15 квітня 2024, понеділок, 07:35 6190 Фото

Сьогодні річниця катастрофи "Титаніка". Розповідаємо історію створення та загибелі трансатлантичного "монстра"

Редактор: Олександр Пономаренко

Читать на русском

"Титанік" виходить із Саутгемптона 10 квітня 1912 року в трагічний рейс. Фото: wikimedia.org

Поділитись:
Скопійовано

Цього дня 112 років тому в північній частині Атлантичного океану затонув пасажирський пароплав "Титанік" — один із трьох найбільших на той момент у світі суден. Катастрофа забрала життя щонайменше півтори тисячі життів і стала причиною ухвалення Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі.

Українські Новини розповідають, що відомо про пароплав "Титанік", як і чому він затонув, а також як загибель судна вплинула на морські пасажирські перевезення.

Що відомо про "Титанік"

"Титанік" — трансатлантичний лайнер класу "Олімпік", проєктування і будівництво якого велося на корабельні "Харленд енд Вольф" (Белфаст, Північна Ірландія) на замовлення британської судноплавної компанії "Вайт Стар Лайн".

Разом із двома іншими пароплавами цього класу ("Олімпік" і "Титанік") були замовлені "Вайт Стар Лайн" як відповідь своєму прямому конкуренту — компанії "Кунард Лайн".

1907 року "Кунард Лайн" ввела в експлуатацію турбоходів "Мавританія" і "Лузитанія", які на той момент були найбільшими у світі суднами.

Креслення "Титаніка" було схвалено 29 липня 1908 року, а кіль судна було закладено на корабельні "Харленд енд Вольф" 31 березня 1909 року.

Цікаво, що для будівництва "Титаніка" і двох інших пароплавів класу "Олімпік" ще 1903 року почалося будівництво найбільшого на той момент у світі сухого доку.

Корабельня "Харленд енд Вольф". На передньому плані кіль "Олімпіка", на задньому — "Титаніка". Фото: National Museums NI

Спуск на воду відбувся 31 травня 1911 року. Сходження пароплава тривало цілих 62 секунди, за які він встиг розвинути швидкість у 12 вузлів, пройшовши до повної зупинки половину своєї довжини.

На цьому будівництво "Титаніка" не завершилося. Пароплав відбуксирували на добудовний причал, де до кінця березня 1912 року тривали роботи зі встановлення великовагового устаткування (котлів, парових машин, генераторів та інших вузлів), монтажу димарів і щогл, а також оздоблення й меблювання внутрішніх приміщень судна.

Завершальна стадія добудови "Титаніка". Фото: Robert John Welch / Harland & Wolff

Ходові випробування "Титаніка" відбулися 2 квітня 1912 року. Вони тривали вісім годин, за час яких здійснювалася перевірка морехідних якостей пароплава.

Після повернення в порт Белфаста "Титанік" отримав пасажирський сертифікат комісії Міністерства торгівлі Великої Британії.

Через годину після отримання дозволу на перевезення пасажирів "Титанік" попрямував до Саутгемптона — порту, з якого пароплав вирушив у свій перший та останній рейс.

Перший та останній рейс "Титаніка"

Планувалося, що "Титанік" вирушить у свій перший рейс 20 березня 1912 року. Цього не сталося через аварію пароплава "Олімпік", який за кілька місяців до цього зіткнувся з крейсером у доці "Харленд енд Вольф".

Через це з "Титаніка", який ще будувався, на "Олімпік" було відкликано близько тисячі осіб робітників, що стало причиною перенесення дати першого рейсу на 10 квітня.

Перший рейс "Титаніка" мав пройти за маршрутом Саутгемптон — Шербур (Франція) — Квінстаун (Ірландія) — Нью-Йорк (США). Планувалося, що в порт Нью-Йорка судно зайде 15−17 квітня 1912 року.

