19 березня 2019, вівторок, 15:31 480

Начальник Головного управління ДФС у Київській області Олексій Кавилін: зараз ДФС – майданчик для діалогу між приватним бізнесом та державою

Олексій Кавилін. Фото: "Голос столиці"

Поділитись:
Скопійовано

Радіо "Голос столиці" провело інтерв’ю з одним iз наймолодших керівників податкової служби в Україні, радником податкової та митної справи І рангу Олексієм Кавиліним, який обіймає посаду начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області із жовтня 2016 року та забезпечує роботу податкових органів Київщини.

Спікер розповів про зростання обсягів податкових надходжень у державний бюджет за час його роботи на цій посаді, новації і тренди у податковій сфері.

"Українські новини" пропонують читачеві скорочену та адаптовану версію бесіди.

Наприкінці 2016 року був ухвалений закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", згідно з яким мережу податкових інспекцій районного значення перетворили з контрольних та перевіряльних органів на консультативні. Які результати цієї ініціативи?

Якщо говорити про реформування податкової сфери, про цей процес, хотів би виокремити дві складові. Це структурні інституційні зміни, це по-перше. Та, по-друге, це зміни в системі оподаткування: замiна податків, ставок та їх адміністрування.

Що стосується структурних змін – раніше існувала трирівнева система – від Державної податкової служби через Головні управління в областях до рівня інспекцій у містах. Зараз створено дворівневу систему – тобто в рамках реформи юридичні особи податкових інспекцій ліквідовані, змінені та перетворені на Центри обслуговування платників податків. Тепер ці центри займаються безпосередньо консультуванням громадян та наданням сервісних послуг підприємцям з усіх питань, пов’язаних із нарахуванням та сплатою податків.

Тобто, якщо у підприємця є запитання, щодо його податків, то саме в цих новостворених центрах можна тепер отримати будь-які відповіді на ці запитання?

Саме так! Лише я б додав, що можна йти в цей Центр. А можна навіть і не йти. А просто, знаходячись у своєму офісі, зайти на інтернет-сторінку Державної фіскальної служби України, зареєструвати свій особистий електронний кабінет та у будь-який час після того отримати довідку, заповнити звітність або переглянути стан розрахунків із бюджетом.

Окрім іншого, я правильно розумію, що із цим законом стало можливим створити електронну базу даних платників податків?

База така була, але дуже гостро стояло питання переходу до електронної системи сплати податку на додану вартість. Це бюджетоутворювальний податок, непрямий податок… І знаєте, ось коли цей податок почали поступово переводити в електронний вигляд, то неодноразово стикались із певним скептицизмом з боку підприємців – ніхто не вірив, що нам вдасться зняти корупційні ризики з ПДВ, просто переводячи його, так би мовити, "в цифру".

Що не буде втручання в систему, що будуть зловживання, що взагалі для бізнесу буде створено некомфорт. Але коли ми це зробили, зараз всім: і підприємцям-бізнесменам, і податківцям – стало комфортніше.

А ще – хочу особливо підкреслити – держаний бюджет відчув значне зростання надходжень саме від цього податку одразу після переходу на електронне оформлення цього податку. Все стало прозоро, чого ніколи не було раніше! Від моменту, коли цей податок зайшов у електронний вигляд, у кожної юридичної особи з’явився окремий електронний рахунок ПДВ. І вже будь-які маніпуляції, махінації, втручання до сум податкового зобов’язання та податкового кредиту – ці тіньові можливості значно звузились. Я би сказав, що вони зійшли нанівець.

Яку частку становить ПДВ в загальній сумі надходжень до державного бюджету? Яка динаміка сплати податків на Київщині?

Порівняно з минулим роком, за 2018 рік до державного бюджету надійшло майже на 2,8 млрд гривень більше, тобто 11,38 млрд гривень надходжень станом на 1 січня 2019 року. У питомій вазі надходжень до держаного бюджету ПДВ становить 46 %. Бізнес у Київській області сплатив до бюджету 5,22 млрд гривень за рік. Порівнюючи цю цифру з 2017 роком, вона збільшилась на 1,37 млрд гривень.

Завдяки чому в Київський області вдалося аж настільки збільшити обсяги надходжень до бюджету?

По-перше, тому що 100% платників перейшли на подачу документів в електронному вигляді. По-друге, за два роки нам вдалось значно зруйнувати тіньові схеми мінімізації податкового навантаження, так звані фіктивні підприємства "схематози". По-третє, це відкритий діалог з бізнесом Київщини і створення рівних умов для легального бізнесу. І більше ніяких секретів тут нема.

А які ще новації відбулися в податковій сфері?

