Інтерв’ю 2020-10-22T10:45:15+03:00
Українські Новини
Голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк: про запуск електронного судочинства, роботу судів в к

Голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк: про запуск електронного судочинства, роботу судів в карантин, нестачу грошей та судову реформу

Зеновій Холоднюк
Зеновій Холоднюк

У 2020 році судова гілка влади в Україні стикнулася одразу з двома викликами: критичним недофінансуванням і необхідністю адаптуватися до обмежень, викликаних карантинними заходами. І якщо до карантину суди змогли успішно призвичаїтись завдяки напрацюванням у сфері електронного судочинства, то питання нестачі грошей на нагальні потреби залишається надзвичайно гострим. Про те, як суди працюють під час карантину, як змінює життя громадян запровадження електронного суду і чим загрожує країні брак коштів на забезпечення роботи судів в ексклюзивному інтерв’ю розповів голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк.

Бюджет виживання для судової системи

Ви неодноразово заявляли про те, що у 2020 році на функціонування судової системи в державному бюджеті було передбачено недостатньо коштів. Яка зараз ситуація з фінансуванням?

Почнемо з того, що при формуванні проєкту Державного бюджету України на 2020 рік Державна судова адміністрація України (ДСА) планувала на забезпечення функціонування судової системи 24 млрд гривень. У цій сумі враховувалась необхідність заповнення 2 тисяч вакантних посад суддів для зменшення величезного навантаження на них і забезпечення розгляду судових справ у розумні строки, передбачене законодавством запровадження нових посадових окладів суддів судів першої та апеляційної інстанцій. Також враховувалась необхідність забезпечення суддів достатньою для здійснення судочинства кількістю витратних матеріалів та оплату необхідних послуг, розбудову Служби судової охорони, покращення стану приміщень судів, розбудову їх інформаційних систем. Але, нажаль, бюджет був прийнятий з цифрою 14,6 млрд гривень. По факту ми отримали бюджет практично на 1 млрд грн менший, ніж використано у 2019 році.

Формуючи бюджет 2020 органи виконавчої гілки влади планували відтермінувати на 2021 рік запровадження нових посадових окладів суддів судів першої та апеляційної інстанцій. Для цього необхідно було внести відповідні зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Але зважаючи на те, що такий захід є не зовсім коректним з огляду на норми Конституції України, це не відбулося, хоча кошти на запровадження нових посадових окладів суддів, на жаль, так і не були виділені.

Так, посадовий оклад судді суду першої інстанції збільшився з 25 до 30 прожиткових мінімумів, а судді суду апеляційної інстанції – з 40 до 50 прожиткових мінімумів. Отже, для забезпечення суддівської винагороди в повному обсязі, що було вимогою інструктивного листа Міністерства фінансів України для складання бюджетного запиту, довелося жертвувати іншими статтями видатків, а саме фондом заробітної плати працівників апаратів судів, видатками для матеріально-технічного забезпечення судів, видатками розвитку, включаючи створення ЄСІТС.

Найбільша проблема зараз – це значний дефіцит видатків на забезпечення роботи судів витратними матеріалами та послугами (відправлення судових повісток та іншої поштової кореспонденції, зв'язок, оплата праці присяжних, послуг перекладачів, канцтовари і тому подібне). Плановий бюджет на початку року в цьому напрямі складав лише 444 млн гривень, а фактичні видатки за 2019 рік – 1,15 млрд гривень. Тобто передбачено коштів втричі менше, ніж необхідно. 

Що стосується працівників апаратів судів, яких в Україні 25 300 чоловік, то тут ситуація наступна. Фактичний фонд оплати їхньої праці за 2019 рік склав 5,4 млрд гривень. А на сьогоднішній день з урахуванням економії суддівських винагород через їх обмеження у зв’язку з карантином та відтермінуванням призначення нових суддів, а також додатково виділених коштів з бюджету цей фонд становить лише 3,1 млрд гривень.

Хочу звернути увагу на те, що при цьому за рішенням Уряду з 1 січня посадові оклади для всіх працівників апаратів судів збільшились, хоч і в різних пропорціях. У 2019 році середньомісячна зарплата працівника апарату суду становила  18 400 гривень, на сьогодні вона зменшилась фактично у 2 рази. Це викликало об’єктивні колективні скарги працівників у всі державні органи, від Президента України до Голови Верховної Ради України, Міністра фінансів України, Вищої ради правосуддя і Державної судової адміністрації України.

