Накопичувальна пенсія – які гарантії, що кошти з фондів не вкрадуть?

В Міністерстві соціальної політики пояснило, які є гарантії, що кошти в накопичувальних фондах не вкрадуть, вони не знеціняться.

Про це йдеться в матеріалах міністерства, передають Українські Новини.

В будь-яких країнах є шахраї, в будь-яких способах накопичення на майбутнє є ризики.

Але в накопичувальних системах інших країн, які працюють декілька десятиліть, дійсно вибудували шляхом спроб та помилок цілу низку запобіжників, які вбудовуються законодавством у самі механізми роботи накопичувальних пенсійних фондів. І тоді, якщо держава контролює їх дотримання, система працює надійно.

Які важливі висновки з міжнародного досвіду варто врахувати:

1. Гарантування рівня виплат, доходності пенсійних накопичень, створення відповідних фондів або резервів гарантування характерні для пенсійних систем із визначеними виплатами (DB системи). За такі гарантії в кінцевому результаті платить людина, що знижує доходність її пенсійних накопичень. При системних кризах з урахуванням того, що активи пенсійних накопичень становлять в середньому близько 70% ВВП країн, ресурсів фондів гарантування все одно не вистачить на виконання всіх пенсійних зобов’язань. Не в останню чергу саме через більшу невизначеність та вразливість через ризики в світі зменшується обсяг пенсійних систем з визначеними виплатами та збільшується – з визначеними внесками.
2. В системах з визначеними внесками (DC системи, яка визначена в Україні) найчастіше використовують інші механізми захисту:

• Багаторівнева система контролю: інституційно спроможний та професійний державний нагляд, саморегулівні організації професійних учасників ринку, розподіл функції з обслуговування пенсійних накопичень між декількома спеціалізованими ліцензованими фінансовими установами та обов’язок взаємного контролю операцій між ними, вимога надати можливості та інструменти контролю за своїми пенсійними накопиченнями самій людині.
• Вимоги до щоденної роботи надавачів послуг, персоналу, ключових функцій, ліцензування, вимоги до роботи в найкращих інтересах клієнта.
• Вимоги до звітності, зовнішнього аудиту та особливі вимоги до інформаційної прозорості діяльності.
• Обмеження доступу до коштів людей фінансовими установами, які ними управляють, обмеження рівня витрат за рахунок пенсійних активів.
• Обмеження на ризикове інвестування пенсійних активів (наприклад, заборона давати позики за їх рахунок), вимоги до управління ліквідністю, та обов’язкова багатовимірна диверсифікація пенсійних активів (за видами інструментів, емітентами, географією, галузями, валютами та іншими параметрами).
• Особлива контрольована процедура ліквідації установ накопичувального пенсійного забезпечення замість банкрутства, за якої в першу чергу виконуються зобов’язання перед людьми, їхні накопичення передаються до інших установ у вигляді грошей або активів.

Тобто, у системах з визначеними внесками в світі захист пенсійних накопичень переважно відбувається за рахунок побудови операційної щоденної роботи системи та професійного нагляду за дотриманням правил такої роботи.

Що в Україні?

Оскільки Україна однією з останніх запроваджувала пенсійні накопичення, це дало можливість врахувати в національному законодавстві напрацьований іншими країнами досвід.

В чинному законодавстві про накопичувальне пенсійне забезпечення більше 40 механізмів, які забезпечують захист пенсійних накопичень людей за зазначеними вище принципами.

Наприклад, це такі механізми:

