2021-11-01T08:20:00+02:00 Інтерв’ю 2024-04-11T04:13:35+03:00

Українські Новини

Член комітету Ради по освіті Валерій Колюх: якщо ми досягнемо 70% вакцинації, то зможемо забути про дистанційн

Член комітету Ради по освіті Валерій Колюх: якщо ми досягнемо 70% вакцинації, то зможемо забути про дистанційне навчання

Дедалі більше областей потрапляє до "червоної" зони, що однозначно шкодить освітньому процесу. Київ, який також потрапив до червоної зони, взагалі переводить усі класи, включаючи молодші, на дистанційне навчання. Після спаду епідемії класична форма навчання повертається, але її знову обривають нові хвилі епідемії коронавірусу. У цей час Міністерство освіти і науки запроваджує математику обов'язковим ЗНО для таких гуманітарних спеціальностей як політологія, де вона не застосовується.

"Українські Новини" вирішили поспілкуватися з депутатом Верховної Ради від "Слуги народу" та членом комітету освіти Валерієм Колюхом про доцільність запровадження дистанційної форми для молодших класів, кадрових питаннях у комітетах Ради та Кабінету Міністрів, рівень вакцинації, за якої можна забути про дистанційне навчання. 

Київ переводить учнів 1-11 класів усіх шкіл столиці на дистанційне навчання з понеділка, 1 листопада. Як взагалі в комітеті освіти відреагували на таке? Чи є правильним таке рішення?

Це рішення Київської міської державної адміністрації, з точки зору забезпечення навчального процесу молодших класів, складне для батьків в першу чергу. Я Вам чесно скажу, що займався цим питанням і важко уявити як багатодітна сім’я, котра має більше двох дітей молодшого шкільного віку, може забезпечити їх "усидчивість" перед екраном монітору. Це серйозно шкодить навчальному процесу і забирає багато часу у батьків, тому що вони будуть змушені приділяти час своїм дітям у період дистанційного викладання уроків. Але ми мусимо якось зупинити епідемію, один із способів - це дотримання карантинних умов.

Навіть для 1-4 класів?

У нас автономність місцевих органів влади і університетів уже досягла такого рівня, що Міністерство освіти і науки дає свої рекомендації, а не зобов’язання. На основі таких рекомендацій, ректори вузів скликають вчену раду на рахунок питання переведення навчання на дистанційну форму. Це ж стосується органів місцевого самоврядування, а саме, КМДА вирішила, що так буде безпечніше для батьків, школярів і вчителів, адже рівень вакцинації останніх не досяг 80% в Києві.

Комітет буде наполягати на позиції, що діти 1-4 класів все ж таки мають бути в класах. Міністерство освіти і науки рекомендує органам місцевої влади прийняти рішення самостійно. Я вважаю, що з 1 по 4 клас треба було залишити дітей в школі. Хоча брати на себе відповідальність у разі, якщо у нас збільшується кількість захворілих саме через дітей, на себе не буде брати ні комітет, ні МОН, ні КМДА. Дистанційне навчання у молодших класів - це, можливо, і убезпечення від поширення хворобі, а, з іншої сторони, це завдасть шкоду навчальному процесу.

Є розмови про зняття з посади голови вашого комітету (освіти) Серія Бабака за те, що він не голосував за відставку екс-спікера Дмитра Разумкова. Також його часто пов’язують з минулим головою парламенту. Які шанси його зняття з посади з вашої точки зору, як члена комітету?

Я вважаю, що Бабак на своєму місці, він найбільш підготовлений серед усіх членів комітету освіти, тому це питання політичної доцільності. Якщо фракція вирішить поставити це питання, чи буде воно винесене в зал, чи ні… Все буде залежати від того, як і хто винесе проект змін постанови щодо кількісного складу і їх відання. Це стосується не лише Бабака, Ви це розумієте… З точки зору, хто наскільки відповідає своїм фаховим показникам, то Бабак - повністю їм відповідає.

Чи є розмови і обговорення про зняття Бабака з поста глави комітету у фракції? Чи підіймалося це питання?

Це питання не піднімалося. Можливо, на індивідуальному рівні, але це вже питання до Бабака, а не до мене. У нас буде фракція в понеділок засідати, наскільки я знаю, там буде підніматися лише питання кадрових змін у Кабінеті Міністрів.

Я в парламенті працюю вже не одне скликання, в 9-му працюю саме депутатом і пам’ятаю різні часи. Питання зміни глав комітетів ніколи не мало свого логічного завершення. Це форма тиску і впливу на тих депутатів або голів комітету, які не дотримувалися, наприклад, виконання рішень фракцій. От і все. Тобто коли це питання хтось буде намагатися винести в зал, то навряд чи знайдуться голоси.

Що буде обговорюватися на засіданні фракції в понеділок?

Ми будемо говорити про кадрові питання. Наскільки я знаю, буде заміна заступника керівника фракції на Андрія Мотовиловця, будуть обговорення порядку денного на пленарний тиждень.

Також на засіданні фракції будуть обговорювати кадрові питання. Це стосується саме міністрів?

Так, щодо кадрових питань Кабміну. Жодних кадрових питань щодо зміни голів комітетів не обговорювалися в партійних чатах.

