Для побудови цивілізованого європейського ринку електроенергії України серед інших заходів необхідно здійснити перехід на модель RAB-регулювання з привабливою для інвесторів ставкою прибутковості компаній, забезпечити доступ до дешевих довгострокових банківських кредитів, збалансувати і оптимізувати структуру вітчизняної генерації.
До такого висновку прийшли представники обленерго, проаналізувавши досвід функціонування енергетичного ринку Австрії у ході робочої поїздки.
"Перехід до стимулюючого тарифоутворення для обленерго є тією мірою, що за важливістю не поступається реформі енергоринку. Разом з тим встановлена НКРЭКУ 5% ставка прибутковості на стару базу активів і 14,79% на нову не є достатньою для України. Прийнятна норма доходу на вкладений капітал має становити від 17% до 20% незалежно від віку даного капіталу", – каже начальник ПТС ПАТ "Рівнеобленерго" Леонід Залужний.
Він додав також, що чимале значення для успішної реалізації реформи буде мати фактор доступності банківських кредитів.
"В Європі енергопостачальники мають можливість залучати кредити під 2-3% і працюють в умовах 1-2% річної інфляції. В Україні за 2016 рік рівень інфляції склав 12,4%. Тому на прикладі австрійської моделі RAB в першу чергу необхідно підвищити норму прибутковості компаній, прийнятну для українських реалій", – резюмував він.
Автор: Віктор Рябченко, директор технічний ПАТ "Сумиобленерго"
За словами IT-директора ПАТ "Вінницяобленерго" Юрія Томашевського, австрійська модель стимулюючого тарифоутворення прийнятна для України, так як вона створює механізми залучення інвестицій у модернізацію та розвиток мереж.
"Разом з тим у процесі наповнення Закону "Про ринок електроенергії" необхідно прийняти безліч принципових нормативних актів. І в першу чергу, в частині тарифоутворення, пільг та субсидій, спільного використання мереж, технічних норм для низьковольтних мереж", – каже Томашівський.
Про ефективність австрійської моделі RAB-регулювання свідчать насамперед показники збоїв у постачанні електрики споживачам. За словами директора з енергозбутової політики ПАТ "Житомиробленерго" Сергія Таранюка, за 2016 рік втрати напруги в мережах однієї з австрійських компаній склали 23 хвилини. Для України такі показники аварійності – з області фантастики.
"Показники якості однозначно повинні бути, але для цього нам треба модернізувати існуючі електричні мережі і тим самим підвищити їх надійність. Варто враховувати, що Австрія переходила на нову модель енергоринку без малого 20 років. В Україні, на жаль, відповідні нормативні акти ще не прийняті. І я дуже сумніваюся, що їх імплементацію вдасться завершити до 2019 року, як прописано в законі", – вважає Таранюк.
У свою чергу, заступник технічного директора з питань приєднання електроустановок до електричних мереж ПАТ "Чернівціобленерго" Віталій Місюрко вважає, що впровадження австрійського досвіду поділу компаній на окремі сфери розподілу та постачання електроенергії для України поки буде важко.
"Після того як в Австрії поряд з традиційними розподільними компаніями з'явилися окремі постачальники електроенергії, близько 70% абонентів вирішили знову підписати договори з колишніми операторами. Адже в Австрії дуже висока якість надаваних послуг. В Україні ситуація дещо інша. Стан електричних мереж ускладнює розвиток ринку без їх модернізації. У разі поділу ринку на постачальників і розподільників тарифи на передачу електроенергії споживачам можуть не відповідати обсягами інвестиційних програм", – попереджає Місюрко.
У свою чергу, технічний директор ПАТ "Сумиобленерго" Віктор Рябченко говорить про необхідність вдосконалення взаємин між енергопостачальними компаніями та споживачами.
"Наприклад, іноді обленерго при приєднанні нового споживача платить більше, ніж він оплачує за ці роботи. Фактично, ми субсидуємо будівництво мереж. Ми могли б субсидувати до якоїсь певної потужності, на зразок соціальної норми. Але якщо споживач хоче 600 кВт або навіть 1 МВт, то його не можна зараховувати до пересічного споживача. Він повинен оплачувати всі витрати енергокомпанії, щоб не було збитків в сфері енергетики.
Законодавчо потрібно закріпити використання електроенергії для приватного домогосподарства до 10 кВт. Якщо ж споживач хоче мати більше - необхідно відносити його не до приватної особи, а до підприємця і підхід повинен бути вже інший - з оплатою всіх затрат на реконструкцію або будівництво мереж".
Автор: Віктор Рябченко, директор технічний ПАТ "Сумиобленерго"
Представники енергорозподільчих компаній стверджують також, що для реалізації закону в частині розвитку джерел відновлюваної енергії (ИВЭ) Україні необхідно розробити формулу інтегрування ИВЭ в єдину генерацію, збалансувати інтереси традиційних монополій з дрібними виробниками енергії.
"Зелена" енергетика України розвивається тільки завдяки гарантованому в Законі "Про електроенергетику" тарифом, прив'язаного до євро, і наявності відносно дешевого кредитування, розрахованого на 5-6 років, від міжнародних організацій. Австрійський уряд знайшов взаєморозуміння з фінансовими інститутами, і ті здійснюють дешеве кредитування на тривалий період (12–18 років) як будівництва самих енергооб'єктів, що працюють на джерела відновлюваної енергії, так і інфраструктури, пов'язаної з видачею потужності. Для збалансованого розвитку енергосистеми країни Україні необхідно довгострокове доступне кредитування", – констатує директор Департаменту електричних станцій компанії VS Energy International Ukraine Андрій Герасименко.
Солідарний з колегою технічний директор ПАТ "Чернігівобленерго" Юрій Касич. На його думку, нарощування частки "зеленої" енергетики в загальній генерації може забезпечити 20-відсоткова надбавка до тарифів для споживачів.
"Щоб уникнути зростання вартості електроенергії, держава повинна збалансувати інтереси великих компаній і малих виробників шляхом відповідальної, економічно обґрунтованої технічної і тарифної політики", – резюмував Касич.
На думку Віктора Рябченка, Україні необхідна популяризація поновлюваних джерел енергії.
"Вона може бути у вигляді кредитів чи пільг для того, щоб цей напрямок розвивався, залучення інвесторів, підтримки держави. При цьому потрібно розуміти, що такі проекти не будуть відразу приносити прибуток, їх окупність становить мінімум 6-10 років. Але якщо ми не хочемо, щоб наша планета була виснажена, рано чи пізно потрібно до цього йти. Тим більше, що Україна є членом Європейського Енергетичного співтовариства і взяла на себе ряд обов'язків по реформуванні сфери електроенергетики", - вважає він.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.