• Накопичувальні пенсійні фонди щоденно звітують регулятору та щоденно оприлюднюють показники своєї діяльності.
• Людина може щоденно контролювати зміну своїх накопичень і в будь-який момент перевестись в інший фонд без штрафів, якщо їй будь-що не подобається.
• Є цілий ряд законодавчих ліцензійних вимог до персоналу, капіталу, технічного та програмного забезпечення, внутрішніх процедур, фінансового моніторингу операцій та організації роботи тих, хто надає послуги на цьому ринку, такі вимоги посилюються.
• Фонди звітують за міжнародними стандартами фінансової звітності та обов’язково проходять щорічний аудит лише з тими аудиторами, які мають дозвіл проводити аудит фінансових установ. Результати аудиту оприлюднюються.
• Накопичувальний пенсійний фонд не може бути ліквідований за законодавством про банкрутство. Якщо засновники мають бажання припинити діяльність фонду, то вони за пів року до цього затверджують у державного регулятора план ліквідації фонду, яким передбачається переведення всіх накопичень людей до інших накопичувальних фондів за вибором людини. В Україні протягом 16 років без втрати жодної копійки пенсійних накопичень громадян таким чином ліквідувались близько 50 фондів.
• Накопичувальний пенсійний фонд – це фактично не одна установа, а чотири: сам фонд, адміністратор, компанія з управління активами та банк-зберігач. Вони зобов’язані законодавством контролювати один одного в процесі роботи з пенсійними накопиченнями в щоденному режимі – куди направляються кошти, як оцінюється вартість активів, тощо. Кожну операцію з пенсійними накопиченнями контролюють щонайменше два суб’єкти, а частіше три, та несуть за це відповідальність. Тому тут ризики шахрайства значно нижчі, ніж в установах, де немає такої системи взаємоконтролю.
• Напрямки, куди саме можна вкладати кошти, на яких майданчиках можна такі активи купувати, а на яких - не можна, вимоги щодо оцінки таких інструментів визначені законом. Також закон встановлює вимоги щодо диверсифікації активів – розкладання «по різних корзинах»: не більше 5% активів в зобов’язання одного підприємства, не більше 10% у нерухомість, тощо. Тому фонди не можуть вкладати пенсійні накопичення людей в аби що, а також не можуть всі накопичення вкласти в один банк або в одне підприємство і втратити, якщо воно збанкрутує.
• Законом обмежений граничний рівень витрат, які покриваються за рахунок пенсійних активів, щоб пенсійні накопичення не «проїдались» через витрати.

Як ще підвищити надійність?

В Україні протягом тривалого часу не було інституційно спроможного регулятора, який би мав матеріально-технічні ресурси та кваліфіковані кадри для регулювання саме сфери пенсійних накопичень. Тому, не дивлячись на потужне законодавство, окремі недобросовісні гравці його не дотримувались, не виконували правила протягом тривалого часу і регулятор жодним чином це не відслідковував та не реагував. Більше того, для окремих суб’єктів були зроблені виключення із законодавства, тобто певні фонди мали право не дотримуватись всіх вищезазначених вимог.

Саме з накопиченнями людей у таких фондах виникали проблеми: це фонд НБУ за часів Януковича та фонди банку Аркада. Тому перше, що нам потрібно - сильний та професійний регулятор. Якщо хоча б одного з цих двох компонентів не буде – це ризики. Для того, щоб система працювала надійно, держава має забезпечити контроль над тим, щоб всі передбачені законодавством механізми захисту працювали на практиці.

В цьому напрямку є законодавчі ініціативи щодо посилення інституційної спроможності НКЦПФР та рішучі дії нового складу НКЦПФР щодо посилення контролю на ринку навіть в рамках поточних повноважень.

Друге завдання – це потреба у розширенні кола надійних інвестиційних інструментів, через які пенсійні накопичення дійсно будуть спрямовані в економіку, в зростання ВВП, створення нових робочих місць, з урахуванням ключових економічних реформ та пріоритетних напрямків розвитку економіки. При цьому, зростання обсягу внутрішніх довгострокових інвестиційних ресурсів, якими є пенсійні накопичення, стимулюватиме пропозицію таких інструментів. Тому це взаємозалежний поступовий процес. В цьому напрямку дуже важливим кроком є меморандум, підписаний нещодавно Урядом з міжнародними партнерами щодо розвитку інфраструктури фондового ринку.

Третє завдання - підвищити захист пенсійних активів, які інвестовані в підприємства та банки, від неповернення під час процедур ліквідації підприємств або банків, визнання їх неплатоспроможними. Зокрема, під час таких процедур повернення пенсійних активів має відбуватись одразу після сплати податків державі та зарплати працівникам, в третій черзі задоволення вимог кредиторів, як соціально важливі кошти. Це суттєво покращило б захист пенсійних накопичень.

Також має безумовно забезпечуватись виконання рішень судів щодо повернення пенсійних активів, за цим має бути особливий контроль, можливо, окрема бюджетна програма за зразком бюджетної програми виконання судових рішень щодо пенсійних справ у солідарній системі. Адже зараз з цим є проблеми, зокрема, з ФГВФО. В цьому напрямку важлива спільна робота Мінюсту з фінансовими регуляторами.

Як повідомляли Українські Новини, виплати діючим пенсіонерам перерахують після пенсійної реформи, розмір пенсій має зрости у 80% українців.

Міністерство соціальної політики оприлюднило законопроєкт про пенсійну реформу, який передбачає зміни в солідарному рівні пенсійної системи.

Пенсійна виплата, згідно проєкту документу, буде складатися з базової пенсії та страхової складової.