Маршрут прямування "Титаніка". Фото: wikimedia.org

Після заходу в порти Шербура і Квінстауна на борту "Титаніка" перебувало трохи більше ніж 2,200 осіб (приблизно 1,317 пасажира і 908 членів екіпажу).

Командувати "Титаніком" у його першому рейсі було доручено капітану Едварду Джону Сміту, якому на момент аварії пароплава було 62 роки.

Едвард Джон Сміт на борту лайнера "Олімпік", 1911 рік. Фото: New York Times

Першим пунктом призначення став французький порт Шербур, відстань до якого "Титанік" подолав за шість з половиною годин. Пароплав прибув у порт о 18:30 і вже о 20:00 знявся з якоря та попрямував до Квінстауна.

Наступного дня, 11 квітня, об 11:55 "Титанік" кинув якір у гавані Корка, поблизу Квінстауна. О 13:30 судно зняло з якоря і попрямувало до Нью-Йорка.

Остання прижиттєва фотографія "Титаніка". Судно залишає гавань Корка та виходить у Кельтське море. Фото: maritimequest.com

Після виходу на трансатлантичну трасу "Титанік" за чотири доби подолав близько 2,689 кілометра.

Вранці останнього дня свого плавання "Титанік" почав отримувати радіограми про айсберги та крижані поля з їхніми координатами (з незрозумілої причини радисти передали на місток лише чотири попередження із семи).

На основі цієї інформації капітан Сміт ухвалив рішення скорегувати маршрут судна. Курс на косу Санді-Хук (вузька коса, що прикриває південну частину нью-йоркської гавані з моря) пароплав узяв приблизно через годину після проходження точки повороту, де трансатлантичні судна зазвичай брали курс на Нью-Йорк.

Після цього "Титанік" пройшов ще близько 40 кілометрів на південний захід, перш ніж о 17:50 рульовий пароплава отримав команду "право керма", щоб уникнути зіткнення з айсбергом.

Загибель "Титаніка"

О 23:39 впередсмотрячий (матрос, який спостерігає за обстановкою під час плавання) Фредерік Фліт побачив прямо за курсом айсберг. Він тричі вдарив у дзвін, після чого телефоном зв'язався з містком і доповів про побачене.

Айсберг, з яким, імовірно, зіткнувся "Титанік". Фото: U.S. Coast Guard Navigation Center

Члени екіпажу, які чергували на містку в той момент, спробували здійснити маневр ухилення, але "Титанік" був занадто великий для цього.

Схема руху "Титаніка" перед, під час та після зіткнення з айсбергом. Синьою лінією позначено траєкторію носа, червоною — корми. Фото: wikimedia.org

О 23:40 пароплав зіткнувся з айсбергом. Удар припав по дотичній. За спогадами очевидців, на верхніх палубах судна люди відчули слабкий поштовх і незначне тремтіння корпусу. На нижніх палубах "Титаніка" удар був більш відчутним.

Унаслідок зіткнення з айсбергом у правому борту "Титаніка" утворилося шість пробоїн. Їхня сумарна довжина становила приблизно 90 метрів.

Пошкоджень зазнали п'ять носових відсіків. Система непотоплюваності лайнера не була розрахована на це, а тому конструктор "Титаніка" Томас Ендрюс, який перебував на судні, заявив капітану Сміту, що судно зможе залишатися на плаву не більше ніж півтори години.

Загибель "Титаніка" тривала трохи більше двох годин — з 23:40 14 квітня до приблизно 02:20 15 квітня.

Згідно з інформацією Encyclopedia Titanica, внаслідок катастрофи загинули 1,496 осіб із 2,208 осіб, які перебували на борту тієї фатальної ночі.

На думку експертів, які брали участь у розглядах як у США, так і у Великій Британії, причиною такої великої кількості загиблих пояснюється нестачею шлюпок на борту і поганою організацією евакуації.

Врятованими вважаються 712 осіб, їх підібрав пароплав "Карпатія" — одне із суден, що перебували поблизу "Титаніка" в день катастрофи.

