Державні монополії готують підвищення тарифів. Чи є вихід з цього замкнутого кола

Наприкінці 2024 року у заявах уповноважених осіб та новинах почали з’являтися повідомлення про те, що низка державних монополій представили або збираються представити проєкти нормативних документів щодо підвищення своїх тарифів. Так, 13 листопада Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) схвалила проєкт зростання тарифу НЕК "Укренерго" на передачу електроенергії на 26% (з 529 до 665 грн/МВт∙год). Того ж дня НКРЕКП схвалила проєкт зростання тарифу ТОВ "Оператор ГТС України" на транспортування газу одразу на 305% — зі 124 до 503 грн/тис м³. Невдовзі ЗМІ оприлюднили інформацію про те, що свої тарифи на вантажні перевезення має намір збільшити державний транспортний монополіст "Укрзалізниця".

На перший погляд, для більшості приватних споживачів, по факту, майже нічого не зміниться. Але це лише на перший погляд. Насправді подібні підвищення у мирний час є доволі складним стресом для економіки країни, а на тлі економічних труднощів та війни, що триває, можуть мати доволі великий вплив на економіку та споживчий кошик.  Те, що три монопольні державні компанії України — "Укренерго", "Укрзалізниця" та Оператор ГТС — оголосили про наміри підвищити тарифи на свої послуги у 2025 році викликає серйозні побоювання в експертів щодо зростання вартості життя для оптимізувати власні витрати, щоб збільшити свою власну ефективність чи залучити зовнішню допомогу? Або це просто перекладання вирішення накопичених проблем на бізнес та українців найбільш простим шляхом. І чи виллється це рішення у збільшення цін на всі товари та послуги. Спойлер – так, скоріш за все. Чи можна це загальмувати? Можливо.

Замкнуте коло?

Те, що ціни поступово зростають – не новина. Особливо під час війни на території країни. Інфляційні процеси, на жаль, буденність сучасної економіки. Але в Україні на це впливає не лише зовнішнє середовище, а й внутрішня складна система, побудована ще наприкінці минулого століття та й досі не реформована. Три державні монополісти "Укренерго", "Укрзалізниця" та "Оператор ГТС" контролюють критично важливі сектори — енергетику, залізничні перевезення та газопостачання. Логістика енергії, газу і товарів — це основа будь-якої економіки. Якщо ціни на послуги якоїсь з них зростають, це автоматично збільшує витрати на виробництво та транспортування всіх товарів. Від хліба до складної техніки, від проїзду у маршрутці до доставлення замовлень — все відчує на собі зростання цін.

"Укренерго" планує додати +26% до тарифу на передачу електроенергії, а "Оператор ГТС" +305%. Щодо Укрзалізниці — тут тарифи для бізнеса можуть зрости, в середньому, на 37%.  Підвищення тарифів змушує бізнес закладати підвищення вартості у ціни товарів, що неминуче призведе до їх зростання. І хоча в структурі собівартості продукту ці тарифи окремо складають не так багато, разом, враховуючи те, що вони актуальні на кожному з етапів виготовлення продуктів, в кінцевій вартості, в окремих випадках, вони загалом можуть складати до 20%.

До речі, за даними Державної служби статистики, за жовтень в Україні ціни на споживчому ринку зросли на 1,8%, а від початку року — на 8,4%. Експерти прогнозують подальше збільшення цін, яке загострюється через перебої з енергопостачанням внаслідок російських обстрілів. На цьому тлі підвищення тарифів державними монополіями, від яких залежать усі сфери, призведе до прискорення зростання цін у 2025 році.

Окрім споживчих товарів, наслідки підвищення відчують на собі ключові бізнеси та експортери – важка та хімічна промисловість, аграрний сектор, де тарифи державних монополій складають доволі велику частину собівартості продукції. Через це, продукція, яку Україна експортує буде ставати менш конкурентоспроможною. Враховуючи логістичні та воєнні ризики, існує висока ймовірність поступового зменшення виробництва та закриття підприємств. Як наслідок – подальша стагнація економіки. Звісно все це залежить не лише від монополій, але державні монополії – це та частина цього "замкнутого" кола, яка може суттєво загальмувати більшість негативних процесів.

Чи можна це загальмувати?

Бізнес вважає найкращим рішенням – заморозити тарифи до кінця воєнного стану. Це б дозволило уникнути потрясінь для економіки та громадян. Але де брати гроші для утримання інфраструктури державних монополій? Ключове питання – ефективність. Удари російського агресора ракетами й дронами по інфраструктурних об'єктах та енергетиці передусім могли скласти враження, що менеджмент державних монополій має "вижимати" всі внутрішні ресурси для ефективного функціонування у період війни. Але цього не відбувається. Так, наприклад, "Укренерго" провалило роботу з облаштування захисних споруд, її колишнього очільника Володимира Кудрицького звільнили зі скандалом у вересні після засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, а Укрзалізниця з вересня 2023 року не продала жодного лота металолому (що могло надати компанії більше мільярду грн додаткових коштів). Ще одне джерело – пошук зовнішніх грошей. Державні монополії могли б шукати фінансування на міжнародних ринках — за допомогою міжнародних партнерів та під їхні гарантії отримувати фінансування на час війни, але, навіть вже погоджені проєкти фінансування до сих пір не запущені. Наприклад – французькі рейки, закупку яких за французькі кредити під 0,0161% річних минулого року погодив уряд, досі не постачаються в Україну.

Підняти тарифи – найпростіше рішення, яке намагаються проштовхнути менеджери держмонополій. В моменті – для них воно може бути ефективним, але його наслідки для економіки, для кожного пересічного українця будуть серйозними. Врешті решт це підвищення призведе до того, що бізнес-активність почне скорочуватися, закупка електроенергії та газу знижуватися, а вантажів стане менше. І за деякий час держмонополіям знову прийдеться підвищувати тарифи, щоб перекрити свої витрати. І так може продовжуватися нескінченно. Та все ж це замкнуте коло треба колись розірвати.