Чи може така ситуація призвести до відтоку кадрів з судової системи?

Такі побоювання дійсно існують. Держава визнала, що судова гілка влади недофінансована. Про це йдеться, зокрема, в Прикінцевих положеннях Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік". Держава взяла на себе зобов’язання за результатами першого кварталу 2020 року переглянути бюджетні показники і забезпечити ДСА, як головного розпорядника бюджетних коштів, необхідними коштами в повному обсязі. Але при внесенні змін бюджетні призначення хоч і збільшили, проте, лише за одним напрямком – це фонд зарплати з нарахуваннями на нього на 1 млрд 77 млн гривень. Але це не вирішує загальної проблеми з дефіцитом фонду оплати праці. При тому, так і залишається істотний дефіцит поточних видатків на матеріали і послуги, що на сьогоднішній день становить 631 млн гривень. 

Ми сподіваємося, що зміни до цьогорічного державного бюджету ще будуть внесені. Якщо цього не відбудеться, то суди не з власної волі будуть вимушені призупиняти відправлення правосуддя, бо не буде за рахунок чого забезпечувати відправлення правосуддя для громадян та інших учасників судового процесу. 

Пам’ятаймо, що в Конституції України зафіксовано, що держава зобов’язана надати доступ до правосуддя, але зараз ситуація критична.  

Спам скарг та перевірок: що впливає на роботу судової системи

Нещодавно з’явилася інформація, що на запит нардепів Рахункова палата восени має перевірити ефективність використання ДСА бюджетних коштів. Ви кажете, що коштів просто немає, а вони знайшли неефективне використання. Ви готові до перевірки?

Жодних застережень, попри згадані вами звернення народних депутатів, у нас немає. Ми готові до будь-яких перевірок. Хочу зазначити, що наприкінці 2019 року і на початку 2020 року Державна аудиторська служба та Рахункова палата вже проводили аудит. З висновками можна ознайомитись, звіти та рішення є в публічному доступі. Жодних проблем з цільовим використанням коштів не було, немає і не може бути.

Що ж тоді зацікавило народних обранців?

Я чув цифри – 600-700 мільйонів невикористаних коштів. Але треба зважати на те, що бюджет ухвалюється строком на один рік. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня – це голови судів разом з керівниками апарату – розраховують, що є конкретна сума коштів, яку вони можуть використовувати протягом бюджетного року. Відповідно, вони економлять кошти в певних місяцях. На єдиному казначейському рахунку вони є в залишках, які можна подивитися.

Наголошу, що це не означає, що ці кошти будуть використані неефективно чи хтось нераціонально управляє фінансами. Основна проблема в тому, що у Законі України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" судова система недофінансована. Тому розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня змушені розраховувати на ті обмежені суми коштів, які на сьогоднішній день передбачені державним бюджетом, і відповідно вимушено економлять. 

Також є Бюджетний кодекс України, де чітко написано в статті 51, що керівник бюджетної установи зобов’язаний утримувати кількість працівників в межах тих бюджетних призначень, які передбачено в той чи інший фінансовий період. Ми тут безпосередньо залежні від закону про державний бюджет та від планових показників. Тут є нюанси. Якщо фінансовий аудит вже проведений, то повторно його проводити вже не мають права. Менше з тим, аудиторів ми чекаємо. Переконаний, що вони проведуть економічний аналіз, в усьому розберуться та підтвердять обґрунтованість наших дій у цій ситуації.

У ЗМІ повідомляли, що Вища рада правосуддя порушила дисциплінарне провадження щодо Вас. Які претензії виникли і чим це завершилося? 

Ви знаєте, в мене вже таке враження, що дисциплінарні провадження - як ремонт: мають початок, але не мають кінця. А якщо серйозно, то дійсно, на розгляді у ВРП та Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя перебуває кілька дисциплінарних проваджень. Вони порушені на підставі заяв громадян та звернень народних депутатів, на думку яких недофінансування судової гілки влади в 2020 році є наслідком бездіяльності керівництва ДСА. Але це не зовсім так.

