08 жовтня 2020, четвер, 10:00 419 Прес-реліз

Олексій Бусаєв: Єдине вікно та збільшення строку оренди приміщень потрібні мільйону київських підприємців

Олексій Бусаєв, правозахисник і підприємець, кандидат в депутати від "УДАРУ" по четвертому Деснянському округу (Троєщина–Лісовий масив–Биківня) — №11

ДОПОМОГТИ УКРАЇНСЬКИМ НОВИНАМ

Поділитись:
Скопійовано

Наповнюючи бюджет міста, малий бізнес потерпає від бюрократів. Як це змінити на рівні Київради.

Часто згадую цю історію. У 1913 році почалася реконструкція Вестмінстерського холу — найстарішої будівлі англійського парламенту. Перед комісією з реконструкції постало непросте запитання: де взяти дуби для нових крокв? Потрібні були рослі дерева, віком понад 300 років. Стали перевіряти, звідки у XIV столітті надійшов матеріал на будівництво. Подзвонили шановному сімейству, яке постачало дуби, й почули: "Ви за кроквами для Вестмінстерського холу? Ми чекаємо на вас". Виконавши урядове замовлення 500 років тому, родина відразу висадила дерева для майбутньої реконструкції парламенту. Так працює бізнес, який передається з покоління в покоління.

Для українського підприємця 15 років — це вже дуже забагато. Тому вкладаються кошти в стартапи, які за рік-два гарантовано приносять 300% прибутку. Недорогі, рентабельні кав'ярні, стрітфуд, перукарні та магазини біля будинку рухають економіку міста. Але ж навіть невеличке виробництво повинне бачите хоча б 15 років в перспективі! А середній бізнес матиме на становлення вдвічі більше — до речі, в Європі це середній період окупності проекту.

Не рахуючи дорогі кредити, в Україні обмаль "довгих" бізнес-проектів з трьох причин. По-перше, немає політичної стабільності. По-друге, в 70% випадків українські компанії не передаються у спадок. Як тільки йде (частіше вмирає) лідер, його команда розриває бізнес на частини — ані дружина, ані діти справу не продовжують. І, по-третє, сама дозвільна система не заточена на перспективу.

В Україні понад трьох мільйонів суб'єктів підприємницької діяльності — в столиці працює майже мільйон. І щодня цей мільйон підприємців стикається з величезним бюрократичним конвеєром. Приходить підприємець до клерка з самим звичайним питанням і стає в чергу, чекає, поки клерк зможе прийняти інформацію. Завтра ця інформація буде передана "бігунку", той побіжить до зама, потім вище і вище ... А нагорі сидить начальник, в якого вже готова відповідь: "Доведи, що папір є папером". Мене, як юриста за фахом, завжди вражало, навіщо брати в МВС довідку про те, що в тебе немає судимостей, якщо її потрібно здати ... в це ж МВС. Хіба у міністерстві немає загальних баз даних? Звичайно, є. Але щоб виправдати мільйони на власне утримання, установі потрібні тисячі безглуздих процедур. Як тільки ти заходиш в установу і відчуваєш, що всі навколо занадто значні, готуйся збирати довідки.

Я — сам малий підприємець, тому розумію, що змінити систему неможливо. Вона не змінюється рішенням Київради. Але можна уніфікувати процеси і мінімізувати контакти. Єдине вікно та збільшення строку оренди та терміну дії дозвільних документів — це те, що реально простимулює бізнес.

З 2006-го року я, як підприємець і правозахисник, борюся за право працювати, не даючи хабарів. Безумовно, законодавча гілка влади — це Верховна Рада. Й десятки "мертвих" законів, які гальмують економічний розвиток, на рівні Київради скасувати не можна. Але якщо виконавчий орган буде керуватися інтересами мільйона підприємців, то поліпшити бізнес-клімат в столиці легко.

Київрада є кінцевим бенефіціаром всіх орендних платежів. Підприємства, які беруть в оренду комунальне майно, наповнюють бюджет міста. Зараз всі об'єкти виносяться на ProZorro і здаються на термін від п'яти до 10 років. Але частіше на п'ять.

Щоб бізнес почав працювати на перспективу, приміщення під виробничі потужності місто повинно здавати в оренду мінімум на 25 років, а під торгівлю та кав’ярні — від 15. Навіть оренду приватного гаражу, який стоїть на муніципальній землі, не потрібно оформляти кожні п'ять років. Адже чим більше термін дії паперів, тим менше бюрократії.

Крім того, потужне місто має інвестувати в освіту майбутніх підприємців. Малий бізнес дає хабарі тому, що не знає своїх прав та не може захиститися від бюрократів і силовиків. Я збираюся відкрити мережу муніципальних бізнес-шкіл для дітей та молоді, в яких будуть ділитися досвідом безпосередньо самі київські підприємці. Крім приміщень з боку міста підтримка навіть не потрібна: бізнесмени готові ділитися знаннями безкоштовно. Бо всім розуміло, що чим більше буде підприємців, які працюють легально, тем менше залишиться бюрократів. Й бюджет Києва, й бізнес від цього виграють.