Супрун порадила, як "вилікувати" емоційне вигорання

Кожен може зіткнутися з емоційним вигоранням, особливо нинішнє покоління, але не захворіти, адже це насправді не хвороба. На асамблеї World Health Organization (WHO) оновили Міжнародну класифікацію хвороб, згідно з якою вигоряння входить в категорію чинників, що впливають на стан здоров'я або контакт зі службами охорони здоров'я. Про це у Facebook написала в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, повідомляють Українські Новини.

"Емоційне вигорання безпосередньо стосується роботи... і не варто застосовувати цей термін стосовно інших сфер життя. У той же час, важливо розуміти, що мова йде не тільки про велике навантаження на роботі, а про значний і тривалий стрес", - пише Супрун.

Уляна Супрун також розділила поняття "емоційне вигорання" і "депресія", враховуючи, що людина в обох станах однаково пасивна і позбавлена сил.

В кінці свого поста Супрун дала рекомендації, як уникнути або подолати емоційне вигорання:

• дбати про збереження балансу між роботою та особистим життям;
• робити перерви на відпочинок під час робочого дня;
• виділяти час на заняття, не пов'язані з роботою;
• обговорити з роботодавцями можливу зміну графіка, навантаження або принаймні різноманіття завдань;
• за необхідності звернутися до психолога або психотерапевта;
• досить спати і відпочивати;
• регулярно займатися спортом.

В 11-й переглянутий варіант Міжнародної класифікації хвороб (МКБ 11) включений професійний синдром емоційного вигоряння. Даний синдром не класифікується як медичний стан, повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ).

Він віднесений до класу "Фактори, що впливають на стан здоров'я населення та звертання до закладів охорони здоров'я", який включає в себе причини звернення населення в установи охорони здоров'я, що не класифіковані як захворювання або медичний стан.

Саме ж емоційне вигорання характеризується як синдром, що визнається результатом хронічного стресу на робочому місці, який не був успішно подоланий. Він характеризується трьома ознаками:

• відчуття мотиваційного або фізичного виснаження;
• наростаюче психічне дистанціювання від професійних обов'язків або почуття негативізму чи цинізму професійних обов'язків;
• зниження працездатності.

Нагадаємо, раніше Супрун дала поради, як захистити психіку в мегаполісі.

До цього Супрун розповіла, як боротися зі стресом.