2023-05-02T06:00:00+03:00 Політика 2024-03-15T04:47:07+02:00

Українські Новини

Антон Кучухідзе: залежність від азартних ігор в Україні не має масового характеру

Антон Кучухідзе: залежність від азартних ігор в Україні не має масового характеру

У своїх попередніх блогах я неодноразово наголошував на тому, що проблема ігрової залежності (лудоманії) в Україні не має масового характеру. В попередньому дописі я також навів актуальну статистику, яка підтверджує цю тезу. Тоді звідки беруться всі ці статті та гучні заяви про «пандемію лудоманії в Україні» через легалізацію азартних ігор? Давайте розберемось.

Останнім часом питання соціальної відповідальності грального бізнесу та ігрової залежності активно обговорюються в ЗМІ, експертному та бізнес-середовищах. Частиною цього дискурсу є заяви деяких «експертів», «громадських діячів» та політиків про те, що легалізація азартних ігор призвела до великих проблем.

Насправді противники легалізації азартних ігор, які оперують цими тезами, використовуючи маніпуляції, намагаються перекласти відповідальність за поширення лудоманії на представників легального ринку. Звичайно, як і в будь-якій країні, де є азартні ігри, лудоманія в Україні існує. Але, і я б хотів це особливо підкреслити – вона не має масового характеру та не становить загрозу для суспільства, вона існує на індивідуальному рівні.

Спираючись на офіційну статистику та результати проведених досліджень, ми вже побачили, що загальна кількість випадків лудоманії є незначною і не становить проблему загальнонаціонального рівня. Наявні прояви ігрової залежності пов’язані з психологічними особливостями певних гравців, а не з діяльністю організаторів азартних ігор, спрямованою на те, аби «спонукати людей більше грати».

До того ж ліцензіати не зацікавлені в тому, щоб гравці демонстрували небезпечну ігрову поведінку. Адже якщо, наприклад, допустити до гри гравця без його належної ідентифікації або проігнорувати факт його належності до реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів, можна дуже легко втратити ліцензію. Нагадаю, що користування нею коштує мільйони, а в деяких випадках – сотні мільйонів гривень на рік. Чи буде притомний легальний організатор ризикувати такими грошима та репутацією заради миттєвої вигоди? Питання риторичне.

Отже, легалізація азартних ігор не є причиною поширення лудоманії. Вона, навпаки, сприяє запровадженню дієвих механізмів обмеження цього явища. Брак ефективності в боротьбі з нелегалами – ось де криються найбільші ризики, і саме вони є головною характеристикою нелегального ринку гемблінгу.

У нелегальних гральних закладах та на нелегальних онлайн-платформах ніхто не відслідковує ігрову поведінку, адже нелегали не переймаються психологічним станом гравців, їхнім фінансовим становищем або забезпеченням належних умов гри. Головна мета нелегалів – максимізація прибутків у будь-який спосіб, й не важливо йдеться про несплату податків та ліцензійних платежів чи заохочування гравців до програшу великих сум грошей.

З огляду на зазначене вище, стає абсолютно зрозумілим, кому насправді вигідне перекладання відповідальності за випадки прояву лудоманії в Україні на плечі легальних організаторів. Подібна публічна та медійна активність критиків легалізації є яскравим прикладом того, що тіньовики продовжують активну боротьбу з формуванням цивілізованого ринку азартних ігор в Україні навіть в умовах повномасштабної війни.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»

Підписуйтесь на наш telegram-канал "Українські Новини"

Стисло, оперативно та зрозуміло розповідаємо про події в Україні та світі