Керівник комунікаційного напрямку Реанімаційного Пакету Реформ Ірина Соломко повідомила, що йде з посади і повертається до "справжньої журналістики". Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook.
Прощатися завжди непросто, але потрібно. Моє прощання з Реанімаційним Пакетом Реформ в силу різних причин трохи затягнулося, але цей день настав. Від завтра я не працюю в РПР.
Це був насичений, цікавий та дуже емоційно різнобарвний період. Це був мій перший солідний досвід в комунікаціях та громадянському суспільстві.
Комунікувати мені, чесно кажучи, сподобалося, є в цьому і драйв, і виклик, і задоволення, але я завжди сумувала за справжньою журналістикою. Все ж таки природу не обдурити.
Знайомство з громадянським суспільством теж було корисним, бо важливо розуміти, як воно функціонує та цим живе.
Я зустріла велику кількість цікавих та неординарних особистостей, які щиро вірять в те, що роблять, так само, як і познайомилася з "професійними" активістами, які більше зацікавлені в процесі, ніж в результаті.
Я вже давно переконалася, що в усіх професійних сферах у нас є романтики, сподвижники, трудяги, покидьки, лицедії, ляльководи, сірі кардинали, імітатори... І світ громадянського суспільства нічим не відрязняється від журналістики, бзнесу чи політики, на жаль...
Мені важко передбачити, наскільки в перспективі я знову занурюся в це середовище в майбутньому, але я би точно хотіла, щоб громадянське суспільство в Україні мало сміливість оцінювати не тільки владу, але й себе.
Щоб нарешті розпочалося очищення та самоочищення.
Я дуже хочу, щоб громадянське суспільство стало більш експертним та професійним, з дитячої аматорської ліги перейшло в дорослу. Я не хочу, щоб активістів використовували політики чи бізнес, а активісти на це не велися.
Хочу, щоб в цьому громадському світі не було подвійних стандартів, продажності, безпринципності, полювання на гранти, грантожерства та доноредурення. Щоб воно перестало гратися у політику та політиканство, а самі активісти не використовували активізм для того, щоб виключно, щоб потрапити в політику.
Серед активістів найбільш, на мою думку, принциповими, експертними та професійними - є правозахисники. Вони, на відміну від інших, за піаром та хвилями не женуться, а щохвилинно лупають цю скалу. Надзвичайно поважаю цю категорію активістів та хочу, щоб їх голос був більш потужніший.
Перепрошую за многабукв, але це такий собі крик моєї зраненої душі. І його головний посил в тому, що громадянське суспільство України повинно змінюватися, зростати та ставати справжньою потужною силою, яка працює та головне спирається на суспільство та людей (саме так воно функціонує в розвинутих країнах), які його розуміють та підтримують.
P.S. Хочу також подякувати людям, яких мені РПР подарувало, бо це найбільший скарб. Inna Nerodyk, ти знаєш як я тебе люблю та поважаю. Дякую, тобі за плече. Nataliia Yevchenko, дякую і тобі за все. Ivan Omelian,Filip Alid, дякую вам за прихисток у рожевій кімнаті. Мені вас буде не вистачати. Спробую вас не загубити 
;)
P.S.S. Зараз мені трохи сумно, але завтра буде новий день. І новий пошук себе...
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.