Табу анексованого півострова: про що прийнято мовчати в Криму

Під негласну і гласну заборону на анексованому Росією півострові підпадають публічні згадки того, що місцеві та російська влада вважає загрозою безпеки і державним інтересам.

Про що сьогодні прийнято мовчати в Криму з'ясовували "Крим.Реаліі".

Під забороною на півострові опинилася низка тем, які регламентуються російськими законами. Серед них - будь-які публічні згадки Криму як частини України. У Кримінальному кодексі Росії для таких випадків є стаття 280.1 (публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії), за якими вже порушили ряд кримінальних справ стосовно кримських журналістів і активістів.

Під забороною опинилися і публічні згадки про порушення прав кримських татар і українців, які після анексії піддаються репресіям на півострові. Ця заборона передбачена статтею 280 КК Росії (публічні заклики до екстремізму). Під цим поняттям російська влада найчастіше розуміють критику на свою адресу.

У вересні 2016 року в Криму заборонили Меджліс кримських татар - представницький орган цього народу. Верховний суд Росії визнав його екстремістською організацією.

Не прийнято згадувати справу "Хізб ут-Тахрір". Цього року в Криму почалися масові затримання членів ісламської організації. З 2003 року вона заборонена в Росії і включена в список об'єднань, названих терористичними.

Фігуранти "ялтинського справи" Хізб ут-Тахрір" Рефат Алімов і Арсен Джеппаров знаходяться під вартою після того як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року.

Серед заборонених в Росії виявилася і релігійна організація "Управлінський центр Свідків Єгови в Россіі". У квітні Верховний суд Росії визнав її екстремістською, задовольнивши адміністративний позов Міністерства юстиції, згідно з яким організація повинна бути ліквідована, а її діяльність заборонена.

Таким чином, під заборону потрапили і кримські організації "Свідки Єгови", які об'єднують близько 7 тисяч віруючих.

У Криму діють і негласні табу, за порушенням яких трапляються швидкі виклики на допити в ФСБ і інші методи тиску. З такими фактами стикаються активісти, які публічно підтримують кримчан, переслідуваних підконтрольною Росії місцевимою "владою".

Також в Криму серед заборонених тем опинилася громадянська акція "Набрид", що пройшла в регіонах сусідньої Росії 29 квітня з ініціативи руху Михайла Ходорковського. В рамках акції активісти приходили в прийомні президента Росії Володимира Путіна і передавали йому листи із закликом не висувати свою кандидатуру на пост президента у 2018 році. У багатьох російських містах учасники акції опинилися в поліцейських ділянках.

Ще не говорять і про масові отруєння "Глодом". На початку року влада Росії заборонили на території країни продаж нехарчової спиртовмісної продукції, до якої відноситься і лосьйон "Глід". Цей напій багато кримчан і росіяни вживали як дешевий замінник алкоголю.

Під негласною забороною в Криму знаходяться українська символіка і українська мова. За її публічне використання активістів затримують, штрафують або просто б'ють.

У кримських школах українську мову виключили з програми обов'язкового вивчення і викладають тільки факультативно. При цьому батьки школярів розповідають, що адміністрації навчальних закладів змушують їх відмовлятися від вивчення української мови, і таким чином, звітують, що бажаючих вивчати його немає.

Нагадаємо, в травні в Україну не впустили понад 100 іноземців з анексованого Криму.

Відзначимо, що з кожним роком анексії росіяни все менше хочуть їхати відпочивати до Криму.