Фахівці Київського науково-дослідного інституту судових експертиз стверджують, що літак Ту-154 російської авіакомпанії "Сибір", який зазнав катастрофи 4 жовтня 2001 року над Чорним морем, не був збитий українською ракетою, як це стверджує Міждержавний авіаційний комітет.
Про це сказано в результатах додаткових досліджень КНДІСЕ, які почалися в 2008 році й завершилися в травні 2010 року.
Комісія дійшла висновку, що під час підриву бойової частини ракети, випущеної в рамках навчань із кримського полігону, відстань до літака мала становити 780 м. У такому випадку в літак потрапило б "до трьох вражаючих елементів".
"Знищення літака за таких умов є практично неможливим", - стверджується у висновках КНДІСЕ.
Катастрофа літака Ту-154, що прямував з Тель-Авіва в Новосибірськ, сталася над Чорним морем 4 жовтня 2001 року. Відповідно до висновків МАК, лайнер був збитий українською ракетою, випущеною із зенітно-ракетного комплексу С-200В під час навчань, що проходили в Криму. Загинули 78 осіб: 51 громадянин Ізраїлю й 27 громадян Росії. У жовтні 2004 року Генеральна прокуратура закрила раніше порушену кримінальну справу у зв'язку з відсутністю в діях чиновників Міноборони складу злочину. За версією слідства, до катастрофи призвів фатальний збіг обставин. Протягом 2003-2005 років український уряд виплатив 15,6 млн доларів компенсації родичам загиблих. В 2004 році авіакомпанія "Сибір" подала в Госпсуд Києва позов до Міноборони й Держказначейства.
У висновку комісії також вказується, що радіолокаційна станція, що під час навчань забезпечувала стрільбу зенітно-ракетного комплексу С-200В, "виявила й супроводжувала тільки (навчальну) мішень "Рейс", а значить, за своїми технічними можливостями не могла відслідковувати літаки Ту-154 і Ан-24, що рухалися по інших азимутах і з різними швидкостями.
У звіті стверджується, що мішень "Рейс" за три хвилини до катастрофи Ту-154 була знищена вогнем іншого зенітно-ракетного комплексу - С-300 ПС, розташованого за 11 км від С-200В.
О 9.42 за UTC (о 12.42 за київським часом) було припинене випромінювання радіолокаційної апаратури С-200В, що також виключає можливість влучення в літак української зенітної ракети.
Крім цього, фахівці КНДІСЕ стверджують, що літак Ту-154 ішов по трасі "вчасно не заявленій", тому "не пройшов попередження по всіх пунктах спостереження радіотехнічних військ Російської Федерації й Збройних сил України".
До такого висновку експертів підштовхнув той факт, що лайнер не випромінював сигнал "Я свій", хоча мав у своєму розпорядженні апаратуру визначення державної приналежності й повинен був включити її за 400 км від кордонів СНД. Характерно, що мішень "Рейс" подібної апаратури не мала.
У той же час, заперечуючи ураження літака українською зенітною ракетою, експерти КНДІСЕ не вказують інших можливих причин катастрофи Ту-154. Відповідаючи в ході судових слухань, які проходять у Господарському суді Києва, на питання представника позивача - партнера правової групи "Павленко й Побережнюк" Олександри Павленко, експерти не виключили, що джерело ураження літака могло перебувати як зовні, так і усередині лайнера, зокрема становити собою вибуховий пристрій, поміщений "між стелею внутрішньої частини літака" і його зовнішньою оболонкою.
Представники позивача – авіакомпанії "Сибір", що подала позов у 2004 році і яка вимагає 15 млн доларів компенсацій (які потім погодилися зменшити до 6,5 млн) – у свою чергу, підготували пояснення, у яких стверджують, що під час проведення альтернативної експертизи було порушено низку процесуальних норм. Зокрема, представники КНДІСЕ й Харківського інституту повітряних сил не проводили самостійні дослідження, а лише перевіряли висновки МАК. Крім того, у висновках експертів немає переліку об'єктів, що досліджувалися, а також інформації про їхній стан.
"У список не включено сферичні об'єкти діаметром близько 10 мм, які можуть бути вражаючими елементами бойової частини ракети 5В28", - вказується в поясненнях представника позивача.
Ще одним процесуальним порушенням адвокати "Сибіру" вважають залучення до експертизи співробітників Харківського інституту повітряних сил - структури, підлеглої одному з відповідачів - Міноборони.
Наступне засідання в справі відбудеться 27 січня.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.