Парламенту 8 депутатів Верховної Ради від фракції "Слуги народу" пропонують передати контроль над усіма медіа, включаючи онлайн-медіа і платформи загального доступу до інформації, а також право вимагати в суді блокування онлайн-медіа Національній раді з телебачення і радіомовлення. Про це йдеться в допрацьованому для повторного першого читання законопроєкті "Про медіа", який зареєстрований у парламенті 2 липня під №2693-д.
Законопроєкт передбачає, що Нацрада здійснює державне регулювання, нагляд та контроль у сфері медіа.
До суб'єктів медіа, згідно з документом, належать аудіовізуальні медіа, друковані медіа, онлайн-медіа, провайдери аудіовізуальних сервісів (наприклад, IPTV), а також провайдери платформ загального доступу до інформації (до яких можна віднести Youtube, соціальні мережі).
Нинішнє законодавство передбачає, що Нацрада регулює тільки телерадіомовні медіа.
Нацраді пропонують надати право вимагати від друкованих та онлайн-медіа усунення порушень, накладати на них штрафи, а також через суд вимагати позбавити ЗМІ ліцензії на мовлення та блокувати медійні сайти.
При цьому він може звертатися в суд (а справи про держрегулювання у сфері медіа, згідно з законопроєктом, має розглядати адміністративний суд у Києві), навіть якщо не виходить встановити власника медіа і, таким чином, рішення може прийматися у відсутність власника.
Медіа, у свою чергу, у відповідь на блокування може надати докази відсутності або усунення порушень, а Нацрада має розглянути звернення протягом 10 днів і в разі відсутності підстав для відмови, негайно звернутися в суд для відновлення доступу, і суд розглядає це звернення за прискореною процедурою.
Якщо інтернет-ЗМІ знаходиться в українському домені, то реєстратор імен анулює його адресу, якщо в іноземному домені; то провайдери зобов'язані обмежити доступ до його сайту, а якщо на платформі спільного доступу; то Нацрада просить цю платформу обмежити доступ, але сама жодних дій щодо платформи не вживає.
Блокування сайтів може бути застосоване за повторне грубе порушення вимог закону, куди відносяться порушення в тому числі щодо прозорості права власності, достовірності інформації про власника і порушення розділів, пов'язаних з російською агресією (до яких належить також позитивне висвітлення діяльності російської влади).
Також Нацрада буде, крім ліцензування телерадіокомпаній, проводити реєстрацію ЗМІ.
Обов'язкова реєстрація передбачена для телерадіокомпаній, які ведуть мовлення без використання радіочастотного ресурсу, провайдерів аудіовізуальних сервісів.
Реєстрація друкованих медіа, онлайн-медіа і платформ загального доступу в законопроєкті передбачена, але не обов'язкова.
У доопрацьованій версії законопроєкту уточнено формулювання визначення "медіа", яке передбачає наявність у нього редакторського контролю, що виводить блогерів з-під його дії (але якщо на блогера працює колектив авторів, а сам блогер виступає в ролі редактора, то він вже може вважатися медіа).
Автори законопроєкту — депутати Ради Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Олександр Кабанов, Андрій Боблях, Єлизавета Богуцька, Тетяна Рябуха, Павло Сушко, Дмитро Нальотов.
Як повідомляли Українські Новини, у середині травня Рада направила на повторне перше читання законопроєкт № 2693 про медіа.
Інтернет-видання, друковані медіа та низка блогерів закликають Верховну Раду відхилити законопроєкт про медіа як такий, що порушує конституційну свободу вираження поглядів.
1 липня парламентський комітет з гуманітарної та інформаційної політики схвалив доопрацьований текст і рекомендував Раді його прийняти, незважаючи на вимоги низки онлайн-ЗМІ і блогерів відхилити законопроєкт.
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) вважає, що доопрацьована версія законопроєкту про медіа посилює контроль влади над ЗМІ і вимагає перед розглядом у Верховній Раді відправити документ для аналізу в Європейську комісію "За демократію через право" ("Венеціанська комісія").
Представник Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо свободи ЗМІ Арлем Дезір заявив, що накладення штрафів на ЗМІ на основі розмитих формулювань законопроєкту № 2693 "Про медіа" викликає стурбованість.
У квітні 2020 року роботу Нацради отримала негативну оцінку, як Президента, так і профільного парламентського комітету.
4 квітня Зеленський звільнив всіх 4 членів Нацради за своєю квотою через незадовільної оцінки діяльності за результатами расмотрения звіту, але потім двох з них призначив знову.
8 квітня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує парламенту визнати роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення незадовільною, Рада так і не розглянула звіт.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.