21 грудня 2021, вівторок, 06:00 2662 Погляд

Антон Кучухідзе: гральний бізнес в очікуванні прийняття 2713-д

Редактор: Антон Кучухідзе

Поділитись:
Скопійовано

На тлі очікування ухвалення 2713-д, покликаного систематизувати оподаткування грального бізнесу, зросла кількість маніпуляцій, пов'язаних із цим законопроектом. Опоненти легалізації активно наполягають на тому, що законопроект скасовує половину податків для грального бізнесу. Насправді ці заяви не більше, ніж фейки.

2713-д жодним чином не зменшує фінансового навантаження на гральний бізнес. Його основне завдання – створити збалансовану систему оподаткування, в рамках якої буде враховано інтереси держави, пов'язані з отриманням податків та ліцензійних платежів, а також інтереси організаторів гемблінгу, що стосуються розвитку їхнього бізнесу.

Існуюча система оподаткування не дозволяє легальним організаторам азартних ігор повноцінно розвивати свої компанії через високе податкове навантаження. За фактом, зараз легальні організатори можуть багато інвестувати, але повільно та мало заробляти. Це робить сферу гемблінгу малопривабливою як для внутрішніх, так й для іноземних інвесторів.

Якщо сфера не розвиватиметься, доходи державного бюджету не зростатимуть. Легальні організатори не створюватимуть нових робочих місць і не укладатимуть контракти з іншими індустріями. Вони також менше інвестуватимуть у проекти, пов'язані із соціальною відповідальністю, спонсорством та благодійністю. Це значно знизить кумулятивний ефект від легалізації гемблінгу для економіки, що не вигідно ні державі, ні бізнесу.

Тепер давайте детально подивимося на те, які податкові зміни пропонує 2713-д і що він «зменшує»:

1. Податок з прибутку. Законопроект передбачає збереження двох видів податків на прибуток для грального бізнесу. Стандартний податок 18% – такий самий, як і для будь-яких інших компаній, а також спеціальний податок GGR із 10% ставкою, який застосовується до валового ігрового доходу. Тобто, крім звичайного податку на прибуток, легальні організатори ще платитимуть додаткові 10% податку.

2. Оподаткування гравців. Легальні організатори продовжуватимуть виступати податковими агентами гравців – тобто перераховувати до бюджету 18% ПДФО та 1,5% військового збору з їх виграшів. Збільшується лише розмір виграшу, з якого сплачуватимуться ці податки. ПДФО та військовим збором обкладатимуться виграші, що перевищують 8 мінімальних зарплат (на даний момент ПДФО та військовий збір сплачується з виграшів будь-якого розміру). Але це швидше призведе до відтоку гравців із нелегальних гральних закладів та збільшення кількості іноземних гравців, ніж до зниження доходів бюджету.

3. ПДВ. Жодних змін щодо цього 2713-д не передбачає. Усі суміжні контракти легальних організаторів азартних ігор укладені з іншими індустріями, які відповідно до поточного податкового законодавства оподатковуються ПДВ, продовжать ним оподатковуватися.

4. Ліцензійні платежі. Їх менше не стане з однієї простої причини – потрійну ліцензію зараз в Україні, до прийняття 2713-д, платять лише онлайн-казино, букмекери та зали ігрових автоматів. Відповідно, наземні казино, ігрові зали, онлайн-покер як платили високі ліцензійні платежі, так і платитимуть. Спочатку такі високі ліцензійні платежі були обрані в цих сферах, оскільки згідно з результатами профільних досліджень вони є найпопулярнішими у всьому світі, і Україна не виявилась винятком. Відповідно, доки держава не ввела систему онлайн-моніторингу і не почала вираховувати GGR, вирішили з цих сегментів взяти потрійний ліцензійний платіж, умовно – плату наперед.

Таким чином, 2713-д покликаний не зменшити надходження до державного бюджету, а створити умови для активного розвитку індустрії легального гемблінгу в Україні. Також не варто забувати, що ухвалення адекватного податкового законодавства завдасть вагомого удару по нелегалам, які якраз й зацікавлені у провалі реформи та відкату до status quo, що існував до легалізації гемблінгу в Україні.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»