30 листопада 2018, пʼятниця, 16:22 121

Переконливого пояснення введення воєнного стану не існує, - експерти

Редактор: Анна Рудик

Читать на русском

Поділитись:
Скопійовано

Експерти KyivStratPro під час прес-конференції в прес-центрі інформаційного агентства "Українські Новини" обговорили наслідки захоплення Росією українських кораблів і подальше введення воєнного стану.

"Багато експертів прогнозували створення 3 точки напруження між Україною і Росією. Півроку тому Роман Безсмертний, кандидат в президенти, говорив, що можливі провокаційні дії Росії в Азові стануть цією точкою", - експерт центру Андрій Бузаров.

Він вважає, що захоплення Росією українських кораблів та подальше введення воєнного стану має геополітичні, регіональні і внутрішньополітичні наслідки.

"Швидкого врегулювання конфлікту між Україною і Росією не існує. Все вже давно перейшло в стадію стагнації і пропаганди. В ідеалі в такій ситуації можна було б знайти країну-посередника у врегулюванні не тільки конфлікту в Азовському морі, але і в цілому всіх ускладнень між Росією і Україною", - говорить експерт.

Таким посередником може бути Німеччина і вже виступила Туреччина, про що заявив Президент Туреччини Реджеп Тайіп в телефонній бесіді з Володимиром Путіним 29 листопада.

Експерт додає, що з цією ініціативою виступив кандидат в Президенти Роман Безсмертний.

"Роман Безсмертний вважає, що це "напів-"воєнний стан, тому що він не такий класично воєнний, як в 44-му, але і не як звичайне положення", - сказав Бузаров.

Раніше таке положення було в Україні під час Другої світової війни.

"Якщо говорити про Казахстан, то Назарбаєв у своїй заяві ще в 2016 році говорив про те, що йде тенденція до розшарування всіх країн на 2 геополітичних блоки. Він закликав до створення коаліції ... Назарбаєв сказав цікаву тезу, яка виявляється актуальною: Не можна державі забезпечувати свою безпеку за рахунок інших країн. У нинішніх умовах це завжди буде вести до поганих наслідків", - коментує Бузаров позицію Казахстану за підсумками відвідування конференції з питань досягнення миру.

Експерт заявляє, що підтримка проекту про затвердження воєнного стану фракцією "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" у Верховній Раді є несподіваним кроком, оскільки положення може вплинути на проведення виборів Президента в березні 2019 року, потенційним лідером яких є лідер партії Юлія Тимошенко.

Він також не виключає, що положення може бути скасовано або введено заново після нового загострення з Росією, в той час як приводів для нього немає.

"Або вони тримають нас за ідіотів або думають, що живуть за радянських часів. Зараз українському суспільству важко пояснити, чому вводиться цей воєнний стан. Ми всі розуміємо, що Росія зробила протиправні дії, але тоді виникає багато питань, що було до 2018 року. Що було з Дебальцеве, з Іловайськом, з Кримом, збитим Боїнгом і військового літака в Луганську? Це не агресія? Чи не було тоді юридичного приводу для введення воєнного стану? Я думаю, був! Але з політичних міркувань не вводився", - говорить Бузаров.

Експерт центру Тарас Семенюк говорив про вплив воєнного стану на кандидатів на виборах Президента в березні 2019 року Святослава Вакарчука і Володимира Зеленського.

"З введенням воєнного стану ми перемикаємо свою увагу на політиків з досвідом. Ми не бачили чіткої реакції від Зеленського, фаворита гонки. Ми не почули від нього бачення питання воєнного стану. Святослав Вакарчук теж не дав чіткої реакції. Скажімо так, людям з шоу-бізнесу важко просувати себе, коли країну мобілізують перед небезпекою наступу ворога", - підкреслює експерт.

Таким чином позиції Володимира Зеленського та Святослава Вакарчука можуть похитнутися, в той час як люди будуть звертати увагу на політиків з досвідом, "які тут не перший день" або з військовим минулим.

Також експерт зазначив, що перед обговоренням ведення положення фракції Радикальної партії Олега Ляшка та "Всеукраїнського об'єднання" Батьківщина "заблокували засідання і провели переговори з Президентом спільно з іншими фракціями, що дозволило їм виторгувати скорочення його дії до 30 днів замість 60 і лише у 10 областях України, а не по всій країні, а також затвердили окремий документ, про те, що президентські вибори відбудуться в березні наступного року.

В'ячеслав Шутенко зазначив, що відповідно до закону про воєнний стан є можливість використовувати трудові можливості підприємств, організацій усіх форм власності для оборони, змінювати режим їх роботи і інші зміни їх діяльності, примусово відчужувати приватне і комунальне майно, встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування людей.

Зазначені можливості є фактором для інвесторів, що відлякує, незважаючи на обіцянки Президента Петра Порошенка, застосовувати їх тільки в разі вторгнення Росії.

"Скажіть мені, будь ласка, навіть якщо всього цього не буде, іноземні інвестори на 100% не знають цього. Вони розглядають ці пункти як потенційно можливі, відповідно, як загрозу для своєї діяльності в Україні. Який камікадзе в такій ситуації буде вкладати інвестиції в стратегічно цінні проекти в Україні!?" - говорить експерт.

Шутенко додав, що Міжнародний валютний фонд не має юридичних обмежень щодо продовження співпраці з Україною і розгляне питання про затвердження нової програми для України після 10 грудня.