Голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг, колишній член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Андрій Герус заявляє, що уряд Володимира Гройсмана можливо піде на порушення директив Європейського Союзу, щоб надати можливість бізнесменові Рінату Ахметову заробити додаткові 3 млрд гривень.
Про це Герус повідомив у власній колонці на веб-сайті "Економічна правда".
Наприкінці минулого тижня міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик відправив на погодження проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо пріоритетного використання вугілля марки "Г". Простими словами йдеться про те, що для виробництва електроенергії обов'язково має використовуватися вугілля, яке видобуває ДТЕК, незважаючи на його ціну. Групі Ріната Ахметова це рішення принесе додаткових 2-3 млрд гривень на рік.
На даний момент серед станцій теплової генерації діє певна конкуренція: вони працюють за ціновими заявками – хто дав нижчу цінову заявку (нижчу ціну вугілля), того і включають у роботу. У такий спосіб діє хоч і обмежена, але певна конкуренція: якщо ти неефективний або хочеш заробити надприбутки, виставляючи високі цінові заявки, то можеш бути просто не включений у роботу. А це означає, що взагалі нічого заробиш, бо твоя ТЕС буде простоювати. Такі правила: державний Енергоринок зобов’язаний включати у роботу дешевші ТЕС.
Новим розпорядженням уряду міністр Насалик пропонує дуже примітивну річ. Припустимо блоки ТЕС, що працюють на марці "Г", виставлятимуть цінову заявку по 10 000 гривень/тонна. А електростанції, що працюють на антрациті, виставлятимуть заявки по 2 000 гривень/тонна. Але все одно у роботу включатимуться ТЕС на марці "Г", хоча вони і у 5 разів дорожчі. Таким чином на ринку буде ліквідована економічна конкуренція за ціною. ТЕС на марці "Г", зможуть "малювати" будь-яку високу ціну та все одно матимуть пріоритет при включенні у роботу.
Звичайно, це рішення суперечить усім принципам економічної конкуренції.
Біля 85% вугілля марки "Г" в Україні видобуває компанія ДТЕК Ахметова. Ще біля 6% видобуває шахта Краснолиманська, яку контролює Кропачов. Менше 9% видобувають державні шахти. За останні 2 роки видобування вугілля на держшахтах скоротилося більш ніж на 25%. Також у компанії ДТЕК Ахметова 85% усіх потужностей теплової генерації, що працює на марці "Г".
Отже, тепер безвідносно до цінової конкуренції виробіток будуть отримувати ці ТЕС. Якщо ж інші захочуть також мати цей пріоритет, то змушені будуть переходити на марку "Г". А купувати її доведеться знову у ДТЕК, бо він видобуває понад 85% всього українського вугілля. Внаслідок цих рішень неефективність ДТЕКу вже не матиме значення. Цінова конкуренція вбивається і згідно з новими правилами, вони зможуть заробляти нові надприбутки.
Це рішення пробували протягнути ще восени 2017 року, тоді Рада Оптового ринку електричної енергії затвердила відповідний проект змін. Але Антимонопольний комітет України (АМКУ) не погодив це рішення, бо вважав що воно суперечить конкуренції.
Проте 21 червня 2018 року Рада Оптового ринку, де головою є Борис Лісовий (представник ДТЕКу Ахметова) у порушення процедури знову приймає рішення, щоб запропонувати уряду цю схему. Таке рішення підтримали 6 із 10 членів ради ОРЕ: 4 представники ДТЕКу, а також представники "Укргідроенерго" та "Центренерго".
Це вже не вперше, коли ДТЕК у сумнівних питаннях якимось аргументами знаходить підтримку інших членів Ради та отримує більшість голосів.
Дуже показово, що у 2005 роцы вже було введення подібного пріоритету, але для антрацитового вугілля. АМКУ у 2007 році визнав це узгодженими антиконкурентними діями. А заявником, що скаржився на такі антиконкурентні пріоритети було "ДТЕК Східенерго". Але сьогодні, коли ДТЕК сконцентрував у себе 85% всього вугілля марки "Г", то вже займають діаметральну протилежну позицію - вже "за" такі пріоритети на свою користь.
Державні чиновники та експерти виправдовують це рішення, посилаючись на зменшення імпорту вугілля з Росії. На даний момент найбільшим імпортером вугілля із РФ є якраз ДТЕК Ахметова. Він імпортує вугілля із своїх шахт у Ростовській області РФ, але сплачується за це вугілля за формулою "Роттердам+". Для ДТЕК й надалі буде зберігатися можливість працювати на російському вугіллі.
Луганська ТЕС (належить ДТЕК) працює у так званому острові, тобто має обмежені з’єднання із об’єднаною енергетичною системою України, тому на них цей пріоритет не поширюється. Луганська ТЕС й надалі буде включатися у роботу на російському антрациті.
Якщо ж дійсно є бажання обмежити імпорт енергетичного вугілля із Росії, то уряду потрібно або ввести пряму заборону на завезення такого вугілля із Росії або ввести спеціальне імпортне мито на таке вугілля. Ще один спосіб – припинити експорт електроенергії та розвернути відповідні блоки на внутрішній ринок, щоб вони у ході економічної конкуренції, а не ручними рішеннями, витіснили антрацитові станції.
Запропоноване ж Насаликом рішення дозволить ДТЕКу завозити вугілля із РФ на Луганську ТЕС. Але працювати на завезеному вугіллі із Південної Африки, США або Європи буде фактично заборонено, бо всі муситимуть купувати вугілля у ДТЕКу.
Це рішення демонструє і всю брехню навколо формули "Роттердам+", яка вводилася ніби як імпортний паритет для дефіцитного вугілля.
Якщо ж дефіциту вугілля марки "Г" немає, тоді тим більше необгрунтованою є формула імпортного паритету "Роттердам+" на вугілля марки "Г". Насправді ніякого дефіциту вугілля марки "Г" немає. Адже цього року у ДТЕК є профіцит біля 600 тис. тонн вугілля, яке вони не можуть продати на ринку через його низьку якість (висока зольність, високий вміст сірки). Окрім того, і не бажають конкурувати ціною.
Це класика монополії: добитися високої ціни (Роттердам+), вбити конкурентів та створити бар’єри, щоб на цей ринок не зайшли інші. А самим продавати по такій завищеній неринковій ціні. Для цього потрібно рішення лояльних чиновників.
Нова схема дасть для ДТЕКу додатковий виробіток електроенергії 1-1,5 млрд кВт-год за рахунок витіснення інших учасників ринку. Це еквівалентно 2-3 млрд гривень додаткового доходу, що означає 1-1,5 млрд гривень чистого прибутку. Ці процеси цікаві у контексті переходу до нової моделі ринку електроенергії, яка ніби має базуватися на конкуренції. Схоже, весь новий ринок не для конкуренції, а просто щоб монополії позбавилися регулювання зі сторони держави.
Позицію щодо неринковості таких рішень підтримав Секретаріат Енергетичного Співтовариства, який надіслав на адресу уряду відповідний лист. У ньому просили не приймати це рішення, адже це суперечить правилам Енергетичного Співтовариства та ст. 15 Євродирективи 2009/72/ЕС.
Чи допомагатиме Гройсман ДТЕКу ще більше монополізувати ринок? Чи вирішить прем’єр-міністр неринковим способом таки дати Ахметову ще додаткових 2-3 млрд гривень тарифних грошей?
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.