Загалом, якщо не помиляюся, відносно мене порушували 18 дисциплінарних проваджень. Процедура така: надходить скарга, і ВРП зобов’язана порушити дисциплінарне провадження. Далі документи передаються до Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя. Комісія, відповідно, починає процедуру розгляду, ретельно розбирається у справі та виносить свій вердикт. У мене таке враження, що потік скарг та звернень організовано колишніми високопосадовцями з метою паралізувати роботу державного органу. Це така собі спроба створити негативний імідж ДСА та її керівників. Хочу зазначити, що з 18 проваджень вже 14 чи 15 закриті. Є відповідні рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя щодо закриття ще 3 або 4, але вони ще не затверджені ВРП.

ЄСІТС: запустити не можна відтермінувати

Одне зі звернень народних депутатів стосувалося впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Давайте зупинимось більш детально на електронних сервісах. На якій стадії знаходиться процес запуску ЄСІТС? Коли вона почне працювати в повному обсязі?

Запуск ЄСІТС як повнопрограмного технічного комплексу є надскладним завданням та потребує значних капіталовкладень з державного бюджету та відповідного часу для створення нового програмного продукту. За нашими оцінками потреба фінансування перевищує 1,5 млрд гривень. Це мінімально. За 2017-2019 роки ми виконали величезний обсяг робіт у цьому напрямку, профінансовано більше 500 млн гривень. 

Першочергово ми забезпечили суди комп’ютерною технікою. Сьогодні рівень забезпечення становить понад 93%. Велика кількість залів судових засідань оснащені відеоконференцзв’язком. Якщо говорити про конкретні цифри – це 2173 зали, або понад 65% від потреби. Побудовано та забезпечено обладнанням основний та резервний дата центри, включаючи сховища даних обсягом більше 3,5 пентабайтів, які забезпечують централізоване зберігання інформаційних ресурсів судів та інших органів і установ у системі правосуддя. 

ДСА України введено в експлуатацію дата центр, тут близько 90 млн копій судових рішень. У 2019 році побудований резервний дата центр, що знаходиться не в Києві. Він є мобільним та обладнаний найсучаснішою технікою, серверами та потужностями, що дає можливість зберігати всю базу даних судової системи. І ще є запас на 5 років уперед. 

Ми впровадили в дослідну експлуатацію програмне забезпечення більшості підсистем ЄСІТС: це "Електронний кабінет", "Електронний суд", відеоконференцзв'язок, Єдиний інформаційно-довідковий центр Судової влади та кілька інших сервісів. Крім цього, на сьогоднішній день працює кілька систем, що створені раніше, які також є складовими ЄСІТС. Це Автоматизована система документообігу суду, система Єдиного державного реєстру судових рішень, система авторозподілу судових  справ тощо. 

Щоправда, деякі системи бажано оновити, але вони повністю забезпечують функціонування нових модулів, в першу чергу "Електронного суду". В той же час, у зв’язку з недостатністю фінансування на потреби інформатизації, а цього року фактично відсутні кошти на цей напрямок, залишаються лише на стадії проектування такі підсистеми ЄСІТС як "Єдиний реєстр виконавчих документів", "Інформаційна система судової практики", "Суддівське досьє", "Аналітично-статистична система".

За вашими оцінками скільки часу потрібно на повноцінне впровадження ЄСІТС, якщо кошти будуть виділені?

Таких масштабних проектів як ЄСІТС у світі немає. Але я можу навести приклад впровадження аналогу в США. Я зустрічався з суддею федерального Апеляційного суду США 10-ого округу Тімоті Тимковичем і запитав його стосовно впровадження електронного правосуддя у них. Так от, він сказав, що впровадження подібної системи було розраховано на 5 років. Минуло вже 11 років, а система досі не працює в повному обсязі. Але я вважаю наших IT-спеціалістів одними з найкращих у світі, тому сподіваюсь, що нашу систему буде запроваджено раніше. 

Можна сказати, що ЄСІТС - це виключно українська розробка, чи ви брали за основу певний міжнародний досвід?

Звичайно, ми спілкуємося з міжнародними експертами та вивчаємо досвід різних країн світу. Але конкретно ЄСІТС - це унікальна українська розробка з використанням тих наробок та програмних продуктів, які вже впроваджені в інших країнах світу. 

