27 грудня 2022, вівторок, 06:00 3079 Погляд

Антон Кучухідзе: що спільного між Україною та Швецією в користуванні послугами гемблінгу?

Редактор: Антон Кучухідзе

фото UGC

Поділитись:
Скопійовано

Легальному гемблінгу в Україні лише два роки, і він досі має низку «дитячих хвороб», пов’язаних із державним регулюванням сектору, поведінкою представників ринку та самих гравців. І якщо врегулювання деяких питань потребує політичної волі, то інші можуть бути вирішені на рівні гемблінгових компаній та гравців.

Аналізуючи ситуацію, яка склалась з нелегальними гемблінговими сайтами в Україні, натрапив на цікаве дослідження ринку азартних ігор у Швеції, яке було проведено на замовлення національного регулятора.

У межах дослідження було опитано понад 1600 респондентів щодо їхніх гемблінгових звичок. Результати виявились цікавими. Зокрема, 53% респондентів заявили, що розуміють переваги гри на ліцензованих гемблінгових платформах. Однак лише 10% опитаних зазначили, що можуть відрізнити легального організатора азартних ігор від нелегального. Водночас 21% респондентів заявили, що для них немає великого значення, чи є в організатора азартних ігор ліцензія взагалі.

У дослідженні також йдеться про те, що тенденція низької обізнаності гравців стосовно того, як відрізнити ліцензованого організатора азартних ігор від неліцензованого, зберігається протягом останніх декількох років. Для ринку, на якому 72% дорослого населення грають в азартні ігри, це дуже низький показник.

Хоча в Україні в азартні ігри грає лише приблизно 8% дорослого населення, ця негативна тенденція актуальна й для нас. Гравці все ще дуже мало звертають уваги на те, чи є сайт легальним, і дуже часто не знають, як відрізнити легального організатора від нелегального.

Я відчув це навіть на власному досвіді. Нещодавно мав розмову зі своїм знайомим, який колись займався футболом, а тепер захоплюється ставками на спорт. У розмові виявилось, що він вже певний час грає на сайті російського букмекера, бо не розібрався з питанням легальності платформи в Україні.

Це говорить про дві ключові тенденції. По-перше, гравці справді погано відрізняють легальних організаторів азартних ігор від нелегальних або приділяють замало часу аналізу платформ, на яких грають. По-друге, навіть незважаючи на війну, нелегали й далі активно працюють на українському ринку, особливо в онлайн-сегменті. Однак знайти вихід із цієї ситуації насправді простіше, ніж здається. Він полягає в синергії між державою, ліцензіатами та самими гравцями.

Держава як регулятор ринку має продовжувати активну боротьбу з нелегальними організаторами азартних ігор та посилювати контроль за онлайн-сегментом.

Ліцензовані організатори азартних ігор мають спрямовувати свій маркетинг та рекламні кампанії не лише на залучення більшої кількості гравців, а й на роз’яснення переваг гри з ними, а не з нелегалами. На ранніх стадіях формування ринку така освітня функція бізнесу є надзвичайно важливою.

Гравці, перед тим як обрати платформу, мають передусім перевірити її легальність. Зробити це найпростіше на сайті Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей за посиланням.

Безумовно, зміна поведінкових звичок гравців – процес довготривалий. Але якщо ми націлені на побудову цивілізованого ринку гемблінгу в Україні, то це неодмінно потрібно робити. Адже від цього залежить успіх боротьби з нелегалами. Чим більше гравців чітко розуміють переваги гри з легальними організаторами та знають, як відрізнити їх від нелегальних, тим менше потенційних клієнтів залишається в останніх. Це також підвищує прозорість сектору та робить його привабливішим для іноземних інвестицій.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»