Антон Кучухідзе: за певних умов гральний бізнес може принести ще більше коштів до держбюджету

Легальні організатори азартних ігор змогли адаптуватися до умов війни, продовжуючи вести свій бізнес. Ні податкова невизначеність, ні втрата активів та клієнтів, ні постійні обмеження не знищили легальний ринок азартних ігор. Яскравим підтвердженням цього є здатність легальних організаторів сплачувати податки: за 10 місяців 2024 року вони вже сплатили понад 11 млрд гривень. Це свідчить про надзусилля, які докладає бізнес.

Легальний гемблінг знову доводить свою життєздатність, незважаючи на численні виклики. Він й далі виконує всі зобов'язання перед державою. Простий і зрозумілий показник цього — його платоспроможність. Надзусилля, які докладає легальний гральний бізнес, настільки помітні, що навіть його критики полюбили підкреслювати, як багато податків заплатили ліцензовані компанії до держбюджету за цей рік.

Однак потрібно розуміти, що ці успіхи відбуваються без адекватного податкового законодавства. І я не перестану наголошувати на тому, що в цьому контексті край потрібним є ухвалення законопроєкту 2713-д, хоча б у розрізі юридичної термінології. Наприклад, нарешті можна було б чітко визначити поняття GGR, яке досі не має у нас однозначного трактування. Так само можна було б остаточно визначити розмір податкових ставок та запровадити дієві механізми покарання за несплату податків, які б покращили ефективність боротьби з нелегалами.

Це дозволило б уникнути подвійного оподаткування виграшів та зайвого податкового навантаження на легальний гемблінг. А наслідком зменшення цього навантаження буде розвиток ринку, вихід на нього нових компаній, а отже – й збільшення обсягу надходжень до держбюджету. Однак цього не відбувається. І не через війну, а насамперед через те, що й досі нема повноцінного податкового законодавства, великі західні бренди утримуються від виходу на український ринок азартних ігор.

І тут виникає логічне запитання – чому питання з податками досі не вирішено? На жаль, відповідь не полягає в наявності об’єктивних факторів. Ключовою в цьому питанні є позиція пана Гетманцева та податкового комітету ВР, який він очолює. З незрозумілих причин,  проводиться систематична робота з дискредитації положень цього законопроєкту.

Водночас, критикуючи цілком притомний законопроєкт для легальних організаторів, комітет не докладає жодних помітних зусиль щодо боротьби з нелегальним сегментом. Деякі їхні ініціативи навіть сприяють діяльності тіньових операторів, зокрема лотерей. Питання їх оподаткування та ліцензування досі не вирішені, і вони й далі працюють, імітуючи азартні ігри, не сплачуючи жодних податків чи зборів.

Фактично обмеження, які ініціює і підтримує профільний податковий комітет, подаються як «досягнення», хоча насправді вони ускладнюють бізнес-середовище для легальних компаній. Натомість нелегальні оператори, які працюють без сплати податків, залишаються поза його увагою.

Детінізація ринку легальних азартних ігор через встановлення чітких і зрозумілих формулювань у законодавстві є головним фактором для забезпечення правової визначеності, захисту споживачів і стимулювання інвестицій. Це створює прозоре та контрольоване середовище для організаторів азартних ігор, дозволяє регуляторам ефективно моніторити діяльність індустрії та сприяє соціальній відповідальності, що в кінцевому підсумку підвищує довіру до ринку та сприяє його сталому розвитку. Саме такого результату варто прагнути й саме тому потрібно нарешті ухвалити 2713-д.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»