Повномасштабна війна країни-агресора Росії проти України зрівнялася за тривалістю з Першою світовою війною, яка тривала 1 569 днів. Оскільки мирні переговори зайшли в глухий кут, немає жодних ознак її швидкого завершення, пише видання The New York Times.
Видання зазначає, що згідно з соціологічними опитуваннями, близько половини українців вважають, що російсько-українська війна не закінчиться до наступного року, що наблизить її до ще одного рубежу — тривалості Другої світової війни. При цьому багато українців стверджують, що нинішня війна насправді почалася у 2014 році, коли Росія анексувала Крим.
Історики вважають, що проведення паралелей з двома світовими війнами має свої обмеження. Глобальний масштаб тих конфліктів, у яких брали участь численні театри військових дій та армії, ускладнює порівняння за кількістю жертв та вогневою потужністю. Проте війна в Україні, як і Перша світова війна, ймовірно, увійде до числа найзначущіших конфліктів у сучасній європейській історії. Обидві війни змінили геополітику Європи, перекроївши військові альянси та спричинивши нарощування обороноздатності, небачене протягом десятиліть.
Військові аналітики також зазначають, що обидва конфлікти змінили характер ведення війни завдяки впровадженню нових технологій — від літаків і танків 100 років тому до безпілотників сьогодні. В обох випадках ці досягнення зробили війну ще жорстокішою для людей.
Порівняння починається з початкової фази обох воєн. У 1914 році німці розпочали стрімкий наступ на Париж, сподіваючись на швидку перемогу. Російські війська переслідували ту саму мету, коли у 2022 році рушили на Київ. В обох випадках нападники наблизилися до мети, але в кінцевому підсумку були відкинуті.
Зрештою обидві війни перейшли у переважно затяжні бої. Коли наприкінці 2022 року солдати на українському полі бою сховалися в окопах і бліндажах, історики схарактеризували це як повернення до позиційної війни у стилі Першої світової. Сцени з окопів на сході України дуже нагадували ті, що відбувалися в північній Франції століття тому.
Тепер, за словами українських солдатів, виживання залежить від того, щоб укриття були меншими та глибшими. Замість розгалужених систем окопів війська ховаються в бліндажах, що вміщують кілька людей. Такі бліндажі досить малі, щоб їх було важко помітити з повітря, і досить глибокі, щоб витримати удари.
Масштабні штурми військ, подібні до тих, що спостерігалися століття тому, стали практично неможливими під постійним пильним наглядом безпілотників. Такі наступи були замінені атаками всього одного або двох солдатів.
Бої в Україні точаться настільки запекло, що просування російських військ часом було повільнішим, ніж у деяких із найзатяжніших битв Першої світової війни. Наступ росіян на Покровськ Донецької області, який вони змогли окупувати нещодавно, просувався із середньою швидкістю 68 метрів на день, що повільніше, ніж у кровопролитній битві на Соммі, в якій сторони втратили понад мільйон людей убитими або пораненими.
Головне питання полягає в тому, чи зможе якась зі сторін вийти з глухого кута. У Першій світовій війні союзники здобули перемогу, поєднуючи економічний тиск на Німеччину за допомогою жорсткої морської блокади з військовим тиском у вигляді безперервних наступальних операцій.
Стратегія України щодо припинення війни певною мірою нагадує цей підхід. Вона робить ставку на удари по російських нафтових об’єктах, які є основою економіки РФ. Києву також не вистачає людей на фронті, але він зміг заполонити поле бою безпілотниками в надії завдати російській армії непосильних втрат.
Як повідомляли Українські Новини, 4 червня державний секретар США Марко Рубіо заявив на слуханнях у Сенаті, що Росія вперше втрачає більше солдатів убитими, ніж пораненими.
Нагадаємо, 1 червня український аналітичний проєкт DeepState повідомив, що в травні армія РФ окупувала 14 квадратних кілометрів території. Це найгірший результат окупантів з жовтня 2023 року.
Ми також писали, що Z-канали масово визнають, що темпи наступу російської армії впали до рекордно низьких значень і нинішня ситуація на фронті нагадує глухий кут.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.