Із 712 евакуйованих одна людина загинула на борту "Карпатії", ще кілька людей померли за якийсь час після прибуття в Нью-Йорк.

Останній пасажир "Титаніка", який вижив, англійка Маллвіна Дін, померла через природні причини 2009 року.

Як загибель "Титаніка" вплинула на морські пасажирські перевезення

Після завершення розслідування загибелі "Титаніка" комісії зі з'ясування причин катастрофи дали численні рекомендації для підвищення рівня безпеки на морі.

Більшість із цих рекомендацій увійшли до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (SOLAS). Її ухвалили 1914 року, вона поширюється на всі судна, що здійснюють міжнародні рейси.

Тепер кількість рятувальних шлюпок на борту судна вираховується за кількістю людей на борту, а не за тоннажем судна, як до катастрофи.

Норми SOLAS також передбачали, що всі судноплавні компанії мали включити до своїх інструкцій пункт про те, що в разі, якщо за курсом або поблизу нього виявлено лід, судно в сутінках зобов'язане йти малим ходом або змінити курс так, щоб обійти небезпечний район.

Після загибелі "Титаніка" США стали стежити за дрейфуючими льодами, сповіщаючи про них прилеглі кораблі. А 1914 року 14 країн заснували Міжнародний льодовий патруль.

Ще однією важливою зміною правил судноплавства стала вимога про обов'язкову наявність на судні радіотелеграфа та цілодобове прослуховування радіоефіру.

(Пароплав "Каліфорніен", що перебував трохи більше ніж за годину шляху від потопаючого "Титаніка", не прийшов на допомогу, оскільки єдиний на судні радист завершив зміну і пішов спати за 10 хвилин до того, як "Титанік" зіткнувся з айсбергом. Екіпаж судна "Каліфорніен" бачив сигнальні ракети, що запускаються з "Титаніка", але не зафіксував сигналу лиха, тому що радіотелеграф на той момент був відключений).

Відображення в масовій культурі

Упродовж понад ста роківід дня загибелі "Титаніка" не згасає інтерес суспільства до історії лайнера, обставин катастрофи і біографій людей, так чи інакше пов'язаних із "Титаніком".

Було знято безліч фільмів і серіалів, написано пісень і видано літературних творів, пов'язаних із долею судна.

Одним із найпопулярніших фільмів про загибель "Титаніка" є однойменна стрічка режисера Джеймса Кемерона, знята 1997 року. Головні ролі в ній виконали Леонардо Ді Капріо і Кейт Вінслет.

Цікаві факти про "Титанік" та його загибель

Перший фільм про "Титанік" зняли менше, ніж через місяць після загибелі судна. Головну роль в ньому зіграла акторка, яка вижила в катастрофі.
На борту "Титаніка" було 12 собак, з них вижили 3.
Останки "Титаніка" на дні Атлантичного океану були знайдені тільки через 73 роки після катастрофи.
Айсберг, з яким зіткнувся "Титанік", почав свою "подорож" в океані близько 2 тисяч років тому.
Музиканти, які перебували на борту "Титаніка", продовжували грати музику протягом усього часу загибелі судна. Вони загинули.
На "Титаніку" виходила власна газета Atlantic Daily Bulletin. У ній публікувалися статті на теми науки, літератури і мистецтва, підготовлені заздалегідь до відплиття.
На будівництво "Титаніка" пішло понад 3 мільйони заклепок. Три чверті з них були забиті вручну.
За час будівництва "Титаніка" загинули 8 робітників, ще 246 осіб отримали травми.
"Титанік" ледь не зіткнувся з пароплавом "Нью-Йорк" у порту Саутгемптона під час виходу у свій перший рейс.
Капітан Едвард Джон Сміт до переведення на "Титанік" командував "братом" пароплава — лайнером "Олімпік".
Вартість квитка першого класу в перекладі на сучасні ціни становить понад 50 тисяч доларів, другого класу — близько 2,5 тисячі доларів і третього — понад 500 доларів.