Відомо, що для запровадження електронних сервісів розробляються зміни до процесуальних кодексів. Які саме поправки потрібні та для чого?

Процесуальне законодавство передбачає запуск ЄСІТС як цілісного комплексу, коли в експлуатацію будуть введені всі підсистеми. Проте суспільство вже вимагає запровадження електронного судочинства. Ми готові до запуску крок за кроком. Саме з цією метою ДСА і було розроблено зміни в процесуальні кодекси, що дозволяють поетапне впровадження ЄСІТС. 

Для громадян це означає, що без затримок відбудеться повноцінний запуск Електронного суду, на який всі чекають. Сторони зможуть перейти до повного електронного спілкування з судом – від подачі позовів та клопотань до участі в засіданнях дистанційно. Ці інструменти вже функціонують і потребують лише нормативного закріплення. 

Складові електронного суду, такі як відеозв’язок, вже активно використовуються сторонами судового процесу. Також планується запровадити офіційну електронну пошту, як обов’язковий атрибут юридичної особи. Це дозволить зекономити на поштовій кореспонденції судів понад 200 млн гривень, а по всіх державних органах більше 1 млрд гривень бюджетних коштів щороку.

Для цього необхідно внести зміни в Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", щоб всі державні установи в обов’язковому порядку мали офіційні електронні адреси, куди б вони отримували матеріали конкретної судової справи. Так само і громадяни могли б отримувати на такі офіційні адреси матеріали справ, судові повістки й інші процесуальні документи.

Електронні судові повістки ми запровадили ще раніше, але їх також треба ввести в правове поле через зміни в процесуальне законодавство, щоб отримувачі розуміли, що судова повістка в електронному вигляді  – такий самий офіційний документ, як і та, яку ви отримуєте поштою на папері, адже поштовий зв'язок – це час та кошти. Іноді судова повістка може надсилатися кілька разів, перш ніж дістатися учасника судового процесу. Фактично, якщо людина не зацікавлена в отриманні судової повістки, то вона знайде мільйон способів, аби уникнути її отримання. Це затягує час розгляду справи. Електронні судові повістки дозволять суттєво прискорити цей процес.

Всі ці зміни – рушійна сила для переходу до електронного документообігу не лише державних органів, а й бізнес структур. На сьогоднішній день ми спілкуємося і з адвокатами, і з учасниками судового процесу – люди готові до цього. Головне, щоб це було офіційно закріплено в процесуальних кодексах держави. На законодавчому рівні це можна зробити максимально швидко. 

Коли ми говоримо про впровадження електронних систем, не можна не згадати про питання кібербезпеки. Були спроби втручання в роботу систем?

Спроба зламу нашої системи була в 2017 році під час масованого зараження комп’ютерів вірусом Petya.A. Цей вірус дійсно потрапив до системи, але лише в декількох судах. У зв’язку з тим, що в нас є централізована база даних в дата-центрі, наші працівники швидко з цією бідою впоралися і виправили ситуацію, тобто, відновили в судах втрачену базу даних, яка в той час знаходилася на сервері. Наразі наші системи повністю захищені.

Карантин не обмежив доступ до правосуддя

З березня державні органи працюють в умовах карантинних обмежень. Яким чином була організована робота судів у цей період? 

Правосуддя має відправлятися безперервно. Це гарантовано статтею 55 Конституції України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". 

В умовах небезпечної епідеміологічної ситуації суди та органи системи правосуддя віднесені до установ зони ризику, оскільки їх відвідує значна кількість громадян. Щоб не допустити розповсюдження захворювань (в тому числі спричинених коронавірусом), зберегти життя та здоров’я, забезпечити безпеку працівників та відвідувачів, Державною судовою адміністрацією України, апеляційними та місцевими судами було вжито всіх необхідних заходів для мінімізації ризиків. 

Одразу після того, як Кабінет Міністрів України 11 березня ухвалив постанову №211 з запобігання поширенню COVID-19, ДСА затвердила відповідний план стосовно першочергових дій на час карантину, та рекомендувала судам розробити аналогічні плани із запобігання розповсюдженню інфекції, що і було зроблено невідкладно.

