Український офіс Transparency International завершив дослідження відкритості сайтів органів влади при проведенні держзакупівель. Ситуація в цій сфері виявилася плачевною, але навіть на загальному негативному фоні виділяються аутсайдери, що зовсім не публікують відомості про витрачання коштів, пише "Коммерсант-Украина"
.
Експерти організації проаналізували 100 порталів. У вибірку ввійшли сайти всіх міністерств, обласних державних адміністрацій, Ради міністрів Криму, центральних органів виконавчої влади з особливим статусом, 25 "найкращих" міст з рейтингу, складеного журналом "Фокус", і 25 держпідприємств з найбільшим обсягом держзакупівель у 2012 році.
Зі слів президента Transparency International-Україна Олексія Хмари, результати досліджень виявилися гірші за найпесимістичніші оцінки експертів.
"Жоден з досліджуваних порталів не дотягнув навіть до мінімально необхідного рівня відкритості. Ми сподівалися побачити результати вищі за 50 балів із 110 можливих. А виявилося, що лідер рейтингу набрав тільки 22 бали", - розповів він.
Як показало дослідження, ні сфера роботи держоргану, ні обсяги бюджету, яким він розпоряджається, не визначають рівень його відкритості. Так, лідером рейтингу стало держпідприємство НАЕК "Енергоатом", за ним слідують три міських ради з різних регіонів - Рівненський, Броварський (Київська область) і Севастопольський. При цьому в числі абсолютних аутсайдерів опинилися міськради, а також обласні державні адміністрації та Рада міністрів Криму.
Кабміну досі не вдалося змінити ситуацію навіть на сайтах підзвітних структур, зокрема обласних адміністрацій, зазначили експерти. За твердженням TI, не краща ситуація і з прозорістю деяких електронних ресурсів центральних органів виконавчої влади. Так, Міністерство енергетики та вугільної промисловості набрало 5 балів, а МЗС - 6 балів, що означає відсутність на їх сайтах навіть базової інформації.
Згідно з рейтингом TI, провальним для органів влади став етап реалізації проектів - інформація про нього зовсім не публікується. Ця проблема пов'язана з недосконалістю закону про державні закупівлі, який не вимагає достатньої відкритості держструктур, стверджують експерти.
"Закон написано з метою витрачати державні гроші чесно, а про те, щоб витрачати їх ефективно, не йшлося. Але це не привід для нас коригувати принципи складання рейтингу", - пояснив Хмара.
"При складанні рейтингу ми рівнялися на європейські стандарти. Приміром, у Чехії, де законодавство далеке від ідеального і не дуже відрізняється від нашого, органи влади отримують в такому ж рейтингу 60 балів і більше", - зазначив він.
Нагадаємо, що минулого року тендери при держзакупівлях було скасовано. А вже в цьому прем'єр Микола Азаров закликав переписати закон про держзакупівлі для підтримки вітчизняного виробника. А МЕРТ запропонувало спростити держзакупівлі через інтернет.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.