Верховна Рада і партії 2020-02-17T04:03:09+02:00
Українські Новини
Раді запропонували повернути на доопрацювання законопроект про медіа

Раді запропонували повернути на доопрацювання законопроект про медіа

Закон про медіа, Медіа, Журналісти, Верховна Рада, ЗМІ
Друковані ЗМІ. Фото: НСЖУ
Друковані ЗМІ. Фото: НСЖУ

Так як на думку голови Національної спілки журналістів України впевнений, що мета нового законопроекту Мінкульту - встановити контроль над ЗМІ та журналістами, головне науково-експертне управління пропонує Верховній Раді повернути на доопрацювання законопроект №2693 про медіа.

Про це йдеться у висновку управління, розміщеному на сторінці законопроекту на сайті Ради, передають Українські Новини.

В цілому управління погоджується з доцільністю поновлення та уніфікації законодавства в сфері телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ відповідно до змін суспільних відносин і відзначає позитивні напрацювання в ньому.

Разом з тим звертається увага на такі недоліки, як неоднозначність в деяких місцях, громіздкість і деталізація, що робить його перевантаженим.

Управління зазначає, що право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію може бути обмежене лише при певних обставинах і в відношенні не певного кола осіб, а по окремої особистості - тільки судом як покарання або при обставинах, визначених законом (наприклад, ухилення від виконання певних обов'язків).

"У зв'язку з цим виглядають сумнівними повноваження Національної ради щодо права затвердження та оновлення переліку осіб, які створюють загрозу національному медіа-простору України (ст. 124 законопроекту)", - написано у висновку.

Законопроект передбачає, що до переліку включається особа, якщо відкрито кримінальне провадження щодо вчинення ним злочинів проти основ національної безпеки, злочинів проти миру, людства і міжнародного правопорядку.

Експерти підкреслюють, що відкриття кримінального провадження по своїй суті є стадією кримінального процесу, проте не фактом доведення вини особи, в той час як відповідно до ст. 62 Конституції особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відомство вважає недостатньо певними положення про поширення його сфери дії на сервіси, які можуть оплачуватися українцями.

"По-перше, незрозуміло, яким чином буде встановлюватися факт оплати, по-друге, норма здається колізійної, оскільки на таких суб'єктів буде поширюватися законодавство іноземної держави", - підкреслюється у висновку.

Звертається увага, що Європейська комісія "За демократію через право" ("Венеціанська комісія") зробила висновок, що вимоги щодо квот програм обмежують право на свободу вираження представників різних меншин користуватися власною мовою.

"Хоча ці обмеження служать законним цілям, можна поставити під сумнів, пропорційні вони цієї мети, оскільки вони залишають дуже мало простору для використання мов меншин", - говорить управління.

Крім того, відомство заявляє про брак уніфікації та системності у сфері ліцензування медіа і називає дискусійною можливість виконання обов'язків членами Нацради з питань телебачення і радіомовлення до дня призначення нового члена.

Вказується, що необґрунтованими виглядають положення щодо одночасного призначення на всі вакантні посади членів Нацради Верховною Радою, а норма про відпустки для членів органу суперечить Кодексу законів про працю.

Також викликає зауваження щодо доручень для Нацради, Нацбанку і місцевих органів влади, оскільки це не належить до повноважень Ради відповідно до Конституції.

Суттєвого концептуального редагування вимагають положення в частині санкцій за порушення вимог законопроекту, оскільки сам він стосується суб'єктів у сфері медіа, а в тексті використовується формулювання "особа".

Як повідомляли  Українськi Новини, 17 січня комітет Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про медіа, який передбачає 38 заборое для ЗМІ.


Новини

ok