Зокрема, була обмежена безпосередня присутність у залах судових засідань тих осіб, які не є учасниками судових процесів, заборонений допуск відвідувачів, що не мають засобів індивідуального захисту та осіб з ознаками респіраторних захворювань. В залах судових засідань та робочих кабінетах проводиться щоденне вологе прибирання із використанням дезінфікуючих розчинів. Здійснюється додаткова дезінфекція приміщень суду. Крім того, обмежено контакти працівників канцелярії з відвідувачами – на вході до приміщення встановлені скриньки для кореспонденції. При вході до будівлі суду всім громадянам та працівникам суду вимірюють температуру.

В усіх місцевих загальних та апеляційних судах, де проводяться судові засідання з розгляду кримінальних справ, здійснюється кварцування приміщень. Все це разом дало можливість нормально працювати і забезпечувати максимальний захист співробітників судів та відвідувачів.

Головна проблема, з якою ми стикнулися - в державному бюджеті на 2020 рік коштів на ці заходи не передбачено взагалі,забезпечення засобами індивідуального захисту здійснюється апеляційними і місцевими судами за власні кошти працівників судових установ або за рахунок перерозподілу критично мінімальних бюджетних призначень, затверджених на цей рік. Протягом березня-квітня ми двічі зверталися до Прем’єр-міністра України щодо виділення коштів з резервного фонду Кабміну та зі Стабілізаційного фонду держбюджету. Нам потрібно було близько 200 млн гривень, щоб убезпечити працівників та відвідувачів судів. На жаль, станом на сьогодні Уряд так і не виділив ці кошти. 

Ми вимушені працювати в умовах суттєво обмежених бюджетних призначень, щоб забезпечити суди засобами, що мінімізують ризик розповсюдження захворювання. ДСА України, Вищою радою правосуддя і Радою суддів України спільно з міжнародними партнерами – проєктом ЄС "Право-Justice", українсько-канадським проектом "Підтримка судової реформи",програмою USAID "Нове правосуддя" - вжито заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження коронавірусу. 

Зокрема, канадський проєкт виділив більше 26 тис. доларів для придбання необхідних засобів, і всі 10 модельних судів, які працюють в рамках цього проєкту, забезпечені засобами індивідуального захисту та дезінфекції. Проєкт ЄС "Pravo-Justice" здійснив закупівлю та передав 6 модельним судам тришарові захисні маски, безконтактні інфрачервоні термометри, безконтактні дезінфектори для рук, антисептики для рук (для стійок та індивідуальні) на загальну суму понад 260 тис. грн.

А як відбуваються судові засідання в умовах карантинних обмежень?

В цей період ми забезпечили учасникам судового процесу можливість брати участь в судових засіданнях без особистої присутності. Йдеться про режим відеоконференції. Наразі близько 2000 засідань щотижнево проводиться в такому режимі. 

Як організовується засідання в режимі відеоконференції? Попередньо отримується згода всіх сторін чи суддя вирішує одноосібно?

Все відбувається за згодою сторін. Люди самі в цьому зацікавлені. Учасників заздалегідь повідомляють про дату та час проведення засідання. При отриманні попередньої згоди на участь у засіданні онлайн. За кілька хвилин до його початку з учасниками судового процесу зв’язуються, перевіряється якість з’єднання, доповідається судді про їхню готовність. 

Чи є можливість згодом отримати запис засідання?

Звичайно, при розгляді всіх справ відбувається аудіофіксація процесу та відеофіксація, якщо це кримінальна справа.

Це безкоштовно? 

Аудіо, відеофіксація відбувається відповідно до вимог процесуальних кодексів, здійснюється безоплатно, а ось за отримання копії відео- чи звукозапису необхідно сплатити невеликий судовий збір, що покриває вартість компакт-диску. 

Хто захищає українські суди

Крім цифрових інновацій в роботі судової гілки влади є інші здобутки. Більше року тому було створено Службу судової охорони (ССО). Розкажіть, будь ласка, які перші результати її роботи?

Перший і головний підсумок роботи – і це не лише наша думка, але й усіх учасників судового процесу - в судах стало більше порядку та безпечніше. 

Ми, як головний розпорядник бюджетних коштів, частину грошей передбачаємо для цієї служби. ССО охороняють не тільки приміщення суду, а й відповідають за безпеку та правопорядок в судах, за особисту безпеку суддів та учасників судового процесу, якщо виникає така необхідність. Наразі створюються міжрегіональні підрозділи швидкого реагування, які призначені для оперативного реагування на порушення громадського порядку під час розгляду справ судом та участі у вжитті заходів для припинення проявів неповаги до суду.

