Станом на червень 47% українців вважають членство в НАТО основною гарантією національної безпеки.
Про це свідчать дані опитування українців Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова.
Зазначається, що порівняно з 2012 р. частка тих, хто вважає цей шлях кращим за інші опції безпеки, зросла більш ніж втричі: у 2012 р. вступ до НАТО як джерела безпеки обирали 13%, у травні 2014 р. – 33%, у грудні 2014 р. – 44%, листопаді 2015 р. – 46%, червні 2017 р. – 47%.
Також вказується, що найбільш кардинально змінилося ставлення до ідеї військового союзу з Росією та іншими країнами СНД. Якщо у 2012 р. на цей варіант безпеки покладалися 26% українців, і це було другим після позаблоковості варіантом безпеки, то вже у травні 2014 р. кількість прихильників військового союзу з Росією та країнами СНД впала до 13%, у травні 2016 р. – до 7%, у червні 2017 р. – 6%. У період між квітнем 2012 р. та червнем 2017 р. підтримка мілітарного союзу з Росією та іншими країнами СНД впала у всіх макрорегіонах України, причому найбільше – на Сході (від 38% до 13%) та Півдні (від 31% до 11%).
Готовність взяти участь у референдумі щодо членства в НАТО залишається на приблизно однаково високому рівні від 2012 р. Так, якби волевиявлення з приводу приєднання до НАТО відбувалося в червні 2017 р., участь у ньому взяли би 66% населення. Найвищу гіпотетичну явку демонструють жителі Заходу (81%), найнижчу – Південного регіону (42%). На цьому референдумі більшість (69%) проголосувала б "за" вступ до НАТО при 26% тих, хто "проти", і 26% тих, хто ще не визначився. У квітні 2012 року (як і у попередні роки) результати голосування були б протилежними: 61% тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б "проти" і лише 28% – "за".
Водночас результати уявного референдуму щодо членства України в НАТО були б різними у різних регіонах України: проголосували б "за" у Західному ("за" – 71%, проти – 11%, не визначилися – 17%) та Центральному регіоні ("за" – 52%, проти – 30%, не визначилися – 17%). Переважно "проти" проголосували б у Південному ("за" – 25%, проти – 43%, не визначилися – 33%) та Східному регіоні ("за" – 32%, "проти" – 53%, не визначилися – 15%).
Для тих, хто готовий проголосувати "за" членство України в НАТО, головним аргументом є те, що НАТО "дасть гарантію безпеки Україні" – це є основним мотивом для 86% прихильників НАТО. Ще вагомими мотивами є те, що членство в НАТО дасть змогу зміцнити та модернізувати українську армію" (33%) та що Україна матиме більший авторитет на міжнародній арені (25%).
Визначальним аргументом негативного ставлення до членства України в НАТО є побоювання, що це зможе втягнути Україну у військові дії НАТО (це є аргументом для 44% тих, хто проголосував би проти вступу України до НАТО), побоювання, що це спровокує Росію на пряму військову агресію (28%) та переконаність, що Україна в принципі має бути позаблоковою державою (27%).
Основним наслідком повернення України до позаблокового статусу стане те, що країна опиниться без жодних гарантій безпеки перед зовнішньою агресією – так вважає 31% населення.
Індикативне питання, яке б засвідчило знання населення щодо НАТО, засвідчило низький рівень поінформованості: лише 21% опитаних дали правильну відповідь, що рішення в НАТО ухвалюються консенсусом (коли згодні усі члени НАТО). Натомість найбільш популярною була відповідь "більшістю голосів" (34%, ще 10% вважають, що рішення ухвалюють "старі" члени НАТО, а "новачки" – ще ні, а 34% взагалі не змогли пристати до жодного варіанту. Причому кількість правильних відповідей не надто відрізнялася у різних регіонах: від 19% у Західному регіоні до 26% – у Східному.
Як повідомляли Українські Новини, Україна попросила НАТО надати оборонну летальну зброю.
Комітет Сенату США схвалив заходи щодо стримування Росії, включаючи летальні зброю для України.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.