02 лютого 2016, вівторок, 13:37 841

Рада прийняла в першому читанні проект змін до Конституції в частині правосуддя

Поділитись:
Скопійовано

Документом передбачено реорганізацію Вищої ради юстиції.

Верховна Рада прийняла в першому читанні проект змін до Конституції в частині правосуддя.

За прийняття за основу законопроекту №3524 проголосували 244 депутати при мінімально необхідних 226.

Парламент прийняв у першому читанні дороблений Президентом Петром Порошенком варіант документа, відповідно до якого за Радою залишається право висловлювати недовіру генеральному прокуророві (що тягне його відставку з посади).

Законопроектом передбачено збільшення строку повноважень генпрокурора з 5 до 6 років із забороною при цьому йому займати цю посаду 2 строки поспіль.

Також документом передбачено реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя (ВРП), зі складу якого виключаються міністр юстиції й генпрокурор, а кінцевим строком для обрання її членів установлено 30 квітня 2019 року.

Відповідно до законопроекту, Президент буде позбавлений права створювати суди, а повноваження щодо створення, ліквідації й реорганізації судів будуть закріплені за парламентом, разом з тим Рада буде позбавлена повноважень призначати суддів безстроково й давати згоду на їх затримання й арешт, а такі повноваження перейдуть до ВРП.

Також законопроектом передбачено позбавлення Президента, парламенту й з'їзду суддів права звільняти суддів КС - суддя зможе бути звільнений тільки за рішенням не менше ніж двох третин складу КС.

Мінімальний вік для заняття посади судді заплановано підвищити з 25 до 30 років, при цьому всі судді будуть призначатися на підставі конкурсного відбору.

Крім того, законопроектом передбачено закріплення в Конституції можливості визнання Україною юрисдикції Міжнародного карного суду (Гаага, Нідерланди), але не раніше, ніж через три роки від дня опублікування закону про внесення змін до Конституції в частині правосуддя.

Також документом передбачено введення інституту конституційної скарги - КС зможе розглядати конституційність закону за скаргою особи, яка вважає, що застосований у кінцевому судовому рішенні в її справі закон суперечить Основному закону, у разі вичерпання нею всіх інших національних засобів правового захисту.

Відповідно до законопроекту, КС також зможе за зверненням Президента або не менше ніж 45 депутатів Ради визначати конституційність питань, пропонованих для винесення на всеукраїнський референдум із народної ініціативи.

Відповідно до Основного закону, зміни до Конституції приймаються 226 голосами в першому читанні й 300 у другому на наступній черговій сесії.

Як повідомляли Українські Новини, у вівторок Рада закриє третю сесію й відкриє четверту.

29 січня КС почав розглядати подання 51 депутата Ради про тлумачення положення ст. 155 Конституції "наступна чергова сесія" (для визначення кінцевого строку прийняття змін до Конституції) в частині децентралізації.