В суботу, 14 грудня взяла участь у нараді в МОЗ, до якої запросили, зокрема, представників Верховної Ради, учасників ринку та бізнес-асоціацій. На нараді розглядалися зміни до законопроекту №11493 від ТСК та Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Ділюся своїми думками з цього приводу.
Для початку коротко про загальну диспозицію. Сьогодні фармацевтичний ринок перебуває в епіцентрі уваги. У Верховній Раді на фінішну пряму виходить законопроект №11493 щодо особливостей державної реєстрації лікарських засобів, які можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я. Пропозиції до нього здатні суттєво змінити правила гри. Також у парламенті створено ТСК, яку очолила Ю.Тимошенко. Уряд прийняв рішення про розширення дії програми "Доступні ліки", а також готує поправки до Постанови №955 від 17.10.2008 року.
З одного боку, це позитивні новини, адже вони привертають увагу до такої насправді важливої соціальної проблеми, як ціна на ліки. Але, з іншого, надзвичайно турбує те, що розробники багатьох законодавчих ініціатив, не враховують реалії доволі специфічного ринку, від стабільної роботи якого залежить життя та здоров’я мільйонів українців. Вони користуються інформацією, м’яко кажучи, сумнівного походження і тому ризикують "наламати дрова", замість того, щоб провадити реформи.
Спробуємо розібратися та подивитися, які саме наслідки матимуть ініціативи, які зараз активно пропонуються з боку ТСК, яку очолює Юлія Тимошенко.
На сьогодні в Україні фармацевтичний ринок складається з трьох елементів. Це – підприємства - виробники, дистриб’юторські компанії та мережі аптек. За такої структури ринку, дистриб’ютори виконують функції приводних ременів. Вони, з одного боку, забезпечують заводам повне завантаження, опираючись на обсяги продажу попереднього періоду, а з іншого надають аптекам препарати для поповнення асортименту "під реалізацію", тобто – здійснюють функції товарного кредитування.
Отже, фіксуємо головне – ринок стабільно працює попри виклики воєнного часу, споживач має повний асортимент, і до того - "в кроковій доступності". Щодо цін, то за даними досліджень спеціалізованого щотижневика "Аптека" маємо таку картину. Якщо не брати до уваги сегмент ліків, які реімбурсуються в країнах ЄС, ціни в Україні нижчі, ніж в європейських країнах у 85% випадків. Реімбурсація – це загальноприйнятий механізм повної або часткової компенсації з боку держави ціни визначених нею препаратів. При цьому середньозважена ціна однієї упаковки препарату в Україні на 30% нижча, ніж у європейських країнах.
Тому не варто поспішати з ретрансляцією тезисів Ю.Тимошенко про те, що більшість цін на ліки в Україні є захмарними у порівнянні з європейськими розцінками. Маркетингові дослідження доводять, що це – маніпулятивні твердження. Але найбільша загроза, навіть не в тому, що такими твердженнями вводять в оману громадян України, а в тому, що вони є фундаментом для формування пропозицій з начебто покращення ситуації.
Беремо першу з них – запровадження обмежень для дистриб’юторів щодо закупівлі препаратів "в одні руки". Якщо її буде прийнято, то одному дистриб’ютору буде дозволено купувати лише 20% однієї номенклатурної позиції вітчизняного виробника, відштовхуючись від показників чистого доходу за попередній календарний рік. Але таке обмеження в першу чергу вдарить по виробникам, які замість обсягів попереднього календарного року отримають значно меншу частину. В другу чергу, це вдарить по аптеках, які зможуть взяти під реалізацію тільки частину потрібного асортименту.
Дивимось на наслідки. Менше продажів – менше виробництво, менше робочих місць, менше податків до бюджету. Менший асортимент в аптеках, менші доходи, закриття аптек та дрібних мереж. Менше аптек – більше накладних витрат для споживачів, скорочення асортименту – дефіцит ліків. А там де дефіцит, там завжди чорний ринок та зростання цін. Отже, матимемо результат прямо протилежний тому, що задекларований.
Наступна пропозиція проводити всі закупівлі ліків через систему ProZZoro, або за допомогою е-каталогу. На перший погляд, вона є слушною, бо дозволяє зробити прозорим процес і в такий спосіб - контролювати ціни. Але ця система призначена виключно для контролю над витратами бюджетних та комунальних коштів, а не над витратами коштів ринкових суб’єктів. Отже, це пропозиція запровадити неринкові механізми під час проведення перемовин про євроінтеграцію. І як ставитися до цього? Як до прояву невігластва чи чогось більш серйозного, на кшталт спроб торпедування курсу на вступ до ЄС?!
До речі ця система має ще одну особливість, яка категорично не підходить для застування на фармацевтичному ринку. Система ProZZoro не призначена для організації оперативних торгів з великою кількістю номенклатурних позицій. Тому вона буде суттєво пригальмовувати процеси на ринку. До того ж виникають цілком логічні запитання. А хто буде доставляти аптеці замовлення з е-каталогу? Якою буде вартість такого замовлення і за чий кошт воно буде виконуватися? Отже, аптеки отримають додаткові видатки на логістику, запровадження та адміністрування такої системи. Підказати, чиїм коштом ці додаткові видатки будуть компенсовані?
Підіб’ємо перші підсумки. Ми далекі від тверджень, що на фармацевтичному ринку все гаразд. Однак зламати практику, яка вже склалася та забезпечує дієздатність ринку та доступність ліків для споживача, зовсім не означає провести реформи. Навпаки саме реалізація пропозицій, які попередньо не погодили с учасниками ринка, і які не ґрунтуються на дослідженнях та моделюваннях, просто обвалять фармацевтичну галузь та підірвуть платоспроможність аптечних мереж. Кредитування аптек? Просто "благе побажання" на тлі бюджетного дефіциту у понад 38 мільярдів доларів.
Тому якщо насправді думати про інтереси громадян, то реформами мають займатися не політичні "посередники", у яких можуть бути свої, не пов’язані з долею ринку, міркування. Це мають бути насамперед самі учасники ринку та громадськість. Чи може держава відігравати більш активну роль в цих процесах? Так, безумовно. Але для цього не треба влаштовувати "землетрус" на ринку, а краще більш активно та ефективно використовувати наявні інструменти – реімбурсацію через програму "Доступні ліки". І за те, що Уряд та МОЗ нещодавно зробили кроки саме в цьому напрямку, їх можна похвалити та підтримати.
Тоді як деяким "посередникам" варто трохи більше дізнатися про те, як функціонує ринок в ЄС та в Україні. І тоді можливо буде менше маніпуляцій та блукань у трьох соснах, коли людина тасує поняття "оптової торгівлі", "зловживання монопольним становищем", "надприбутки" та "картельна змова", з вправністю карткового фокусника.
Котляр Тетяна, голова громадської спілки "Всеукраїнська фармацевтична спілка "ФАРМУКРАЇНА"
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.