Чим тепер система охорони судів відрізняється від тієї, що була раніше?

До початку формування Служби судової охорони, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2017 року №902 охорона приміщень судів здійснювалася підрозділами Національної поліції та Національної гвардії України, в яких теж проблема – бракує кадрів. Тому вони не могли ефективно працювати в судах. Де-юре вони зобов’язані були це робити, а де-факто була дуже невелика кількість приміщень, які дійсно охоронялись.

Зараз ця ситуація змінюється. Наше головне завдання - щоб учасник судового процесу відчував себе в безпеці. На сьогодні під охороною перебуває 308 судів, це 320 приміщень. Щоденно на службу заступають 950 співробітників ССО. Необхідна кількість працівників – більше 8 тис. Наразі укомплектовано 50%, це разом з керівним складом. Тут маємо дуже позитивну динаміку. 

Співробітниками Служби за І півріччя цього року під час проведення огляду й поверхневої перевірки попереджено пронесення до установ системи правосуддя майже 16 тисяч заборонених предметів, зокрема 58 одиниць вогнепальної зброї, понад 1,6 тис. одиниць травматичної зброї, 3,4 тис. ножів, 1,7 тис. газових балончиків та інших колючо-ріжучих предметів.

Правосуддя в комфортних умовах

Минулого року ДСА відкрила декілька відремонтованих та відбудованих приміщень судів. Враховуючи проблеми з фінансуванням, яка ситуація цього року? Коли можна сподіватись на відкриття нових судів?

В 2015-2019 роках в нас були видатки розвитку, а бюджет цього року - це бюджет виживання. Протягом останніх років за рахунок капітальних видатків ми змогли провести реконструкцію та капітальні ремонти в 710 приміщеннях судів. В січні цього року ми ввели в експлуатацію нове приміщення суду, вперше побудоване в Незалежній Україні "з нуля"– це Сторожинецький районний суд Чернівецької області.

На сьогодні продовжується будівництво з нуля в Хусті Закарпатської області, Коломиї Івано-Франківської області і Кам'янці-Подільському Хмельницької області. Це приміщення місцевих загальних судів. Сподіваємося,що вдасться реалізувати і новий проект будівництва приміщення Бориспільського міськрайонного суду Київської області. 

Загалом, у 2019 загальна площа оновлених будівель становила близько 40 тис.кв. м. На 2020 рік ми визначили пріоритетні об’єкти, що перебувають у стадії будівництва та реконструкції, реставрації: Восьмий апеляційний адміністративний суд, розташований у Львові, Вінницький апеляційний суд, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області,Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області, Долинський районний суд Кіровоградської області, Хустський районний суд Закарпатської області, Пустомитівський районний суд Львівської області, Київський та Малинівський районні суди міста Одеси, Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області, Центральний районний суд міста Миколаєва, Одеський окружний адміністративний суд, Закарпатський окружний адміністративний суд, будівлі для місцевих загальних судів Вінницької області та міста Кропивницького.

Зверну увагу, що всі будівлі та приміщення судів, де проводились реконструкція та ремонтні роботи максимально наближені до європейських стандартів доступу до правосуддя. Ми врахували потреби маломобільних груп населення, для відвідувачів створили комфортні зони очікування та перебування в залах судових засідань. Для суддів передбачили окремі кабінети, нарадчі кімнати, а для працівників апаратів судів створили усі необхідні умови для роботи. Ми також передбачили окремі приміщення для адвокатів, прокурорів. І так буде в кожному суді, який ми будемо відбудовувати. Таким ми бачимо наше головне завдання – забезпечити українцям доступ до правосуддя за найсучаснішими стандартами.

А чи всі суди мають достатню площу приміщень?

Звичайно, ні. Протягом останніх 5 років ми провели реконструкцію та капітальні ремонти, як я вже говорив, у понад 700 приміщеннях судів, ввели в експлуатацію майже 100 приміщень судів після повної реконструкції. Це площа більше 60 тис. кв.м. Загалом маємо 780 приміщень судів. Загальна площа цих приміщень – близько 1,1 млн кв.м., а існуюча потреба - майже 1,8 млн кв. м. Тобто, десь на 39% ми не забезпечені приміщеннями і площами, передбаченими державними будівельними нормами. 