Із 2016 року відбулися зміни в кількості податків, відбулося їхнє зменшення, а ще було розширено базу оподаткування. Були зміни у ставках податку на прибуток, а це ще один бюджетоутворювальний податок, який розподіляється на державний і місцевий бюджети. Та були ставки змінені в єдиному соціальному внеску. Усі ці зміни відбуваються й зараз – податкова сфера стає більш прозорою та більш ефективно наповнює бюджети всіх рівнів. Іще раз підкреслю – саме завдяки введенню електронних платежів, боротьбі зі "схематозами" та відкритому діалогу!

Яка динаміка із ПДВ, податком на доходи та з іншими податками?

Ми бачимо позитивну динаміку. Але варто зазначити, що ДФС адмініструє не тільки податки, а ще й адмініструє єдиний соціальний внесок (а це не податок). І якщо я не помиляюсь, то три роки тому ми збирали ЄСВ приблизно 400‒500 млн грн. На цей час уже збирається близько 1 млрд грн єдиного соціального внеску. А це збір, який спрямовується в Пенсійний фонд, соціальні фонди. І це показник дуже успішної роботи, повірте мені.

Який зараз стан справ у сфері приватного підприємництва Київщини? Чи збільшилася кількість підприємців в області?

Минулого року в Київській області зареєстровані 15 284 нові фізичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Найбільша кількість таких підприємців – рітейл, продажі. Також будівництво та всі пов’язані галузі: виробництво бетону, цегли, тротуарної плитки, послуги. Зростає кількість задіяних в аграрній сфері. Три роки поспіль Україна має рекордний урожай зернових. Відповідно розвиваються супутні виробництва: обробка, зберігання зерна, сушка, виготовлення м’ясо-молочної продукції.

Військовий збір ‒ відносно новий податок. Чи є нюанси з його адмініструванням?

Дуже актуальне запитання саме тому, що всі ми розуміємо у якій ситуації зараз знаходиться Україна. Введення військового збору було певним ноу-хау для нашої країни. Бо його ніколи не існувало. І, знаєте, бізнес, підприємці – всі сприйняли появу цього збору дуже позитивно. Розумієте, їм пропонували платити новий податок, а вони були повністю готові до цього!

Ми бачимо, що саме із цим податком не виникає жодної заборгованості. Це певне свідчення зрілості українського бізнесу, саме громадянської зрілості, як на мене. ДФС забезпечує адміністрування військового податку. І тут моя компетенція як керівника обмежена лише контролем за збором коштів. З іншого боку, я як громадянин розумію і вболіваю за прозоре та ефективне використання бюджетів на оборону. Патріотизм громадян має бути підтриманий, і кожна гривня повинна потрапити на посилення обороноздатності країни.

Олексій Кавилін. Фото: "Голос столиці"

Що зараз можна сказати про взаємодію з бізнесом? Наскільки тут складна ситуація, чи є порозуміння сторін?

Для мене зараз Державна фіскальна служба – певний майданчик для діалогу між приватним бізнесом та державою. А не та стара архаїчна контролююча служба, яку дехто до цих пір сприймає, як якусь кару небесну чи репресивну машину. Ті реформи, які вже кілька років відбуваються у сфері, свідчать, що відносини змінюються, принаймні структурна реформа вже має позитив. І коли ми прибрали третій рівень у структурі ДФС та створили центри обслуговування платників, то показали бізнесу – "друзі, ми з вами в одному напрямку рухаємось, ми з вами в одному човні, і будемо рухатись та виводити нашу країну до передових позицій міжнародної спільноти".

Можу ще додати такі цифри: за один рік кількість реєстрацій новостворених суб’єктів підприємницької діяльності на Київщині зросла на 8,5 тисяч! Це якщо порівняти 2017 та 2018 роки.

Слухачі цікавляться, яким чином можна дізнатися про звітність щодо податків, які сплачуються?

Це все відкриті дані, які є на сайтах Державної фіскальної служби кожної області.

Також слухачі просять розповісти про впровадження мобільних додатків, які дозволять сплачувати податки через смартфони.

Це можливо. І вже найближчим часом ми з вами побачимо це. Електроні сервіси, електронні системи звітності – в пріоритеті нашої системи. У цьому напрямку треба працювати на законодавчому рівні. Рух у цьому напрямку є. Я підтримую ініціативи зі створення електронних освітніх програм. Важливо, аби податковій культурі навчали ще зі школи. Знати зміст податків і їхню роль у життєдіяльності міста, країни – вкрай важливо. Електронні навчальні платформи є надзвичайно ефективними.

Яка ваша головна мета на посаді?

Бачу своє надзавдання в роботі як податківця – у створенні доброзичливої податкової сервісної служби. Зробити так, аби сплачувати податки стало модною темою. От гляньте хоча би на розвинені країни – Норвегія, Швейцарія, Сполучені Штати Америки… У цих країнах громадяни пишаються тим, що вони заплатили податки, а держава ефективно і прозоро використовує бюджети. Бо чим більше ти віддаєш суспільству, тим вищий твій соціальний статус. Дуже хотів би, аби так стало і в нашій країні.