Імена міністрів, яких будуть відправляти у відставку, Вам ще не відомі?

Мені ще не відомо, яких саме міністрів можуть відправити у відставку. Я намагаюсь не обговорювати того, що по факту невідоме. В нас, як і в більшості часів в Україні за роки незалежності, останні рішення приймаються в останню ніч. Я вам скажу чесно, що дехто спеціально закидає інформацію в ЗМІ стосовно конкретних кандидатур, щоб їх наперед "спалити". Таке трапляється у багатьох політиків, і коли починають обговорювати ту чи іншу кандидатуру вже на конкретну посаду, то на неї виливають стільки бруду, знаходять стільки компромату, навіть вимишленого, що я би завчасно не озвучував жодних прізвищ. Спочатку треба обговорити на фракції, а потім озвучити журналістам. А наперед… Багато хто з моїх колег в студіях заявили про кандидатури міністра оборони, віце-прем’єра з питань стратегічних галузей промисловості, першого віце-прем’єра - це все те, щоб їм хотілося. Можливо, вони самі себе туди намагаються запропонувати.

Введення обов’язкового ЗНО з математики на спеціальності: "Політологія", "Соціальна робота", "Соціальне забезпечення". Навіщо? Яка доцільність такого рішення?

Це питання до Міністерства освіти, але я вам скажу свою особисту думку. Швидше за все, це одна із спроб підтягнути загальну успішність з математики, адже минулорічний рівень ЗНО з цього предмета досить низький. Понад 30% випускників не склали ЗНО з математики. Це, насправді, жахливі цифри. Тому, я вважаю, що це одна із спроб підтягнути рівень знань випускників шкіл, щоб вони обирали не тільки ті предмети для вивчення, за якими вони будуть складати ЗНО. Доцільність подачі ЗНО як вступного курсу в гуманітарні профілі? Я все ж таки думаю, що Міністерство освіти надаватиме можливість вибору, тобто подачі сертифіката ЗНО або з математики, або ще з якогось предмету. Є ж обов’язкові сертифікати, наприклад, українська мова і література, а є ті, що надають абітурієнту вибір. Я думаю, що математика на гуманітарні спеціальності все ж таки має бути з вибором ще якогось предмету.

Навіщо тим же політологам математика взагалі?

Я з Вами погоджуюсь, адже знаю навчальний план (Колюх - професор кафедри політичних наук КНУ ім.Т.Шевченка). У вищезазначених спеціальностях немає математичних предметів. Ці спеціальності мають бути з вибором ще якогось предмету, окрім математики.

В Україні планують запровадити профільну середню освіту з 1 вересня 2027 року, яка передбачає, що профільну середню освіту можна здобути лише в ліцеях (9-11 клас). Скільки відсотків працюючих шкіл стане ліцеями? Чи комусь відомі взагалі такі цифри, Міністерству освіти чи відповідному комітету Ради?

Я думаю, що немає таких цифр навіть у Міністерстві освіти і науки. Це пов’язано з тим, що немає загальної вибудованої стратегії розвитку ліцеїв на рівні з органами місцевого самоврядування, адже саме від них залежить, які школи перепрофілюються в ліцеї. Питання в тому, що освітня субвенція покриває зарплати вчителям, вона виділяється з розрахунку норми забезпечення одного учня, але більший бюджетний "тягар" беруть на себе громади. І коли стоїть питання не просто перепрофілювання школи, а саме оптимізації середньої ланки освіти, в тому числі болісне питання для багатьох громад - закриття шкіл у сільській місцевості - цього ми не уникнем.

Освітяни приводять розрахунок, що не зовсім добре забезпечення умов якості освіти в таких малокомплектних школах, а економісти ставлять питання про те, скільки держава витрачає на підготовку одного учня. В малокомплектних школах це доходить до 100 тис. гривень на одного учня в рік, а в школах, де клас налічує до 30 учнів - до 20 тис. гривень. Звісно, з точки зору забезпечення держполітики країна мала б мати зобов’язання утримувати ці школи, навіть, якщо це дуже дорого коштує держбюджету. Проте "тягар" утримання шкіл зараз поклали на об’єднані територіальні громади, в тому числі питання перепрофілювання звичайних шкіл в ліцеї лежить в площині рішень органів місцевого самоврядування. Тому відповіді на це питання, я думаю, що навіть Міністерство не дасть. Статистика буде формуватися на тому, скільки за рік перепрофілювали, а щодо майбутнього - це все гіпотетично.

При якому рівні вакцинації населення ми зможемо забути про дистанційне навчання?

Якщо вдатися до зарубіжної практики, я думаю, що близько 70%. Те, що називають колективним імунітетом, який виробляється, після імунізації 70% населення держави. Але я би не був настільки оптимістом, адже історія з такої державою як Ізраїль, який один із перших проводив імунізацію свого населення свідчить про те, що вони кололи 3 третю, так звану "бустерну" вакцину.

Вірус мутує, видозмінюється та ускладнює перебіг хвороби. Хоча, якщо ми такого рівня принаймні досягнем (70% вакцинації), я думаю, що ми зможемо говорити про повернення дітей в школи і студентів в вузи.