Школярі стали менше спілкуватися українською, ніж до війни - Держслужба якості освіти

Українські школярі стали менше спілкуватися українською мовою, ніж до війни. Про це йдеться у повідомленні Державної служби якості освіти, передають Українські Новини.

"На третій рік повномасштабної війни частка респондентів, які послуговуються українською мовою як в освітньому процесі, так і в побуті, дещо зменшилася. У східному й південному макрорегіонах у повсякденному спілкуванні учасників освітнього процесу переважає російська мова. Водночас батьки учнів і учениць стали більш консолідованими у підтримці державної мови в усіх сферах життя. Є тенденція до постійного вдосконалення знання державної мови", - зазначив Голова Державної служба якості освіти Руслан Гурак.

Таким чином він прокоментував результати дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році.

Зазначається, що після початку повномасштабної війни спостерігалося збільшення вживання української мови в освітньому процесі, однак у поточному навчальному році - реакція дещо зворотна.

Держслужба якості освіти це пов’язує з тим, що зменшилася частка старшокласників (на 17%), батьків (на 11%) і вчителів (на 8%), які українську вважають рідною мовою.

Так у 2021/2022 82% учнів вважали українську мову рідною, у 2022/2023 – 91%, у 2023/2024 – 74%.

При цьому у 2021/2022 82% батьків учнів вважали українську мову рідною, у 2022/2023 – 93%, у 2023/2024 – 82%.

В той же час у 2021/2022 89% учителів вважали українську мову рідною, у 2022/2023 – 94%, у 2023/2024 – 86%.

Держслужба вважає показовим співвідношення між мовними ідентичністю та практикою.

Так частина учасників освітнього процесу, які вважають українську рідною, у побуті спілкуються як українською, так і російською та переважно російською мовою. Зокрема, така мовна модель на сході, де 59% учителів, 38% учнів/учениць та 34% батьків, які назвали рідною українську мову, вдома здебільшго спілкуються російською.

"Ми вважаємо, що перші роки повномасштабного вторгнення свідчили про те, що мова була тим чинником, навколо якого народ швиденько мобілізувався і об'єднався. Потім ми бачимо тенденцію до більш-менш обргунтованих результатів… В освітньому процесі зменшилася частка учителів, які використовують виключно україномовні матеріали. Також зменшилася частка учнів і учениць, які послуговуються виключно українською мовою під час уроків та перерв", - сказав Гурак.

Як повідомляли Українськi Новини, ГО "Cпільномова" виявила, що першокласники київських шкіл не розуміють 40% почутого українською мовою.

У березні Кабінет Міністрів затвердив Державну програму розвитку і функціонування української мови на період до 2030 року, на фінансування якої заплановано спрямувати 7,7 млрд гривень.

У листопаді 2023 року міністр освіти та науки Оксен Лісовий наполягав, щоб вчителі та викладачі в робочий час використовували тільки українську мову у спілкуванні з учнями та колегами.