Верховна Рада і партії 2018-12-04T04:03:48+02:00
Українські Новини
За 2 роки з Академії наук звільнилися понад 15% вчених, – Льовочкін

За 2 роки з Академії наук звільнилися понад 15% вчених, – Льовочкін

Сергій Льовочкін. Фото: opposition.org.ua
Сергій Льовочкін. Фото: opposition.org.ua

Заступник голови фракції "Опозиційний блок" (ОБ) у Верховній Раді України Сергій Льовочкін заявив, що відродження української науки неможливо без політичної волі, якої у нинішньої влади не виявилося.

Про це йдеться на офіційному веб-сайті ОБ.

"10 листопада кожного року відзначається як Всесвітній день науки. Для країн, та й самих вчених, це день, коли «звіряють годинники». На жаль, в Україні цей годинник не тільки відстає, а навіть може піти назад", - зазначив опозиціонер.

За словами політика, світ стоїть на межі нового технологічного стрибка. "Біотехнології, штучний інтелект, нові джерела енергії та інноваційні технічні рішення поступово стають новою нормою. Основною силою цього руху є наука. Україна ж займає в процесі місце не учасника, а спостерігача", - зазначив народний депутат.

Сергій Льовочкін звернув увагу на те, що питома вага обсягу виконаних наукових та науково-технічних робіт у ВВП України скоротилася майже вдвічі з 2013 року - з 0,8% до 0,45% в 2017-му.

Якщо проаналізувати ці показники в порівнянні з європейськими країнами, то дані показують, що "Україну ведуть «вгору сходами, що ведуть донизу".

"Так, частка витрат на науково-дослідні роботи у ВВП країн ЄС в середньому становила 2,8% (дані 2016 р.) Вище середнього цей показник був в Швеції - 3,25%, Австрії - 3,09%, Німеччині - 2,94%, Данії - 2,87%, Фінляндії - 2,75%, Бельгії - 2,49%, Франції - 2,25%; нижче середнього - в Македонії, Латвії, Румунії, Кіпрі та Мальті - від 0,43% до 0,61%", - зазначає опозиційний політик.

На думку Сергія Льовочкіна, під ударом опинилася інституційна основа української науки. "Фінансування НАН України в 2017 році в порівнянні з 2013-им зменшено на 9,38%, а фактично майже в чотири рази - з 395 до 109 млн доларів. Ще гірша ситуація з Національною академією медичних наук, - фактично виділених коштів на яку скоротили більш як у 17 разів - замість 308,6 млн доларів в 2013 році вона отримала всього 18 млн у 2017-му. Країну залишають вчені, реальних державних програм для підтримки молодих фахівців немає, наукові інститути старіють без вкладень в реконструкцію та модернізацію", - підкреслює опозиційний політик.

Катастрофічним став "відтік мізків". "За даними Держстату, тільки в 2014 році з країни виїхало 42 кандидата та 7 докторів наук. Характерно, що з 2015 року обліку відтоку наукових кадрів за кордон не ведуть взагалі, але ситуація продовжує погіршуватися: за 2015-16 рр., за даними Національної академії наук України, з неї звільнилися понад 15% співробітників", - зазначив парламентарій.

За словами Льовочкіна, ще зі шкільної лави талановиті діти хочуть виїхати з України, а їх з радістю забирають вузи Польщі та Німеччини. "Зокрема, згідно з дослідженням Польського інституту публічних справ, за останні три роки кількість студентів-українців там збільшилася з 10 до 35 тисяч. При цьому лише 9% мають намір після отримання диплома повернутися в Україну", - зазначив він.

На думку Льовочкіна, українці починають звикати до того, що "велика наука" і значущі технологічні прориви відбуваються виключно за кордоном. "Так створюється комплекс неповноцінності, який намагаються компенсувати словами про успіхи "з минулого". Наприклад, Інститут національної пам'яті фінансується в обсягах, що перевищують фінансування п'яти академічних інститутів. Чому це відбувається? Проблема не у відсутності попиту на науку - в країні є достатньо наукомістких виробництв, які потребують як науково підготовлених кадрів, так і сучасних наукових розробок. Не кажучи вже про виробництва та технології, які можуть бути створені завдяки новим відкриттям. Все це мало цікавить нинішню владу", - зазначив опозиційний політик.

Льовочкін переконаний, що без зміни ситуації Україна приречена на відставання, деіндустріалізацію та повну залежність від іноземних технологій.

"Відродження української науки неможливе без політичної волі, якої у нинішньої влади не виявилося. Необхідно наростити фінансування вітчизняної науки. Витрати на науково-дослідні та конструкторські розробки, фінансування фундаментальної науки необхідно підвищити мінімум з 0,5% до 3% ВВП, ввести систему грантів та створити можливості для участі в міжнародних проектах. Це дасть мотивацію українським вченим жити, працювати та реалізовувати свої проекти в Україні", - підкреслив парламентарій.

Відродження української науки, на думку Льовочкіна, - не утопія, а реальна можливість. Важливо лише, щоб у 2019-му Україна не втратила свого шансу. "Імплементувати державно-приватне партнерство в наукову сферу, відродивши зв'язок між наукою та виробництвом, забезпечивши практичне впровадження розробок українських вчених та створивши можливості для появи науково-виробничих кластерів за участю підприємств, науково-дослідних інститутів і вузів, ми продемонструємо вченим, особливо молодому їх поколінню, можливості самореалізації та престижність професії. Забезпечивши захист інтелектуальної власності, ми на ділі визнаємо цінність результатів роботи інноваторів", - підкреслив опозиційний політик.


Архів
Новини

ok