Проте оптимізм у нас є. Протягом останніх двох років нам вдалося отримати 10 приміщень регіональних відділень Національного банку України. На сьогодні Господарський суд Івано-Франківської області, Тернопільський окружний адміністративний суд та Рівненський районний суд Рівненської області вже розмістилися в колишніх будівлях НБУ. Зараз на погодженні ще 3 розпорядження Кабміну щодо передачі таких приміщень у Харкові, Одесі, Сумах. Сподіваємося за підтримки Національного банку України в подальшому отримати приміщення у Львові і Хмельницькому.

Питання збільшення кількості приміщень вирішується виключно на рівні Уряду, чи в цьому може допомогти місцева влада?

Суд – це державна установа, і вся судова система фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Якщо ми знаходимо приміщення комунальної форми власності, то є певна процедура ухвалення рішень місцевою владою щодо зміни форми власності через розпорядження Кабміну. Але місцеві органи влади дуже важко розстаються з комунальним майном. 

І наостанок. Кожен президент приходить з власним баченням судової реформи. Чи враховують вони фінансування судової системи?

Про фінансування говорить Основний закон України – Конституція. Держава зобов’язана забезпечити необхідним фінансуванням незалежну судову гілку влади. Цього просто треба дотримуватись. Що ж стосується реформ – то всі вони мають початок, але не мають кінця.

Реформи з 2014 року призвели до того, що ми маємо біля 2,2 тис. вакантних посад суддів. Навантаження на суддів шалене. Від цього страждають учасники судового процесу, розгляд справ у часі зростає. Це призводить до об’єктивного незадоволення людей, бо держава не забезпечила своєчасний розгляд справ. І наша думка з цього приводу дуже проста: всім високопосадовцям варто припинити робити гучні заяви на адресу судової влади, забезпечити суди достатнім фінансовим ресурсом і дати суддям можливість спокійно відправляти правосуддя. Тоді люди відчують реальний позитивний результат.


Архів
Новини
ЦВК назвала дату другого туру виборів мера: голосування може пройти навіть у грудні 16:52
Ексдепутат Лозинський, який відсидів за вбивство людини, виграв вибори на пост глави ОТГ 16:51
Більшість українців - за довічне для корупціонерів, - проміжні результати опитування Зеленського 16:27
У Франції вперше з початку пандемії добовий приріст хворих COVID-19 перевищив 50 тис. осіб 16:20
У НБУ запевнили, що партнерству з МВФ нічого не загрожує 16:19
Понад 70% українців за виконання зобов'язань за Будапештським меморандумом, - опитування Зеленського 16:06
"Наш край" заявив про перемогу на виборах голів у 45 громадах 13 областей 16:04
На "опитуванні Зеленського" майже 90% українців хотіли б скоротити кількість депутатів до 300 15:49
Майже 65% українців підтримують легалізацію медичного канабісу, - проміжні результати опитування 15:34
Майже 47% українців на "опитуванні Зеленського" підтримали вільну економічну зону на Донбасі 15:27
більше новин
Активістка Femen без нижньої білизни зустріла Зеленського на виборчій дільниці 11:04
Зеленський взяв участь в своєму опитуванні, але відмовився розкрити його вартість 11:01
В Чернівцях перемагає "Єдина Альтернатива", лідер першого туру виборів міського голови - Роман Клічук, - екзит-пол 20:48 Прес-реліз
В "УДАРі" порахували, що другого туру в Києві не буде: за паралельним підрахунком голосів у Кличка - 50,9% 11:59
В інтернеті скуповують голоси під петицією за ліквідацію ОАСК, - Джангіров 07:31
В Одесі знову зафіксоване грубе порушення виборчого процесу, - - ЗМІ 19:59
Польскі експерти закликають парламентарів України долучитися до Конвенції з прав родини 12:37
Артур Палатний. Фото: УДАР
У новій Київраді "Удар" готовий до конструктивної роботи з іншими демократичними силами, - Артур Палатний 14:35 Інфографіка
Колишнє керівництво НАУ довело університет до плачевного стану, - новий в.о. ректора Хращевський 13:45
"Наш край" проходить до майже половини облрад в Україні 12:28
більше новин

ok