Суспільне телебачення не вело пряму трансляцію звільнення українських полонених від бойовиків. Про це написав журналіст та блогер Андрій Богданович.
"Суспільне" втрачених можливостей.
Вони повернулися. Десятки наших військових пройшли катівні терористів і нарешті вдома. Глядач дізнався про це з трансляцій на інформаційних, нішевих каналів, з онлайну центральних, з фейсбукових сторінок "Радіо Свобода", "Громадського", ТСН, інших. Навіть, фейсбучна сторінка "Бабаі кіт" траснлювала повернення наших наживо. Для країни - подія номер один. Головна подія дня. Місяця. Року. Найважливіша для суспільства. Та чи стала вона важливою для Суспільного? По тому, що я побачив в ефірі UA: Перший – ні. Чому? Мабуть, це компетенція не моя, а Наглядової Ради запитувати у керівництва, правління каналу причини саме такого висвітлення події. Я можу тільки сказати, щоб могло бути, виходячи з такої важливості для суспільства.
Перше – зміна сітки мовлення. Це не звичайний день для суспільства. І таку подію треба подавати глядачу особливо.
Друге – новини. В такий день - екстрений режим. Стріми, включення з Харкова, Краматорська, Борисполя, Києва. Можливо з сюжетами - історіями тих, хто чекає на повернення своїх чоловіків, батьків, братів. Чого вартує історія Сергія Глондара, бійця з Кропивницького? У нього народилася дочка, яку він досі не бачив. Його не було у списках обміну. Але він мав бути, бо був серед перших у черзі! Такі випуски готували б глядача до головного – вечірньої зустрічі наших військових.
Третє - телевізійний марафон ( ток – шоу) у вечірній прайм. З ведучими у студії, з гостями. Із запрошенням родичів полонених. Бесіда з тими, хто до цього пройшов весь жах полону терористів раніше, розповіді наших ветеранів АТО, переселенців. Для такого марафону тем – багато, адже визволення - це тільки початок. Кого обмінюють? В яких умовах? Чому так? Де відбувається обмін? Що з нашими буде потім? Чи буде в них робота, чи допоможуть їм психологічно, медичним лікуванням, хто? Як? Як зустрінуть родичі? Як їм допоможуть? Між бесідами в студії – екстрені випуски новин, як тільки з’являється нова інформація, постійні прямі включення з місця очікування полонених. Стріми з кордону, з летовища у Харкові, Борисполі. Обов’язкові телемости із регіонами, в яких на військових очікували роками. Розмова про їх досвід і готовність допомогти не на словах. Допоміжні інструменти: «гаряча лінія» із дзвінками в студію, скайп – зв’язок, інформаційна графіка.
Такий ефір вивів би UA: Перший з 29 - го місця в рейтингах до десятки. Я впевнений в цьому. Адже він був би насиченішим, важливішим для глядача і за біатлон, і за Євробачення. Ті події, які зараз дивляться на Суспільному.
Але сталося, так як сталося. Суспільство на своєму каналі не побачило зустріч наших військових в повному обсязі, не побачило напругу очікування гелікоптерів із звільненими, не побачили перші, емоційні виступи родичів, слова тих, хто займався звільненням, не почуло виступи на летовищі послів європейських держав, які говорили в такий важливий момент для українців тільки українською.
Поодинокий глядач "суспільного" в цей вечір побачив "Новини. Спорт", програму "Cвітло", погоду, та "Культурну афішу здорової людини"… А по якому каналу повернення наших дивилися ви?
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.