Верховна Рада передбачила в регламенті норму, відповідно до якої прийнятий у першому читанні й не розглянутий у цілому на наступній черговій сесії проект змін у Конституцію можна розглядати на наступній після її чергової сесії. За прийняття в цілому законопроекту №3812 проголосували 229 депутатів при мінімально необхідних 226, передають Українські Новини.
Зокрема "за" проголосували: 96 депутатів фракції "Блок Петра Порошенка", 55 - "Народний фронт", 33 - "Опозиційний блок", 10 - "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", 17 - група "Партія "Відродження", 11 - група "Воля народу", 7 - позафракційних, а фракції "Об'єднання "Самопоміч" і Радикальної партії Олега Ляшка не дали жодного голосу за законопроект.
У пояснювальній записці автори документа зазначають, що, на їх думку, ст. 158 Конституції (відповідно до якої розглянутий, але не прийнятий Радою проект змін до Конституції може бути внесений у парламент не раніше ніж через рік від дня ухвалення рішення з цього законопроекту) допускає можливість прийняття змін до Конституції на будь-якій наступній після тієї сесії, на якій він був попередньо схвалений.
Також Рада вилучила з регламенту положення про можливість прийняття змін до Конституції в першому читанні на позачерговій сесії.
Головне науково-експертне управління Ради у своєму висновку до законопроекту зазначає, що процедура внесення змін до Конституції регламентується, насамперед, нормами основного закону, а положення регламенту повинні базуватися на його нормах, які мають вищу юридичну силу і пряму дію.
У статті 155 Конституції закріплено, що законопроект про внесення змін до Основного закону, попередньо схвалений 226 депутатами, уважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менш 300 депутатів на наступній черговій сесії (ст. 155 Конституції - це розділ 13 Основного закону, зміни в який, як і в розділ 1 і 3, повинні бути затверджені після прийняття Радою всеукраїнським референдумом).
Науково-експертне управління підкреслює, що хоч положення статті 155 не були предметом безпосереднього тлумачення Конституційним Судом, але у своєму рішенні від 17 жовтня 2002 року суд звертав увагу, що "питання про внесення змін до Конституції має бути розглянуте і вирішене на двох чергових сесіях парламенту послідовно".
На думку управління, положення статті 155 не передбачають можливості розгляду й прийняття змін до Конституції не на наступній черговій сесії парламенту після попереднього схвалення, а на сесії, що йде після наступної, як це передбачено законопроектом.
Як повідомляли Українські Новини, 51 депутат Ради просить Конституційний Суд розтлумачити положення ст. 155 Конституції "наступна чергова сесія" для визначення кінцевого строку прийняття в цілому змін до Основного закону в частині децентралізації.
КС визначив подання як невідкладне й приступить до його розгляду у формі письмових слухань 29 січня
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.
