Справи проти суддів-хабарників з’являються і в умовах воєнного стану. 3 лютого 2023 року ВАКС виніс обвинувальні вироки екс-суддямГолосіївського суду Києва Андрію Новаку і Олександру Білику. Їх визнали винними в отриманні хабаря у розмірі 8 тис доларів за «потрібне» рішення в одній з цивільних справ.Хабарників засудили до позбавлення волі на 7 років 6 місяців та 7 років відповідно з конфіскацією майна. У березні цього року розпочнеться суд у справі колишнього судді Господарського суду Івано-Франківської області Володимира Булки, який звинувачується в отриманні хабаря у розмірі 5 тисяч євро від голови правління ПАТ «Живиця» за ухвалення «необхідного» рішення у справі про банкрутство. Найбільш гучною справою цього року можна вважати справу екс-судді Кіровського районного суду Дніпра Наталії Овчаренко, яку звинувачено в отриманні хабаря у розмірі 30 тис доларів. 1 березня ВАКС призначив екс-судді покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Експерти зазначають, що в умовах війни у регіонах збільшилася кількість випадків, коли судді з невідомих причин беруться до справ, які належать до предметної підсудності інших судів. Наприклад, районний суд загальної юрисдикції бере до розгляду справу, яка належить до розгляду окружним адміністративним судом. Як правило, така поведінка свідчить про корупційні дії голови суду або судді, які ухвалюють відповідне рішення. Для місцевих еліт «вирішити» необхідне питання в районному суді загальної юрисдикції набагато легше, ніж виходити з ним область.

З останнього можна згадати справу Юрія Шеня, який вирішив поновитися на посаді очільника Чернігівського медичного центру сучасної онкології, звідки в серпні 2021 року пішов за власним бажанням. Для цього він звернувся до Ріпкінського районного суду. Заява була прийнята до розгляду головою суду Ольгою Павленко попри те, що за своїм статусом районний суд не мав права розглядати це питання. Онкоцентр підпорядкований обласній раді, отже згадану справу може розглядати лише Чернігівський окружний адміністративний суд. На сьогодні Павленко, яка, до речі, розписала справу Шеня сама на себе, блокує її передачу до ОАС, і це дуже схоже на ознаки корупційних дій.

Що маємо в підсумку? Після запуску ВАКС кількість обвинувальних вироків суддям-хабарникам зросла, але цього недостатньо щоби зламати «хребта» корупційній судовій системі, яка формувалася в Україні 30 років. Війна – не привід для відкладення судової реформи та посилення боротьби з корупцією. Українська влада має проявити політичну волю, інакше навіть після 2029 року нам не позбутися статусу кандидата на вступ до ЄС.